221.Валютний ринок України, особливості його функціонування.

Формування валютного ринку в Україні безпосередньо пов’язане з процесами розбудови української держави та реформування її економіки. В умовах колишнього СРСР валютний ринок був представлений Держбанком і Зовнішньоекономбанком (ЗЕБ) СРСР. Після розпаду СРСР українська економіка отримала в спадок цілу низку негативних явищ, серед яких у валютній сфері, які були характерні для початкового етапу розвитку валютного ринку України. Слід зазначити: організаційну слабкість банківської системи; низький рівень державних валютних резервів ; кризу неплатежів у безготівковому обігу з країнами СНД, зокрема з Росією; не розробленість системи контролю за проведенням валютних операцій та порядку переміщення валюти через кордон України; широке використання іноземних валют у внутрішньому обігу; постійний дефіцит платіжного балансу в відносинах з країнами СНД та загострення економічної й енергетичної кризи.

На сьогодні валютний ринок в Україні – це переважно міжбанківський ринок, адже саме в ході міжбанківських операцій здійснюється основний обсяг угод із купівлі – продажу іноземних валют. Шляхом проведення міжбанківських операцій на валютному ринку забезпечується обслуговування міжнародного обороту товарів, послуг і капіталів (міжнародних платежів).

До складу валютного ринку України входять такі суб’єкти: Національний банк України; комерційні банки, які держали ліцензію НБУ на право здійснення операцій із валютними цінностями; інші кредитно - фінансові установи – резиденти, які одержали ліцензію Нацбанку України (страхові, інвестиційні й інші компанії); юридичні особи, які уклали з уповноваженими банками угоди на відкриття пунктів обміну валюти; кредитно – фінансові установи нерезиденти, в тому числі іноземні банки, які одержали індивідуальний дозвіл НБУ на право здійснення операційна міжбанківському валютному ринку України; валютні біржі або приватні підрозділи товарних чи фондових бірж, які одержали ліцензію нацбанку на право організації торгівлі іноземною валютою

222. Поняття валютної системи та її структура.

Міжнародні валютні відносини - сукупність валютно-грошових і розрахунково-кредитних зв’язків у світогосподарській сфері, які виникають у процесі взаємного обміну результатами діяльності національних господарств. Найважливішим елементом міжнародних валютних відносин виступає:

Валютна система – це форма організації та регулювання валютних відносин, закріплена національним законодавством чи міжнародними угодами. Це сукупність двох елементів:

1. валютного механізму - правові норми та інструменти, що їх представляють як на національному так і на міжнародному рівнях;

2. валютних відносин – повсякденні зв’язки, в які вступають приватні особи, фірми, банки на валютних та грошових ринках з метою здійснення міжнародних розрахунків.

В економічній літературі виділяють: національну, міжнародні (регіональну) і світову валютні системи. Національна валютна система – це форма організації валютних відносин країни, за допомогою яких здійснюються міжнародні розрахунки, утворюються та використовуються валютні кошти держави.

Міжнародна (регіональна) валютна система - це договірно-правова форма організації валютних відносин між групою країн. Прикладом такої системи є створена Валютна система країн ЄС – це специфічна організаційно-економічна форма відносин країн ЄЕС у валютній сфері, спрямована на стимулювання інтеграційних процесів, зменшення амплітуди коливання курсів національних валют та їх взаємну ув’язку.

Світова валютна система – це форма організації міжнародних валютних (грошових) відносин, що історично склалася і закріплена міждержавною домовленістю. Це сукупність способів, інструментів, міждержавних органів, за допомогою яких здійснюється взаємний платіжно-розрахунковий оборот у рамках світового господарства.

Призначенням (функціями) будь-якої валютної системи є: сприяння розвитку товарообмінних операцій, встановлення правил та механізмів для забезпечення співвідношень між національними грошовими відносинами здійснення платежів для покриття угод, забезпечення стійкої одиниці вартості і стандарту відкладених платежів.