Перелік питань на іспит.

1. Сутність понять «мораль» і «етика» як етнонаціональних і загальнолюдських категорій.

2. Сутність і специфіка професійної моралі та професійної етики.

3. Морально-етичний кодекс фахівця в галузі реклами та зв’язків з громадськістю.

4. Суть поняття моральної свідомості, її структура і зміст в контексті професійної діяльності.

5. Специфіка професійних принципів моральної свідомості, моральних відносин в практиці реклами та ПР- діяльності.

6. Базові компоненти індивідуальної моральної свідомості, їх емпірична інтерпретація в рекламній та ПР- діяльності.

7. Сутність функцій моралі, таких як гуманізуюча, ціннісно- орієнтуюча, пізнавальна, світоглядна, виховна, регулятивна як детермінант професійної етики.

8. Основні етичні принципи професійної діяльності в сфері масових комунікацій.

9. Етичні цінності рекламної та ПР- діяльності.

10. Соціальна орієнтованість фахових критеріїв етики і моралі.

11. Вчинок як критерій моральних якостей фахівця в умовах свободи вибору.

12. Основні етичні принципи діяльності рекламіста.

13. Специфіка професійної моралі та професійної етики фахівця зв’язків з громадськістю.

14. Професіоналізм як моральна риса особистості.

15. Етичні проблеми ангажування рекламіста та ПР- фахівця певними політичними, бізнесовими та іншими структурами.

16. Пропагандистські функції рекламіста і ПР- фахівця в колі етико-правових засад і принципів.

17. Моральні засади рекламіста в умовах конфлікту інтересів у сфері економіки та політики.

18. Фрілансинг як етична проблема. Кодекс праці фрілансера.

19. Корпоративна етика і принципи її дотримання в умовах роботи рекламного та ПР агентства.

20. Особливості та специфіка морально-психологічного клімату та культура поведінки співробітника рекламного чи ПР- агентства.

21. Етика зв’язків з громадськістю в мультикультурному середовищі.

22. Типи національних і регіональних ділових культур як фактор комунікації в ПР.

23. Етичні вимоги до рекламних та ПР повідомлень.

24. Етичні норми роботи з джерелами інформації: права і зобов’язання фахівця. За якими критеріями слід обирати джерело інформації?

25. Етичні принципи збереження конфіденційності інформації в ПР-діяльності? Якими є режими домовленостей про оприлюднення інформації,

26. Етичні норми втручання фахівця із зв’язків з громадськістю у приватне життя громадян при роботі з інформацією?

27. Робота з чутками як один із методів інформаційно-аналітичної діяльності в сфері зв’язків з громадськістю: етичний аспект.

28. Проблема маніпулювання інформацією у контексті норм і принципів професійної етики й моралі.Етичні цінності — найвищий рівень узагальнення етичних вимог до журналістів, а етичні норми журналістів — узагальнені норми поведінки вищого порядку, ніж службові обов'язки чи правила. "Моральна норма є елементарною формою моральної вимоги, певним взірцем поведінки, що відбиває усталені потреби людського співжиття і відносин та має обов'язковий характер". Цс норма не лише для журналіста, а й для коленої людини.

Принципами професійної моралі називають загальні етичні вимоги. Виходячи з гуманістичної, демократичної концепції журналістики, це — свобода ЗМІ, правдивість, об'єктивність, соціальна відповідальність, повага до демократичних цінностей, порядність.

О. Кузнецова виокремлює таку ієрархію етичних вимог до журналістів:

— етичні цінності журналіста;

— етичні норми журналіста;

— службові етичні обов'язки і заборони;

— етикетні правила поведінки1.

Універсальними етичними вимогами є етичні цінності, що допомагають журналістам зайняти певну позицію, висловити думку, дати оцінку. Вони є мотивами поведінки, вибору журналіста. До моральних цінностей журналістів, зокрема, належать: правдивість, об'єктивність, чесність, соціальна відповідальність і порядність.

