До теми 12 „ Особливості стрільби вночі ”

Під час підготовки стрільби і управління вогнем вночі якомога більшу частину заходів виконують у денний час. Додатково організують підготовку приладів нічного спостереження, нічних прицілів, засобів освітлення і проводять заходи зі світломаскування.

Для розвідки противника, пристрілювання цілей (реперів) і коректування вогню застосовують у першу чергу радіолокаційні станції типу СНАР та АРК, підрозділи звукової розвідки і прилади нічного спостереження.

Командно-спостережні (спостережні) пункти розташовують якомога ближче до противника, розгортають бокові і передові спостережні пункти, помічають напрямки на деякі денні орієнтири і цілі.

При засічці цілей (реперів) завжди визначають кути місця із спостережних пунктів.

Освітлювальні та димові снаряди завчасно розподіляють між батареями з врахуванням виконуваних ними завдань.

Установки для стрільби на поразку визначають за загальними правилами.

Для кращого спостереження розривів пристрілювання ведуть на рикошетах, снарядами з радіопідривником, з дистанційним підривником, димовими снарядами.

Пристрілювання неосвітлених цілей ведуть за виміряними відхиленнями, за допомогою радіолокаційної станції, підрозділу звукової розвідки, спряженого спостереження. далекоміра (димовими снарядами) і секундоміра за загальними правилами.

Для пристрілювання за допомогою далекоміра і спряженого спостереження прилади спостереження наводять у ціль за виміряним вдень дирекційним кутом (відліком) і кутом місця цілі. У тих випадках, коли відомі тільки прямокутні координати цілі, напрямок на ціль визначають розрахунком або за допомогою приладу управління вогнем, а кут місця цілі — розрахунком. Відхилення розривів від цілі визначають за їх відблиском (за місцем горіння димостворюючого складу).

Стрільбу на поразку вночі та в інших умовах обмеженої видимості ведуть за правилами поразки неспостережених цілей

Періодичне освітлення застосовують для розвідки цілей, орієнтування приладів і забезпечення пристрілювання (коректування вогню). Періодичне освітлення ведуть окремими пострілами або серіями методичного вогню гармати (взводу, батареї).

Безперервне освітлення застосовують під час відбивання атак (контратак) противника, забезпечення стрільби ПТКР та гармат прямою наводкою і ведуть у межах встановленого часу методичним вогнем гармати (взводу, батареї) або залпами кількох гармат (взводу, батареї). Темп методичного вогню (залпів) при швидкості вітру до 10 м/с призначають 20,..25 с, при більшій швидкості вітру —15с постріл (залп).

Для визначення потрібної кількості гармат для освітлення цілі необхідний фронт освітлення ділять на діаметр зони, яка освітлюється одним снарядом (міною). При цьому враховують, що один освітлювальний снаряд (міна) калібру 120 мм та більше освітлює зону діаметром 800 м, а меншого калібру — 400 м. Для освітлення місцевості інтервали між сусідніми розривами приймають рівними діаметру зони, яка освітлюється одним снарядом (міною).

Для забезпечення пристрілювання цілі (репера) постріли освітлювальними снарядами здійснюють з таким розрахунком, щоб розрив освітлювального снаряда (міни) на 10...15 с випереджав розрив снаряда (міни), яким ведеться пристрілювання. Для визначення моментів пострілів від польотного часу освітлювального снаряда (міни), збільшеного на 10...15 с, віднімають польотний час снаряда (міни), призначеного для пристрілювання. Різниця із знаком «+» («плюс») вкаже, на скільки секунд раніше, а із знаком «—» («мінус») —на скільки секунд пізніше треба здійснювати постріли освітлювальними снарядами.

Світлове забезпечення пристрілювання (коректування вогню під час стрільби на поразку) може проводитися однією або двома гарматами (мінометами) батареї, яка виконує вогневе завдання з поразки цілі, або гарматами (мінометами) іншої батареї.

