49

Специфіка персонажів української демонології

ПЛАН

ВСТУП 2

РОЗДІЛ І. ДЕМОНОЛОГІЯ ДАВНІХ СЛОВ'ЯН: ІСТОРІЯ ТА ТЕОРІЯ ДОСЛІДЖЕННЯ 4

1.1. Поняття демонології у наукових студіях та дефініціях 4

1.2. Царство «темних сил»: походження, ієрархія 6

В кінці кожного розділу повинен бути коротенький висновок.. 9

РОЗДІЛ ІІ. КЛАСИФІКАЦІЙНА ПАРАДИГМА УКРАЇНСЬКОЇ ДЕМОНОЛОГІЇ 10

2.1. Образ чорта: семантика та походження 10

2.2. Функціональна специфіка домашнього пандемоніуму 21

2.3. Людські химери 27

2.4. Природні духи 36

2.5. Шкідники життя 40

ВИСНОВКИ 46

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 48

ВСТУП

Актуальність теми дослідження. Свідомість українського народу зазнала різноманітних еволюційних трансформацій на шляху від язичництва до християнства. Вірування у відьом, чортів та інших представників надприродних сил залишались ознакою побутової релігійності народу донедавна. Ще й сьогодні ми зустрічаємо їх залишки у вигляді різноманітних забобонів та звичних магічних дій (плювання через плече тощо). Матеріали української народної демонології дають змогу глибше пізнати і зрозуміти наших предків, їхні вірування та ставлення до навколишнього світу.

Відьми, русалки, упирі, домовики, чорти — ці так давно створені народною уявою дивовижні образи — не тільки матеріал для вивчення історії народу, його мови, давньої філософії. Вони й досі живуть у свідомості сучасної людини і не втрачають свого впливу на подальший розвиток українського етносу. Отже, щоб пізнати себе, духовну культуру свого народу, треба вивчати і його вірування.

Створені українським народом демонічні образи яскраві, химерні, а втім реальні, так як може бути реальним живопис талановитого колориста, котрий відходить від суворості ліній та витриманості перспективи, натомість відтворює своїм пензлем імпресію образа у вишуканому поєднанні фарб, не могли не відбитися у народних казках та піснях.

Метою дослідження курсової роботи є виялення специфіки представників «темних сил» української міфології.

Реалізація цієї мети полягає у вирішенні таких завдань:

- дослідити історіографію питання;

- визначення дефініції терміну демонологія;

- встановлення ієрархії та класифікації персонажів української демонології;

- виявлення міфологем архетипу чорта;

- аналіз функціональної специфіки домашнього пандемоніуму;

- з’ясування походження та природи людських химер;

- ознайомлення зі злими силами, втіленими в природні духи;

- дослідження персоніфікації шкідників життя.

Об’єкт і предмет дослідження. Об’єктом дослідження є українська міфологія, фольклор, звичаї, вірування та забобони, що містять уявлення та образи демонологічних сил.

Предметом дослідження є класифікаційна парадигма української демонології та специфіка її головних персонажів.

Методи дослідження. Методологічною основою дослідження є загальнонаукові та спеціальні методи, зокрема, історичний, порівняльний, логічного аналізу тощо.

Теоретичну основу складають дослідження праукраїнської теогонії як сукупності міфів про походження та родовід богів М. Костомарова, І. Нечуя-Левицького, О. Потебні та інших прихильників міфологічної школи у фольклористиці ХІХ ст. Тіки міфологічної школи? А чому? Наприклад, праці Давидюка про українську міфологію ви не берете до уваги?

Неабиякий інтерес становлять і нариси В. П. Милорадовича з українськії народної демонології та дослідження національних міфів етнографом Г. Булашевим.

Із сучасних досліджень особливу цікавість викликають роботи В.М.Войтовича, В.Шелест та Г.А.Скрипника.

СТРУКТУРА РОБОТИ??