- •1. Навчальна діяльність з позицій теорії управління.
- •2. Принципи навчання та їх характеристика.
- •3. Світові освітні системи.
- •4. Урахування типів темпераменту у навчальній діяльності.
- •5. Поняття навчального менеджменту.
- •6. Специфічні ознаки процесу навчання. Його основні компоненти.
- •7.Основні функції навчального менеджменту:планування,мотивація,організація,контроль.
- •10.Мета як основний компонент діяльності, функції і фактори постановки цілей.
- •11.Навчальні цілі та їх особливості
- •12. Ієрархія навчальних цілей
- •13. Рівні засвоєння навчального матеріалу.
- •14. Мотиви та стимули навчальної діяльності: види, порівняльна характеристика.
- •15. Забезпечення мотивації до навчання: поняття, призначення, процес.
- •16. Мотиваційний цикл у навчанні.
- •17. Види, методи та прийоми мотивації та стимулювання в навчанні.
- •19. Зміст навчання та його основні функції
- •20. Структура змісту навчання.
- •21. Теорія змісту освіти і навчання.
- •22. Джерела, фактори, принципи, критерії відбору змісту навчання.
- •23. Класифікація методів навчання.
- •24. Інформаційно-презентативні методи навчання.
- •25. Алгоритмічно-дійові методи навчання.
- •26. Самостійно-пошукові методи навчання.
- •27. Етапи контролю навчання
- •28. Види, форми, методи і функції контролю навчання.
- •29. Способи опрацювання дидактичного тексту.
- •30. План навчального заняття
- •31. Історичні формування організації навчання
- •32. Класно-урочно форма навчаня.
- •33. Типи навчальних занять
- •34. Умови навчальної діяльності.
- •35. Особливості навчання виховання дошкільнят.
- •36. Особливості навчання і вихованя учнів молодшо шкільного віку.
- •37. Навчання і виховання у середніх класах школи
- •38. Навчання і виховання старшокласників.
- •39. Особливості навчання і виховання в студентському віці.
- •40. Андрагогіка як наука. Особливості і принципи навчання дорослих.
- •41. Мве як навчальна дисципліна в системі підготовки економістів.
- •42. Міжпредметні зв’язки курсу мве з іншими дисциплінами.
- •54. Самостійна робота та особливості її організації при вивченні економічних дисциплін.
- •55. Аудиторна та поза аудиторна самостійна робота, шляхи її активізації.
- •56. Систематизація завдань для реалізації самостійної роботи під час вивчення конкретної теми з економіки.
- •57. Переваги та недоліки індивідуальних та колективних методів виконання самостійної роботи при вивченні економічної дисципліни.
- •58. Особливості організації контролю та оцінювання за кредитно-модульною системою.
- •59. Основні критерії навчальних досягнень з економіки, особливості їх розробки та приклади використання.
- •60. Характеристика рівнів навчальних досягнень учнів, студентів з економіки.
- •61. Переваги та недоліки сфери застосування активних методів навчання з економіки.
- •63. Методи активізації лекційних занять з економічних дисциплін, доцільність їх застосування.
- •64. Методи активізації семінарських та практичних занять з економічних дисциплін.
- •65. Методика проведення дискусії як форми вирішення економічних проблем.
- •66. Види та технології проведення дискусій. Умови ефективного проведення дискусії.
- •67. Основні дидактичні завдання, які вирішуються під час проведення навчальної дискусії.
- •68. Педагогічні вимоги (критерії) до керівника дискусії.
- •69. Цілі та особливості застосування конкретних ситуацій при вивченні економічних дисциплін.
- •70. Основні етапи роботи з кейсом в процесі економічного навчання.
- •72. Позитивні та негативні аспекти застосування методу конкретних ситуації в економічній освіті.
- •73. Переваги та недоліки ігрових методів навчання в економічній освіті
- •Відмінності між рольовою та діловою грою Рольова гра
- •Ділова гра
- •Переваги і недоліки рольових ігор
- •74. Класифікація ігрових методів навчання та основні види ігор
- •76. Особливості організації навчальної гри в економічній освіті. Функції керівника навчальної гри.
- •77. Ефективність застосування методики «мозкового штурму» в економічній освіті.
- •78. Сучасні технології навчання в системі економічної освіти.
- •79. Тренінгові технології в економічній освіті: цілі, умови застосування та етапи розробки і проведення тренінгів з економічних дисциплін.
- •80. Дистанційне навчання в економічній освіті
- •81. Сутність поняття "спілкування". Функції та рівні спілкування.
- •82. Сутність поняття “професійне спілкування викладача”.
- •83. Характеристика комунікативної сторони спілкування. Складові комунікативного процесу.
- •85. Труднощі та перепони в процесі спілкування у викладацькій діяльності.
- •85. Труднощі та перепони в процесі спілкування у викладацькій діяльності.
- •87. Види бар’єрів взаєморозуміння.
- •88. Комунікативна атака, як метод активізації уваги в навчальному процесі.
- •89. Комунікативна “атака” у викладацькій діяльності
- •90 Основні комунікативні вміння викладача
- •91. Особливості комунікативних вмінь керівника
- •92. Загальна характеристика засобів спілкування.
- •95. Вплив на ефективність спілкування розміщення за столом партнерів по діловому спілкування.
- •96. Складові взаємодії у спілкуванні.