У першому випадку після пристрілювання освітлювальними снарядами командир батареї командує, наприклад: «Шостому. Освітлення періодичне. Випереджувальне 10 с. Решті, ціль 115, піхота укрита. Осколково-фугасним. Батарейний: 45-31, 1850, мінус 0-05. Третьому. Один снаряд. Вогонь». Після закінчення пристрілювання: «Шостому освітлювальним. З снаряди 20 секунд постріл. Решті — 150 на 150. По 2 снаряди швидкий. Вогонь». Після введення коректур стрільбу на поразку продовжують за правилами поразки неспостереженої цілі.

Якщо освітлення за вказівкою командира дивізіону здійснюється гарматами (мінометами) іншої батареї, то завдання на освітлення цієї батареї ставить командир батареї, яка виконує вогневе завдання на поразку цілей, наприклад: «Псьол». Увага. Ціль 201-а, піхота на висоті «Фігурна» (або x=47410, y=38150, висота 140). Освітити. Однією гарматою. Освітлення періодичне. Доповісти польотний. Один снаряд. Зарядити».

Світлові орієнтири створюють у глибині розташування противника для орієнтування наступаючих військ відносно загальному напрямку наступу і надають їм умовні найменування, наприклад «Факел», і порядкові номери. Найближчий орієнтир призначають за 2...3 км від своїх військ, а наступні — на такій же відстані один від одного. З підходом військ до орієнтира на 1,5...2 км вогонь по ньому припиняють та переносять в глибину на наступний орієнтир.

Орієнтири позначають залпами взводу або серіями методичного вогню взводу (гармати) через кожні 3...5 хв.

Світлові створи створюють, як правило, для позначення розмежувальних ліній, а інколи і для більш точної вказівки напрямку наступу (руху) військ. Створення створів здійснюють одночасним веденням вогню по двох суміжних за глибиною світлових орієнтирах. Орієнтири різних створів позначають різною кількістю пострілів та різноманітним порядком ведення вогню, наприклад поодинокими пострілами, залпами двох гармат або взводу, серіями методичного вогню та. ін.

Командир дивізіону під час постановки завдання на створення світлових орієнтирів (створів) команду командирові батареї подає відповідно до відповідних статей.

Приклади: 1. «Псьол». Увага. Взводом. Світлові орієнтири. «Факел-1»: x=25255, у=2865ї. «Факел-2»... та ін. Залпами. 5 хвилин залп. Витрата 18. Записати».

2.«Псьол». Увага. Світловий створ. «Факел-1»: x=85150, y=41410. «Факел-2»: x=85340, y=43410. Взводними чергами 10 секунд постріл. 5 хвилин черга. Витрата 30. Записати».

Осліплення спостережних пунктів (електронно-оптичних засобів) і вогневих засобів противника досягається, коли факели освітлювальних снарядів (мін) горять на землі на віддалі 100...150 м перед об'єктом, який осліплюють. Для цього здійснюють пристрілювальний постріл на табличній установці трубки. Отримавши повітряний розрив, зменшують його висоту рівнем (для мінометів—зміною установки трубки) так, щоб факел розгорався на землі.

Стрільба на осліплення ведеться пострілами (залпами) гармат, залучених до виконання вогневих завдань, за темпом 1 хвилина постріл (залп) протягом призначеного часу або до витрати встановленої кількості снарядів. Інтервал між розривами освітлювальних снарядів не повинен перевищувати 100 м.

Командир дивізіону під час постановки завдання на осліплення команду командирові батареї подає відповідно до ст. 490, вказуючи координати центру, висоту і розміри об'єкта осліплення за фронтом або координати флангів рубежу осліплення.

Приклад: «Дніпро». Увага. Взводом. Осліплення, «Вогнище-1»: х=25690, у=87930, висота 60. Фронт 30:). Залпами. 1 хвилина залп. Витрата 45. Зарядити».