- •2. Виховання і навчання в країнах Стародавньго Сходу.
- •3. Виховання в державі Шумерів.
- •5. Виховання в стародавній греції.
- •6. Педагогічні погляди Сократа.
- •8.Філософські передумови пед.С-ми Арістотеля.
- •9.Пед.Погляди Демокріта.
- •10.Освіта в епоху еллінізму.
- •11. Школа та педагогіка в Стародавньому Римі.
- •12. Педагогічні погляди Марка Фабія Квінтіліана.
- •13. Виховання і освіта в епоху середньовіччя…..
- •14. Виникнення і розвиток університетів в епоху середньовіччя.
- •15. Школа і пед.Думка епохи відродження...
- •16. Педагогіка епохи реформації.
- •17. Педагогічна с-ма Коменського.
- •18.Загальнопедагогічні ідеї я.А.Коменського.”Вел.Дидактика”.
- •19.Англ.Школа і пед.17-18ст.
- •20.Початкова, середня, вища школи франції 17-18ст.
- •22. Шкільна осві в німечині 17-18 ст.(гімназії, лицарські школи)…
- •23. Пед.Ідеї та дослідники філантропістів...
- •24.Пед.Ідеї та просвітницька д-сть соц.-утопістів 19ст.
- •25.Розвиток пед думки в Росії 18-19ст.
- •1. Етнографія дитинства як наука.
- •2. Звязок етнографії дитинства з іншими науками.
- •3.Світоглядні уявлення та вірування укр.Народу..
- •4.Педагогічна сутність народних традицій,звичаїв……
- •5.Виховні ідеали укр.Народу….
- •6.Діти в зимовому циклі….
- •7Діти в весняному циклі….
- •8.Участь дітей у літніх та осінніх народних святах та обрядах.
- •9.Народні знання та їх передача молодим поколінням.
- •10. Народна дидактика
- •11.Народ про родину, сімю, родинне вих.
- •12. Народна вікова періодизація дитинства.
- •13.Обереги дитинства і материнства.
- •14.Родинні традиції,свята,обряди та участь у них дітей.
- •15.Обряди повязані з народженням дитини.
- •16. Основні напрями родинного виховання українців.
- •17.Принципи,методи,засоби родинного виховання українців.
- •18.Участь дітей у господарській діяльності родини.
- •19.Дозвілля дітей та молоді.Народні ігри,іграшки.
- •20. Укр. Дит. Фольклор та його вплив на вих.Дітей
- •21. Малі поетичні жанри дитячого фольклору.
- •22.Особливості народного,традиційного мовного етикету.
- •23.Символіка укр.Народу як засіб….
- •24.Народне мистецтво,його значення в процесі навч.Та вих.Дітей.
- •25.Народні ремесла та промисли,їх роль у трудовому……
- •1. Вплив глобалізації на освітній процес в Україні.
- •2.Проблеми демократизації освіти.
- •3.Тенденції розвитку с-ми вищої освіти у світі.
- •4.Провідні напрями та стратегії пед.Освіти.
- •5. Учитель як ключова постать в освіті.
- •6. Деференційоване н-ня в провідних країнах світу.
- •7. Альтернативні та експериментальні школи.
- •8.Сучасні зарубіжні пед.Виховні концепції.
- •13.На підставі означення в.Андреєва охар.Творчість як вид людської д-сті…
- •14. Принципи пед.Творчоті.
- •15.Обгрунтуйте сутність понять:творчість,пед.Творчість…..
- •16.Типологія творчої особистості за в.Андреєвим.
- •18.Індивідуальна творча концепція педагога:складові.
- •19.Проаналізуйте основні моделі пед.Співтворчості.
- •20.Охарактеризуйте рівні пед.Творчої д-сті.
- •21.Творчість і майстерність.
- •22.Особливості пед.Спілкування як творчого процесу.
- •23.Охарактеризуйте зовнішні умови пед.Творчості.
