3.3. Формування насаджень

Композиція рослинного матеріалу побудована на використанні різних видів хвойних та листяних рослин. Постійні декоративні ознаки вічнозелених рослин на протязі всього року прикрашають цей сад. А кольорова гама та оригінальний зовнішній вигляд рослин у різні пори року дають змогу насолоджуватися гарним пейзажем. До того ж фітонцидні властивості багатьох хвойних рослин є цінним оздоровчим фактором.

В проекті озеленення також присутні гарно квітучі чагарники, які підкреслюють ефектність квітників ті вічнозелених хвойних рослин. Зміна їх зовнішнього вигляду відображає зміни пір року: навесні привертають увагу молодим листям та гарним цвітінням, влітку – округлою кроною та яскравим листям, восени – розмаїттям золотисто-червоних відтінків [7].

У композиції також використана жива шпалера представлена центральною групою, яка має постійно гарний декоративний вигляд , а також відмежує окремі зони відпочинку. Поєднання різних видів і форм хвойних рослин з декоративно-листяними та квітучими чагарниками роблять даний сад на даху привабливим у будь-який час [9].

І.Хвойні дерева

Туя західна (Thuja occidentalis )

Вічнозелений кущ з плоскою клиновидною хвоєю, яйцевидно-продовгуватими шишками. Тіневитривала рослина, до грунтів невибаглива, але краще ровивається на свіжих суглинистих і супіщаних, а також вологих і супіщаних грунтах. Добре переносить газ і дим, тому є найкращою хвойною породою для озеленення міських територій [Додаток К, рис 1].

Туя західна «Рейнголд» (Thuja| occidentalis| «Rheingold|»)

Хвойний чагарник. Крона куляста або подушковидна|, щільна. Темп зростання п|зросту повільний. Висота 1.5 м., діаметр крони 1.5 м. Довговічність : 200 років. Плоди: Шишки, округлі, коричневі. Хвоя: Лускова і голкова, від золотисто-жовтої до оранжево-жовтої. Декоративність: Туя західна ‘Рейнголд’ має оригінальне забарвлення|фарбування|, що змінюється з часом|згодом|. Використовується в одиноких посадках, декоративних групах. С|вітлолюбна, посухостійка, не вибаглива,морозостійка.Батьківщина:Німеччина [Додаток К, рис 3].

|Германія|Модрина сибірська (Larix sibirica «Ledeb»)

Дерево родини соснових (Pinaceae), її шишки завдовжки до 4 см. насінні луски опушені рудуватим пушком. Ці види є лісоутворюючими породами у хвойних і мішаних лісах. Світлолюбні рослини. Модрина сибірська - одна з кращих деревних порід. Деревина її за зовнішніми ознаками схожа на деревину сосни. Вона важка, тверда, міцна, порівняно добре колеться, не жолобиться, стійка проти гниття, добре зберігається у воді, має високі механічні властивості. Негативні властивості: важко обробляється і сплавляється, під час висушування дуже розтріскується [Додаток К, рис 4].

Кипарисовик Лавсона (Chamaecyparis Lawsoniana “Columnaris|”)

Швидкоросле дерево у формі|у формі| прямої колони. У 10 років досягає 3-4 м в висоту|. Хвоя сіро-блакитна|голуба|, гілки направлені|спрямовані| вертикально вгору|угору|. Невимогливий до грунту і клімату, стійкий до забрудненої міської середовища|середовища|. Один з|із| найбільш морозостійких сортів|гатунків| кипарисовика| Лавсона [Додаток К, рис 7].

Кипарисовик Лавсона (Chamaecyparis Lawsoniana)

Природня форма дерева має висоту до 50-60 м та 1,8 м в діаметрі із струнким стовбуром. Крона конусовидна. Деревина червонувата з приємним запахом, хвоя лусковидна. Шишки численні, майже шаровидні, світло-коричневі, часто з блакитнуватим відтінком. Досить морозо- і вітростійка рослина, тіньовитривала, вологолюбна, не витримує бідних і засолених грунтів, стійкий проти забруднення повітря пилом і газами. Мало пошкоджується шкідниками та хворобами. Розмножується черенками та насінням [Додаток К, рис 8].

ІІ. Листяні дерева

Верба японська, ф.штам бова ( Salix gubrida )

Невелике дерево 6-10 м з широкою круглою кроною. Пагони тонкі, звисаючі. Листя чергове, ланцетне, звужене біля обох кінців. Квіткові сережки круглі, бло-кремові, дуже декоративні. Росте на грунтах різної родючості і різної вологості, але надає перевагу свіжим родючи грунтам. Розмножується живцями [Додаток К, рис 5].

Клен японський (Acer palmatum)

Походить із Японії, Китаю та Кореї .Зовнішній вигляд:дуже багато різновидностей, дерево середнього розміру 3-8 метрів, форма кругла чи невизначена, крона ярусна,ріст повільний, стовбур та розгалуження гілок мають декоративний вигляд. Довжина і ширина листкової пластинки – 5-10 см, листя різноманітне, 5, 7 або 9-ти лопатеве, глибокорозчленоване , листя надзвичайно привабливе - влітку листя зелено-червоне [Додаток К, рис 6].

