19.Проаналізуйте основні моделі пед.Співтворчості.

Творчість вчителя має своєрідний х-р і проходить в атмосфері беспосередньої взаємодії з дітьми і вимагає від вч.постійного керування своїь психічним станом і творчим самопочуттям.Моделі пед.співтворчості 1.пед.не співвідносить власний творчий процес твочою д-стю учнів.такий вчиттель ніби творить для себе,при цьому він є цікавою тврчою особистістю,ерудитом,володіє теоретичними знаннями,але живої творчої єдності з класом не відбувається.2.педагог співвідносить свій творчий процес з творчою д-стю класу.він керує загальним творчим процесом,відчуває темпоритм,атмосферу класу,настрій дітей,здатний захопити дітей тврчістю,але у цієї моделі є один недолік-вчитель не виходить на беспосередню співтворчість з окремими учнями.3.”Дзеркало”у якому відображається і творча д-сть учня в цілому і конлретні індивідуальні прояви.творча співдіяльність поширюється і на сильних і на слабких учнів,створюється атмосфера причетності до творчості колективу.

20.Охарактеризуйте рівні пед.Творчої д-сті.

Щоб допомогти сформувати вчителю свою педагогічну майстерність потрібно знати рівні творчої педагогічної діяльності.Так С. Сисоєва виокремлює чотири такі рівні:

• репродуктивний, коли вчитель працює на основі вироблених до нього методик, рекомендацій, досвіду та обирає ті, що найбільш відповідають конкретним умовам його праці й індивідуально-психологічним особливостям учнів;

• раціоналізаторський рівень – за якого вчитель на основі аналізу власного досвіду та конкретних умов педагогічної діяльності вносить корективи до своєї роботи, удосконалює, модернізує певні елементи існуючих рекомендацій, методик, досвіду відповідно до нових завдань, що виникають за конкретних умов;

• конструкторський, коли на основі власного досвіду й самоаналізу своєї діяльності та знань психолого-педагогічних особливостей кожного учня й колективу в цілому, педагог, використовуючи існуючі методики, рекомендації й передовий досвід, конструює власні, найбільш оптимальні варіанти розв’язання педагогічних проблем;

• новаторський рівень, який характеризується тим, що вчитель підходить до розв’язання педагогічних проблем на принципово нових засадах, які відрізняються новизною, оригінальністю та високою результативністю.

21.Творчість і майстерність.

Педагогічна майстерність розглядається як досконале,творче виконання вчителем професійних функцій на рівні мистецтва, результатом чого є створення оптимальних соціально,психологічних умов для становлення особистості кожного учня, забезпечення високого рівня інтелектуального розвитку,виховання кращих моральних якостей, духовного збагачення

школярів. Педагог, який прагне до майстерності, має проводити навчально,виховну роботу на рівні мистецтва, тобто вміло,вправно, оскільки вона скерована на формування особистості

вихованця.Творчість є обов'язковою умовою майстерності. Педагогічна майстерність учителя формується й удосконалюється на основі його творчої активності, пошуково,перетворюючої

діяльності в навчально,виховному процесі. Саме тому творчий вчитель може ще не встигнути стати майстром, але необхідною умовою руху до педагогічної майстерності є його творчість. Високого рівня майстерності вчитель досягає лише на основі педагогічної творчості й обов'язково за рахунок сумлінності, завзятості, працелюбності, подолання труднощів, перетворення вміння на навички, тобто при накопиченні досвіду, з часом.