Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
диплом 2.docx
Скачиваний:
15
Добавлен:
15.09.2019
Размер:
7.99 Mб
Скачать

61

МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ

УМАНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ САДІВНИЦТВА

Факультет плодоовочівництва і лісівництва

Кафедра садово-паркового господарства

До захисту допускається

Завідувач кафедри, д.с.-г.н.

_____________Г.П. Леонтяк

«___»______________20__р.

КОГУТ

ТЕТЯНА ВОЛОДИМИРІВНА

ОЗЕЛЕНЕННЯ ТА БЛАГОУСТРІЙ КРІВЛІ ПРИВАТНОГО

БУДИНКУ ПО ВУЛ. СУВОРОВА, 24 В М.ВІННИЦЯ

ДИПЛОМНА РОБОТА

на здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня «Бакалавр»

з напряму підготовки 6. 090103 «Лісове і садово-паркове господарство»

Науковий керівник – _____________ доцент І.М. Пушка

Умань – 2011

ЗМІСТ

РЕФЕРАТ

ВСТУП

РОЗДІЛ 1. ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ

РОЗДІЛ 2. УРБОЕКОЛОГІЧНИЙ ТА ЛАНДШАФТНИЙ АНАЛІЗ ОСНОВНИХ ФАКТОРІВ, ЩО ВПЛИВАЮТЬ НА ПРИЙОМИ ФОРМУВАННЯ ОЗЕЛЕНЕННЯ ТА БЛАГОУСТРОЮ ТЕРИТОРІЇ КРІВЛІ БУДИНКУ ПО ВУЛ.СУВОРОВА, 24 В М.ВІННИЦІ

2.1 Характеристика природно-кліматичних умов

2.2 Аналіз розміщення об’єкта

2.3 Історія виникнення садів на дахах

2.4 Характеристика конструктивних особливостей сучасних садів на

крівлях

РОЗДІЛ 3. ПРОЕКТНІ ПРОПОЗИЦІЇ ЩОДО РЕКОНСТРУКЦІЇ, КОНСЕРВАЦІЇ, ВІДНОВЛЕННЯ, ФОРМУВАННЯ ЗЕЛЕНИХ НАСАДЖЕНЬ, БЛАГОУСТРОЮ ТЕРИТОРІЇ ОБ’ЄКТА АБО ФОРМУВАННЯ АРХІТЕКТУРНО-ЛАНДШАФТНОГО КОМПЛЕКСУ

3.1 Вибір варіантних підходів до проектування. Розрахунок відвідування об'єкта або техніко-економічне обґрунтування потенційної ємності об'єкта

3.2 Загальна планувальна композиція та ландшафтно-просторова організація території

3.3 Формування насаджень

3.4 Благоустрій територій

3.5 Агротехнічні заходи

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ДОДАТКИ

РЕФЕРАТ

ВСТУП

Рослинний світ - невід’ємний компонент середовища проживання людини. Життя рослин нерозривно пов’язане з факторами зовнішнього середовища - теплом, світлом, вологою та інше. В основі естетики лежить почуття краси властиве людині, і виникло як реакція свідомості на ландшафт.

Садово-паркове мистецтво - це мистецтво створення садів, парків та інших озеленювальних об’єктів. Його метою є використання для організації простору живого рослинного матеріалу, що безперервно змінює свій зовнішній вигляд, в поєднанні елементів природи і художнього мистецтва в єдине ціле.

В наш час в зв’язку з екологічною небезпекою і економічною кризою люди намагаються поселитися в більш екологічно чистих зонах, в сільських місцевостях.

Традиційно в Україні склалось так, що саду, як місцю відпочинку сім’ї, приділялась велика увага. Останніми роками збільшується акцент на екології ландшафтів, приділяючи більше уваги не досягненням селекціонерів, а дикорослим рослинам, декоративним травам.

