- •Поняття страхової послуги, її необхідність і сутність
- •Маркетинг в страхування, його завдання і значення.
- •Страхова угода та її основні етапи.
- •Договір страхування і його зміст.
- •Класифікація страхових послуг і проблеми її удосконалення.
- •Організація реалізації страхових послуг.
- •Розвиток системи страхових послуг в умовах монополії держави на ведення страхової справи
- •Стан і розвиток системи страхових послуг в умовах ринкових відносин.
- •Контроль за реалізацією страхових послуг
- •Страхування майна сільськогосподарських підприємств.
- •Страхування агропромислового комплексу України.
- •Особливості і розвиток кооперативного страхування в Україні.
- •Страхування майна промислових підприємств та основні напрями його удосконалення.
- •Морське страхування та його розвиток.
- •4. Відшкодування, фактичних збитків
- •16. Автотранспортне страхування
- •Міжнародна система "Зелена картка"
- •17. Страхування авіаційної і космічної техніки
- •18. Страхування засобів водного транспорту
- •Страхування каско суден
- •Ризики в договорах страхування відповідальності судновласників
- •1. Зобов'язання, зв'язані з заподіянням шкоди життю і здоров'ю.
- •Зобов'язання, зв'язані з заподіянням шкоди майну третіх осіб
- •6. Витрати судновласника:
- •Організація страхування відповідальності судновласників
- •Розрахунок страхової премії та інші умови договору страхування
- •19. Економічний зміст, значення і види страхування кредитних ризиків
- •Характеристика основних організаційних форм страхування кредитів
- •Страхування товарних кредитів
- •Страхування кредитів під інвестиційні засоби
- •Страхування споживчих кредитів
- •Страхування матеріальних цінностей, що передаються у заставу
- •Страхування експортних кредитів
- •Страхування ризику непогашення кредиту
- •Страхування фінансових гарантій
- •20. Проблеми і шляхи удосконалення страхового захисту майна громадян
- •21. Особисте страхування та його місце в системі страхового захисту громадян
- •22. Місце і роль страхування життя в системі особистого страхування
- •23. Страхування здоров’я громадян
- •24. Змішане страхування життя та його розвиток
- •25. Страховий захист дітей
- •26. Страхування професійної відповідальності
- •27. Страховий захист осіб, які від’їжджають за кордон
- •28. Медичне страхування та проблеми його розвитку в Україні
- •29. Організація роботи перестраховика
- •30. Механізм перестрахувальних операцій
- •Поняття страхової послуги, її необхідність і сутність.
- •Маркетинг в страхування, його завдання і значення.
19. Економічний зміст, значення і види страхування кредитних ризиків
Сутність та економічний зміст страхування кредитів
Особливістю страхування кредитних ризиків є те, що у стосунках між кредитором та його боржником предмет їх спільного інтересу (кредит) ставить ці сторони в діаметрально протилежні економічно-правові умови. Боржник зобов’язаний повернути одержану позику, а кредитор має право вимагати повернення наданої позики за попередньо узгодженими умовами. Невиконання цих умов загрожує кредитору фінансовими збитками. Основний ризик кредитної операції з матеріальної точки зору проявляється в неповерненні заборгованості, а з юридичної – у невиконанні зобов’язань.
Отже, економічний зміст страхової гарантії зводиться до того, що страховик замість отриманої невисокої страхової премії бере на себе – замість боржника – роль гаранта оплати його повної заборгованості у визначених термінах на користь застрахованого цієї гарантії.
При гарантійному страхуванні у відносини вступають не дві, як при делькредерному страхуванні, а три сторони:
- кредитор – суб’єкт, на користь якого має бути виконане зобов’язання і який одночасно є застрахованим та бенефіціантом страхової гарантії;
- позичальник – суб’єкт, зобов’язаний повернути борг, він же страхувальник;
- гарант – страховий заклад, який гарантує виконання зобов’язань, він же страховик.
Характеристика основних організаційних форм страхування кредитів
У практиці страхування найбільш вживаними організаційними формами страхування кредитів виступають:
– страхування товарних кредитів;
– страхування кредитів під інвестиційні засоби;
– страхування споживчих кредитів;
– страхування матеріальних цінностей, що передаються під заставу;
– страхування експортних кредитів.
Вищезазначені форми відрізняються за характером наданого кредиту, що забезпечується страховим захистом.
Страхування товарних кредитів
Страхування товарних кредитів є найбільш розповсюдженою організаційною формою страхування кредитів. Ця форма може охоплювати майже всі галузі господарства і дедалі більше проникає в сферу послуг.
Страховий захист у страхуванні товарних кредитів забезпечується як у внутрішньому, так і зовнішньому (експортно-імпортному) товарообігу, який здійснюється на кредитній основі.
Необхідність виникнення цієї організаційної форми страхування кредитів пов’язана з випадками неплатоспроможності покупців – позичальників, що можуть бути спричиненими багатьма чинниками, наприклад браком власних обігових коштів, невигідною кон’юнктурною ситуацією як в окремих галузях, так і в усьому економічному секторі, спадаюча відсоткова ставка, помилки в управлінні, стагнація потреб і споживання.
При страхуванні товарних кредитів об’єктом страхування стає, як правило, весь товарний обіг протягом року.
Продаж товарів може здійснюватися не лише безпосередньо – продавцем покупцеві, а й посередньо – на умовах факторингу, тобто з участю посередника – фактора чи факторного банку. З огляду на порядок врахування ризику неплатоспроможності боржника найістотнішого значення набуває факторинг повний і неповний. Головною ознакою повного факторингу є те, що ризик неплатоспроможності боржника тяжіє на факторі. У разі застосування неповного факторингу ризик неплатоспроможності лягає на продавця. З погляду продавця-кредитора найбажанішим видом факторингу є повний факторинг з переданням ризику торговельної операції на фактора. Цей ризик може бути охоплений страхуванням.
Відповідальність страхового закладу при страхуванні в умовах факторингу дорівнює повній вартості контракту, тобто сумі заборгованості, яка має бути сплачена боржником факторові. Договори страхування можуть укладатися на кожну окрему операцію або на підставі генеральної угоди.