Зміст

Вступ 2

Причини виникнення структурної інфляції 3

Механізм функціонування структурної інфляції 10

Висновок 12

Вступ

Структурній інфляції в економічній літературі уваги присвячено дуже мало. Так, зазвичай виділяють лише два види інфляції: інфляцію попиту та інфляцію витрат. А про третій вид – структурну інфляцію – у більшості випадків інформація відсутня зовсім. Проте, якщо дуже пощастить, то інформацію все ж таки можна знайти – та це будуть лише поверхневі «натяки», які, на жаль, не допоможуть Вам розкрити її глибинну сутність.

Я вважаю, що можна виділити дві причини такого ігнорування структурної інфляції. Так, з одного боку, я припускаю, що структурну інфляцію через її досить-таки неоднозначну, завуальовану сутність (в якій мені самій ще потрібно розібратися) доволі часто плутають з інфляцією попиту або витрат, сприймаючи її не як самостійне явище, а лише як прояв однієї з них. Дійсно, на практиці нелегко відрізнити один існуючий вид інфляції від іншого. Вони тісно взаємодіють, тому зростання заробітної плати, наприклад, може виглядати і як інфляція витрат. Структурні фактори інфляції не тільки обумовлюють прискорення зростання цін, тобто створюють ситуацію «інфляції витрат», але й роблять великий вплив на розвиток «інфляції попиту».

З іншого боку, я припускаю, що структурна інфляція не висвітлена у працях представників світової економічної думки тому, що вона не була і не є властивою економікам розвинутих країн – країнам Заходу та Сполученим Штатам Америки. Адже представники саме цих країн присвячували своє життя створенню різноманітних економічних теорій та опису явищ економічного життя. Очевидно, що вчені описували лише те, що могли спостерігати на власні очі. А так як проблема структурної інфляції для економік тих країн, де вони жили, не була актуальною – то в них й не було підстав для її дослідження. Однак ми живемо в Україні, де ситуація кардинально відрізняється від закордонних реалій, а тому дослідження причин виникнення та механізмів функціонування структурної інфляції є актуальним.

Причини виникнення структурної інфляції

При спробі розкриття причин структурної інфляції я буду використовувати як першооснову її визначення з мого конспекту з макроекономіки: «Структурна інфляція – це інфляція, викликана оптимізацією структури відносних цін в економіці внаслідок швидкого зростання цін на відносно недооцінені товари та повільного на відносно переоцінені товари».

Наявність прикметника «структурна» дає нам зрозуміти, що структурна інфляція тісно пов’язана зі структурою економіки. Що ж це? Структура економіки – це співвідношення між сферами виробництва, яке виражає господарські пропорції, стан суспільного поділу праці.

Першу причину структурної інфляції я спробую пояснити спочатку дещо абстрактно. Так, першою причиною структурної інфляції я вважаю невідповідність, протиріччя між вартістю та споживчою вартістю (здатність товару задовольняти певну потребу людини). Вартість, як відомо, створюється абстрактною працею, а споживча вартість – конкретною. Наприклад, всі виготовлені в масштабі суспільства стільці для програміста Віктора є абстрактною вартістю, яку створює абстрактна праця. У той час як стілець магазину «АБВ», в якому Віктору зручно та комфортно працювати за комп’ютером, є для нього уособленням споживчої вартості, яку створила конкретна праця. Оплачена абстрактна праця не може створювати споживчу вартість. Так, Віктору працювати за комп’ютером «у горщику для квітів» незручно, і навіть якщо він його купить (замість стільця магазину «АБВ»), то ніякої споживчої вартості горщик для нього все рівно мати не буде. Така дивна абстракція наведена не просто так, а для подальшого пояснення першої причини.

Так, певну частину виробленої продукції не можна спрямувати на задоволення потреб людини. Наприклад, до такої продукції, що володіє вартістю, але не споживчою вартістю, відноситься військова техніка та надмірне (таке, що не використовується для випуску споживчих товарів) індустріальне виробництво. Таким чином, причиною структурної інфляції є міжгалузева незбалансованість, невідповідність між структурою виробництва та структурою споживання – виробляють не те, що споживають. Але незважаючи на це, праця, витрачена на виробництво товарів, що не користуються попитом серед споживачів, оплачується – і виникає диспропорція: кількість споживчих товарів виявляється меншою за суму грошей, виплачену всім працівникам.

На перший погляд може здатися, що наведена вище причина відображає інфляцію попиту. Проте це не так. Між структурною інфляцією та інфляцією попиту є суттєва відмінність. Первісною причиною інфляції попиту є зростання доходів населення, внаслідок чого відбувається відносно рівномірне збільшення попиту на продукцію всіх галузей. Тобто інфляцію попиту викликають грошові (монетарні) чинники. Інфляція попиту виникає в умовах більш-менш оптимальної структури економіки, а структурна – за умови структурних диспропорцій (неоптимальної економіки), тобто під дією негрошових чинників. Так, за інфляції попиту для задоволення платоспроможного попиту не вистачає продукції всіх (або практично всіх) галузей економіки, а за структурної – не вистачає продукції лише певних галузей (сегментів) економіки (однієї або кількох).

І саме на цьому етапі доцільно розглядати відносні ціни. Ціни на відносно недооцінені товари (у яких поточна вартість нижча за внутрішню вартість) зростають швидко, а ціни на відносно переоцінені товари зростають повільніше.

Як відомо, найкраще теорія засвоюється тоді, коли ми її підкріплюємо практикою. Так, незважаючи на те, що за роки незалежності фармацевтична галузь України розвивалася, все ж таки потужностей на українській території для виробництва ліків та повного задоволення платоспроможного попиту в якісній продукції було і залишається недостатньо. Буквально ще півроку тому це не було проблемою – адже іноземні ліки рятували ситуацію (а точніше – потенційних споживачів). Проте нині, коли відбулося падіння національної валюти по відношенню до долара США та євро, ціни на імпортні ліки різко виросли. Як наслідок, в умовах зменшення реальних доходів споживачі переорієнтували попит з імпортних ліків на ліки вітчизняні. Але варто взяти до уваги – що за півроку нових виробничих потужностей в Україні не з’явилося, а тому попит на ліки не є задоволеним у повному обсязі. Таким чином, з метою усунення розриву між сукупною пропозицією (пропозиція ліків не збільшується) та сукупним попитом ціни на відносно недооцінені товари (вітчизняні ліки), до яких споживачі раніше виявляли слабкий інтерес, внаслідок стрімкого збільшення попиту на них починають швидко зростати. Приклад фармацевтичної галузі наведений для того, щоб показати, що фармацевтична галузь України виявилася не спроможна задовольнити різке збільшення попиту, який перемістився з галузі торгівлі в фармацевтичну галузь. Тому це є приклад, на мою думку, структурної інфляції, викликаної міжгалузевими диспропорціями.

Загалом сьогодні в Україні аналогічні цінові динаміки простежується на всі продукти, попит на які різко виріс внаслідок подорожчання їх імпортних товарів-субститутів (замінників). І внаслідок цього у нашій країні зараз майже щодня змінюється структура відносних цін – покупці купують менше тих товарів, відносні ціни яких зросли, і більше тих, відносні ціни яких знизилися. Але потрібно не забувати – внаслідок постійної зміни структури відносних цін ціни в економіці загалом у середньому зростають.

Для того, щоб впевнитися, що одним із різновидів інфляції в Україні є структурна інфляція, розглянемо галузеві пропорції економіки України станом на 2013 рік, використовуючи табл. 1.

Таблиця 1