55. Засоби масової інформації: демократія та захист прав людини.

Засоби масової інформації та демократія

Вільні, незалежні та плюралістичні засоби масової інформації, яким присвячена 10 стаття Європейської конвенції з прав людини, відіграють надзвичайно важливе значення у житті демократичного суспільства. Діяльність Ради Європи в сфері засобів масової інформації спрямована на:

- зміцнення свободи слова та інформації, а також вільний обмін ідеями та інформацією без огляду на кордони; - подальший розвиток загальноєвропейських політичних заходів, а також відповідних правових та інших документів; - підготовку відповідних заходів з тим, щоб законодавство та політика у сфері ЗМІ відповідали рівню технологічних, економічних та регламентаційних змін в області засобів масової інформації.

Свобода слова та інформації

Європейська декларація про свободу висловлювання та інформації, яку Комітет міністрів ухвалив у 1982 році, містить зобов`язання урядів держав - членів Ради Європи дотримуватись свободи вираження поглядів.

Сприяти транскордонній трансляції телепрограм

Європейська конвенція про транскордонне телебачення, яка набула чинності у 1983 році, покликана сприяти транскордонній трансляції телевізійних програм, гарантуючи свободу прийому та ретрансляції цих програм на території договірних сторін. Конвенція реалізується через дотримання договірними сторонами мінімального обсягу принципів щодо змісту програм, права відповіді, реклами, спонсорства.

Положення Конвенції стосовно юрисдикції доступу до важливих публічних подій, реклами та телеторгівлі, були в значній мірі переглянуті у додатковому протоколі, який набув чинності 1 березня 2002 року. На сьогодні сторонами конвенції є 31 держава (з них 1 держава, яка не є членом Ради Європи).

Інші правові документи, в яких містяться зобов`язання для сторін

Європейські угоди стосовно питань про:

- обмін програмами за допомогою телевізійних фільмів (набрала чинності в 1961 році); - захист телевізійних передач (набрала чинності в 1961 році);  - запобігання трансляціям, що здійснюються зі станцій, які розташовані не на території держав-учасниць (набрала чинності в 1967 році) та протоколи до неї.

Європейські конвенції:

- з питань авторського права та суміжних прав в рамках супутникового транскордонного телерадіомовлення; - про правовий захист послуг з умовним доступом.

Рекомендації

Комітет міністрів ухвалив ряд правових та політичних заходів з різних аспектів діяльності засобів масової інформації, зокрема, таких, як:

- захист джерел інформації журналістів; - засоби масової інформації та вибори; - аудіо- та відеопіратство; - захист прав власника; - прозорість і плюралізм засобів масової інформації; - ексклюзивні права на телетрансляцію найважливіших подій; - подача насильства в електронних ЗМІ - “злобні виступи”; - незалежність та функціонування регулятивних органів в телерадіомовному секторі; - свобода спілкування в Інтернеті; - поширення інформації через ЗМІ з огляду на судовий розгляд кримінальних справ; - свобода політичних дебатів у ЗМІ.

Європейські конференції міністрів, які є відповідальними за засоби масової інформації

Конференції міністрів, які проводяться регулярно, повинні постійно підтверджувати зобов`язання щодо свободи засобів масової інформації, ухвалювати важливі стратегічні пропозиції та визначати орієнтири у подальшій роботі Ради Європи в області засобів масової інформації. Конференція 2005 року (Київ, 10-11 березня) завершилася ухваленням плану дій, спрямованого на розвиток свободи вираження поглядів, плюралізму та розмаїття в інформаційних службах та в їхньому змісті, так само як і на захист прав людини та якнайширше залучення всіх громадян до інформаційного суспільства.

Першочергові завдання

Керівний комітет з питань ЗМІ відповідає за сучасну діяльність з п’яти основних тем:

- свобода вираження поглядів та свобода інформації в часи криз (робочі умови медійних працівників під час кризових ситуацій, їхня відповідальність, в тому числі з огляду на приватність та повагу до людської гідності); - культурне розмаїття та плюралізм ЗМІ в світлі розвитку концентрації ЗМІ та нових комунікаційних технологій і послуг; - громадське(публічне) телерадіомовлення в інформаційному суспільстві; - права людини в інформаційному суспільстві (захист неповнолітніх від шкідливої за змістом інформації, ролі та відповідальність різних учасників інформаційного суспільства, сприяння цифровому включенню за допомогою засобів медійної освіти); - вивчення відповідності законодавства держав-членів в питаннях дифамації з огляду на практику Європейського суду з прав людини.