- •Конкуренція, її сутність та ознаки. Ринок як спільнота конкуруючих компаній.
- •Предмет, мета і завдання курсу, його місце в системі дисциплін економічного та управлінського циклу.
- •4. Системний та процесний підходи як методологічна база управління к-стю підприємства.
- •6. Сутність та види економічної конкуренції. Об’єкт, суб’єкт та предмет економічної конкуренції.
- •13. Склад та структура конкурентного середовища підприємства. Модель “п’яти сил конкуренції” м.Портера та її елементи.
- •14. Державне регулювання конкуренції як “шостий” чинник конкурентного середовища. Основні елементи державної політики регулювання конкуренції в Україні.
- •15. Закони та підзаконні акти, що регулюють конкурентні відносини в Україні
- •16. Рушійні сили ринку та причини змін умов конкуренції.
- •17. Чинники, що впливають на силу конкурентної боротьби
- •18. Методики та показники оцінки інтенсивності конкуренції
- •6. Визначаємо мінімальне (Тміп) та максимальне (Тмах) значення темпу приросту частки ринку для розрахунку середнього квадратичного відхилення темпів приросту за формулою:
- •23. Конкурентна відмінність як основа ринкового успіху підприємства.
- •24. Ключові чинники успіху: поняття та класифікація.
- •25. Сутність та співвідношення понять “ринкові чинники успіху”, “ключові компетенції”, “конкурентні переваги”.
- •26. Ступінь задоволення споживача як головна детермінанта успіху в конкурентній боротьбі.
- •27. Конкурентна перевага як втілення конкурентної відмінності підприємства.
- •28. Властивості конкурентних переваг. Життєвий цикл конкурентної переваги.
- •30. Концепція „Ланцюгу створення вартості” та її застосування при формуванні конкурентних переваг
- •31. Концепція „Стратегічних зон господарювання” та її застосування при реалізації конкурентних переваг
- •32. Види та джерела формування конкурентних переваг
- •33. Продуктивність, якість, гнучкість та інновації як специфічні стадії еволюції джерел формування конкурентних переваг протягом хх ст.
- •34.Сутність поняття “конкурентоспроможність підприємства”.
- •35. Чинники, що визначають рівень конкурентоспроможності підприємства на внутрішніх та зовнішніх ринках.
- •36. Аспекти забезпечення конкурентоспроможності підприємства.
- •37. Принципи та загальний порядок оцінки конкурентоспроможності підприємства.
- •38. Класифікація методів оцінки конкурентоспроможності підприємства.
- •39. Базове визначення сутності поняття “управління конкурентоспроможністю”. Мета управління конкурентоспроможністю підприємства.
- •42. Етапи процесу управління конкурентоспроможністю. Цикл управління конкурентоспроможністю.
- •45. Критерії конкурентоспроможності товарів. Чинники, що визначають конкурентоспроможність товару на ринку
- •46. Принципи та загальний порядок оцінки конкурентоспроможності товарів
- •47. Класифікація методів оцінки конкурентоспроможності товарів
- •50. Основні підходи до управління конкурентоспроможністю товару.
- •52. Сутність поняття “конкурентна стратегія”. Співвідношення та взаємозв’язок конкурентної стратегії з іншими стратегіями організації.
- •54. Найбільш поширені класифікації стратегій ринкової конкуренції (підхід ф.Котлера, підхід п.Друкера, підхід і.Ансоффа, підхід м.Портера тощо)
- •55. Стратегія надбання конкурентної переваги (загальні стратегії конкуренції)
- •56. Стратегія забезпечення конкурентоспроможності як комплексна стратегія
- •57. Стратегія конкурентної поведінки підприємства
- •61. Етапи розробки програми підвищення конкурентоспроможності.
- •62. Програми підвищення продуктивності та якості як складові програм підвищення конкурентоспроможності підприємства.
- •64. Вітчизняний підхід до забезпечення конкурентоспроможності національної економіки.
- •65. Міжнародний досвід реалізації програм підвищення конкурентоспроможності.
- •77. Сучасні концепції бізнесу: масова кастомізація.
- •78. Сучасні концепції бізнесу: електронний бізнес
- •80. Сучасні концепції бізнесу: аутсорсінг.
- •81.Сучасні концепції бізнесу: реінжиніринг бізнес-процесів.
50. Основні підходи до управління конкурентоспроможністю товару.