- •24.Охарактеризуйте внутрішні умови пед.Творчості.
- •25.Джерела творчих, новаторських ідей……….
- •1.Соціальни діалог в Європейському союзі.
- •2.Відповідальність за порушення законодавства про охорону праці.
- •3.Види планування заходів з охорони праці.
- •4.Організація розслідування,склад комісії з розслідування,основні документи.
- •5.Види держ.Соц.Страхування від нещасного випадку та проф.Захворювання.
- •6.Аналіз прогнозування профілактика травматизму…
- •7.Проведення державного нагляду за охороною праці…
- •8.Особливості рослідуваня та обліку нещасних випадків невиробничого х-ру.
- •9.Забезпечення безпечної евакуації персоналу.
- •10.Розслідування нещасних випадків.
- •11.Санітарно-гігієнічні вимоги до умов праці в галузі.
- •12.Основні вимоги до побудови і функціонування с-ми управління охороною праці.
- •13.Регіональні системи управління охороною праці,мета, принципи, ф-ції.
- •14.Законодавчі та нормативно-правові акти з охорони праці……
- •15.Напруженість праці.Увага,напруженість аналізаторних……
- •16.Державний пожежний нагляд.
- •17.Страховий ризик і страховий випадок.
- •18.Політика в галузі охорони праці.
- •19.Права і відповідальність посадових осіб Держгірпромнагляду.
- •20.Охорона праці-частина соціальної політики єс.
- •21.Основні технічні та організаційні заходи щодо профілактики травматизму….
- •22.Вимоги безпеки до навчальних приміщень та обладнання.
- •23.Протипожежне водопостачання.
- •24.Засоби гасіння пожеж.
- •25.Визначеннф чисельності складу служби оп.
- •26.Дослідження та профілактика виробничого травматизму.
- •27.Спеціальне розслідування нещасних випадків.
- •28.Міжнародне співробітництво в галузі охорони праці.
- •29.Мікроклімат робочої зони.
- •30.Види планування та контролю стану охорони праці.
13.Обереги дитинства і материнства.
Сімейне життя українців традиційно супроводжувалося різноманітними обрядами і ритуалами які відзначали певні етапи життя людини:утворення сім”ї,народження дитини,сімейні ювілеї,смерть.обрядові дії пов”язані з народженням дитини торкалися делікатних справ-чекання родів та появи нового члена сім”ї,тому вони були насичені обереговими діями та повір”ями.породіллю насамперед оберігали від усіляких несподіванок та неприємностей.жінки старалися приховати вагітність від злих очей.нерідко жінка підперезувалась широким вовоняним поясом який слугував за оберіг.а гуцулки надягали чоловічі штани щоб відволікати увагу злих сил.зважаючи на драматичність події роди найбільшою мірою обставлялися обереговими і магічними обрядами.під час родів відкривали двері,вікна,розв”язували всі вузли щоб дитина легше вийшла на світ.коли дитина народж.пуповину і послід закопували в землю але іноді шматочки висушеної пуповини або сорочки в якій народ.дитина викор.як оберіг або вірний засіб від безплідності.великого значення надавали першій купелі,не лише з гігієнічних міркувань а й з оберегових.використовували освячені трави та квіти,дівчаткам мед або молоко(щоб гарною була),а хлопчикам дуб або сокиру,щоб сильним.безліч найнезвичніших предметів використовували як обереги які клали в колиску у повивальник-шматочок вугілля,декілька зерен,сіль,підсолений хліб,ножиці або ніж.
14.Родинні традиції,свята,обряди та участь у них дітей.
