7. Поняття та ознаки влади

Організованість суспільства та суспільний порядок досягається за допомогою влади. Влада – це можливість певних соціальних суб’єктів (колектив, народ, сім’я чи окрема особа) приймати рішення, які є обов’язковими для виконання підвладними, застосовуючи для цього різноманітні методи та засоби.

Ознаки влади:

1. це елемент надбудови, основою функціонування влади є економічні відносини;

2. це категорія, що має об’єктивний характер, оскільки виникає і функціонує разом із суспільством і не залежить від свідомості окремих суб’єктів;

3. наявність двох суб’єктів – владарюючого та підвладного;

4. наявність сутності влади, що полягає у можливості підкоряти певній волі поведінку інших суб’єктів;

5. заснованість влади на демократичних принципах, авторитеті певних суб’єктів та силі, що і визначає особливість та значення влади;

6. наявність певних засобів, що гарантують і охороняють владні рішення;

7. можливість певних форм силового тиску на підвладних, що перешкоджають реалізації владних рішень.

Оскільки влада функціонує в суспільстві, то ми можемо визначити її суспільне призначення. Завдяки владі суспільні відносини набирають цілеспрямованого характеру, забезпечується управління суспільством, здійснюється контроль за поведінкою суб’єктів, забезпечуються можливості реалізації певних інтересів.

Як правило, в державно організованому суспільстві розрізняють два різновиди влади:

1. недержавна влада, що здійснюється без участі держави у тих сферах відносин, які не є державно регульованими. Ця форма влади має різноманітні підвиди, що характеризують особливості суспільних інтересів, які охороняються чи реалізуються владою. Це сімейна, релігійна, корпоративна, економічна влада.

2. державна влада – здійснюється єдиним суб’єктом і характеризується як політична, публічна та суверенна. Вона має лише одну форму, однак функціонує за принципом розподілу повноважень між владними органами (законодавчі, виконавчі, судові).

Таким чином влада є категорією, що на різних рівнях життєдіяльності суспільства забезпечує його єдність та певний ступінь упорядкованості.

NB: Ознаки влади: бажання, можливість владарюючого суб’єкта приймати рішення та реалізовувати їх.

7. Особливості державної влади

Важливою особливістю функціонування соціально неоднорідного суспільства є наявність державної влади. З однієї сторони вона характеризується як різновид соціальної і тому має ознаки соціальної влади, а з іншої – характеризується певними особливостями, що вказують на її самостійний характер.

Особливості державної влади:

1. це влада, що реалізується через державу – тобто через спеціально створені органи, поширює повноваження на всю територію, забезпечує власні рішення примусовою силою;

2. це влада, що має публічний характер, що зумовлює її значення, оскільки лише вона функціонує в межах всього суспільства, здійснюється професійним апаратом та забезпечує компроміс суспільних інтересів;

3. це суверенна влада, що має верховенство в середині країни та незалежність поза її межами.

Суверенність влади виявляється в можливості:

• існування на певній території лише однієї державної влади;

• визнання неконституційними інших різновидів влади;

• закріплення прав та свобод особи у конституційній формі;

• можливості приймати рішення без втручання інших суб’єктів (як міжнародних, так і внутрішніх поза їх повноваженнями);

• можливості приймати участь у роботі міжнародних організацій та об’єднань і укладати різного роду угоди.

4. Це влада, що має монополію на прийняття правових норм, що забезпечує не лише обов’язковість владних рішень, а і їх гарантування примусовою силою.

Таким чином, державна влада має політичний характер, що зумовлюється можливістю здійснення певної політики шляхом впровадження інтересів певних соціальних груп та знаходження компромісу різноманітних інтересів суспільства.

Державна влада характеризується наявністю певної структури, елементами якої є:

• суб’єкти,

• об’єкти,

• зміст владних відносин,

• засоби, способи та прийому здійснення владних рішень,

• владні ресурси.

Суб’єктами державної влади можуть бути державні органи та народ. Однак на думку проф. Черданцева О.Ф., суб’єктами державної влади є державні органи та посадові особи.

Об’єктами влади є певні варіанти поведінки суб’єктів, що об’єктивно потребують владного втручання. При чому останнє може базуватися на різноманітних мотивах – сили, звичці, інтересі, переконанні чи авторитеті.

Змістом владних відносин є рішення суб’єктів, що володіють владою, підкорення своїм рішенням підвладних та можливість спричинення силового тиску.

Щодо засобів здійснення державної влади, то вони охоплюються категорією політичний режим та характеризують державну владу з точки зору її демократичності чи антидемократичності.

Ресурси державної влади – це сукупність умов та факторів, що забезпечують реальність державної влади. Як правило, вони класифікуються на утилітарні (матеріальні та нематеріальні блага, що пов’язуються з повсякденними інтересами людей), примусові (що мають моральний вплив) та нормативні (що передбачають можливості упорядкування поведінки та забезпечують функціонування суспільства як соціальної системи).

Однак в сучасній літературі існує і інша класифікація ресурсів державної влади:

1. матеріальні ресурси, що забезпечуються економічною системою суспільства та надають можливість функціонування владних структур, а також здійснення ними контролюючих повноважень;

2. соціальні ресурси – надають можливість уникнути соціальних конфліктів, а також забезпечують процес гармонізації міжкласових та міжособистісних відносин;

3. культурно-інформаційні ресурси – надають можливість спричиняти певний вплив на поведінку суб’єктів шляхом використання різноманітних традицій, а також інформованості населення;

4. силові ресурси – складають органи спеціального призначення, що забезпечують контроль над суспільством за допомогою нормативного закріплення примусових засобів чи реальної їх дії.

Таким чином, в межах соціально неоднорідного суспільства функціонують три основних різновиди влади, що характеризуються спільними та відмінними рисами.

Спільні риси:

1. вони функціонують в межах суспільства;

2. характеризуються наявністю визначених функцій;

3. характеризуються наявністю владних відносин;

4. передбачають наявність певних суб’єктів;

5. їх метою є упорядкування суспільних відносин;

6. характеризуються певною структурою, змістом та формами здійснення.