2.4. Характеристика конструктивних особливостей сучасних садів на крівлях

Покриття сучасних будівель перегріваються в жаркий час до 80° С випромінюючи не тільки тепло але й шкідливі летючі речовини. Ці явища можуть бути значно зменшені за рахунок озеленення дахів. Температура дахів в жарке літо буде зменшена до 25° С. Також змінюється температура між поверхами, вона становить 17°-18° С. Рослини на даху зменшують запилення. Газон на даху схоплює 50% пилу, а при поливі - більше. Рослинний покрив зменшує електромагнітні опромінення захищаючи конструкцію від ультрафіолетових променів, а також шумозахист. Товщина рослинного ґрунту 40 см. утримує до 20% атмосферних опадів. Рослини захищають та очищають повітря від бактерій, мікробів, вуглекислого газу [14].

Особливу увагу слід приділяти проектуванню садів на дахах, використанню сучасних матеріалів. Потрібно врахувати й те, що найкращими поглинаючим властивостям наділений переважно справжній грунт. Але він є дуже важким вага його може досягати 1800 кг. на м./куб. Зменшити вагу можна вносячи в його склад рихлий торф, пісок, неорганічні добавки. Захистити субстрат від атмосферних впливів допомагає захисний шар з мульчі(тирса, мілка кора дерев, торфокрошка) товщиною 2-3 см чи з штучних пористих матеріалів(перліт, лавопор). Рихлі мульчуючи матеріали зверху рекомендується засипати шаром гравію чи пористих матеріалів-керамзит, пемзи. Також використовують мати гродана які мають товщу 20 см. Фільтруючий шар - тонка прослойка між рослинним шаром та дренажом, яка запобігає проникненню в дренаж мілких частинок ґрунту чи субстрат. Одночасно завдяки капілярній структурі фільтруючого шару проходить і зворотній процес-передача рослинам вологи з дренажу. Для дренажу в наш час використовують штучні спушені і волокнисті матеріали гранули пенополістерола промочені бітумними емульсіями ,камінчики з нейлону. Товщина дренажного шару з них скорочується до 4-6 см. Якщо ж з них пресуються мати то товщина 1-3. см. Догляд за ґрунтами на даху подібний до догляду на наших ділянках. Сила тиску коріння при проростанні становить 25 атм. Найбільш стійким матеріалом проти такого тиску та окислення є фольга, фольгоізол і скловолокно. Особливу увагу треба звернути на конструкції ємкостей для рослин: ящиків, контейнерів, квітниць. Контейнери можуть бути стаціонарними та мобільними. Стаціонарні контейнери для великомірних рослин обов'язково мають теплоізоляцію для захисту зимою від замерзання. Якщо ж температура взимку опускається нижче -1 градуса дах слід утепляти. Для цього використовують синтетичні матеріали: ячеїстий та легкий бітон та піноскло, фібролід. Основними рослинами на даху є кущі. [22]

Сад на даху потребує чималого догляду та уваги, потрібно вірно підібрати рослини враховуючи комунікації даху. Для садів на дахах використовують саджанці деревних та чагарникових порід у віці 7-6 років. Кущі висаджують також без кому у віці в 2-3 роки. Також вирощуючи саджанці, які ми маємо висаджувати на даху, повинні вирощуватись в подібних умовах [6].

Можна по-різному підходити до типології таких об'єктів, класифікуючи їх за призначенням розміщенню в структурі будівлі, характеру створюваного мікроландшафту, переважанню того або іншого матеріалу (як будівельного, так і рослинного). Проте, в першу чергу, сади-дахи підрозділяються на експлуатовані і неексплуатовані. Правильніше ж вважати, що використовуються (експлуатуються) всі озеленені дахи, але їх варто розрізняти по характеру використання - інтенсивному або екстенсивному. У першому випадку мається на увазі різноманітне, багатофункціональне використання даху для різних цілей. У другому випадку доступ людей на дах обмежується. Він є так званим «трав'яним» дахом, з використанням переважно ґрунтопокривних рослин, тобто виконує в основному екологічну функцію, хоча частково може використовуватися і для пасивного відпочинку, наприклад як солярій. По своєму розміщенню (відстані від рівня землі) розрізняють сади «наземні», тобто розміщені над підземними або заглибленими спорудами і зовні сприймані як звичайні озеленені території, і «надземні», розташовані на високих відмітках. Можуть бути і «терасні» сади - на спорудах, крівлі яких примикають до схилів або до стін вищих будівель. Тому можна говорити про сади на дахах та їх еволюцію: від трав'яних покриттів в малоповерховому будівництві до садків на терасах, потім, до інтенсивно озеленених дахів висотних будівель і прибудов до них, а від них, до великомасштабних висячих садів над міськими магістралями, по суті до цілих бульварів і парків на штучних основах [24].

При всій різноманітності перерахованих типів садів-дахів їх можна підрозділити з погляду їх ландшафтної організації всього на дві основні категорії: відкриті і замкнуті (їх також називають відповідно «екстравертні» і «інтравертні»). Замкнутий простір, свого роду «міні-ландшафт» будується по законам композиції малого саду. У ньому можуть бути використані найрізноманітніші прийоми і способи зорового розширення території і особливу увагу приділено ретельному промальовуванню деталей: малюнку мощення, вишуканості поєднань рослин, формі і забарвленню устаткування саду [23].

Висновок до розділу: Сади на дахах, що прийшли до нас із глибини століть, стають у наші дні свого роду знаменням часу, тому, одним з найважливіших завдань сучасної архітектури. Сади на дахах це прагнення, рух суспільства до нового, стрімкість відкриттів, крок вперед, який є немало вагомим серед великої кількості зроблених кроків у іншій сфері людської діяльності.

РОЗДІЛ 3

ПРОЕКТНІ ПРОПОЗИЦІЇ ЩОДО РЕКОНСТРУКЦІЇ, КОНСЕРВАЦІЇ, ВІДНОВЛЕННЯ, ФОРМУВАННЯ ЗЕЛЕНИХ НАСАДЖЕНЬ, БЛАГОУСТРОЮ ТЕРИТОРІЇ ОБ’ЄКТА АБО ФОРМУВАННЯ АРХІТЕКТУРНО-ЛАНДШАФТНОГО КОМПЛЕКСУ.