- •103. Асертивна поведінка студента у навчанні
- •104. Характеристика асертивних технік, доцільність їх використання та наслідки
- •105. Використання асертивних технік у процесі спілкування
- •106. Конфлікт у педагогічному спілкуванні. Сутність та наслідки
- •107. Характеристика стилів поведінки викладача у конфліктних ситуаціях
- •108. Стилі поведінки викладача у конфлікті та їх доцільність
- •111. Методи контролю емоцій під час педагогічного конфлікту
- •112. Роль та поведінка керівника у конфліктній ситуації.
- •113. Сприйняття та розуміння людини людиною.
- •114.Каузальна атрибуція та її вплив на розуміння поведінки людини.
- •118. Ділове спілкування, його види.
1. Навчальна діяльність з позицій теорії управління.
Управління спільною діяльністю – це засіб узгодження та координації дій учасників спільної діяльності. А навчання – спільна діяльність вчителя і учнів. Основні ознаки такої діяльністю:
1. Суб’єкт діяльності – декілька осіб, що найменше дві особи; 2. Наявність спільної мети, тобто образу результату спільної діяльності, який відповідає спільним інтересам і сприяє реалізації потреб кожного з індивідів, які включені у спільну діяльність; 3. Наявність спільної мотивації, спільних мотивів, які є стійкими і значущими для окремої людини, соціальної групи, суспільства в цілому. 4. Єдиний простір; 5. Розподіл процесу спільної діяльності між учасниками, який зумовлений характером цілей, засобів, умов їх досягнення, складом та рівнем кваліфікації виконавців; 6. Об’єднання та узгодження індивідуальної діяльності в межах спільної діяльності. 7. Наявність єдиного результату спільної діяльності; 8. Виникнення у процесі спільної діяльності міжособистісних стосунків, які впливають на процес, результат спільної діяльності; 9. Наявність органів керівництва, управління спільною діяльністю, які втілені або в одного з учасників або між учасниками.
Управління навчальною діяльністю полягає в:
1. Плануванні – це функція управління, яка полягає у визначені цілей діяльності та в орієнтованому описі майбутнього процесу досягнення визначених цілей.
2. Організація полягає у забезпеченні системності, упорядкованості процесом навчання.
3. Мотивація полягає у забезпечені достатньої активності тих, хто навчається.
4. Контроль – перевірка та оцінка ступеня досягнення поставлених навчальних цілей.
2. Принципи навчання та їх характеристика.
Процес навчання будується відповідно до законів, закономірностей принципів навчання.
Під принципами навчання (принципами дидактики) розуміють певну систему вихідних, основних дидактичних вимог до навчання, виконання яких забезпечує його необхідну ефективність.
Умовно принципи навчання можна поділити на філософські (загальнонаукові) — науковість, системність, зв'язок теорії з практикою; психологічні— індивідуальний підхід до учнів, позитивне емоційне тло навчання тощо, а також суто дидактичні — систематичність, міцність засвоєння знань, цілеспрямованість навчання тощо. Принцип виховного навчання полягає в тому, що погляди й переконання, схильності та інтереси, що формуються в процесі навчання, залежать від того, яких знань набувають учні, як вони їх набувають; наскільки знання і способи їх засвоєння відповідають потребам школярів; хто керує процесом навчання. Принцип зв'язку навчання з життям полягає в тому, що мета і зміст навчання повинні не тільки передбачати виклад науково-теоретичних положень, понять, законів, а й розкривати місце і значення їх у навколишньому світі, у реальному житті: для чого це потрібно нам знати, які блага (духовні й матеріальні) дає нам ця наука, як вона забезпечує умови життєдіяльності і які потреби задовольняє.
Принцип науковості освіти означає, що учням пропонуються для засвоєння точно встановлені в сучасній науці положення. Принцип системності й систематичності. Стосовно дидактики систему знань, або систему засвоєння дисципліни (системність — це принцип), можна розуміти як взаємозв'язок блоків чи опорних знань (визначальних тем), без яких неможлива констатація факту засвоєння дисципліни. Наприклад, незасвоєння будь-якої теми в математиці (дроби, рівняння тощо) унеможливлює правильне виконання завдань на інших етапах «проникнення» в науку. Принцип оптимізації навчального процесу. Оптимізація будь-якого процесу — це таке його скерування, у якому за найменших затрат (енергії, матеріалів тощо) досягається найбільший ефект (віддача), причому в процесі беруть участь лише необхідні й достатні складові. Під оптимізацією навчального процесу розуміють найсприятливіші критерії (вектори) наукової організації праці, тобто навчання школярів чи студентів. Принцип наочності навчання ґрунтується на демонстрації конкретних предметів, явищ, процесів, моделей або їх образних відтворень. Ідея наочності навчання реалізується через наочні посібники. Широке використання в школі знаходять аудіовізуальні посібники, що пропонуються учням за допомогою технічних засобів навчання.
Принцип формування пізнавальної активності учнів. Успіх процесу навчання (конкретніше — учіння) залежить від ставлення учнів до самого процесу засвоєння знань. У дидактиці формування позитивного ставлення до засвоєння знань відоме під назвою формування позитивної мотивації Принцип індивідуального підходу до учнів у навчанні полягає в тому, що процес навчання повинен будуватися в чіткій відповідності з моральними та індивідуальними можливостями учнів.