Рід наш багатий на традиції,свята й обряди,прекрасний духовністю,оскільки з найдавніших часів наші пращури відбирали найцінніші надбання,збагачуючи їх,і бережливо передавали той келих мудрості і здоров”я нації з покоління до покоління. У дитинстві і підлітковому віці діти сприймають багато народних традицій ще не усвідомлено,що сприяє легкості і безпосередності їх засвоєння.в цьому й полягає особлива роль народних традицій,за допомогою яких значною мірою формується особистість людини.будь-яке свято не існувало саме по собі,воно обростало багатьма допоміжними дійствами.для прикладу візьмемо різдвяно-новорічну святковість,з нею безпосередньо ув”зуються колядки й щедрівки,засівання збіжжям осель,обряди з кутею.сім”я якк відомо є природною основою суспільства,в умовах родинного побуту,праці,дозвілля формуються ціннісні орієнтації та соц.настанови молодого покоління.
15.Обряди повязані з народженням дитини.
Відповідно до циклічності процесу життєдіяльності людей склалися окремі типи свят та обрядів. Основних з них два: сімейні й календарні. Сімейна обрядовість становить систему свят, обрядів та ритуалів, якими відзначаються всі найважливіші життєві події людини від її народження до смерті. Найбільш рельєфно зазначена закономірність виявляється в основних обрядах сімейного циклу: родильних, весільних та поховально-поминальних. Родильні обряди, що супроводжують народження дитини та її прилучення до свого роду,. Це проявляється через послідовний ряд взаємопов'язаних обрядів: народин, очищення, ім'янаречення, обрання 'кумів, провідок, зливок, хрестин, похрестин, пострижин. Родильна обрядовість належить до числа особливо делікатних сфер, і тому вона найбільш ретельно обставлялася магічними діями та обереговими знаками. Особливо це стосувалося першого етапу народин, коли місце пологів зберігалось у таємниці, а коло дійових осіб обмежувалося до трьох: породіллі, баби-повитухи та чоловіка породіллі. Традиційним місцем пологів була комора чи лазня, або й поле:. Про пологи намагалися не говорити нікому, навіть повитуху запрошували в останній момент. Повивальна бабка (завжди обиралася з числа найповажніших жінок села і була, як вважали, пов'язана з магічними силами. У процесі народин постійно вдавалися до магічних дій. Коли пологи були важкими, повитуха наказувала відчинити всі замки, повідкривати двері, вікна, скрині Приймаючи роди, баба намагалася прищепити дитині необхідні риси характеру: хлопцеві, «аби господарем був», пуповину відсікали на сокирі, а дівчинці, «щоб доброю пряхою була», — на гребені. Коли утаємничені процедури завершувалися, давали певний знак: або вивішували на високій жердині сорочку породіллі Для сусідів та родичів це слугувало сигналом, що можна провідати пoрoділлю, — такі провідування називалися обвідками (одвєдками). Одвідки іноді поєднували з обрядовою купеллю, якій надавали великого значення, — адже вона мала і гігієнічні, і оберегові функції, пов'язані з водою. Аби дитина росла здоровою, використовували освячені трави та квіти Найважливішим моментом родильної обрядовості був звичай прилучення новонародженого до громади, який нерідко поєднував декілька обрядових дій: ім'янаречення, хрестини та обмивання (зливання), хоча ці обряди могли виконуватися і окремо. Звичай ім'янаречення пов'язувався з переконанням, що гарно обране ім'я має сприяти щастю та добробуту немовляти Головними дійовими особами у ньому виступали кум і кума, котрі сприймалися не просто як хрещені батьки, а як представники громади, посередники між громадою та батьками дитини. Аби зняти з породіллі та повитухи «нечистоту», влаштовували очищення (зливки), що мали обов'язково відбутися у перші дев'ять днів. Цикл родильної обрядовості завершувався обрядом похрестин (очередин, продирин) — прийомом гостей на честь дитини У сімейній обрядовості українців було прийнято відзначати пострижини — річницю від дня народження дитини. На цей ювілей запрошували повитуху та хрещених батьків Дівочий різновид пострижин — обряд заплітання — урочисте плетення навхрест перших кісок. Для цього обряду батьки запрошували хрещену мати, якій дарували калача та хустку.