- •Тема №1: «Міра кутів в артилерії».
- •Б. Приклади розрахунку лінійної відстані
- •Тема 2“ Рух снаряда у повітрі”
- •Тема №3: «Розсіювання снарядів при ударній стрільбі»
- •До питання № 2. Міри, прийняті для зменшення розсіювання снарядів
- •До теми 4 Підготовка стрільби і управління вогнем
- •Способи визначення установок для стрільби:
- •Поправки в направлении
- •Сутність, склад і точність повної підготовки
- •Питання № 1Визначення топографічної дальності до цілі і доворота від основного напрямку аналітично за допомогою таблиць Кравченко.
- •Засоби та умови визначення координат цілей (табл 1)
- •Підготовка пув до роботи
- •Визначення топографічних даних по карті
- •До теми 7 зан 1 пристрілювання цілі
- •Пристрілювання напрямку Коефіцієнт віддалення , його призначення і розрахунок.
- •Пристрілювання дальності Крок кутоміра, його вивід та призначення
- •Завдання 3
- •(Курс підготовки артилерії кпа – 07)
- •Ураження нерухомої спостереженої і неспостереженої цілі вогнем
- •Із закритих вогневих позицій з пристрілюванням
- •Умови виконання вогневого завдання:
- •Норми витрати снарядів для пристрілювання цілей (створення або пристрілювання репера) під час виконання вогневих завдань із закритих вогневих позицій
- •Стрільба, якщо ціль знаходится в безпосередньої близкості від своїх військ
- •Поразка цілі снарядами з дистанційним підривником. Пристрілювання на повітряних розривах.
- •Визначення коректур в ході пристрілювання:
- •Визначення коректур в ході стрільби на поразку:
- •До теми 11 „Управління вогнем”
- •Види вогню дивізіону :
- •До теми 12 „ Особливості стрільби вночі ”
- •До теми 13 „Стрільба прямою наводкою ”
- •Поразка нерухомих цілей стрільбою із гармат
- •Поразка нерухомих цілей під час стрільби батареєю (взводом)
- •Поразка рухомих цілей під час стрільби із гармат
- •Поразка рухомих цілей під час стрільби батареєю (взводом)
До теми 4 Підготовка стрільби і управління вогнем
Установки прицільних приладів і підривника (трубки), на яких ведеться вогонь, називаються установками для стрільби.
Способи визначення установок для стрільби:
повна підготовка;
пристрілювання цілі;
використання даних пристрілювальної гармати (ПГр);
перенесення вогню від пристріляної цілі (репера);
скорочена підготовка;
окомірне перенесення вогню.
Повна підготовка є головний спосіб визначення уетано' вок для стрільби на поразку. Вона забезпечує швидкість та раптовість відкриття вогню на поразку; її застосування не залежить від погодних умов і умов спостереження,
Пристрілювання цілі — це найбільш точний спосіб визначення установок для стрільби на поразку, її застосовують для поразки маломаневрових цілей та коли раптовість відкриття вогню не має вирішального значення.
Установки для стрільби з використанням даних ПГр застосовують, коли неможливо використовувати повну підготовку, але є необхідність раптово відкрити вогонь на поразку. Цей метод використовують при самостійному виконанні вогневих завдань дивізіоном.
Перенесення вогню від пристріляної цілі (репера) застосовують, коли необхідно забезпечити високу точність вогню по новій цілі, але пристрілювання її неможливе або недоцільне. Цей метод використовують батареї, що пристрілювали (створювали) репер або раніше вели вогонь по цілі з цієї вогневої позиції.
Скорочену підготовку застосовують для відкриття вогню по цілі (реперу) для наступного пристрілювання цілі, а в окремих випадках і для стрільби на подавлення групових цілей дивізіоном.
Окомірне перенесення вогню застосовують для відкриття вогню в найкоротший строк для пристрілки нових цілей.
За всіх умов бойової обстановки дивізіон (батарея) повинен бути готовим до визначення установок для стрільби способом повної (скороченої) підготовки.
Командир артилерійського підрозділу зобов'язаний уточнювати установки для стрільби після отримання більш точних даних про положення вогневої позиції, командно-спостережного пункту, цілі і умов стрільби, а також під час стрільби на поразку. Він повинен використовувати результати попередніх стрільб свого дивізіону (батареї) та інших батарей для уточнення установок під час стрільби по новій цілі.