Сьогодні має значення не лише соціально-естетична роль зелених насаджень, яка виховує здатність відчувати і розуміти красу природи, перетворювати її в об’єкт духовного життя. Ці найважливіші компоненти озеленення є основним фактором першочергової ваги у комплексі заходів соціального розвитку країни –– зміцнення здоров’я людей.

Озеленення потрібне не лише виробничим територіям заводів і фабрик, де робітнику доводиться працювати в умовах підвищеної загазованості й запиленості, а й чисельним установам, організаціям, освітнім закладам, приватним дачним ділянкам, дахам будівель та вуличним магістралям, де населення не менше страждає від цих несприятливих факторів. Листя дерев, чагарників і трав виконує тут роль природного уловлювача пилу та газу, своєрідного фільтра, який очищує повітря від забруднень і збагачує його киснем.

На даний момент Україна знаходиться на стадій посиленого розвитку і піднесення садово-паркового мистецтва. Велика увага приділяється створенню садів при приватних будинках, організаціях і установах, реконструкціях, історичних садів і парків, озелененню міст і селищ.

У зв'язку з дефіцитом міської землі і напруженістю екологічної ситуації постала проблема використання дахів будинків, підземних, на пів підземних гаражів і інших штучних основ для створення садів на дахах. Сади на дахах прекрасний захист від пилу і шуму, затишне і спокійне місце відпочинку і зняття стресу міського життя. Сад на даху – це найкращий спосіб розширення життєвого простору, як міської так і заміської нерухомості, загального користування або ж приватного [13].

Найважливіше завдання міського озеленення – це створення комфортного, здорового і естетичного середовища для людей. Дипломне проектування має за мету створення проекту озеленення та благоустрою території крівлі приватного будинку в м.Вінниця.

РОЗДІЛ 1

ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ

Сад на даху - є одним з найбільш розвинених напрямів сучасного будівництва. Це пояснюється тим, що в умовах високої щільності забудови та перенаселеності великих міст, загазованості, викиди відходів виробництв, зелена покрівля сприяє суттєвому поліпшенню екологічної обстановки. На сьогоднішній день зелені дахи особливо поширені в містах, де відчувається дефіцит вільного місця, а більшу частину міської площі займають кам'яні забудови. У таких містах сад на даху - не тільки декор, але і необхідність. При підборі флори для саду на даху варто віддавати перевагу невибагливим, стійким до перепадів температур і витривалим рослинам. Відмінним вибором є рослини гірської флори. Сюди підходять карликові або сланкі форми дерев і чагарників. Рослини на даху інакше переносять сезонні зміни: так навесні пробудження приходить раніше, ніж на землі на 3-10 днів. Так само справа йде з цвітінням, дозріванням плодів і появою зів'янення. Цю особливість необхідно враховувати, складаючи декоративні комбінації рослин. Сади на дахах будинків, гаражів, про­мислових споруд входять в сучасне садово-паркове будівництво як рівноправний елемент озеленення населених місць [31].

У сучасних екологічних умовах зелені насадження міст і селищ відіграють роль найважливішого засобу регулювання, захисту і оптимізації життєвого середовища людини та біосфери в цілому.

Зелені насадження які існують на теперішній час активно впливають на формування структури міст вважаються одним з важливих факторів в створенні та покращенні санітарно-гігієнічних та мікрокліматичних умов життя людей, а також в формуванні архітектурного ландшафту населених

міст. Але всі вони мають різний склад, різне місце призначення,місце розташування і зміст.

Благодійна мікрокліматична роль зелених насаджень у поліпшенні санітарно-гігієнічних умов міських територій величезна й багатогранна. Але при створенні спеціалізованих зелених насаджень курортних зон, лікувальних та дитячих закладів потрібно враховувати й можливість негативного впливу окремих рослин, які алергенно активні або ж провокують астматичні явища. До них належить багато хвойних дерев, особливо під час цвітіння та пилкового льоту, а також покритонасінні рослини з дужим запахом квіток. У пору цвітіння платанів, наприклад, відмічено різке збільшення частоти захворювання пропасницею. Недоброю славою джерел тополиного пуху користуються й жіночі екземпляри деяких видів тополі.

