3.3. Схема досліду

Схема досліду складалася з урахуванням новітніх інтенсивних технологій вирощування в зоні Лісостепу України і визначення серед них більш оптимальних для одержання максимального і найбільш якісного врожаю селери коренеплідної.

Для наповнення касет використовувались такі субстрати:

1. Перегній 30 % + дернова земля 10 % + перліт 30 % + торф 30 % (К)

2. Перліт 50 % + торф 50 %

3. Перліт 50 % + перегній 50 %

4. Вермикуліт 30 % + перегній 30 % + дернова земля 10 % + торф 30 %

5. Вермикуліт 50 % + торф 50 %

6. Вермикуліт 50 % + перегній 50 %

Всього у досліді шість варіантів, повторність чотирикратна, облікова площа ділянки 20 м² , схема висаджування розсади 45х20 см, кількість рослин на гектарі 111 тисяч, дослід однофакторний.

3.4. Методика проведення досліджень

При плануванні проведення цієї науково-дослідної роботи були вивчені та використані дані деяких літературних джерел [9, 17].

Дослідження з обґрунтування технології вирощування селери коренеплідної у Правобережному Лісостепу України проводили в овочевій сівозміні навчально-наукового виробничого комплексу (ННВК) Уманського НУС (попередник капуста білоголова)

Характер та зміст наукових досліджень визначалися конкретними завданнями, пов’язаними з вивченням окремих питань досліджуваної теми. Спостереження, обліки, обрахунки розробляли відповідно до методик, висвітлених у джерелах літератури [22]. Технологічні прийоми застосовували відповідно до типових технологічних схем розміщення рослин.

Фенологічні спостереження за рослинами проводили за методикою, викладеною у працях В. Ф. Беліка [22], В. Ф. Мойсейченка [12]. Відмічали дату сівби насіння, настання фенологічних фаз росту і розвитку рослин: з’явлення поодиноких (15 %) та масових сходів (75–80 %); утворення першого та другого справжнього листка, початок утворення розетки листя та коренеплоду [11].

Біометричні вимірювання проводили на 10 типових маркованих рослинах у повтореннях кожного варіанту досліду [22]. Вимірювали висоту рослин та кількість листків визначали через 30 та 60 діб після висаджування розсади у відкритий грунт. Визначали площу листка методом «висічок» у см² [63, 81] з перерахунком на загальну площу листків на гектарній площі. Обліковували урожай вручну. Під час збирання врожаю визначали масу товарних коренеплодів, довжину і діаметр коренеплоду [11].

Хімічні показники якості коренеплодів селери у свіжих зразках у відповідності із загальноприйнятими стандартними методами: вміст сухої розчинної речовини – за допомогою рефрактометра РПЛ-3М згідно з ДСТУ 4945:2008; суми цукрів – фериціанідним методом Бертрана згідно з ДСТУ 4875.93; вміст аскорбінової кислоти – йодометричним методом за Муррі згідно з ДСТУ 4958:2008; вміст сирого білку, золи, каротину, тіаміну, рибофлавіну, кальцію, заліза [9].

Одержані в дослідах дані обробляли статистично методами кореляційного і дисперсійного аналізів [7] з використанням комп’ютерної програми „Agrostat“. Економічну ефективність застосування елементів технології вирощування селери коренеплідної розраховували згідно технологічних карт, складених за фактичними матеріально-грошовими витратами на вирощування згідно методичних рекомендацій ІОБ НААНУ [34]. Біоенергетичні витрати сукупної енергії на вирощування та відповідний коефіцієнт розраховували за методикою, розробленою О. С. Болотських, М. М. Довгаль [28].