Тема 9. Страхування відповідальності.

1. Поняття та особливості страхування відповідальності.

2. Страхування загальної цивільної відповідальності.

3. Страхування відповідальності на транспорт:

- власників ТЗ;

- цивільної відповідальності перевізників.

1. Поняття та особливості страхування відповідальності.

Страхування відповідальності є формою захисту від ризиків, що загрожують 3-ій особі. Воно спрямовано як на захист майнових прав осіб, які постраждали внаслідок дії або бездіяльності страхувальника, так і на захист фінансового стану самого страхувальника. Відшкодування збитків здійснюється страховою компанією і не залежить від платоспроможності страхувальника.

Специфіка ознаки страхування відповідальності:

є три сторони страхових відносин – страховик, страхувальник, третя сторона – застрахований, який на перед не визначений;

вартість об’єкта страхування на перед не визначена, а в договорі страхова сума встановлюється як ліміт відповідальності страховика за заподіяну страхувальником шкоду на протязі періоду страхування.

спрямована як на захист майнових прав 3-х осіб, так і на захист фінансового стану самого страхувальника;

відшкодування збитків постраждалим гарантується страховою компанією і не залежить від платоспроможності страхувальника.

Об’єкт страхування – майнові інтереси, пов’язані з відшкодуванням страхувальникові заподіяної ним шкоди 3-ім особам, яким може бути спричинений матеріальний чи інший збиток внаслідок деяких дій страхувальника.

Предметом страхування є:

ризики особистого страхування (життя, здоров’я, працездатності) – страхування персональної відповідальності;

ризики майнового страхування (знищення, нестачі, пошкодження).

Основними видами страхування відповідальності є:

страхування цивільної відповідальності:

відповідальності виробника за якість продукції;

відповідальності роботодавця;

професійної відповідальності;

відповідальності за екологічне забруднення.

страхування відповідальності на транспорті:

відповідальності власників транспортних засобів;

відповідальності перевізників вантажів.

Якщо період між спричиненням шкоди і фактом її виявлення є незначним, то договір укладається на основі події, якщо значний – то на підставі заявлених позовів.

Якщо договір укладається на основі події, то страховик несе відповідальність за шкоду, яка є наслідком події, що настала протягом дії договору, а якщо договір укладається на підставі заявлених позовів, то страховий захист поширюється на позови, які вперше висувалися під час дії договору, незалежно від дати нанесення шкоди. Застосовується ретроактивна дата (шкода, спричинена до цієї дати, покриттю не підлягає).

2. Страхування загальної цивільної відповідальності.

Поліси страхування загальної цивільної відповідальності поділяються залежно від виду страхувальника (фізичної чи юридичної особи) на страхування персональної відповідальності та відповідальності юридичних осіб.

Особливості страхування персональної відповідальності:

збитки, які підлягають відшкодуванню за іншими полісами, не підпадають під дію полісу страхування персональної відповідальності;

деякі ризики визначаються на особливих умовах (ризик забруднення н/с покривається страхуванням, якщо забруднення є випадковим і непередбачуваним);

страховий захист поширюється на всіх членів сім'ї (чоловіка (дружину), неповнолітніх дітей, осіб, які доглядають за будинком) на тих же умовах і в тому ж розмірі, як і сам страхувальник.

у випадку розгляду претензій у суді страховик надає юридичний захист та компенсує судові витрати.

Поліс страхування відповідальності юридичних осіб покриває ризики комерційної, виробничої та торговельної діяльності.

Страхування відповідальності виробника за якість продукції.

Мета – захищати страхувальника в разі претензій, що їх висувають споживачі його продукції (послуг).

Поняття „ продукція ” охоплює будь-які товари, комплектуючі, сировину, електроенергію (за винятком природних ресурсів, продуктів тваринництва, рибальства, мисливства та сільськогосподарської продукції, яка не підлягає промисловій обробці). Дефектною є продукція, яка має недоліки конструкції, виробничі помилки, помилки в інструкції, недоліки контролю за якістю, а також не відповідає вимогам щодо зовнішнього вигляду, упаковки, наявності правил експлуатації і т.д.

Відповідальність за шкоду може покладатися на:

безпосередньо виробників;

постачальників;

імпортерів;

продавців.

