- •1. Порівняльна характеристика наукової та практичної діяльності
- •4.Функціональне призначення теорії держави і права
- •5. Поняття науки, класифікація юридичних наук
- •6.Підходи до класифікації методів юридичної науки
- •Взаємодія держави та громадянського суспільства (с. 19-20)
- •Держава і право: відмінності.
- •Типологія держав: підходи до характеристики.
- •Поняття та ознаки влади
- •Особливості державної влади
- •12.Проблеми співвідношення державної та політичної влади
- •Суверенітет як ознака державної влади
- •Поняття і елементи форми держави
- •Завдання та функції держави: співвідношення (роздр.).
- •Органи держави та самоврядування: їх співвідношення
- •Правовий статус людини і громадянина: проблеми співвідношення (роздр.).
- •Поняття та ознаки правової держави
- •11. Взаємозв’язок національного і міжнародного права.
- •Поняття та ознаки соціальної держави
- •Поняття та ознаки норм права
- •2. За функціональним призначенням:
- •3. За природою об’єкту регулювання:
- •4. За функціональною спрямованістю:
- •5. За природою характеру приписів:
- •7. За юридичною силою:
- •8. За суб’єктами правотворчості:
- •Поняття, риси, елементи системи права (консп.).
- •Поняття законності як багатоаспектної категорії
- •Поняття та основні ознаки держави (розд.).
- •Правове регулювання і правовий вплив: співвідношення (розр.).
- •Нормативні акти: ознаки та види
- •Нормативно-правові акти
- •Юридичний позитивізм (роздр.).
- •Теорія природного права (роздр.).
- •Юридична відповідальність та державний примус (роздк.).
Правовий статус людини і громадянина: проблеми співвідношення (роздр.).
Місце особи в суспільстві, а громадянина у державі визначається реальністю наданих їм прав та обов'язків. Характеристика співвідношення правового статусу особи та правового статусу громадянина визначає особливості становища людини у державно-організованому середовищі. Зазначимо, що категорії «правовий статус особи» та «правовий статус громадянина» мають самостійний характер, а їх взаємодія засновується, по-перше, на нерозривності суспільства і держави і, по-друге, на наявності спільних та особливих ознак наведених юридичних понять.
Спільні риси підкреслюють похідний характер цих категорій та їх залежність від рівня організованості систем, що їх гарантують. Як правовий статус особи, так і правовий статус громадянина:
— характеризують правове положення єдиного суб'єкта — людини;
— вони мають єдиний зміст;
— певним чином встановлюються та закріплюються;
— засновуються на гуманістичних принципах та загальнолюдських цінностях;
— відображають рівень розвитку суспільства та держави і визначають його;
— гарантуються системою засобів;
— мають спільну мету — упорядкування відносин між людьми та взаємодії індивіда і соціальної системи (нації, народу, суспільства, держави);
— мають визначену структуру, що характеризується певною взаємодією компонентів.
Однак, за наявності значної кількості спільних ознак, ці категорії зберігають відносну самостійність, що і визначається притаманністю їм особливих рис. Їх можна визначити схематично:
Правовий статус особи |
Правовий статус громадянина |
Існує до виникнення держави |
Виникає з появою держави та безпосередньо залежить від неї |
Закріплюється соціальними нормами у довільному порядку, існує в усній формі |
Має письмовий характер. Закріплюється правовими нормами та має характер чітко визначеного документа |
Заснований на загальнолюдських цінностях та принципах |
Заснований на нормах національного та міжнародного права |
Поширюється на все населення |
Поширюється на громадян певної держави |
Має внутрішній характер |
Може мати як національний, так і міжнародний характер |
Реалізується в силу авторитетності для кожного із суб'єктів, тобто і добровільно |
Має обов'язковий характер і реалізується незалежно від бажання суб'єкта |
Основними елементами змісту є права та обов'язки |
Окрім прав та обов'язків, структурними елементами є свободи та інтереси |
Права та обов'язки мають єдиний зміст і невідокремлений характер |
Права та обов'язки розмежовані, їх зміст чітко визначений |
Права та обов'язки не пов'язані і реалізація права не залежить від виконання обов'язку іншим суб'єктом |
Права та обов'язки мають взаємний характер, оскільки юридичний обов'язок є гарантією реалізації суб'єктивного права |
Немає чітко визначеного механізму реалізації прав та обов'язків |
Має законодавчо визначений механізм реалізації прав та обов'язків |
Існує як загальний статус |
Може бути загальним, спеціальним, галузевим, індивідуальним |
Не залежить від громадянства |
Безпосередньо пов'язаний з громадянством |
Гарантується суспільством |
Гарантується державою |
Порушення прав та невиконання обов'язків тягне застосування заходів громадського впливу |
Порушення прав та невиконання обов'язків тягне застосування юридичної відповідальності |
Відповідальність не має примусового характеру і може виходити як від суспільства у цілому, так і його структурних підрозділів (партій, організацій, об'єднань) |
Відповідальність має примусовий характер і покладається від імені держави |
Правовий статус особи та правовий статус громадянина можуть існувати окремо (наприклад, у випадку, коли особа є іноземцем чи не має громадянства), а також можуть збігатися. Це має місце у разі наявності громадянства у особи або коли держава гарантує реалізацію проголошених суспільством цінностей.