- •Поняття про фізичні методи дослідження в хімії. Спектроскопічні, дифракційні методи дослідження, та методи, що базуються на перетворенні речовин, що досліджуються, в йони.
- •2. Діапазон частот для різних спектроскопічних методів.
- •3. Пряма та обернена спектральні задачі. Характеристичний час фізичних методів дослідження.
- •5. Основні принципи мас-спектрометрії та галузі її застосування. Одиниці виміру і форми представлення мас-спектрів.
- •6. Принципова блок-схема мас-спектрометра.
- •7, 8. Іонізація в мас-спектрометрії електронним ударом. Основні процеси, що відбуваються при еу.
- •9. Хімічна іонізація та області її аналітичного застосування
- •10. Методи йонізації лабільних молекул (польова йонізація, польова десорбція, fab, електроспрей-йонізація) та їх порівняння з методом еу.
- •11. Основні методи аналізу йонів – магнітний, часопролітний, квадрупольний.
- •12. Типи йонів у мас-спектрі: молекулярний йон, уламкові йони, перегруповані, метастабільні, двозарядні та ізотопні йони.
- •13. Роздільна здатність мас-спектрометра.
- •15. Визначення брутто-формули, виходячи з даних мас-спектрометрії: за допомогою точного значення маси молекулярного йону та з використанням таблиць Бейнона.
- •17. Найбільш характеристичні фрагментації молекулярних йонів з відщепленням нейтральних частинок.
- •18. Характеристичні перегрупування йонів. Перегрупування Мак-Лаферті.
- •1.Характеристика магнітних ядер (спін, магнітний момент, гіромагнітне відношення). Взаємодія магнітних моментів ядер з магнітним полем.
- •2.Ядерна прецесія. Моделі, що використовуються для ілюстрації поведінки магнітних ядер в постійному магнітному полі.
- •3.Макроскопічна ядерна намагніченість, залежність від температури та напруженості зовнішнього магнітного поля.
- •4.Спін-ґраткова і спін-спінова релаксація, час релаксації.
- •5.Розподілення ядер між рівнями енергії в зовнішньому магнітному полі (розподілення Больцмана).
- •6.Умови ядерного магнітного резонансу. Основне рівняння ямр.
- •7. Поняття про рівняння Блоха, форма сигналу ямр
- •Способи реєстрації сигналу ямр – метод повільного проходження та Фур’є-спектроскопія.
- •Вплив радіочастотного імпульсу на макроскопічну ядерну намагніченість.
- •Спад вільної індукції (сві). Фур’є перетворення кривої спаду вільної індукції.
- •Блок-схема спектрометра ямр. Характеристики приладів ямр – чутливість та роздільна здатність, робоча частота.
- •12. Обертання зразка та його наслідки. Розчинники в ямр та вимоги до них.
- •13. Хімічне зміщення сигналу ямр, константи екранування ядер, діамагнітний та парамагнітний вклади в константу екранування.
- •14. Одиниці вимірювання хімічного зсувув спектроскопії ямр. Поняття про ізохронні, хімічно (не)еквівалентні, магнітно (не)еквівалентні ядра.
- •15. Еталонні речовини спектроскопії ямр та вимоги до них, шкали хімічних зміщень.
- •Залежність хімічного зсуву від будови речовин (на прикладі 1н‑ямр та 13с-ямр).
- •Магнітно-анізотропні групи, їх вплив на навколишні ядра. Кільцеві ароматичні токи, їх вплив на резонанс навколишніх ядер.
- •Використання хімічного зсуву в структурних дослідженнях. Кореляційні таблиці хімічних зсувів, типові (характеристичні) значення хімічних зміщень для спектроскопії на ядрах 1н та 13с.
- •19. Поняття про шкали хімічних зміщень та властивості спектрів ямр на інших магнітних ядрах – 19f, 31p, 15n, 14n.
- •20. Спін-спінова взаємодія, її прояв в спектрах ямр. Мультиплетність сигналів ямр.
- •21. Правила розщеплення ямр сигналів першого порядку.
- •Константи спін-спінової взаємодії (кссв), їх класифікація в залежності від кількості зв’язків між магнітними ядрами.
- •Позначення спінових систем. Типовий вигляд сигналів ямр спінових систем ах, ав, амх, авс, аа’вв’, аа’хх’.
- •24. Ямр магнітних ядер в діастереотопних групах.
- •25.Ефекти вищого порядку у спектрах ямр.
- •26.Залежність кссв від геометрії молекул. Формула Карплуса.
- •27. Подвійний резонанс. Використання в ямр.
- •28. Явище насичення в ямр, практичне застосування.
- •Діаграми енергетичних рівнів і різниці заселеності для двох спінів,s і I, між якими є диполярна взаємодія:
- •Процедура отримання різницевого яео спектру:
- •Шкала часу в ямр. Швидкі та повільні процеси з точки зору ямр.
- •32. Інтегрування сигналів ямр в спектрах. Використання інтегрування для кількісного аналізу зразків.
- •Поняття про двовимірну спектроскопію ямр. Типи двовимірних спектрів.
- •Двовимірні кореляційні спектри: методики cosy, hsqc, hmbc, noesy, inadequate.
- •Способи зображення двовимірних спектрів.
- •Типи задач у хімії, що можуть бути розв’язані за допомогою двовимірних кореляційних спектрів.
- •Принципова відмінність двовимірних спектрів ямр від одновимірних.
- •Двовимірнa j-спектроскопія – кореляція хімічних зсувів з константами спін-спінової взаємодії.
- •Іч спектроскопія
- •Необхідні умови для виникнення іч-спектру молекули. Поняття про валентні та деформаційні коливання.
