17.Керування багатопродуктовими запасами: основні передпосилки
Основні передумови
1. Система постачання забезпечує попит на n продуктів протягом одного року.
2.
Для поповнювання запасів система має
необхідні виробничі потужності. Витрати
на підготовчо-заключні операції, які
вважають витратами на поставку,
пропорційні до числа поставок протягом
року і вартості однієї поставки:
,
де
— річна потреба в i-му продукті;
— витрати на підготовчо-заключні
операції на виготовлення однієї партії
поставки i-го продукту (не залежить від
розміру партії поставки
).
3. Поставки миттєві.
4.
Дефіцит виключається (
).
5.
Витрати на зберігання, зумовлені
зв’язуванням оборотних фондів у запасах
протягом року, пропорційні до середньої
вартості запасу і часу його існування:
,
де
— ціна за одиницю і-го продукту;
— кількість одиниць часу в одному році;
— коефіцієнт нарахування на зв’язані
оборотні фонди, фізична розмірність
якого
= [час]-1.
Якщо
за одиницю часу обрати рік (тобто в усіх
величинах моделі фізичну розмірність
часу подати відносно цієї одиниці), то
попередня формула дещо спроститься:
.
6. Заданий норматив E оборотних фондів щодо величини запасу (середня вартість запасу має не перевищувати цієї величини), тобто
,
або
.
7.
Знайти значення
,
які мінімізують річні витрати на
організацію постачання
:
.
18. Стандартний метод імітації дискретної випадкової величини.
За
допомогою схеми випробувань за
«жеребкуванням» можна моделювати
дискретні випадкові величини (Дискретна
випадкова величина - випадкова величина
,
яка набуває скінченної кількості значень
або всі її значення можна розмістити у
вигляді нескінченної послідовності
,
а закон її розподілу описується заданням
усіх ймовірностей
.)
Нехай, наприклад, ряд розподілу дискретної
випадкової величини Х має такий вигляд:
Можливі значення |
|
|
... |
xn |
Імовірності |
|
|
... |
|
Звідси можна дістати повну групу подій:
,
,
...,
.
Недолік стандартного методу полягає в тому, що для великої кількості можливих значень в оперативній пам"яті машини необхідно зберігати всі значення Х і всі значення Р. Ця проблема частково спрощується для тих розподілів у яких можливі значення- це числа натурального ряду, а ймовірності обчислюються за допомогою рекурентної формули
де
-
деяка функція від значення індексу k.
19. Gpss-програма імітаційної моделі завантаження еом.
GPSS - інтегруюча мовна система, що застосовується для опису просторового руху об'єктів. Такі динамічні об'єкти в мові GPSS називаються транзакта і являють собою елементи потоку. Транзакти "створюються" і "знищуються". Функцію кожного з них можна представити як рух через модель М з почерговим впливом на її блоки. Функціональний апарат мови утворюють блоки, що описують логіку моделі, повідомляючи транзакта, куди рухатися і що робити далі. Дані для ЕОМ готуються у вигляді пакету керуючих і визначають карт, якими складається за схемою моделі, набраної з стандартних символів. Створена програма GPSS, працюючи в режимі інтерпретації, генерує і передає транзакти з блоку до блоку. Кожен перехід транзакта приписується до якогось моменту системного часу.
Для вивчення Q-схем використовуються два підходи: аналітичний та імітаційний. При аналітичному підході підлягає аналізу схема описується за допомогою формул, що відображають залежності між її різними параметрами. Однак, слід зазначити, що розроблені методи аналітичного вивчення Q-схем підходять далеко не для кожної конкретної системи, вони придатні лише для систем загального типу. Тому при аналітичному вивченні систем їх необхродімо спрощувати до систем основних типів, що надалі звичайно-ж позначається на результатах дослідження. При імітаційний підході ставиться експеримент на машинної моделі системи, яка попередньо реалізується на одному з створених спеціально для цього мов імітаційного моделювання (наприклад, SIMULA, SIMSCRIPT, GPSS та ін) або мовою загального призначення (BASIC, PASCAL, FORTRAN, C + + та ін.)