- •Етнополітологія як наука
- •Об’єкт, предмет та структура етнополітології.
- •Методологічні засади етнополітології
- •Категорії та функції етнополітології.
- •Уявлення про етнічні спільноти у епоху Античності, Середньовіччя та Відродження
- •Етнополітичні ідеї н. Макіавеллі
- •Сутність та особливості етнополітичних ідей в епоху Нового часу
- •Етнополітичні ідеї ж-ж Руссо
- •Проблема нації в творчості й.Г. Гердера
- •Поняття національної спільності (нації) і національної самосвідомості у творчій спадщині е. Ренана
- •15) Етнополітична концепція австромарксизму.
- •16) Поняття нації та етапи націогенези в австромарксизмі.
- •17) Діалектика національного та соціально-економічного розвитку у концепції австромарксизму.
- •Поняття нації та історичні тенденції розвитку націй у марксизмі.
- •Роль творчої спадщини ф. Ліста у формуванні ідеології націоналізму.
- •Зародження та розвиток етнополітичних ідей у Київській Русі.
- •Обґрунтування незалежності України у творчій спадщині п. Орлика.
- •Українське національне питання в «Історії Русів».
- •Кирило-Мефодіївське товариство та його роль у становленні української нації.
- •Місія України в інтерпретації м. Костомарова.
- •Особливості українського (південноруського) національного характеру (м. Костомаров)
- •Національне питання в політичних концепціях м. Драгоманова та і. Франка.
- •Етнополітичні ідеї ю.Бачинського
- •Проблема національного відродження у творчості м. Грушевського та в. Винниченка.
- •Етнополітична концепція в. Липинського.
- •Етнополітичні погляди представників українського націоналізму.
- •Д. Донцов як представник концепції “духу народу”.
- •Зародження та розвиток націології та теорії нації в Україні (перша половина хх століття).
- •Поняття та сутність етнополітики в інтерпретації о. Бочковського.
- •Етатистська та етніцистська концепції нації.
- •Нація та шляхи її формування.
- •Культурологічна та психологічна концепції нації.
- •Етнічні спільноти
- •Теорії етнічності: основні напрямки та підходи.
- •Примордіалістська теорія етнічності.
- •Модерністська теорія етнічності.
- •Переніалістська теорія етнічності
- •Етнополітика як сфера суспільного життя.
- •Принципи демократичної етнополітики.
- •Моделі етнополітики.
- •46. Суб’єкти етнополітики
- •47. Етнічні та етнополітичні процеси
- •48. Етнічний ренесанс
- •49. Політизація етнічності
- •50. Етнополітична поведінка: зміст та форми
- •51. Форми етнополітичної поведінки держави
- •52. Форми етнополітичної поведінки недомінуючих етнічних спільнот.
- •53. Сутність та ознаки геноциду
- •54. Характер і тенденції діяльності суб’єктів етнополітики в Україні.
- •55. Етнополітика як цілеспрямована діяльність держави та її інститутів.
- •56. Державна етнополітика у сучасній Україні.
- •57. Поняття та сутність національного характеру
- •58. Національна ідентичність, її роль в етнополітичних процесах.
- •59. Особливості українського національного характеру.
- •60. Типології націоналізму
- •61. Вплив націоналізму на формування сучасних світових ідеологій
- •62. Економічний націоналізм
- •63. Націоналізм, фашизм та нацизм.
- •64. Націоналізм, патріотизм, шовінізм та ксенофобія.
- •65. Інтегральний націоналізм
- •66. Етнічний націоналізм і громадянський націоналізм
- •67. Націоналізм: причини виникнення, сутність, різновиди
- •68. Етнополітичний конфлікт
- •69. Причини виникнення етнополітичних конфліктів у сучасному суспільстві.
- •70. Політизація етнічності та етнополітичний конфлікт.
- •71. Види етнополітичних конфліктів
- •72. Методи вирішення етнополітичних конфліктів, роль у цьому владних структур
- •73. Право націй на самовизначення та етнополітичні конфлікти (сучасний світовий досвід).
- •74. Етнічність та політичні режими
- •75. Етнократія:сутність, різновиди
- •76. Етнічність та демократія
- •77. Ліберальна демократія
- •78. Демократія міжетнічної згоди
- •79. Етнічна демократія - 77
- •80. Сутність та поняття національної ідеї
- •81. Етнополітичний міф
- •82. Національна місія
- •83. Національна держава: сутність та особливості.
- •84. Моноетнічна, поліетнічна, держава з поліетнічним складом населення та багатонаціональна держава.
- •85. Національна автономія: сутність та різновиди.
- •86. Національно-культурна автономія.
