116.Форми іноземних інвестицій.

Одним з методів інв-ня є розвиток контракт-х форм спів роб-ва. Контрактні (неакціонерні) форми інвестування:

1.Експорт-імпорт – торгівля тов. та посл.

2.Ліцензування – купівля-продаж права на нематер. власність (патенти, авторські права, програми, торгові марки, ноу-хау) на певний період. Плата за ліцензію може бути у формі: роялті – періодичних платежів у вигляді фіксованих ставок (3-5%) від доходу, або паушальних платежів – одноразових платежів за ліцензію.

3.Франчайзинг – це передача продавцем (франшизером) права на використання своєї торгової марки покупцю (франшизі). Торгова марка для бізнесу покупця є найбільш важливим активом, завдяки чому продавець надає постійну допомогу покупцю в його бізнесі. 4.Контракти на упр-ня – є засобом, за допомогою якого фірми можуть надіслати частину свого упр-го персоналу для надання підтримки фірмі в іншій країні або надання спец. упр-ких функцій на певний період за встановлену плату.

5.Підрядне вир-во - зв’язки на основі внутрішньогал. спеціалізації.

6.“Проекти під ключ” – це укладання контрактів на буд-во підпр-тв, які передаються власникові для експлуатації у стані їх повної готовності.

Привабливість :здатні захистити активи фірм. Проблеми: втратаконтролю; можливе неадекватне викор-ня ліцензій;

можуть породжувати майб.конкурентів.

117.Методи здійснення прямого іноземного інвестування.

ПІІ – капіталовкладення в іноз. підпр-ва, які забезпечують контроль над об’єктом розміщення капіталу і відповідний доход. ПІІ под-ться на : 1. вкл-ня компаніями за кордон власного капіталу (капітал філій і частка акцій у дочірніх та асоційованих компаніях); 2. реінвестування прибутку; 3. внутрішньокорпоративні переміщення капіталу у формі кредитів і позик між прямим інвестором та дочірніми, асоційованими компаніями і філіями. Інв-ня може здійснюватися різними методами: 1.через розвиток контрактних форм співробітництва (експорт-імпорт, ліцензування, франчайзинг, контракти на управ-ня,підрядне вир-во, «проекти під ключ»(це укл-ня контрактів на буд-во підпр-тв, які передаються власникові у стані їх повної готовності)); 2.злиття і придбання підприємств (Осн. причинами виступають: 1.Глоб-ія екон. і ліберал. світової торгівлі; 2.Переніс центру ваги міжнар. конкуренції в сектор високотехнол. товарів і послуг, що зумовлює необхідність зростання витрат на НДДКР; 3.Проблема надвироб-ва і пошуки ринків збуту); 3.створення власних філій, дочірніх компаній, спільних підприємств.(дочірньої компанії – реєструється як самостійна компанія і має статус юр. особи з власним балансом. Контролює її батьківська компанія, яка володіє частиною акцій або всім капіталом; спільне підпр-во – це орг.-правова форма поєднання зусиль партнерів різних країн з метою здійснення спільної підпр-кої діяльності).

118.Спільне підприємництво, спільні підприємства та їх роль в залученні іноземного капіталу.

Спільне підпр-цтво – це діяльність, заснована на спів роб-тві з підприємцямими, підпр-вами і орг-ями країни-партнера та їхньому спільному розподілі доходів і ризиків від здійснення цієї діял-сті.

Спільне підпр-ство – це орг.-правова форма поєднання зусиль партнерів різних країн з метою здійснення спільної підпр-цької діяльності. Переваги спільного підприємництва: 1.це реальний спосіб функц-ня на ринках країн, в яких заборонена або обмежена діял-сть іноз.фірм без участі місц. партнера; 2.можливості обєднання капіталів; 3.можливості отримати певні пільги, переваги місц. партнера; 4.можливості розуміння місц. середовища за допомогою місц. партнера; 5.можливості мінімізувати ризик за умов мінливої політ. та екон.ситуації в різних країнах; 6.загострення конк-ції на світ.ринках. Недоліки: 1.зіткнення інтересів партнерів; 2. суперечності в поєднанні двох і більше корпоративних культур. Причини появи: жорстка конкуренція на світових ринках та обєднання ресурсів для спільних науково-дослідницьких та науково-виробничих проектів.