- •2. Виховання і навчання в країнах Стародавньго Сходу.
- •3. Виховання в державі Шумерів.
- •5. Виховання в стародавній греції.
- •6. Педагогічні погляди Сократа.
- •8.Філософські передумови пед.С-ми Арістотеля.
- •9.Пед.Погляди Демокріта.
- •10.Освіта в епоху еллінізму.
- •11. Школа та педагогіка в Стародавньому Римі.
- •12. Педагогічні погляди Марка Фабія Квінтіліана.
- •13. Виховання і освіта в епоху середньовіччя…..
- •14. Виникнення і розвиток університетів в епоху середньовіччя.
- •15. Школа і пед.Думка епохи відродження...
- •16. Педагогіка епохи реформації.
- •17. Педагогічна с-ма Коменського.
- •18.Загальнопедагогічні ідеї я.А.Коменського.”Вел.Дидактика”.
- •19.Англ.Школа і пед.17-18ст.
- •20.Початкова, середня, вища школи франції 17-18ст.
- •22. Шкільна осві в німечині 17-18 ст.(гімназії, лицарські школи)…
- •23. Пед.Ідеї та дослідники філантропістів...
- •24.Пед.Ідеї та просвітницька д-сть соц.-утопістів 19ст.
- •25.Розвиток пед думки в Росії 18-19ст.
- •1. Етнографія дитинства як наука.
- •2. Звязок етнографії дитинства з іншими науками.
- •3.Світоглядні уявлення та вірування укр.Народу..
- •4.Педагогічна сутність народних традицій,звичаїв……
- •5.Виховні ідеали укр.Народу….
- •6.Діти в зимовому циклі….
- •7Діти в весняному циклі….
- •8.Участь дітей у літніх та осінніх народних святах та обрядах.
- •9.Народні знання та їх передача молодим поколінням.
- •10. Народна дидактика
- •11.Народ про родину, сімю, родинне вих.
- •12. Народна вікова періодизація дитинства.
- •13.Обереги дитинства і материнства.
- •14.Родинні традиції,свята,обряди та участь у них дітей.
- •15.Обряди повязані з народженням дитини.
- •16. Основні напрями родинного виховання українців.
- •17.Принципи,методи,засоби родинного виховання українців.
- •18.Участь дітей у господарській діяльності родини.
- •19.Дозвілля дітей та молоді.Народні ігри,іграшки.
- •20. Укр. Дит. Фольклор та його вплив на вих.Дітей
- •21. Малі поетичні жанри дитячого фольклору.
- •22.Особливості народного,традиційного мовного етикету.
- •23.Символіка укр.Народу як засіб….
- •24.Народне мистецтво,його значення в процесі навч.Та вих.Дітей.
- •25.Народні ремесла та промисли,їх роль у трудовому……
- •1. Вплив глобалізації на освітній процес в Україні.
- •2.Проблеми демократизації освіти.
- •3.Тенденції розвитку с-ми вищої освіти у світі.
- •4.Провідні напрями та стратегії пед.Освіти.
- •5. Учитель як ключова постать в освіті.
- •6. Деференційоване н-ня в провідних країнах світу.
- •7. Альтернативні та експериментальні школи.
- •8.Сучасні зарубіжні пед.Виховні концепції.
- •13.На підставі означення в.Андреєва охар.Творчість як вид людської д-сті…
- •14. Принципи пед.Творчоті.
- •15.Обгрунтуйте сутність понять:творчість,пед.Творчість…..
- •16.Типологія творчої особистості за в.Андреєвим.
- •18.Індивідуальна творча концепція педагога:складові.
- •19.Проаналізуйте основні моделі пед.Співтворчості.
- •20.Охарактеризуйте рівні пед.Творчої д-сті.
- •21.Творчість і майстерність.
- •22.Особливості пед.Спілкування як творчого процесу.
- •23.Охарактеризуйте зовнішні умови пед.Творчості.
- •24.Охарактеризуйте внутрішні умови пед.Творчості.
- •25.Джерела творчих, новаторських ідей……….
- •1.Соціальни діалог в Європейському союзі.
- •2.Відповідальність за порушення законодавства про охорону праці.
- •3.Види планування заходів з охорони праці.
- •4.Організація розслідування,склад комісії з розслідування,основні документи.
- •5.Види держ.Соц.Страхування від нещасного випадку та проф.Захворювання.
- •6.Аналіз прогнозування профілактика травматизму…
- •7.Проведення державного нагляду за охороною праці…
- •8.Особливості рослідуваня та обліку нещасних випадків невиробничого х-ру.
- •9.Забезпечення безпечної евакуації персоналу.
- •10.Розслідування нещасних випадків.
- •11.Санітарно-гігієнічні вимоги до умов праці в галузі.
- •12.Основні вимоги до побудови і функціонування с-ми управління охороною праці.
- •13.Регіональні системи управління охороною праці,мета, принципи, ф-ції.
- •14.Законодавчі та нормативно-правові акти з охорони праці……
- •15.Напруженість праці.Увага,напруженість аналізаторних……
- •16.Державний пожежний нагляд.