Управління конкурентоспроможністю продукції на різних стадіях здійснюється опосередковано через управління процесами її створення і просування.Сутність комплексного підходу полягає в одночасному врахуванні різних аспектів управління конкурентоспроможністю продукції: технічних, екологічних, економічних, організаційних, соціальних, психологічних, демографічних тощо Якщо упустити один з обов'язкових аспектів керування, то проблема не буде цілком вирішенаСутність функціонального підходу полягає в тому, що потреба розглядається як сукупність функцій, які потрібно виконати для її задоволення. Після виявлення функцій створюються кілька альтернативних об'єктів для виконання цих функцій і вибирається той з них, що вимагає мінімуму сукупних витрат за життєвий цикл об'єкта на одиницю його корисного ефектуВідтворювально-еволюційний підхід акцентує увагу на постійному відтворенні виробництва товарів для задоволення потреб конкретного ринку з найменшими сукупними витратами на одиницю корисного ефекту у порівнянні з найкращим аналогічним товаром на цьому ринкуІнтеграційний підхід зорієнтований на використання і підсилення взаємозв’язків між: окремими підсистемами і елементами системи управління конкурентоспроможністю продукції; стадіями життєвого циклу об’єкта управління; рівнями управління по вертикалі; суб’єктами управління по горизонталі.Системний підхід у сучасній інтерпретації поряд з методами дослідження операцій, функціонально-вартісним аналізом й іншими є винаходом ХХ століття, що дозволяє підвищити рівень організованості, якості й ефективності керованих об’єктів. Системний підхід – це філософія керування, метод виживання на ринку, метод перетворення складного в просте, сходження від абстрактного до конкретного.При застосуванні предметного підходу до розвитку соціально-економічних систем менеджери йдуть шляхом удосконалення існуючих систем. І на практиці менеджери часто зіштовхуються з проблемою пошуку роботи для існуючих колективів чи працівників
52. Сутність поняття “конкурентна стратегія”. Співвідношення та взаємозв’язок конкурентної стратегії з іншими стратегіями організації.
Виявивши і оцінивши основних конкурентів, компанія повинна розробити конкурентні стратегії, за допомогою яких вона зможе отримати конкурентну перевагу, запропонувавши товари вищої споживчої цінності. На підприємстві необхідним є формування «стратегічного набору» (система стратегій різного типу на певний відрізок часу), що відбиває специфіку функціонування та розвитку суб’єкта, рівень його претендування на місце й роль у зовнішньому середовищі. Можливо виділити такі групи стратегій: загальні для всієї організації в цілому; загальні конкурентні за окремими бізнес-напрямками; продуктово-товарні для кожного з напрямків діяльності організації (як з виробництва різних видів товарів, так і з надання різних послуг); функціональні для кожної з функціональних підсистем підприємства; ресурсні для забезпечення досягнення стратегічних орієнтирів загального, функціонального та продуктово-товарного типів стратегій. Управління конкурентною поведінкою бізнес-організації базується на розробці та ефективній реалізації зваженої, обґрунтованої конкурентної стратегії, яка передбачає забезпечення конкурентних переваг на тривалий період (5-10 років ). Конкурентні стратегії складаються з ряду підходів і напрямів, що розробляються керівництвом з метою досягнення як найкращих показників роботи в одній конкретній сфері діяльності. Вони визначають засоби конкурентної боротьби фірми на цільових ринках і виступає як: своєчасна реакція на зміни в галузі, в економіці в цілому, в політиці й інших значущих сферах; розробка конкурентоздатних заходів і дій, ринкових підходів, які можуть забезпечити міцну перевагу перед конкурентами; об'єднання стратегічних ініціатив функціональних відділів; вирішення конкретних стратегічних проблем, актуальних в даний момент .
Конкурентна стратегія фірми дозволяє дати відповідь на питання, як фірма конкурує на цільовому ринку, за рахунок чого вона витримує конкурентний тиск і отримує перемогу в конкурентній боротьбі. При тому, що в різних джерелах ці стратегії мають різні назви – «конкурентні стратегії», «маркетингові стратегії», «підприємницькі стратегії», «корпоративні стратегії», «портфельні стратегії», «стратегії бізнесу» тощо, мова завжди йде про одне і те саме – як підприємству діяти на ринку.
Трьома основними конкурентними підходами при розробці ділової (конкурентної) стратегії є: прагнення стать виробником із низькими витратами; досягнення диференціації, заснованої на таких перевагах, як: якість, показники роботи, обслуговування, стиль, технологічна перевага, висока цінність; концентрація уваги на невеликій ніші на ринку шляхом якісного виконання роботи порівняно з конкурентами і задоволення специфічних потреб покупців. Існує дуже широкий спектр стратегій ринкової конкуренції, які можливо об’єднати в систему конкурентних стратегій підприємства - сукупність стратегій, спрямованих на адаптацію підприємства до змін в умовах конкуренції та зміцнення його довгострокової конкурентної позиції на ринку