Підготовка стрільби і управління вогнем дивізіону (батареї) проводиться з метою безперервного підтримання артилерійських підрозділів у готовності до ефективного виконання вогневих завдань.
Вона включає:
розвідку та визначення координат цілей;
топографічну підготовку;
метеорологічну підготовку;
балістичну підготовку;
технічну підготовку;
організацію визначення і визначення установок для стрільби;
організацію управління вогнем.
Командир дивізіону (батареї) організовує та безпосередньо відповідає за проведення усіх заходів щодо підготовки стрільби та управління вогнем у дивізіоні (батареї).
Командири артилерійських підрозділів зобов'язані за будь-яких обставин проводити заходи щодо підготовки стрільби і управління вогнем у повному (наскільки можливо) обсязі.
Бюллетень «Метеосредний»
1 группа |
Метео 1101 |
Метео 11 |
Условное обозначение бюллетеня |
01 |
Условный номер метеостанции |
||
2 группа |
04113 |
04 |
Число месяца |
113 |
Часы и минуты (11.30) |
||
3 группа |
0080 |
0080 |
Высота АМС над уровнем моря (hм = 80 м) |
4 группа |
50709 |
507 |
Отклонение давления атмосферы возле земли на уровне АМС (∆h = -7 мм рт.ст.) |
09 |
Отклонение наземной виртуальной температуры (∆t = -9оС) |
||
5 группа |
0206 |
02 |
Стандартная высота в сотнях метров (200 м) |
06 |
Среднее отклонение плотности воздуха в % (6%) |
||
6 группа |
104211 |
10 |
Среднее отклонение температуры воздуха (∆Т = +10оС) |
42 |
Дирекционный угол среднего ветра (αw = 42-00) |
||
11 |
Скорость среднего ветра (W = 11 м/с) |
||
Последняя группа |
2628 |
26 |
Достигнутая высота температурного зондирования (26 км) |
28 |
Достигнутая высота ветрового зондирования |
Определение поправок для стрельбы с помощью бюллетеня «Метеосредний»
Поправки в дальности
Вычитаем из данной температуры заряда табличную (15оС), чтобы получить отклонение температуры заряда от его табличного значения: ∆Тз = Тз – 15оС. Рассчитываем поправку в дальности на отклонение температуры заряда:
∆ДТз = ∆Тз * 0,1∆ХТз
Рассчитываем поправку в дальности на отклонение начальной скорости снаряда:
∆ДVo = ∆Vo * ∆XVo
Определяем превышение АМС (высота АМС – 3-я группа бюллетеня) над ОП:
∆h = hАМС – hоп. Разделив превышение АМС на величину барометрической ступени (при высоте АМС до 500 м – на 10), получаем поправку для приведения давления атмосферы к высоте ОП. Добавляем отклонение давления атмосферы на уровне АМС ∆НАМС (4-я группа) и получаем отклонение давления на высоте ОП (∆Ноп):
∆Ноп = ∆НАМС + ( hАМС – hоп) :10
Определяем поправку в дальности на отклонение наземного давления: ∆ДН = ∆Н * 0,1∆ХН
4. Находим в бюллетене группу, соответствующую высоте траектории на данной дальности и заряде ( по таблицам стрельбы по высоте входа в МЕТЕО) (6-я, 8-я и т.д. группа бюллетеня)
Находим в группе отклонение температуры воздуха ∆Т. Определяем поправку в дальности на отклонение температуры воздуха: ∆ДТ = ∆Т * 0,1∆ХТ
Рассчитываем угол ветра АW = αон – αw. (αон – в условии стрельбы, αw- в соответствующей группе бюллетеня). По углу АW и скорости ветра (скорость в соответствующей группе бюллетеня) находим в Таблицах стрельбы в таблице разложения ветра на продольную и боковую слагающие ветра.(ТС Д-30 стр. 200) WX ; WZ
Рассчитываем поправку в дальности на продольный ветер: ∆ДWx = WX * 0,1∆XW
Сложив эти поправки (с учетом их знаков) мы найдем суммарную поправку в дальности ∆Дсум
∆Дсум = ∆ДТз + ∆ДVo + ∆ДН + ∆ДТ + ∆ДWx = ______ м.