2. Особливості виконання робіт під час проходження виробничої практики.
Під час виконання виробничої практики я виконувала такі роботи:
Окуліровка декоративних рослин .
Черенкування зеленими живцями.
Нарізання черенків (1800 шт.)
Висадка укорінених черенків у контейнери.
Прополка бурянів у теплицях на грядах укорінених черенків минулого року.
Опис робіт
Окуліровка декоративних рослин. Способи щеплення дерев. Окуліровка щитком.
Окуліровка – спосіб щеплення плодових і декоративних рослин поодинокою брунькою (очком) , узятою від живця культурного сорту. Окуліровка найбільш простий спосіб щеплення по техніці виконання. Крім того, при окуліровці відбувається міцніше зрощення щепи з тим , що підвіяв і в 3-4 рази менше вимагається прищепного (живців) матеріалу. Літні терміни окуліровки визначаються по визріванню живця , а відповідно і по повному розвитку бруньок на нім. Зрізають добре визрілі втечі, з бруньками, що цілком сформувалися.
Дуже важливо щоб на тому , що підвіяв при надрізах добре відставала кора. Для цього, якщо тривалий час не було дощу, за 7-10 днів перед окуліровкою підвіяли слід поливати.
Оптимальними термінами окуліровки в більшості регіонів України і для більшості порід – з 10 липня до 15 – 20 серпня. [7,8]
Окуліровку краще проводити в ранішні і вечірні години з перервою в день від 11 до 16 годин, або в похмуру погоду.
Не рекомендується проводити її в суху, жарку або дощову погоду.
Окуліровка щитком, або Т-подібна окуліровка , - традиційний спосіб розмноження рослин сімейства розоцвітих.
Підбирають той, що відповідний підвіяв – сіянець однолітку або укоренив шийся однорічний відгілок. Восени або зимою висаджують його у відкритий грунт.
Влітку як тільки кора почне відставати від деревини, той, що підвіяв готовий до окуліровки. У основу сіянця троянди прищеплюють бруньку, узяту з дорослого трояндового куща; у плодових культур бруньку прищеплюють в того , що спеціально підібраний підвіяв, сумісний з тією рослиною, від якої узята брунька; окуліровку проводять на певній висоті від землі.
У нижній частині того, що підвіяв, протяжністю 30 см. , видаляють усе листя і гілки. У корі стебла роблять Т- подібний розріз: спочатку ріжуть у горизонтальній площині, а потім зверху вниз, на відстань, достатню, щоб вставити бруньку.
Підбирають рослину для отримання бруньок . Нарізують з приросту поточного року живці з добре розвиненими здоровими бруньками. Листя зрізають так, щобна стеблі залишилося по половині кожного черенка. Бруньки краще всього брати з середньої частини пагона, де вони визріли, у нижній частині вони вже можуть знаходитися у стані спокою, а у верхній – бути ще не зрілими.
При знятті щитка з брунькою в стеблі роблять неглибокий зріз, що починається 6-7 мм. Нижче і що проходить під нею. Зріз закінчують вище за бруньку, відділяючи щиток з невеликим хвостиком кори на кінці. Глибина різання має бути такою, щоб не пошкодити очко (бруньку).
На щитку не повинно бути деревини, її видаляють, злегка відгинаючи кору. Окуліровка добре вдається і у тому випадку, коли на щитку залишається тонкий шар деревини, саме так окулірують плодові культури – в першу чергу яблуню.
Якщо при видаленні деревини з бруньки разом з нею віддирається судинно-волокнистий пучок, це означає, що брунька ще не визріла: такі бруньки бракують.
Тримаючись за залишену частину черенка, щиток вставляють в Т- подібний розріз на тому, що підвіяв, кінчик щитка акуратно зрізають.
Місце окуліровки обв’язують прозорою поліетиленовою стрічкою, залишаючи бруньку з черенком зовні. Через 3-4 тижні щиток зростеться з тим, що підвіяв і обв’язування знімають.
В кінці зими – на початку весни над самою брунькою вирізають верхівку того, що підвіяв. Навесні брунька щепи рушає в зростання.
Окуліровка (Картінки дивись не забудь_) )
Восени або зимоюу відкритий грунт висаджують рослину того, що підвіяв. Дають йому прижитися.
Влітку в нижній частині того, що підвіяв упродовж 30 см., починаючи від поверхні грунту, видаляють усе листя і бокові пагони.
У корі роблять Т- подібний розріз. Обидва краї кори трохи відділяють від деревинию Позначають його етикеткою.