ІІІ. Хвойні кущі

Ялівець горизонтальний "Golden| Carpet|" ( Juniperus| horisontalis| "Golden| Carpet|")

Чагарник, що стелеться, заввишки 0,1-0,3 м, шириною до 1,5 м. Крона компактна. Зростає|росте| повільно|поволі|. Плоди – дрібні|мілкі| блакитні|голубі| шишкоягоди|, утворюються рідко. Хвоя лускова, золотисто-жовтого декоративного забарвлення|фарбування|, взимку набуває|придбаває| бронзового відтінку. Кращого розвитку досягає на сонячних і напівтінистих ділянках. Грунти віддає перевазі зволожені, супіщані, погано зростає|росте| на важких|тяжких| грунтах [Додаток К, рис 9].

Ялівець лускатий «Холгер» (Juniperus squamata Holger)

Невисока кущовидна форма , що характеризується помірно швидким ростом. У віці 10 років досягає висоти 0,8 м при діаметрі 1,5 м. Хвоя, сріблясто-синя. Молоді весняні прирости мають золотисто- жовте забарвлення. До грунту не вибагливий [Додаток К, рис 10].

ІV. Листяні кущі

Барбарис Тунберга (Berberis thunbergii)

Листопадний кущ висотою 0,5-1 м, з кроною діаметром до 1м. і горизонтальними густими основними пагонами. Шипи зазвичай одночні, довжиною 5-10мм. Листя дрібне, тендітне, оберненояйцевидне довжиною 1-3 см. Квіти діаметром 8-10 мм, одиночні або по 2-5, всередині жовті. Цвіте у квітні-травні. Плоди еліпсоївидні, блискучі червоні, довжиною біля 1 см. Помірно морозостійкий, добре переносить забрудненість повітря, світлолюбний, але мирить з невеликим притіненням. До гркнтів невибагливий, доволі посухостійкий. Дуже добре переносить стрижку. Розмножується насінням [Додаток К, рис 11].

Бересклет європейський (Euonymus europaeus)

Листопадний кущ з округлими пагонами. Листя супротивне, гладеньке, в декоративних формах - строкате. Квіти – неяскраві, зібрані по 4-5 в пазушних напівзонтиках, розпускаються після розгортання листя, на фоні яких малопомітні. Плід – шкіряста коробочка з крильцями, при повному дозріванні забарвлюється в червоні або пурпурові тони, що робить кущ дуже нарядним. Добре витримує відкриті місця та напівтінь. Вибагливий до грунту та його аерації, не переносить застійного зволоження. Розмножується вегетативно: поділом куща, кореневими відростками, зеленими черенками [Додаток К, рис 12].

Вейгела густоквітуча (Weigela floribunda)

Гарноквітучий листопадний кущ з курпними до 5 см квітами, які мають трубчасто-дзвіночковий або воронковидний віночок, білого, кремового, рожевого забарвлення, яке змінюється в процесі цвітіння. Квіти одиночні, але частіше зібрані у суцвіття, які розміщені в пазухах листя та на верхівках коротких пагонів. При повторному цвітінні квіти розвиваються на верхівках ростових пагонів. Світлолюбна рослина, добре росте на відкритих, добре освітлених ділянках. Квіти та листя легко пошкоджується вітром, тому її слід садити у захищених місцях, особливо від північних вітрів. Вибаглива до грунту, добре росте на пухких свіжих грунтах, але погано квітне на перезволоженому грунті. Догляд полягає у підживленні, поливі у посушливу погоду, рихленні грунту, видалені бур’янів, мульчуванні, обрізуванні раз на 2-3 роки. На зиму після листопада кущі зв’язують та пригинають до землі. Розмножується насінням, літніми та зимовими черенками [Додаток К, рис 13].

Кизильник горизонтальный (Сotoneaster horizontalis) 

Вічнозелений кущ висотою до 50 см, з горизонтально розложеними, майже притисненими до землі перисто-гілчастими пагонами, розміщеними в одній площині. Листя дрібне, майже округле, до 1,5 см, темно-зелене, пурпурове восени. Квіти одиночні або парні, сидячі, з рожево-червонуватими пелюстками. Квітне з кінця травня до середини червня, паротягом трьох тижнів. Плоди шаровидні діаметром 4-5 мм, яскраво-червоні, блискучі. Посухо- та газостійкий. Вимогливий до родючості грунту. Росте швидко та сильно розростається в ширину, діаметр крони більше 1 м. Світлолюбний. Розмножується насінням, відводками, черенками, щепленням [Додаток К, рис 14].

Спірея японська ( Spirea japonica)

Кущ заввишки до 0,6м з оберненояйцеподібною кроною. Листки яйцеподібні, зверху загострені, знизу клиноподібні, до 2 см завдовжки, в молодому віці червонуваті, влітку темно-зелені, восени від оранжевого до темно-бурого забарвлення. Квітки червоні (іноді рожеві, білі), зібрані в складні щитки, знаходяться на кінцях пагонів. Цвіте з червня по вересень.Морозо- та газостійка, світлолюбна, добре витримує міські умови, в засушливих умовах потребує поливу [Додаток К, рис 15].

