УМАНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ САДІВНИЦТВА
Кафедра маркетингу
ОРГАНІЗАЦІЯ АГРАРНОГО ПІДПРИЄМНИЦТВА
Робочий зошит
для семінарських занять
(для студентів економічних спеціальностей)
Умань – 2011
Укладачі: К. е. н., доцент Бортник Т.І., к. е. н., доцент Невлад В.Ф.
Рекомендовані до видання методичною комісією факультету економіки і підприємництва.
ВСТУП
В умовах становлення і розвитку ринкової економіки особливе значення приділяється бізнесу. Як соціально-економічне явище бізнес місить в собі широкий спектр суспільних відносин. За своєю економічною природою бізнес являє собою економічні відносини, що виникають між людьми з приводу організації власної справи, виробництва, його функціонування з метою отримання найбільшого зиску, прибутку.
Вихідним пунктом вивчення відносин бізнесу є приватна власність. В умовах реалізації заходів щодо реформування сільськогосподарських підприємств в формування ринкового типу здійснюється на засадах приватної форми власності. Підприємство розглядається як основний елемент бізнесу.
Предмет курсу бізнесу – це відносини, які виникають між людьми у зв’язку з організацією, функціонуванням і розвитком власної справи чи бізнесу. По суті, це інше відображення того суспільного явища, яке в класичній політекономії прийнято називати виробничими відносинами. Тому будь-яка діяльність суб’єктів виробничих відносин є його особиста справа, а обмін діяльністю і результатами діяльності, який має місце у всякій формі суспільного виробництва, є обмін ділами, діловими відносинами чи, іншими словами, відносинами бізнесу. Отже, люди, які вступають у такі ділові відносини, стають діловими людьми, або бізнесменами. Цими положеннями обґрунтовується місце бізнесу в економічній теорії. Наступність курсів очевидна. Курс бізнесу, з одного боку, поглиблює знання фундаментальної економічної науки – політичної економії, з другого – використовує ці знання для розробки способів, методів, прийомів функціонування бізнесу, оскільки вивчає ті самі відносини, але на рівні господарської діяльності, де економічна теорія виконує свою службову функцію, а курс бізнесу виявляє свою „службову” роль. Саме в цьому виявляється зв’язок теорії з господарською практикою, а також цим визначаються курси економічної теорії і бізнесу.
Методологічна основа курсу – економічна теорія, яка служить науковою базою курсу бізнесу, забезпечує його необхідним науково-економічним апаратом, формує потребу використання знань у господарській практиці, де функціонують відносини бізнесу.
Мета курсу – дати загальне уявлення про бізнес, розглянути його соціально-економічний зміст, розкрити механізм створення власної справи, показати процеси функціонування, інфраструктурного обслуговування і забезпечення бізнесу, а також висвітлити проблеми його управління і державного регулювання і на цій основі спробувати сформувати підприємницький тип мислення, так необхідний для розвитку бізнесу.
Логіка викладання і структура курсу відповідають затвердженій програмі, вимогам вищої школи і стандартам, прийнятим у ряді університетів країн Заходу. І хоча робота побудована в основному на місцевих матеріалах, у ній використані також ідеї та думки зарубіжних авторів, фахівців з теорії і практики бізнесу.
У додатку подано тести, показники ефективності підприємств бізнесу, грошові знаки світу, зразки засновницьких документів тощо.
Методика вивчення курсу зумовлена програмою і навчальним процесом, якими передбачено читання лекцій, індивідуальна робота, проведення семінарських занять, консультацій та прийняття заліку. При проведенні занять акцент зроблено на лекційну роботу, де проблеми та тлумачення їх подаються не в традиційному вигляді, а з врахуванням специфіки аудиторії, інтересів студентів. На семінарах обговорюють складні проблеми, проходять дискусії з питань теорії і практики бізнесу, розв’язують практичні завдання.
Самостійна робота передбачає осмислення матеріалу, виконання теоретичних домашніх завдань, тестів, розв’язку ситуаційних задач.
Тема 1 соціально-економічна суть, складові і діалектика розвитку підприємництва
капіталіст, який володіє підприємством (Ожегов С.И.)
людина, яка діє в умовах ризику (Річард Кантільйон)
новатор, який розробляє нові технології (Йозеф Шумпетер)
енергійна людина, яка діє в умовах помірного ризику;
головною психологічною характеристикою підприємця є "потреба в досягненнях" (Девід Маклелланд)
людина, яка використовує нову можливість з максимальним результатом (Пітер Друкер)
л
юдина,
яка використовує на це весь фінансовий,
психологічний і соціальний ризик,
одержуючи у винагороду гроші та
задоволення досягнутим
(Роберт Хизрич)
ініціативна самостійна діяльність громадян, спрямована на одержання прибутку або особистого доходу, здійснюється від свого імені, під свою майнову відповідальність або від імені і під юридичну відповідальність юридичної особи
діяльність, що пов'язана з вкладанням коштів з метою одержання прибутку на підставі поєднання особистої вигоди з суспільною користю
особлива форма економічної активності (під якою розуміється доцільна діяльність, спрямована на-накопичення прибутку), яка базується на самостійній ініціативі, відповідальності та інноваційній підприємницькій ідеї
самостійна ініціатива, систематична, на власний ризик діяльність з виробництва продукції, виконання робіт, надання послуг та заняття торгівлею з метою одержання прибутку (закон України "Про підприємництво" від 7.02.1991 року)
Цілі підприємницької діяльності
від бідності до багатства;
з
а
ступенем їх пріоритетності класифікують
на:
кінцеву, проміжну ціль
Кінцева ціль одержання прибутку
Проміжні цілі утримання соціального ефекту
І
залежно від строку їх досягнення класифікують на: довгострокові, короткострокові
Ситуаційна задача 1
Використовуючи дані таблиці 1, визначити економічну ефективність заходів та рішень щодо збільшення внеску підприємств в забезпечення зростання обсягів виробництва та підвищення конкурентоспроможності продукції. Економічна ефективність може бути розрахована системою показників:
рентабельність витрат;
прибутковість реалізованої продукції;
прибутковість виробленої продукції;
конкурентоспроможність продукції:
а) питома вага сертифікованої продукції;
б) питома вага експортної продукції;
в) питома вага реалізованої продукції;
рентабельність ресурсів;
продуктивність праці;
прибутковість праці;
фондовіддача;
ліквідність підприємства.
Таблиця 1
Показники |
Варіант |
||
І |
ІІ |
ІІІ |
|
СТОВ «Іванова криниця», тис грн. |
СВК «Нива», тис грн. |
СВК «Більшовик» с. Краснопілка, тис. грн. |
|
Вартість валової продукції, тис. грн. |
643 |
1685 |
3567 |
Вартість основних засобів виробництва – всього, тис. грн. |
6850 |
12980 |
18650 |
Прибуток, тис. грн. |
11,2 |
75,4 |
1434 |
Кількість середньорічних працівників, чол. |
112 |
274 |
472 |
Обсяг реалізованої продукції, тис. грн. |
954 |
1948 |
2566 |
Вартість обігових коштів, тис. грн. |
2865 |
6647 |
7460 |
Сертифікована продукція, тис. грн. |
254 |
486 |
835 |
Обсяг експортної продукції, тис. грн. |
134 |
499 |
642 |
Кредиторська заборгованість, тис. грн. |
268 |
254 |
434 |
Дебіторська заборгованість, тис. грн. |
186 |
137 |
257 |
Собівартість реалізованої продукції, тис. грн. |
883 |
1723 |
1196 |