Етична цінність для журналіста — позитивна властивість, еталон, що викопує роль повсякденного орієнтира в оцінці людей, колективів, груп, організацій, фактів, подій, явищ, країн, націй. Журналіст постійно перебуває в ціннісно-оцінних відношеннях до предмета пізнання й відтворення на всіх етапах творчості, використовуючи будь-який загальний чи фаховий метод. Ці відношення — індивідуальні, хоча мають в основі ціннісні принципи, зафіксовані в міжнародних, національних документах з журналістської етики.

Свідому діяльність журналіста значною мірою зумовлює система ціннісної орієнтації його як особистості, що виявляється в її ідеологічних, політичних поглядах, дотриманні норм етики. Все це є складником духовного "я" кожного журналіста, що формується під час виховання, самовиховання, освіти, самоосвіти і повсякденної практики. У житті постійно відбувається зіткнення політичних, ідеологічних, культурологічних, моральних та інших позицій і зробити правильний вибір журналістові допомагає знання етичних цінностей.

29. Конфлікт інтересів у фаховій практиці рекламіста та фахівця із зв’язків з громадськістю.

30. Основні критерії і правила поведінки рекламіста й фахівця із зв’язків з громадськістю при збиранні інформації в умовах екстремальних ситуацій.

31. Моральні установки особистості як етико-психологічний фактор рекламної діяльності.

Морально-етичні зобов’язання працівника рекламної сфери:

-повага до себе як до особистості і таке ж ставлення поваги до всіх замовників та споживачів

-усвідомлення, що професійна репутація понад усе

-слід памятати, що ніщо так не компрометує, як аморальний, неетичний вчинок

-бути терпимим до недоліків клієнта,замовника,споживача

Фахівець повинен пам'ятати, що впливв на споживача здійснюється не тільки завдяки ефективної реклами чи вдало проведених рекл. Акцій, але і за рахунок особистих якостей, що забезпечують йому довіру і повагу споживача.

Усі вищезгадані норми моралі можуть бути так званими «неписаними законами», проте все ж більшість із них викладені у спеціальних зведеннях правил, норм, принципів. Сааме тому у більшості країн Європи, США й виникли етичні кодекси рекламіста. ( Британський кодекс стандартів, Кодекс реклами та стимулювання збуту,; в Україні- закон «про рекламу»)

Етичні заборони: поширення реклами на заборонені товари (зброю, наркотики, сексуальні послуги); дискримінація за ознаками походження, соціального, майнового стану, расою, національністю, статтю, мовою, ставленням до релігії, ідеології, місцем проживання, партійністю, професією; спонукання до дій, що можуть завдати шкоди здоров’ю чи життю людей, довкіллю, спричинити злочин; використання прийомів, методів, засобів, що діють на підсвідомість людей; використання державної символіка України та інших країн; рекламування несертифікованих та неліцензованих товарів, що потребують таких документів; використання імені або зображення людини без її згоди; імітація іншої реклами.

Етичні обмеження – поширюються на демонстрацію розпивання алкогольних напоїв; показ процесу паління тютюну та тютюнових виробів; створення враження, що вживання певних виробів престижне для досягнення суспільного, спортивного чи особистого успіху або поліпшує фізичний чи психічний стан.

Етичні правила для виробників реклами товарів обмеженого користування: не забувати вміщувати попередження про шкоду паління; не рекомендувати ліки, що дозволено продавати лише за рецептом лікаря (психотропні або наркотичні речовини) в немедичних виданнях; не рекламувати методи профілактики, діагностики, лікування, терапевтичні ефекти без дозволу Міністерства охорони здоров’я України; не гарантувати абсолютного ефекту від ліків; не давати надії хворим на невиліковні або важковиліковні хвороби; не рекламувати порнографічні предмети та друковану порнопродукцію; не рекламувати зброю, військову техніку, озброєння; не вживати означальних слів найкращий, тільки, лише, абсолютно, єдиний і под.; не рекламувати нетрадиційні методи лікування без ліцензії-дозволу на діяльність цілителів. Пристойність та непристойність як елемент реклами. Використання спекулятивних тем у рекламі (зелена тема; дитяча тема; жіноча тема; еротична тема); «отруйна реклама» (реклама шкідливих товарів); «порівняльна реклама» (співставлення рекламованого товару).

