1. Адлер Ю.П., Черных Е.А. Знание и информация – это не одно и то же // Информационное общество. 2001. № 6, С. 8–15.

2. Александров В.В., Блащис А.К., Скурихин А.В. О новой парадигме информационной среды // Проблемы информатизации. – 2000. Вып .1.

3. Алексеева И.Ю. Возникновение идеологии информационного общества.// Информационное общество. 1999. – №1. – С. 30–35.

4. Антопольский А.Б. Нормативно-правовое регулирование в сфере информационных ресурсов // Информационное общество. – 1999. – № 5. С. 26–30.

5. Антопольский А.Б. Проблемы учета и регистрации информационных ресурсов // Проблемы информатизации. 2001. – №2. – С. 34–39.

6. Батурин Ю. Проблемы компьютерного права. – М.: Юридическая литература, 1991.

7. Бачило И.Л., Копылов В.А. Есть ли основания для создания отрасли “информационное право” // Информационное общество. 1996. – С. 49–50.

8. Безалова Н.К. Новые технологии как фактор социальной динамики. – Минск.: Право и экономика, 1996 – 49 с.

9. Белл. Д. Социальные рамки информационного общества. М.: Прогресс, 1986.

10. Белотелов Н.В., Бродский Ю.И., Оленев Н.Н., Павловский Ю.Н., Эколого-социально-экономическая модель: гуманитарный и информационный аспекты // Информационное общество. 2001. – №6. – С. 43–51.

11. Блюмкин С.А., Шуйкова И.А. Построение электронной библиотеки высшего учебного заведения // Инновации в образовании. 2001, № 6. С. 64–66.

12. Бойченко А.В., Кондратьев В.К., Филинов Е.Н. Построение профиля информационной системы виртуального университета // Инновации в образовании. 2001, №6. С. –54–60.

13. Бриллюэн Л. Наука и теория информации. – М.: Физматгиз, 1960.

14. Валлерстайн И. Анализ мировых систем и ситуация в современном мире. – СПб.: Университетская книга, 2001. – 416 с.

15. Вершинская О.Н. Адаптация общества к новым информационным технологиям: новые возможности и новое социальное неравенство.// Информационное общество. 1999. – №1. – С. 25–29.

16. Вершинская О.Н. Информационное неравенство как социологическая проблема. // Информационное общество. 2001. №4, С. 45–49.

17. Власова С.А., Глушановский А.В., Каленов Н.Е., Соловьева Т.Н. Технологии информационного общества на службе науки // Информационное общество. – 2000. – №2. – С.31–34.

18. Вовканич С. Глобалізація інформаційного простору чи раціоналізація світу? // Універсум. – 1999. №7–9.

19. Всемирный доклад ЮНЕСКО по коммуникациям и информации в 1999-2000 г.г. (Пер. с англ.) – М.,. 2000.

20. Гай, Фред. Развитие электронных библиотек: опыт некоторых национальных библиотек Северной Америки, Австралии, Азии и Европы // Электронные библиотеки – 2000, Т. 3, Вып. 3.

21. Ганенко О.Ю. Защита информации. – СПб., 1999.

22. Гидденс Э. Глобализация социальной жизни // Зарубежная социология ХХ века: Хрестоматия. Тексты / Отв ред. В.Г. Городяненко. – Днепропетровск: Изд-во ДНУ, 2000.

23. Глобальное сообщество: новая система координат. – СПб.: Алетейя. – 320 с.

24. Говорунов А.В. Человек в ситуации виртуальной реальности // Информационное общество. 2001. – №1. – С.22-24.

25. Головаха Є. Концептуальні й організаційно-методичні засади створення “Українського соціологічного архіву і банку даних соціальних досліджень”// Соціологія: теорія, методи, маркетинг. – 2000, №1.

26. Горбачик А. Архіви соціальних даних: цілі існування, форми роботи, проблеми створення // Соціологія: теорія, методи, маркетинг. – 2000. №1. – С. 130–141.

27. Грищенко В.И., Паньшин Б.Н. Информационная технология: вопросы развития и применения. – К.: Наукова думка, 1998.

28. Джинчарадзе Н.Г. Соціальна інформація. Короткий енциклопедичний словник. – Київ–Харків, 1997.

29. Дружинин г.В., Сергеева и.Н. Качество информации. – м., Радио, 1990. – 179 с.

30. Дятлов С.А. Принципы информационного общества // Информационное общество. 2002. – №2. – С. 77–85.

4. Рейтингова система оцінювання набутих студентом знань та вмінь

4.1. Основні терміни, поняття, означення

4.1.1. Семестровий екзамен – це форма підсумкового контролю засвоєння студентом теоретичного та практичного матеріалу з окремої навчальної дисципліни за семестр. Складання екзамену здійснюється під час екзаменаційної сесії в комісії, яку очолює завідувач кафедри, відповідно до затвердженого в установленому порядку розкладу.