Роль рослин різноманітна. По-перше, саме вони забезпечують декоративний і естетичний зміст основної площі вулиці. Далі, формуючи мікроклімат, вони виконують функцію головного чинника утворення сприятливого середовища: чистого, свіжого повітря, нормального зволоження, приємного запаху, заспокійливого зеленого кольору, рятівної тіні в жарку погоду. Рослини створюють захист від вітру, від вітрової і водної ерозії, є шумо- і пиловловлювачами [10].

Слід зазначити виняткову роль зелених насаджень в сучасних міських умовах. Крім відомого процесу фотосинтезу, зеленим рослинам (особливо деревинним) властиві такі найважливіші функції, як пилозахисна, кліматоутворююча, шумопоглинаюча, фітонцидна, естетична і ін. також добре відомі бактерицидні властивості черемхи, бузку, лавровишні. Фітонциди листя тополі вбивають дизентерійну паличку, а кора ялиці – бактерії дифтерії. Завдяки дії фітонцидів в лісі в 1 кубічному метрі повітря міститься всього 200-300 бактерій, тоді як в повітрі крупних міст їх в 200-500 разів більше. Тому міські зелені насадження є ефективним засобом екологічного захисту.

Проте рослинність і тваринний світ є найбільш чутливими ландшафтними компонентами. Вони першими уловлюють навіть самі незначні зміни середовища і реагують на них деградацією або зникненням окремим виглядом флори і фауни в місті. Зокрема, на рослинність украй негативно впливають порушення ввідний-повітряного режиму ґрунтових структур, засмічення відходами всіх видів і т.д. саме тому міська рослинність вимагає достатньо частого оновлення. Так, тривалість життя липи дрібнолистої складає в середньому: у лісі – 300 років, в крупних пареннях – 200 років, а на вулицях – 80 років. Для в'яза тривалість життя в природних умовах і на міських вулицях складає ще істотнішу різницю: 300 і 45 років відповідно [18, 19].

Всім зрозуміло, що озеленюють міста в першу чергу для створення краси і затишку. Але не слід забувати про те, що це тільки зовнішня сторона озеленення. Дуже важливо також те, що всі види озеленення – це здоров'я жителів, це – чисте повітря. Посадки різноманітних рослин дають рятівну тінь і прохолоду в жаркі дні, захищають від вітру і пилу, приглушають міські шуми.

При проектуванні саду на даху необ­хідно враховувати ряд особливостей. Наприклад, рослини на дахах страждають від перегріву внаслідок надлишкової інсоляції і теплового впливу споруд від вимерзання, через незначну товщину ґрун­тового шару (30-35 см), а також їм дово­диться витримувати значні вітрові наван­таження. Для боротьби з такими явищами необхідно вводити в сади на дахах водні влаштування, які охолоджують і зво­ложують повітря; передбачати активний полив рослин і дренажування поживного шару ґрунту, а також вкриття ґрунту в зимовий період або використовувати мобільні форми озеленення дахів; влаштовувати вітрозахис­ні стінки, вертикальне озеленення, геопластику; спеціальні породи рослин, які добре адаптуються до особливих мікрокліма­тичних умов на дахах.

Сади на дахах можуть мати різноманітні малі форми і скульптуру. Особливо часто використовують альтанки, тіневі навіси, ігрові малі форми дитячих майданчиків, жанрову скульптуру.

Певної уваги вимагає покриття доріжок і площадок, які влаштовуються на дахах. Найбільш раціональним і економічним є використання бетонних плит невеликого розміру, які мають різноманітну геометричну форму - від круглої до багатогранної. Фактурний шар таких плит може бути кольо­ровим. Поряд з цим доцільно використовувати і елементи із штучного і природного каменю. Можливе поєднання бетонних плит з каменем, цеглою, гравієм, виконання різних орнаментів, малюнків, рельєфів. Такі покриття на дахах особливо бажані при влаштуванні дна водойми через їх невелику глибину (20-30 см).