Критерії оманливої реклами: твердження є хибним; твердження частково правдиве, частково хибне; містить недостатньо інформації; загалом правдиве, але доказ хибний; є буквально або технічно правильним, однак створює хибне враження.

«Нечесна реклама»: твердження без доказів; твердження, спрямоване на спеціальну аудиторію; таке, що занадто вихваляє. Оманлива реклама: містить неправдивий виклад факту - це повинно бути підтверджено доказом; умисне обходить або приховує важливі факти; обіцяє щось, але без наміру це робити. Етичні заборони в порівняльній рекламі: робити візуальне порівняння рекламованого та конкуруючого об’єктів; називати його виробника або продавця, даючи їм нижчу оцінку; імітувати логотип, текст, зображення іншої продукції; змішувати рекламу з іншими матеріалами (слід оприлюднювати її під рубрикою «Реклама»); використовувати гіпнотичні засоби та прийоми впливу, зомбіювання; заборонено використовувати імідж, ім’я, голос ведучого чи журналіста в комерційній рекламі.

32. Оманлива реклама: світова практика контролю.

33. Психотехнології формування довіри до реклами: основні прийоми.

Моделі впливу реклами

Технології

увага - »сприйняття -" розуміння - »сенс -» запечатление - »привабливість -» довіра - »вибір -» дію.

Це так звані бар'єри, а не просто психологічні процеси, задіяні в сприйнятті реклами. Ефективне рекламне повідомлення має долати всі ці бар'єри, воно повинно мати такі характеристики та властивості, які будуть сприяти цьому подолання. На кожному з виділених етапів працюють свої психологічні закономірності і застосовуються специфічні технології.

Найбільш ефективними представляються сьогодні такі психологічні рекламні моделі, виділені відповідно до головним аналізованим питанням / проблемою.

Модель залученості

Рекламуються продукти високої або низької залученості? Чи зацікавлений клієнт в продукті емоційно / духовно чи мова йде про стандартні товари повсякденного вжитку?

Модель залучення уваги (модель реклами)

Бажано чи порушити увагу будь-яку ціну?

Модель впливу

Концентрація на можливостях пам'яті, таких, як розпізнавання і запам'ятовування, якщо ставиться завдання пізнавання продукту найбільшим числом споживачів.

Модель іміджу

Формування позитивного настрою щодо марки шляхом формування уявлення про контрольовану корисності продукту.

Модель мотивації

Застосування результатів дослідження дієвості реклами. Чи не слід, наприклад, впливати на ключові подразники (любов до дітей, секс / еротика) для посилення споживчої мотивації?

Модель проникнення

Застосування результатів досліджень механізму проникності і життєвого циклу. У певний момент життєвого циклу реагують певні психосоціальні групи (неофіли, новатори, широкі маси, традиціоналісти).

Модель середовища

Облік послідовної відданості споживача своєму оточенню.

Біологічні моделі

Вплив на різні складові мозку (ствол, лімбічна система, неокортекс).

За останні десятиліття обставини і область дії реклами зазнали драматичні зміни.Причина криється в зміні ринкових умов. Коротко це сформульовано таким чином: насичення ринку і відповідна модифікація поведінки споживача. На насиченому ринку пропозиції часто взаємозамінні, а продукти в загальному досягли межі досконалості. Якість все більше робиться умовою само собою зрозумілим з тим наслідком для інформації про продукт, що для споживача воно становить інтерес підлеглий.

Тому форма реклами набуває нового значення: не ефективність продукту відрізняє його від інших, а ефективність реклами - а тим самим здатність її творців за допомогою стилістичних засобів надати рекламованого об'єкту своєрідність, виділити його.

Головна причина, звичайно, полягає в інформаційній перевантаження суспільства і особливо в обтяженні його рекламою. Згідно проведеним дослідженням, сприймається лише близько п'яти відсотків спрямовується інформації. Наприклад, для сприйняття оголошення в журналі потрібно від 35 до 40 сек. Читач же приділяє йому 2 сек.

