44.Поясн1ть сутн1сть оборотних кошт1в п1дприемства, у чому полягае необхщнкть нормування оборотних кошт1в пщприемства?

Обігові кошти – це грошові кошти, авансовані в обігові виробничі фонди і фонди обігу, які забезпечують безперервність процессу в-ва та проведення розрахунків.

У своєму кругообігу оборотні засоби послідовно проходять наступні три стадії:

• грошова стадія кругообігу — є підготовчою і відбувається у сфері обігу, де гроші перетворюються на виробничі запаси (придбання сировини, матеріалів та інших ресурсів);

• виробнича стадія кругообігу — являє собою безпосередній процес виробництва, який закінчується випуском готової продукції;

• товарна стадія кругообігу — на даній стадії виготовлена продукція реалізується, підприємство отримує відповідний виторг, який не лише повністю відшкодовує раніше авансовані витрати, але й містить певний прибуток.

Система організації ОК побудована на наступних принципах:

1. надання п-вам самостійності щодо розпорядження і управління ОК;

2. визначення планової потреби у розміщенні ОК за окремими елементами і підрозділами;

3. коригування розрахованих і чинних нормативів з урахуванням вимог господарювання, що змінюється;

4. раціональна система фінансування ОК;

5. контроль за раціональним розміщенням і використанням ОК.

Джерелом формування оборотних засобів є наступні кошти:

1)         власні оборотні кошти — це кошти, які постійно перебувають

у розпорядженні підприємства і формуються за рахунок власних

ресурсів. Джерелами формування власних оборотних коштів є:

•          статутний капітал — зафіксована в установчих документах загальна вартість активів, які є внесками власників (засновників) у капітал підприємства;

•          пайовий капітал — сума пайових внесків членів союзу та інших фірм, що передбачена установчими документами. Формується у споживчих товариствах, колективних сільськогосподарських підприємствах, кооперативах;

•          додатковий вкладений капітал (для акціонерних товариств) — сума, на яку вартість реалізації випущених акцій перевищує їх номінальну вартість;

•          інший додатковий капітал — це фінансові ресурси, які утворюються за рахунок дооцінки й індексації основних засобів, матеріальних і нематеріальних активів; внесків засновників та учасників понад розмір статутного капіталу; одержання у безкоштовному порядку будь-яких активів від сторонніх і фізичних осіб;

2)         залучені оборотні кошти — являють собою емісію цінних паперів;

3)         позикові оборотні кошти — це кредити та позички банків короткострокового та довгострокового характеру. До позикових фінансових ресурсів, які використовуються для створення фонду оборотних коштів, належать також усі види кредиторської заборгованості;

4)         короткострокові фінансові вкладення — вкладення строком до одного року.

Ефективно функціонує те підприємство, яке при мінімальних витратах досягає максимального результату. Мінімізація витрат на підприємстві вимагає оптимізації структури джерел формування оборотних засобів, тобто оптимальне поєднання власних та позикових коштів.

Визначення потреби в оборотних коштах здійснюється через їх нормування. Нормування оборотних коштів передбачає враху­вання багатьох факторів, які впливають на господарську діяльність підприємств. На підприємствах виробничої сфери до них належать: • умови постачання підприємств товарно-матеріальними ціннос­тями: кількість постачальників, строки поставки, розмір транзитних партій, кількість найменувань матеріальних цінностей, форми роз­рахунків за матеріальні цінності; • організація процесу виробництва: тривалість виробничого ци­клу, характер розподілу витрат протягом виробничого циклу, но­менклатура випущеної продукції; • умови реалізації продукції: кількість споживачів готової про­дукції, їх віддаленість, призначення продукції, умови її транспорту­вання, форми розрахунків за відвантажену продукцію. За відповідності складу, структури й наявності оборотних коштів запланованому обсягу виробництва та реалізації підприємство в змозі отримувати прибуток з мінімальними витратами. У разі заниження розміру оборотних коштів можливі перебої в постачанні й виробничому процесі, зменшення обсягу виробництва та прибутку, виникнення прострочених платежів і заборгованості, інші негативні явища в господарській діяльності. Надлишок оборотній коштів призводить до нагромадження надмір­них запасів сировини, матеріалів; послаблення режиму економії; ство­рення умов для використання оборотних коштів не за призначенням. Значення нормування оборотних коштів полягає в такому. По-перше, правильне визначення нормативу оборотних коштів забезпечує безперервність і безперебійність процесу виробництва. По-друге, нормування оборотних коштів дає змогу ефективно використовувати оборотні кошти на кожному підприємстві. По-третє, від правильно встановленого нормативу оборотних коштів залежить виконання плану виробництва, реалізації продук­ції, прибутку та рівня рентабельності. По-четверте, обгрунтовані нормативи оборотних коштів сприя­ють зміцненню режиму економії, мінімізації ризику підприємниць­кої діяльності.