9. Історичні пісні: жанрово-стильові ознаки, тематичні цикли, поетика.

Істор пісні – це ліро-епічні фольклорні твори, в яких зображено картини історичної дійсності, зафіксовано конкретні історичні події та діяльність історичних осіб. Це продукт розвитку ліричної пісні, а з інш боку, тут присутній елемент епосу. Авторами і.п. є творці, першовиконавці, очевидці. Жанрово-стильові ознаки і.п.: 1)наявна чітка ритмо-мелодична будова: всі рядки рівноскладові, збережено метричний малюнок. 2)чіткий поділ на строфи(вини мають 2-4 рядки, які об’єднані в риму). Мелодія єдина для всіх строф. 3)епічність з усіма її рисами, тобто наявність фабули, сюжету, оповідного хар-ру, чим істор пісня подібна до дум. Події не завжди відповідають фактичній реальній історії, бо наявна творча фантазія. 4)на відміну від лір пісень(де переважає емоційність), у і.п. переважає подієвість. 5)розгортання дії характеризується певною конкретикою (вказується час, місце). Послідовність подій відтворюється за хронотопним принципом, наявні причиново-наслдкові зв’язки, а також оцінки героїв і ліричне начало, але воно на 2-му плані. Особливості і.п.: зображ важливих суспільних подій та видатних людей; стислість розповід про них; наявність застарілих слів і висловів; порівняно невеликий обсяг. Класифікація і.п.: одна класифікація була запропонована Антоновичем і Драгомановим (1834р.), інша(більш точна) – запропонована Ф.Колессою, яка має певні недоліки. Виділяють такі цикли: 1)боротьба з турецько-татарськими нападниками «Пісня про Байду», «Пісня про Коваленка», «Із-за гори, гори, з темненького лісу» (16-17ст). 2)пісні про козацько-польські війни (17ст) «Чи не той хміль», «У Вінниці на границі», «Ой з города Немирова». 3)про закабалення України та зруйнування Запорозької Січі (17-18ст) «Ой, ви, хлопці-запорожці», «Я сьогодні щось сумую», «Ой за річкою, за Синюхою». 4)цикл розповідає про гайдамаччину та опришківщину «Максим козак Залізняк», «За Сибіром сонце сходить»(Пісня про Устима Кармелюка), «Ой у моїм городочку копана криниця»(Пісня про Лук’яна Кобилицю). Пісні поділ-ся за хронологічним принципом: 1)пісні доби козаччини(15-п.п.17ст.); 2)пісні доби Коліївщини та гетьманщини(др.п.17-18ст.); 3)пісні селянських повстань(п.п. 19ст.); 4)пісні національно-визвольного руху(п.п. 20ст.). 1. Пісні про козаччину зародились ще в княжу добу, в період Київської Русі. Провідна тематика: *пісні, які відображають дух епохи ординських народів, не вказуючи на місце події і на її героя («Коли турки воювали») – відтворено події грабежу. *пісні про хоробрість лицірів-захисників і їхню загибель у битві з ворогом(«Ой поля, ви, поля», «Пісня про Михея»). *пісні про військові перемоги: звільнення Почаївського монастиря та міста Варна. Тут немає чіткої строфічної будови, виконується речетативом. *псні про козацько-польські війни, де відображено події часів Хмельниччини. Тут дві осн теми: 1)загальнонародні перемоги, військові доблесті та героїзм козаків. Тут оспівуються конкретні битви(«Ой з-за города Немирова», «Битва під Берестечком»). 2)про подвиг історичних осіб. Центральна постать тут Б. Хмельницький («Гей не дивуйтесь добрії люди», «Ой Морозе, Морозенку»). Ці пісні вселяють в народ бойовий дух, спонукають до перемоги. *колонізація України московським царством. Ці пісні поділяються на тематичні підгрупи: а) нарікання на невирішений союз із Москвою («А вже рокі двісті»); б)про московську неволю («У Глухові, у городі», «Ой з-за гори чорна хмара»); в)про події Руїни та Запорозької Січі («Гей віють вітри», «Вилітали орли»). 4. Зародився гайдамацький рух, потім Коліївщина (1768р.), яку очолив М.Залізняк. Цієї події торкнулися такі групи пісень: гайдамацькі(«Годі, коні, в стайні спати»), пісні про Коліївщину(«Максим козак-залізняк», «Про Гонту»). Гайдамацький рух(найбільшого розмаху зазнав у 30-40-хрр) мав великий вплив на Зах. Укр., в якій боролися опришки в Карпатах переважно, опришківські пісні («Ой попід гай зелений», «Ой з-за Байкалу сонце сходить»). Продовженням були народно-селянські повстання після опришків (повстання на Поділлі). Іноді пісні про селянські повстання дослідники виділяють в окремий цикл(«За Сибіром сонце сходить», «Ой іде Кармелюк долиною»). В сер.19ст жанр істор пісні поступається інши пісням – ліричним, родинно-побутовим. Найбільшим спалахом була творчість Українських січових стрільців (УСС) на поч. 19ст. Цей період відбився в піснях п.п.20ст.

4