З метою забезпечення об’єктивності оцінок та прозорості контролю набутих студентами знань та вмінь семестровий контроль здійснюються в університеті в письмовій формі або з використанням комп’ютерних інформаційних технологій. Ця норма не розповсюджується на дисципліни, викладення навчального матеріалу з яких потребує від студента переважно усних відповідей. Перелік дисциплін з усною (комбінованою) формою семестрового контролю встановлюється окремо за кожним напрямом (спеціальністю) підготовки фахівців з дозволу проректора з навчальної роботи.

4.1.2. Семестровий диференційований залік – це форма підсумкового контролю, що полягає в оцінці засвоєння студентом навчального матеріалу з певної дисципліни на підставі результатів виконання ним усіх видів запланованої навчальної роботи протягом семестру: аудиторної роботи під час лекційних, практичних, семінарських, лабораторних занять тощо та самостійної роботи при виконанні індивідуальних завдань (розрахунково-графічних робіт, рефератів тощо).

Семестровий диференційований залік не передбачає обов’язкову присутність студента і виставляється за умови, що студент виконав усі попередні види навчальної роботи, визначені робочою навчальною програмою дисципліни, та отримав позитивні (за національною шкалою) підсумкові модульні рейтингові оцінки за кожен з модулів. При цьому викладач для уточнення окремих позицій має право провести зі студентом додаткову контрольну роботу, співбесіду, експрес-контроль тощо.

4.1.3. Кредитно-модульна система – це модель організації навчального процесу, яка ґрунтується на поєднанні двох складових: модульної технології навчання та кредитів (залікових одиниць) і охоплює зміст, форми та засоби навчального процесу, форми контролю якості знань та вмінь і навчальної діяльності студента в процесі аудиторної та самостійної роботи. Кредитно-модульна система має за мету поставити студента перед необхідністю регулярної навчальної роботи протягом усього семестру з розрахунком на майбутній професійний успіх.

4.1.4. Навчальний модуль – це логічно завершена, відносно самостійна, цілісна частина навчального курсу, сукупність теоретичних та практичних завдань відповідного змісту та структури з розробленою системою навчально-методичного та індивідуально-технологічного забезпечення, необхідним компонентом якого є відповідні форми рейтингового контролю.

4.1.5. Кредит (залікова одиниця) – це уніфікована одиниця виміру виконаної студентом аудиторної та самостійної навчальної роботи (навчального навантаження), що відповідає 36 годинам робочого часу.

4.1.6. Рейтинг (рейтингова оцінка) – це кількісна оцінка досягнень студента за багатобальною шкалою в процесі виконання ним заздалегідь визначеної сукупності навчальних завдань.

4.1.7. Рейтингова система оцінювання – це система визначення якості виконаної студентом усіх видів аудиторної та самостійної навчальної роботи та рівня набутих ним знань та вмінь шляхом оцінювання в балах результатів цієї роботи під час поточного, модульного (проміжного) та семестрового (підсумкового) контролю, з наступним переведенням оцінки в балах у оцінки за традиційною національною шкалою та шкалою ECTS.

РСО передбачає використання поточної, контрольної, підсумкової, підсумкової семестрової модульних рейтингових оцінок, а також екзаменаційної та підсумкової семестрових рейтингових оцінок.

4.1.7.1. Поточна модульна рейтингова оцінка складається з балів, які студент отримує за певну навчальну діяльність протягом засвоєння даного модуля – виконання та захист індивідуальних завдань (розрахунково-графічних робіт, рефератів тощо), лабораторних робіт, виступи на семінарських та практичних заняттях тощо.

4.1.7.2. Контрольна модульна рейтингова оцінка визначається (в балах та за національною шкалою) за результатами виконання модульної контрольної роботи з даного модуля.

4.1.7.3. Підсумкова модульна рейтингова оцінка визначається (в балах та за національною шкалою) як сума поточної та контрольної модульних рейтингових оцінок з даного модуля.

4.1.7.4. Підсумкова семестрова модульна рейтингова оцінка визначається (в балах та за національною шкалою) як сума підсумкових модульних рейтингових оцінок, отриманих за засвоєння всіх модулів.

4.1.7.5. Екзаменаційна рейтингова оцінка визначається (в балах та за національною шкалою) за результатами виконання екзаменаційних завдань.

4.1.7.6. Залікова рейтингова оцінка визначається (в балах та за національною шкалою) за результатами виконання всіх видів навчальної роботи протягом семестру.

4.1.7.7. Підсумкова семестрова рейтингова оцінка визначається як сума підсумкової семестрової модульної та екзаменаційної (залікової – у випадку диференційованого заліку) рейтингових оцінок (в балах, за національною шкалою та за шкалою ECTS).

Підсумкова рейтингова оцінка з дисципліни, яка викладається протягом декількох семестрів, визначається як середньозважена оцінка з підсумкових семестрових рейтингових оцінок (у даному випадку – за шостий семестр) у балах з наступним її переведенням у оцінки за національною шкалою та шкалою ECTS. Зазначена підсумкова рейтингова оцінка з дисципліни заноситься до додатку до диплому фахівця.