Підбирають рослину для отримання бруньок. Зрізають з нього добре розвинену втечу.
Листя зрізають, залишаюси на стеблі по половині кожного черенка.
Зріз починають приблизно 6-7 мм. Нижче за бруньку.
Ніж ведуть трохи глибше за бруньку і закінчують зріз вище неї.
Щиток має бути якуиога тонше. Тонкий шар деревини під корою краще видаляти.
Щиток з брунькою вставляють в Т-подібний розріз на тому, що підвіяв.
Місце окуліровки обв’язують поліетиленовою стрічкою, але бруньку з черенком залишають відкритою.
Коли щиток зростеться з тим. Що підвіяв, обов’язково обв’язування знімають.
У кінці зими – на початку весни зрізають верхню частигу того, що підвіяв.
Черенкування зеленими живцями. Для заготівлі зелених живців зрізаємо пагониз приросту поточного року ввечері. На місці нарізаємо їх в тіні на живці з 2-3 міжвузлями,залишаючи по одному верхньому листу, якщо він великий, або за два, якщо листя не великі. Верхній зріз – прямий, в 8 – 10 мм над брунькою, нижній зріз – на такій же відстані над брунькою, скошений в протилежний їй бік. Живці занурюємо в розчин стимулятора росту на третину висоти і ставимо в притінене місце на 15 – 16 годин при температурі 24 оС. Для успішного розмноження зеленими живцями їх потім потрібно промити чистою водою і відразу ж висадити в приготовлену гряду, але так, щоб нижній зріз не торкався ґрунтової суміші, а знаходився тільки в піску. Над живцями встановлюємо дротяні дуги і натягуємо плівку. Під плівкою грядки обприскуємо рослини з розпилювача так, щоб листя були завжди вологими, але не допускаємо, щоб при обприскуванні з низ стікала вода. Щоб на зелені живці потрапляло розсіяне світло а не прямі промені сонця , плівку притіняємо гілками, Можна накрити гряду плівкою в два шари, а верхню сторону до нижньої побілити вапном.
За нашими спостереженнями легко вкоріняються жимолость, лимонник, смородина, актинідія, виноград,барбарис.
Одні із численних садових чагарників - представники роду Барбарис (Berberis), яким останнім часом надається перевага в озелененні . Цю культуру вже давно люблять і широко використовують. Найпопулярніший у світі і багатий сортами вид – Барбарис Тунберга (Berberis thunbergii). Родом він з Японії, де виростає, як і велика частина барбарисів, у гірських районах. Плоди барбарису Тунберга не їстівні через їх гіркоту, стійкий до хвороб. Барбарис Тунберга має декоративне листя, а також широко цінується в озелененні парків, дендропарків, вулиць міста, присадибних ділянок.
У нашому випадку розмноження барбарису проводиться шляхом нарізання черенків та їх подальшого вкорінення на ділянках, заздалегідь підготовлених для цього. (Нарізання черенків зображено на рис. 1.2 та рис. 2.2).
Під час проходження практики ми також висаджували укорінені черенки у контейнера. Сьогодні метод вирощування рослин у контейнерах є найпопулярнішим. Вирощені таким чином рослини мають найбільші шанси прижитися на новому місці. Зберігання контейнерних рослин значно полегшено, їх не обов’язково висаджувати одразу після покупки і можна зберігати навіть кілька тижнів, звертаючи увагу тільки на те, щоб грунт у ємкості не пересох. Наступною позитивною стороною є дуже тривалий період висаджування подібних рослин, що триває практично цілий рік, крім сезону, коли грунт замерзає. Кущі в контейнерах необхідно саджати так глибоко, щоб вся коренева система була занурена в грунт. Якщо виявиться, що після зняття контейнера корені занадто заплутані й перекручені, їх варто трохи прорізати й злегка розпушити грудку. Це пришвидшить відростання коренів і полегшить вкорінення рослини.
Для цього беремо заздалегідь підготовлену нами грунтосуміш. Грунтосуміш готують із суміші річкового піску з торфом і лісової землі у співвідношенні 1:1:1. Черенки обробляють розчином гетероауксину. Глибина посадки черенків від 1,5 до 2,5 см. Висаджуємо наші рослини у контейнера. (рис. 3.2)
Прополка бур’янів у теплицях на грядах укорінених черенків минулого року. Культурні рослини вимагають регулярного прополювання, адже бур’яни не дають їм нормально розвиватись , пригнічуючи їх у рості і розвитку. Тому необхідно видаляти бур’яни по мірі їх росту.
Видалений бур’ян переносимо до компостної ями. [8]