- •17.Страховий ризик і страховий випадок.
- •18.Політика в галузі охорони праці.
- •19.Права і відповідальність посадових осіб Держгірпромнагляду.
- •20.Охорона праці-частина соціальної політики єс.
- •21.Основні технічні та організаційні заходи щодо профілактики травматизму….
- •22.Вимоги безпеки до навчальних приміщень та обладнання.
- •23.Протипожежне водопостачання.
- •24.Засоби гасіння пожеж.
- •25.Визначеннф чисельності складу служби оп.
- •26.Дослідження та профілактика виробничого травматизму.
- •27.Спеціальне розслідування нещасних випадків.
- •28.Міжнародне співробітництво в галузі охорони праці.
- •29.Мікроклімат робочої зони.
- •30.Види планування та контролю стану охорони праці.
1. Етнографія дитинства як наука.
Етнографія - одна з галузей історичної науки, що вивчає походження народів, процес їх розвитку, традиційного побуту, матеріальної і духовної культури. Етнографія дитинства - не народне дитинознавство, яке концентрує в собі стійкі погляди на дітей та розвиток людських якостей на стадії дитинства, про закономірності перебігу фіз,. емоційних, вольових пізнавальних процесів у дитячому віці.
Перша пол. XIX ст. - дослідники вивч матеріальне і духовне життя народу, родини. Середина XIX ст. - у дослідженнях зустріч, описи середовища і духовної атмосфери у яких етнозувалися укр. діти. Кінець XIX ст. - на сторінках періодичної преси виходить повідомлення про родильну обрядовість і догляд за дітьми.
Поч. XX ст. - публікують етнографічні праці Франка. Сумцова. Гиатюка та ін. 1921р. - у Чернігові заснована перша етнографічна дослідна станція, досліджували дітей 3-14р. 30-40р. - припинені всі дослідження в галузі укр. Етнографії 60рр. - повернення до досліджень проблематика Сухомлннського.
З 1900р- багато досліджень.
2. Звязок етнографії дитинства з іншими науками.
Етнографія - одна з галузей історичної науки, що вивчає походження народів, процес їх розвитку, традиційного побуту, матеріальної і духовної культури. Етнографія дитинства - не народне дитинознавство, яке концентрує в собі стійкі погляди на дітей та розвиток людських якостей на стадії дитинства, про закономірності перебігу фіз,. емоційних, вольових пізнавальних процесів у дитячому віці.
Етнографія має звязок з такими науками як-Педагогіка, народна педагогіка, етноледагогіка, укр.родино зкавство. батьківська педагогіка, народна дидактика,
3.Світоглядні уявлення та вірування укр.Народу..
До прийняття християнства наші предки були поганами (язичниками). Одні з них у різних формах обожнювали природу та її явища, а серед інших панував культ предків. Кожне плем'я шанувало своїх богів, а також мало якісь власні культи. В різних поселеннях знайдено багато скульптурних зображень Великої Матері всього сущого, що вважалася богинею родючості. Трипільські хлібороби мали релігійні обряди, які виконувались гід час знмове-веснянях свят. З цими обрядами пов'язані також глиняні чоловічі фігурки. Характерною рисою вірувань середньотри нільських племен можна вважати розвиток чаклунства, що засвідчує безпосереднє ригуальпо-магічне призначення кераміки.. Згодом почали поклонятися Роду і Рожениці. як богам родючості і добрим духам предків, що втілювали творчі сили природи. Відтак виникла ціла ієрархія божеств у масштабах племен і ширше, що підтверджується писемними матеріалами та археологічними джерелами.
Слов'яни мали священні гаї і поклонялись старим ясенам, дубам, липам, ліщині та іншим .деревам. Панувало багатобожжя, яке однак не заперечувало існування головного божества. Нерідко ним визнавали бога Перуна. Перун мав світоносне начало Адже у багатьох мовах це слово вживається для означення вегню. Богом світла вважався також Сварог, що був начебто батьком Дажбога, або Сваржича. Він міг визнаватись божеством війни, покровителем гостинності й промислів. Наші предки вірили у щорічне народження сонця. що пов'язувалось з поворотом на літо. Така подія святкувалась від 23 травня до 24 червня як свято Лада, шо вважався синонімом згоди, гармонії, краси і кохання. На думку дослідників. Лад міг визнаватись також божеством весни, символом весняного сонця тощо. Інколи Лад ще називався Живом, чи Живим. Дерев'яну статую Перуна прикрашала срібна голова й золоті вуса Крім нього, до пантеону належали Дажбог, Хорос. Стрибог, Снмаргл і Мокош.Даж-бог і Хорос уособлювали Сонце, але перший був слов'янського походження, а другий, мабуть, іранського і міг бути розповсюджений серед сіверян. Симаргл вважався богом Землі, підіемного царства. Слов'янський бог Стрибог, який згадується і в «Слові о полку Ігоревім», був богом вітрів. Мокош — це жіноче божество родючості й домашнього господарства, напевне, перейшло від фінських племен.