Троянди чайно-гібридні ( Rosa multiflora)

Кущ заввишки до 3 м, з дугоподібними, повислими, із шипами гілками, велики­ми сизувато-зеленим листям. Квітки до 8 см у діаметрі, роже­ві або білі, цвітуть у травні — червні. Плоди круглі або овальні до 2 см у діаметрі, дозрівають у вересні — жовтні. Розмножується насінням, кореневими паростками, живцями, щепленням. В Україні трапля­ється всюди. Досить морозо- та посухостійка, не вибаглива до родючості ґрунтів, добре витримує обрізування [Додаток К, рис 16].

Піон деревовидний ( Paeonia )

Кущ висотою 1-1,2м. і шириною 1,5м. Квіти напівмахрові, від білих до вишневих. Листя складене з кількох менших листків, зелене. Особливих вимог до вологості і грунту немає. Добре росте на сонячному місці [Додаток К, рис 17].

Рододендрон ( Rhododendron )

Кущ з різною формую крони, з різноманітним забарвленням і формою квітів. Рододендронам необхідний кислий грунт, з гарним дренажем, легкий, але збагачений гумусом. Коринева система знаходиться близько до поверхні, тому рододендрони не обкопують і прикривають на зиму. Існують сорти листопадні і вічнозелені з різною морозостійкістю. Підживлюють рослини тричі на рік.Восени вічнозезені сорти потребують поливу, полив – регулярний, потрібно оприскування в жаркі дні (ввечері). Бажано не поливати водою, що містить хлор та вапно [Додаток К, рис 18].

Олеандр (Nerium)|

Монотипний рід рослин. У дикому вигляді|виді| олеандр широко поширений в субтропічних регіонах планети; широко застосовується в ландшафтному дизайні садів і парків. Культивується і як кімнатна рослина. Слід враховувати, що сік листя олеандра отруйний, тому цю рослину не можна розміщувати в дитячих установах. Як у листі, так і в інших частках|частинах| рослини міститься|утримується| лава|низка| сердечних|серцевих| глікозидів (олеандрин|) [Додаток К, рис 19].

| 3.4. Благоустрій територій

Благоустрій території полягає не тітльки в озелененні. На будь-якій території необхідна присутність малих архітектурних форм, місць для відпочинку та розваг. Під малими архітектурними формами розуміють різні види садових альтанок ті павільйонів, садові меблі, огорожі, садові скульптури, вазони і підвісні кашпо для квітів, спортивні комплекси. У більшості випадків малі архітектурні форми мають як декоративне, так і функціональне призначення. Але умовно малі архітектурні форми можна розділити на ті, у яких функціональне призначення першочергове (альтанки, садові меблі і інші) та ті, які слугують в основному для прикраси. [26]

Розподіл малих архітектурних форм на території дозволяє поділити її на дві зони відпочинку, різні за своїм призначенням. Зона релаксації та зона чаювання. Стиль малих архітектурних форм відповідає стилю всієї композиції, яка запроектована.

На даному об’єкті озеленення запроектовані у зоні відпочинку лави округлої форми. Лави зроблені із дерев’яного матеріалу, а ніжки та поручні із кованого матеріалу з декоративним оформленням.

Тверді покриття, звані мощенням, є важливим елементом всієї композиції саду і додають йому індивідуальність. Навіть матеріал, з якого зроблені доріжки, може вплинути на враження, вироблюване садом. Формою, розташуванням, вигинами доріжок визначається стиль і характер ландшафтного проекту. [30]

Декоративна доріжка максимально дозволяє урізноманітнити прогулянкову зону, помилуватись кожним неповторним куточком саду, відтворити відчуття простору на обмеженій ділянці.

Будівництво дорожно-стежкової мережі на озеленюючій території повинне проводитися згідно розробленому проекту і з дотриманням загально-будівельних норм і правил. Вся дорожно-стежкова мережа повинна бути винесена згідно проекту і разбивочних креслень в натуру. Розмітка дорожно-стежкової мережі і вирізка корита проводиться після вертикального планування території і насипання рослинного ґрунту.

Сади й газони, розташовані нагорі хмарочосів, промислових або суспільних будинків обіцяють масу вигід. Наприклад: Знижує температуру усередині будинку влітку й збереження тепла в ньому взимку, тобто скорочує витрати на підтримку кондиціювання й опалення. Озеленена покрівля сприяє створенню сприятливого мікроклімату. Коливання температур для озелененого даху м'якше й становлять від -15°С до +30°С . Газони на даху знижують кількість води, що затопляє вулиці при зливах. "Зелені" дахи можуть служити місцем відпочинку й прогулянок, і навіть можуть дати невеликий урожай мешканцям будинку. Існує два типи озеленення дахів: екстенсивне й інтенсивне. Єдине обмеження на озеленення даху це стійкість конструкції покрівлі. Вимоги до екстенсивного озеленення м'якше, ніж до інтенсивного [27].