Конструкції будівель і їх плоских покрівель впливають на їх ландшафтне вирішення, перш за все розташуванням колон або інших опор, оскільки високу рослинність найкраще розташовувати над такими опорами. Огорожі садів на дахах краще робити у вигляді суцільних парапетів, високих, але з можливістю огляду гарних панорам і пейзажів [14].

На сьогодні в практиці ландшафтного дизайну існує два основних типи озеленення дахів: Екстенсивний і інтенсивний хоча бувають і проміжні варіанти.

Екстенсивний тип – використання невибагливих рослин, що практично не потребують догляду і здатних спокійно існувати на тонкому субстраті, а також переносити несприятливі погодні умови: морози, вітер і пересихання. Зазвичай такі дахи не передбачають доступ людей. Цей тип благоустрою зазвичай використовують на дахах гаражів і господарських будівель.

Інтенсивний тип – дозволяє створити на даху практично будь-який ландшафт, як і на поверхні ґрунту. В такому саду можуть рости багаторічні рослини, цибулинні, чагарники і дерева заввишки до 4 м. Він потребує постійного і ретельного догляду. Тут можливе облаштування доріжок, створення місць відпочинку і навіть створення водойми. До переваг інверсійних покрівель можна віднести: захист гідроізоляції від перепадів температури і від механічних пошкоджень, можливість швидкого монтажу за любої погоди, відсутність необхідності в пароізоляційному шарі. Основною проблемою інверсійних покрівель є волога, яка практично завжди присутня між тепло- і гідроізоляцією. Вона сприяє утворенню рослинного шару, який частенько порушує герметичність покрівлі, створюючи розриви, через які відбувається інфільтрація вод. До того ж навіть дуже тонкий прошарок води між тепло- і гідроізоляцією призводить до зменшення термічного опору конструкції, який може виявитися вельми істотним. Разом з тим багаточисельні дослідження незалежними експертними службами показали високу функціональну надійність і довговічність конструкцій 'інверсійної' покрівлі [21].

При проектуванні саду на даху потрібно особливо чітко обдумати систему дренажу грунту і способи захисту рослин від механічного ушкодження і переохолоджень під впливом вітру.

Проект саду на даху потребує обов'язкове врахування ряду специфічних особливостей, до яких відносяться: 1.Здатність даху витримувати додаткове навантаження: вагу родючого ґрунту, різноманітного обладнання, декоративних елементів, рослин 2. Перешкода сильному розростанню кореневої системи 3. Забезпечення підвищеної гідроізоляції даху будинку 4. Організація розумної системи поливу і водовідводу, що дозволяє видалення зайвої вологи при одночасному збереженні деякої її кількості, необхідної для життя рослин. 5. Забезпечення безпечного руху по даху будівлі. 6. Забезпечення освітлення саду і підсвічування рослин в нічний час [25].

Висновок до розділу: отже, в результаті досліджень літературних джерел встановлено, що на сьогоднішній день зелені дахи особливо поширені в містах, де відчувається дефіцит вільного місця. Зелені насадження відіграють важливу роль в житті та здоров’ї людей. Розвиток ландшафтного дизайну, удосконалення сучасних технологій і будівельних матеріалів, поява на світовому ринку легких поживних субстратів, що замінюють звичний важкий ґрунт, вивчення закордонного досвіду – все це дозволяє тепер спеціалістам з ландшафтного дизайну створювати сади на штучних основах і у нас в країні швидко та якісно.

