22. Шкільна осві в німечині 17-18 ст.(гімназії, лицарські школи)…

Німецькі шкільні статути 17-18 ст.рекомендували принцип наочності, класно урочної системи. Зміст викл.в поч..школі обмежувався читанням, письмо, лічбою, законом божим і співами. Гімназії- підготовка чиновників, тільки дворянські діти, поверхневе навч. В навч.планах багатопредметність. Лицарські академії- підготовка знатного юнацтва до придворної цивільної служби- теологія, географія, архітектура, хронологія. Реальні школи- підготовка чиновників. Школи 18ст., існували на пів загально освітні, напівпрофесійні, крім чит.і письма, географії і геометрії. В університетах вивчення географії, прикладна математика і політика.

23. Пед.Ідеї та дослідники філантропістів...

Філантропізм (люблю людину) - педагогічна течія, що виникла наприкінці 18ст. у Німеччині під значним впливом ідей французького просвітництва і, перелеім. ідей Руссо. Найбільш яскравими представниками цього напрямку були І.Б.Базедов, Х.Г.Зальиман, І.Г.Кампе, Е Х.Трапп, Б.Г.Блаше та ін. Своїм завданням педагоги-філантропісти ставили корінну зміну існуючої системи освіти І виховання, яка. на їх думку, не відповідала своєчасним суспільним вимогам, на нову, більш прогресивну.

Педагоги-філантропісти прагнули повязати школу з ж-иттям, з природою,зробити навчання радісним, готувати з дітей корисних громадян-патріогів. діяльних і любячих життя людей. Основним принципом вони проголосили "Природа, школа, життя", а реалізувати свої педагогічні ідеї намагались у створюваних ними навчально-виховних закладах нового типу -філаитропіиах. Філантропіни являли собою своєрідні школи-інтернати, що, як правило, розміщувались серед розкішної природи.

Засновником філантропізму став І.Я.Базедав (1724-1790) Ним був створений у 1774 р. у м. Дессау (схід Німеччини) перший філантропій. До цього закладу формально не заборонялось приймати всіх дітей, але фактично тут навчились переважно діти заможних батьків, оскільки за навчання треба було багато платити. Курс навчання був побудований так, щоб дати можливість вихованцям у майбутньому продовжити навчання в університеті.

Найбільш яскравим представником неогуманізму був Вільгельм Гумбольт (1757-1835) - видатний німецький філолог і прогресивний громадський діяч. Певний час працював у міністерстві внутрішніх оправ Прусії, де керував секцією культури і освіти. Він був ініціатором відкриття Берлінського університету у 1809 році.

Гумбольт зробив багато для реформи гімназійної освіти. Він розширив навчальний план класичної гімназії, посилив викладання історії, математики, природознавства. Гумбольт ввів обов 'язковий екзамен на право викладання у середніх учбових закладах. Він висловив думку про необхідність створення єдиної шкільної системи. Неогуманісти, безумовно, зіграли позитивну роль у розвитку педагогіки і школи .18-19 ст, їх заслугою є зміна х-ру освіти, відродження ідеї всебічного розвитку людини, організації підготовки вчителів в універах.

24.Пед.Ідеї та просвітницька д-сть соц.-утопістів 19ст.

Основними представниками соціалістів-утопістів 19ст були Р.Оуен(1771-1858),і Ш.Фур”є(1772-1837).У системі поглядів Оуена педагогічні ідеї займають важливе місце. Почавши з плану ліквідації безробіття і різних бід трудового народу, він прийшов до висновку, що правильно поставлене виховання є ключем до розв’язання всіх соціальних проблем.Оуен виступив з пропозицією, за якою всі працюючі діти повинні навчатися у школах. У Нью-Ленарку він створив “Новий інститут для формування характеру“ – систему з чотирьох освітньо-виховних закладів, куди входили: “школа для маленьких дітей“ віком 1-6 років (тут були дитячі ясла, дитячий садок, майданчик для ігор); денна початкова школа для дітей від 6 до 10 років; вечірня школа для підлітків та молоді 10-17 років, які працювали на фабриці; для робітників і їх сімей проводились вечірні лекції, бесіди та культурні розваги.Пропагуючи ідею гармонійного розвитку, Оуен піклувався у своїх закладах про фізичне, естетичне, моральне, трудове, розумове виховання дітей і молоді.Заслугою Оуена було те, що він вперше у світі створив на практиці дошкільні дитячі заклади (ясла, садок). Тут поряд з іншими видами виховання з дітьми проводили елементарне навчання.Ним також було вперше створено початкову школу з розширеною освітньою програмою, куди входили читання, письмо, граматика, англійська мова, арифметика, географія, природознавство, історія. У галузі розумової освіти Оуен прагнув, щоб діти отримували знання, які не суперечать здоровому глузду, узгоджені з дійсними фактами.У своїх творах Фур’є дав гостру критику існуючого тоді ладу і розробив план ідеального суспільства – “гармонії“. Свої педагогічні погляди він виклав у творі “Про виховання при ладі гармонії“ та інших творах.Фур’є критикував сучасну йому систему виховання, яка засновувалась на насиллі і покараннях, яка не враховувала інтересів і схильностей дітей і яка не дає фізичного та трудового виховання. У своїй “гармонії“ він намітив нову систему виховання. На його думку, виховання повинно бути всезагальним і безплатним, повинно дати дітям навички індустріальної праці, розвивати їх активність і колективні почуття, готувати дітей до суспільного життя.План Фур’є передбачав багатогранну організацію всього життя підростаючого покоління, починаючи від народження до зрілості. Причому велика роль відводилась самодіяльним дитячим об’єднанням, які були різні за своїми суспільно корисними функціями. Недоліком виховної системи Фур’є є повне підпорядкування виховних і навчальних завдань вимогам виробництва.