- •87. Національно-державна та національно-територіальна автономії
- •88. Національна та етнічна меншини.
- •89. Типології етнічних меншин.
- •90. Шляхи забезпечення прав етнічних меншин у демократичному суспільстві.
Модерністська теорія етнічності.
Більшість теорій нації, з якими ми вже ознайомились, можна віднести до так званої «модерністської» школи у питаннях націогенези. На питання «коли з’явилась нація?» модерністи відповідають одностайно — в модерну епоху (хронологічні рамки якої також є доволі відносними). «Модерністська» школа об’єднує різні методологічні підходи. Модерністами, зокрема, можна вважати марксистів усіх відтінків, для яких постання нації безпосередньо пов’язане або з народженням певних суспільних класів чи соціальних груп, або з переходом від феодалізму до капіталізму. Очевидно, що модерністськими є й відома вже нам «комунікативна» теорія націй, й інструменталістські теорії тощо. Загалом, модерністи домінують у питаннях історії виникнення й розвитку націй. Модерністів представляють такі визнані наукові авторитети в галузі теорії націй і націоналізму, як Г. Кон, Б. Андерсон, Е. Ґелнер, Е. Гобсбаум та ін.
У найзагальнішому вигляді модерністський підхід до проблем націогенези можна звести до таких основних постулатів:
1. Нація є продуктом модерної епохи, наслідком виникнення, розвитку та дії таких модерних явищ, як капіталізм, Промислова революція, бюрократична держава, секуляризація суспільної свідомості тощо. Модерна епоха — це епоха націоналізму. Домодерні цивілізації не знали організації людських спільнот за національним принципом. Наявність нації свідчить про модерність відповідної спільноти. /82/
2. Ідея націоналістичних мислителів про «природність» та органічну історичну зумовленість націй здебільшого відкидається. Виникнення націй і націоналізму — не фатальна закономірність (як стверджують націоналістичні мислителі), а, значною мірою, випадковість, наслідок збігу цілої низки суб’єктивних та об’єктивних чинників, причому суб’єктивні чинники переважають.
3. Початковий період виникнення націй та націоналізму припадає на другу половину XVIII ст. Хронологічні рамки можуть змінюватися залежно від конкретно-історичних обставин, проте основна ідея зрозуміла — йдеться передусім про модерну добу, обличчя якої визначили Промислова і Французька революції. Усе, що нагадує нації й націоналізм модерної доби й виникло у попередні часи, належить до сфери формальних аналогій, випадковостей або ж винятків (останні, як відомо, лише підтверджують загальне правило).
4. Всі модерністські версії мають євроцентристську спрямованість. Модернізаційні процеси та еволюція націй і націоналізму починалися в Європі і поширилися в усьому світі. Європейська модель нації стала взірцем для наслідування й відтворювалась і відтворюється в різних варіантах в усьому світі.
Модерністів умовно можна поділити на дві «інтелектуальні школи». Перша робить наголос на економічних передумовах виникнення націй. На думку її представників, уже в XVI ст. деякі «донаціональні» держави (Англія, Франція, Іспанія й Голландія) користувалися можливостями раннього ринкового капіталізму та перевагами добре організованого адміністративного апарату для економічної експлуатації периферійних і напівпериферійних територій (Східна Європа, Центральна й Латинська Америка, Азія й Африка). Внаслідок «нерівномірного» розвитку і поділу країн на передові й відсталі виникає опір останніх першим. Периферійні еліти прагнуть «наздогнати» передові країни і з цією метою вдаються до політики мобілізації мас. У модерних умовах ця проблема вирішується за західним зразком — маси об’єднуються в «націю». «...Нерівномірний розвиток, — зауважує марксистський публіцист й історик Том Нейрн, — неухильно призводить до виникнення імперіалістичної політики центру щодо периферії; одна за одною ці периферійні області змушені адекватно реагувати на політику панування, /83/ намагаючись, з одного боку, протистояти їй, а з іншого — скористатися її позитивними моментами. Єдиний можливий варіант — це шлях значною мірою «ідеалістичної» політичної та ідеологічної мобілізації, мета якого — прискорений розвиток на основі власних ресурсів: основою для цього стає «нація» 82.
Представники іншої школи модерністів більше уваги приділяють політичним та ідеологічним аспектам націогенези. Теоретичні конструкції представників цього спрямування здебільшого пов’язані з «теорією еліт» й «етнологічними» підходами. Крім того, вони мають всі ознаки «інструменталістських» теорій.
Нації створюються шляхом трансформації етнічної групи у складі багатоетнічної держави в самосвідому політичну спільноту або ж злиттям різних груп і формуванням поліетнічної чи однорідної культури, якою опікується модерна держава. /84/