РОЗДІЛ 2

УРБОЕКОЛОГІЧНИЙ ТА ЛАНДШАФТНИЙ АНАЛІЗ ОСНОВНИХ ФАКТОРІВ, ЩО ВПЛИВАЮТЬ НА ПРИЙОМИ ФОРМУВАННЯ ОЗЕЛЕНЕННЯ ТА БЛАГОУСТРОЮ ТЕРИТОРІЇ КРІВЛІ БУДИНКУ ПО ВУЛ.СУВОРОВА, 24 В М.ВІННИЦІ

2.1. Характеристика природно-кліматичних умов

Як і на більшій частині території Правобережного Лісостепу України, клімат Вінниччини помірно-континентальний. Для нього характерні тривале, не жар­ке літо з достатньою кількістю вологи, потрібної для вегетації рослин, порівняно коротка, несувора зима.

Обласний центр - м. Вінниця - знаходиться під 49° північної широти, тобто віддалений від екватора на 49°, а від Північного полюса - на 41°. Отже, саме географічне положення визначає помірність клімату області [34].

В літню пору переважають вологі вітри західного і північно-західного румбів. Найхолоднішим місяцем є січень, найтеплішим - липень. Середні амплітуди коливань температури протягом року не перевищують 25°С.

Розподіл опадів протягом року сприятливий для вегетації рослин і проведення озеленювальних робіт. Максимум опадів припадає на травень - липень (130 - 170 мм). Найменш вологими є зимові місяці. В грудні - лютому випадає від 65 до 80 мм. Середньорічні суми опадів на території області становлять 440 - 590 мм.

Влітку досить часті сильні роси. Як і тумани, найбільші роси бувають у долинах річки Південний Буг. У бездощовий період роси і тумани сприяють нагромадженню вологи і росту рослин. Перехід від однієї пори року до другої відбувається поступово. Стійкий перехід середньої добової температури через 0°С є початком весни. Це найчастіше буває в другій декаді березня. Весна триває близько двох місяців.

Літо триває з другої половини травня до першої половини вересня. У цей же час випадає найбільше дощів, переважно у вигляді злив. Кількість днів з опадами поступово зменшується з наближенням осені. Настання осені (перша декада жовтня) супроводжується заморозками, загальним зниженням температури, зменшенням кількості опадів. Характерною рисою осені на Вінниччині є повернення теплих сонячних днів. Осінь закінчується наприкінці листопада, коли середні добові температури повітря переходять через 0°С в бік зниження [33].

За флористичним районуванням територія Він­ниччини входить до Карпатсько-Північнобалканської провінції Середньоєвропейської області. У трав'я­ному покриві Вінниччини налічують більше 1000 ви­дів диковегетуючих трав, у тому числі такі дуже поширені представники степової рослинності, як стоколос безостий, тимофіївка степова, бородач звичай­ний, шавлія, люцерна, горицвіт весняний, ковила волосиста та ін. Серед бур'янів поширені: польовий осот, біла лобода, молочай, мишій, пирій, польова бе­резка, волошки, хвощі. З ними ведеться боротьба за допомогою гербіцидів. Багато представлена група лікарських рослин (ва­леріана, бобчук трилистий, горицвіт, конва­лія, череда, звіробій, чебрець, ромашка та ін.).

Основними деревними породами лісів на Віннич­чині є дуб і граб.В таких лісах переважають широколисті породи: дуб звичайний, граб звичайний, липа серцелиста, клен звичайний, береза бородавчата, ясен звичайний, осика, груша звичайна, берест, тополя. До них примішуються європейські породи: явір, берека, дуб скельний, дика черешня. Трав'яний покрив — осока, фіалки, конвалія, медунка, суниці та ін.

Хвойні породи дерев (сосна і ялина) - трапля­ються майже виключно в штучних насадженнях. Вінниччина дуже багата на паркову рослинність. Сім парків області віднесено до паркових пам'яток загальнодержавного значення і охороняються держа­вою. Добре відомі Коло-Михайлівський ліс, Вінни­цький парк імені Горького, урочища Ґуральня та П'ятничани, які є улюбленими місцями відпочинку жителів м. Вінниці [12].