7.Місце балади в сист.Жанрів укр..Фольклору.

Б-невел за обсягом вірш-й сюжетний гостродрам-й ліро-епічний твір,в якому відобр.напружені конфл.в особ-му та гром.житті.Найпродуктив

нішим періодом баладотворення вважають 15-17ст.Х19ст.Б.публікується у багатьох збірниках укр..фольклору.Грунтовно досліджує Б.Франко(«Жіноча неволя в руських піснях нар-х»,1883),наукові розвідки цьому жанру присвятили О.Потебня,

ф.Колесса,К.Квітка.Нац-ні сюж,симв,образи знайшли відображення у творч-ті Шевченка(Тополя,Причинна,Утоплена,Катерина).У фольклористиці виділ.такі жанрові ознаки Б.:зачин-зверт.до персонажа,раптове повідомлення про незвичайні пригоди,драм-ні колізії.Лір-й елем.подається у поєдн-ні з епічним.Наявні естетичне відобр-ня дійсності,ром-на піднесеність,елем.фантастики,метаморфози-перетворення,персон-ія рослин і явищ прир,моралізаторство-повчальний потенціал у вигляді кари.Як правило,за сюжетом Б.має сумно-ефектну подію:вбивство,отруєння,помста свояка,дружини,чол..Б. не дає конкр.імен і обставин.Для неї гол-не не подія,а почуття,які вона збуджує.У Б. наявний елем.чаклунства:невістка перетв.на тополю,калину,віддана заміж за нелюба дочка поверт.додому зозулею.Дійови

ми особами часто вист.чарівниці,ворожки,відьми.

Б.бувають соц-побут(«Ой чиє ж то жито,чиї ж то покоси»-це соц-поб Б. В основі лежить мор-й конфл.свекрухи з невісткою,яка була до того залякана,що перетвор.на тополю).Існують також ще істор.Б.-це Б.на істор.тему.У них змальов-ся життя козака,смерть козака на полі бою(«Да шумить чудо дібровонька»розп.про вел.горе,яке приносить людям війна; «Що се в полі забіліло»-Б.,в якій відтворено трагічне становище укр.-ів в тур.полоні.Мати в Криму потр.в полон до своєї дочки,яка вже побусурманилась,ставши дружиною татарина.Дочка пропонує матері панувати разом із нею,але мати гордо відмовл-ся;

«Ой був у Січі старий козак»-засудження зрадництва Сави Чалого та схвалюється справедливе покарання його козаками.

8. Художня своєрідність народної ліричної пісні.

Народні пісні є вагомим внеском України в загальнослов'янську й світову художню творчість. Пісні породжувались подіями та явищами суспільного життя, громадського й родинного побуту, трудовою діяльністю, боротьбою проти іноземних загарбників, національного та соціального гноблення і палкою любов'ю до Вітчизни. У народній пісні майже немає розповідної основи, уся увага зосереджена на відтворенні внутрішнього світу людини ( психічного стану, думок, бажань, надій, страждань і т. ін. ).

Характеризуючи ліричні пісні та їх різновиди, то їх по праву можна вважати наймолодшим родом пісенного фольклору. Їх становлення відбулось переважно у XVI - XIX століттях. Усі ліричні пісні українського народу можна згрупувати у два великі розряди: соціально-побутові і родинно-побутові. До першої групи належать зокрема козацькі, рекрутські, чумацькі, наймитські, емігрантські пісні. До родинно-побутових зараховують практично усі пісні про родинне життя, а також ті, що стосуються особистого життя людини (пісні про кохання, жіночу долю, сирітство, гумористичні, колискові, пісні дітей, молоді і дорослих).

Родинно-побутові: Пісні про кохання Ці пісні розповідають про стосунки між закоханими. Саме закохані є основними ліричними персонажами. Пісні дещо ідеологізовані та драматизовані; всі елементи змісту і форми підпорядковані глибоким переживанням душі. Важливу роль відіграють пейзажі та пестлива мова героїв, реальне життя висувається на другий план.В таких піснях превалюють МОТИВИ: вірності; зради; розлуки; нерозділеного кохання. ПОЕТИКА цих пісень : 1) романтичний характер дійсності; 2)гіперболізація душевних травм; 3) сентименталізм; 4)драматизм; 5)ліризм. Символи: зозуля, орел. Образи архетипи:ворон, дощ, вітер. Пісні про жіночу долю. На перший план виходить реальне зображення дійсності, сіра буденність. Тут подаються обширні картини праці, втоми, туги за домом. Описи природи набувають іншого значення. Образи виражають співчуття. Пісні про трагічні сімейні обставини(сирітські). Характерним є вживання пестливих слів, які викликають співчуття. Мотив розмови сироти переплітається з культами землі. Гумористичні пісні. Тематика від комічних життєвих ситуацій до невеселих подій: * висміюються залицяння хлопців; * добродушні пісні про дівчат; *залицяння кума до куми.

Соціально-побутові: Їх тематика найрізноманітніша.. У них представлені інші образи, сюжети, теми і мотиви. Такі пісні відбивають настрої і почуття певних груп народу. Герої являють собою узагальнений образ(чумаків, козаків).Козацькі пісні Козацтво в XVIII столітті було новою значною соціальною групою із специфічними умовами побуту, життя. У зв'язку з цим і з'являються в народній поетичній творчості козацькі пісні. Героєм пісень стає козак, який зображається як невпинний борець за незалежність та справедливість по відношенню до беззахисного населення та скривдженої неньки України. Ці пісні пройняті романтичним духом.Часто зустрічаються образи коня,зозулі.