- •Виникнення спектрів комбінаційного розсіювання (скр) світла хімічних сполук. Необхідні умови.
- •Порівняння можливостей методів іч-спектроскопії та скр для вивчення хімічних сполук.
- •Коливання двохатомних молекул у наближенні гармонічного осцилятора.
- •Поняття про нормальні коливання та їх форми.
- •Силова стала та її фізичне тлумачення.
- •Залежність положення смуги поглинання карбонільної групи від замісників біля sp2-гібридизованого атома карбону.
- •Особливості поглинання 1,2-, 1,3-та 1,4-дикарбонільних сполук.
- •Вплив концентрації гідроксилвмісних сполук на вигляд спектру.
- •Наведіть критерії розрізнення алканів, алкенів, алкінів, аренів за іч-спектрами.
- •Вплив структурних факторівна положення та інтенсивність смуги поглинання подвійних і потрійних зв'язків у вуглеводнях.
- •Залежність положення смуги поглинання від кратності зв'язку на прикладі вуглеводнів.
- •Залежність положення смуги поглинання від кратності зв'язку на прикладі карбонільних сполук.
- •Фактори, що впливають на інтенсивність смуги поглинання. Навести приклади.
- •Залежність інтенсивності смуги поглинання від кратності зв'язку.
- •Особливості поглинання амідів карбонових кислот.
- •Використання різних ізотопів для вирішення структурно-спектральних проблем.
- •Іч спектри дмсо (1) і дейтерованого дмсо (2)
- •Поглинання амінів, амідів та нітрилів.
- •Особливості поглинання амінокислот. Пептидний зв’язок.
14. Одиниці вимірювання хімічного зсувув спектроскопії ямр. Поняття про ізохронні, хімічно (не)еквівалентні, магнітно (не)еквівалентні ядра.
Хімічний зсув на спектрах ЯМР зазвичай вимірюється у мільйонних частках зовнішнього поля.
Мільйонна частка - одиниця вимірювання концентрації та інших відносних величин, аналогічна за змістом відсотку або проміле, являє собою одну мільйонну частку. Позначається скороченням ppm ( англ. Parts per million , Читається "пі-пі-ем", "частин на мільйон") або мд. Цікаво, що саме скорочення ppm можна розуміти як "Pro pro mille", тобто "одна тисячна проміле ", що також дорівнює одній мільйонній частці.
1 ppm = 0,001 = 0,0001 % = 0,000001 = 10 -6
1% = 10000 ppm
1 = 1000 ppm
Вага ppm = гр / т
Наприклад, коли вказано, що масова частка речовини в суміші становить 15 ppm, це означає, що на кожен кілограм суміші припадає 15 мг цієї речовини.
Якщо ж мова йде про об'ємних концентраціях (об'ємних частках, частках за об'ємом), то 1 ppm - це кубічний сантиметр (він же мілілітр) на кубічний метр (см 3 / м 3), "кубик" на "куб", або один стакан (100 мл) на 10000 відер (по 10 літрів). 100 ppm - це склянка на кубометр (або стакан на сто відер). Так, концентрація вуглекислого газу в атмосфері Землі становить близько 380 ppm, і це значить, що в кожному кубометрі повітря 380 мл (обсяг двох склянок) займає вуглекислий газ.
ЯДРА, ЩО МАЮТЬ ОДНАКОВИЙ ХІМІЧНИЙ ЗСУВ, НАЗИВАЮТЬ
ІЗОХРОННИМИ.
ЯДРА, ЩО МАЮТЬ ОДНАКОВЕ ХІМІЧНЕ ОТОЧЕННЯ, НАЗИВАЮТЬ
ХІМІЧНО ЕКВІВАЛЕНТНИМИ
15. Еталонні речовини спектроскопії ямр та вимоги до них, шкали хімічних зміщень.
Еталонні речовини повинні мати чіткі сигнали ЯМР відповідних ядер, бажано одного типу.
ЯМР сигнали еталону мають проявлятися в області частот, відмінній від типових областей поглинання сполук, що досліджуються.
Еталонні сполуки мають бути хімічно інертними.
Дешевими.
Нетоксичними.
Для ядер 1Н, 13С, 29Si, використовують тетраетилсилан (SiMe)4
приклад шкали для 1Н
Приклад шкали для 13С
Залежність хімічного зсуву від будови речовин (на прикладі 1н‑ямр та 13с-ямр).
Хімічний зсув сигналів - це зміщення сигналів ЯМР, зумовлене екрануванням ядер електронними оболонками.
δі = 106·(υі – υет)/υ0
Хімічний зсув є характеристичним.
Хім.зсув:
- характеризує хімічне оточення ядер, що дають сигнал;
- вимірюється у безрозмірних одиницях;
- відображається на спектрах ЯМР на шкалі хім.зсувів.
Н1-ЯМР: хім. зсув залежить від того, в якому оточенні знаходиться магнітне ядро.
С13-ЯМР: хім.зсув залежить від гібридизації та ступеня заміщення.
Також впливає:
Наявність замісників
донорні замісники збільшують екранування, а отже треба прикласти більше поле, тоді сигнал зміщується в бік сильного поля (вправо).
донорні замісники – зменшують зсув, а акцепторні – збільшують.
-
+3
F, NO2
+2
O, Cl, Br
+1,5
N
+1
С(sp2-гібридні, бензольне кільце, >С=С<, >С=О)
Вплив магнітно-анізотропних груп (пит. 17)
Незв’язані взаємодії
Коли групи, вимушено в просторі розташовуються близько одна до одної
Наприклад, фенонтрен (хім.зсув збільшується)