Для одержання компенсації особа, яка постраждала, має довести, що їй було завдано шкоди і що шкода є наслідком дефекту продукції. Позов можна подавати протягом 10 років з моменту завдання шкоди, а протягом 3 років позов має бути вирішений. Страховик згідно договору зобов’язується виплатити всі суми:

за випадкову шкоду, завдану страхувальником здоров’ю третьої особи, включаючи смерть;

за випадкове знищення або пошкодження майна, що трапились у період дії договору страхування у визначених географічних межах, і причиною яких була продукція страхувальника (продана, доставлена, відремонтована, встановлена, перероблена ним). Відшкодування не виплачується, якщо шкода була завдана продукцією з таких причин: радіація, радіоактивне зараження, ядерні вибухи; політичні акції, воєнні дії, а також розпорядження військових і цивільних владних структур,

- неправильне зберігання продукції на складі страхувальника;

- дефекти, які були відомі страхувальникові до реалізації продукції.

При оцінці ризику страховик збирає таку інформацію про страхувальника:

1. кількість юридичних осіб, які представляють страхувальника;

2. адреса та територія здійснення бізнесу – щоб оцінити, де можлива найбільша кількість позовів;

3. опис бізнесу – щоб визначити тип ризику (ризик виробника, імпортера, постачальника чи роздрібного торгівця);

4. тривалість участі в певному бізнесі – говорить про репутацію як постачальника якісного товару;

5. тип продукції, її призначення та сфера застосування;

6. система контролю за якістю продукції, кваліфікованого персоналу;

7. умови, на яких продукція продається або купується;

8. обсяг і місце призначення експорту;

9. обсяг і джерело імпорту;

10. історія збитків за останні 5 років, сума найбільшого збитку.

Страхова премія визначається у відсотках до річного грошового обігу за даними попередніх періодів. Страхове покриття може бути розширене і надаватися у трьох формах: відповідальність за фінансовий збиток; відповідальність за витрати з повернення премії; відповідальність за витрати із заміни премії.

Страхування відповідальності роботодавця

За цим договором страховики відшкодовують збитки страхувальникові у разі притягнення його до відповідальності за шкоду, заподіяну життю і здоров’ю службовця, якщо це сталося в період дії договору страхування, коли службовець працював на страхувальника, виконуючи службові обов’язки.

Службовці – особи, які працюють за наймом або навчаються, стажуються на підприємстві роботодавця.

Страховий захист надається лише стосовно відповідальності роботодавця за тілесні пошкодження, смерть та професійне захворювання. При цьому обов'язково застосовується франшиза по одному страховому випадку, а також по збитках стосовно одного службовця.

Страхова премія залежить від річної суми зарплати. Може визначитися також на основі прибутку або кількості зайнятих у виробництві.

Роботодавець несе відповідальність, коли: він припустився особистої необережності; не зміг забезпечити відповідного та безпечного обладнання, устаткувати безпечні робочі місця і підібрати кваліфікований персонал; необережність одного із службовців призвела до травми іншого службовця. Сталися порушення законодавчих актів.

Страхування професійного відповідальності – передбачає страхування відповідальності за помилки або упущення, що їх припустилася особа під час виконання професійних обов'язків, і які призвели до фінансових збитків клієнтів або 3-х осіб. Основу відповідальності становить порушення контракту між професіональною особою та клієнтом щодо надання послуг.

2

Виключення складає відповідальність, що виникає з таких причин: через дискредитацію та наклеп, шахрайство, кримінальні дії страхувальника. Виключаються позови, які підпадають під дію інших полісів страхування. Поліс покриває позови, які були подані в період його дії, незалежно від того, коли була допущена необережність – під час дії полісу чи раніше. У зв’язку з цим страховик може визначити в договорі ретроактивну дату (якщо шкода – до цієї дати, то такі позови не розглядаються).

Оцінка ризику та розробка умов страхування залежить від виду професійної діяльності. Вивчається: історія діяльності страхувальника; вік, досвід та кваліфікація працівників кількість партнерів та співробітників якість контролю, клієнтура і т.п.

Премія розраховується за одним із принципів: відсотки від річного обороту страхувальника + фіксовані суми премії за кожну застраховану особу (службовця) залежно від сум компенсації із додаванням оплати за кожного службовця.