Універсальним залишається тільки переживання. Що таке переживання з т.з.психології реклами? Це зміст пережитого або, точніше, «будь-яке вражаюче подія». Траурна церемонія в цьому сенсі є вражаючим подією - однак ми б не захотіли її повторити. Ми шукаємо позитивних переживань, приємного проведення часу, що пов'язане з фізичної та психологічної розрядкою. Переживання можна спланувати та організувати (ТВ, цирк, спортивний захід) або розвинути безпосередньо (ігри, танці, читання, музикування). Для того щоб вбудувати все це різноманіття в картину світу, компанії слід зацікавити клієнта оплачуваними і неоплачуваними компонентами.

До області оплачуваних компонентів відноситься основний результат: продукт, упаковка, інструкція до застосування і т.д.

Гратіфікаціонний менеджмент включає поняття потреби і асоціацію з безкоштовністю. Це дуже бажано.

Типологія гратифікації залежить від результатів різних опитувань, що виявляють основу привабливості.

1. Гратифікації допомогою задоволення / розваги:

• Втеча з рутини («Щось новеньке»)

• Зняття вантажу життєвих проблем («Це допомогло мені відмовитися від проблем»)

• Емоційне вивільнення, зниження тиску обставин («Я знову зміг засміятися»)

2. Гратифікації допомогою особистих стосунків:

• Виключення самотності шляхом встановлення товариських відносин («Поки ми були разом, я відчував товариство»)

• Почуття приналежності шляхом пробудження свідомості соціальної значимості

3. Гратифікації шляхом розвитку чи встановлення особистої ідентичності:

• Розвиток ідентичності шляхом особистого згадки / залучення («Мені дозволили брати участь», «Він навіть назвав мене по імені»)

• Упорядкування внутрішніх відносин особистості за допомогою пошуку істини («Поговоривши з вами про життя / приготуванні їжі / водінні автомобіля, я краще зрозумів своє життя»)

• Зміцнення особистої гідності допомогою затвердження власних думок / дій відносно (звичайних) висловлювань / дій («Навіть професор зі мною погодився»)

4. Гратифікації допомогою контролю над подіями:

• («Як тільки я побачив пропозицію, то відразу зрозумів, що життя моя покращиться»)

• Доведіть свою здатність покласти в основу безпосереднього спілкування один з наступних трьох моментів:

- Розвага / задоволення

- Формування відносин та ідентичності

- Оволодіння життям

Два терміни - впливовість і активізація - є для психології реклами базовими.Психологічні аспекти впливовості сьогодні визначаються, зокрема, такими тезами.

• На дітей та молодь легше впливати, ніж на дорослих.

• Слід враховувати право і мораль.

• Жіночні особистості в принципі більш схильні до впливів, ніж мужні.

• Необхідно враховувати експансію фемінізму.

• На людей з низькою самооцінкою, відповідно з нерозвиненою здатністю до судження впливати легше.

• Корисніше апелювати до еротичних, престижним, раціональним і соціальним уявленням, ніж до страху.

• З приводу активізації корисно знати, що нейтральна інформація активізує істотно слабкіше, ніж негативна чи позитивна.

• Нейтральна інформація забувається швидше за все, за нею - негативно забарвлена і пізніше за всіх - позитивна.

• До позитивної активізації повинні вести правдоподібні і зрозумілі повідомлення.

• Активізації сприяє також обробка інформації.

• У рекламі практично відсутня небезпека надмірної активізації. Навіть найпотужніші зусилля призводять до помірного росту ефективності реклами.

• Довгі повідомлення в рекламі переробляються тільки тоді, коли це тягне відповідне збільшення тривалості активізації.

• У зв'язку з останнім висловлюванням слід мати на увазі, що дуже сильна активізація і сильне збудження перш за все повинні служити цілям реклами, а не інформування з інших питань (наприклад, в області сексу).

• Відсутність емоцій не дозволяє початися процесу активізації.

• Слід розрізняти продукти з високим продажними ризиком, які краще поширювати шляхом особистих контактів, і продукти з низьким продажними ризиком, для розповсюдження яких підходять засоби масових комунікацій.

34. Концепція соціально-етичного маркетингу і проблеми психології особистості.

35. Законодавчий та Конституційний захист громадян України щодо морально-етичних порушень в галузі реклами.

36. Поняття психологічної безпеки реклами в аспекті морально-етичних проблем.