- •Тема 1 предмет, методи та функції макроекономіки
- •1.1. Предмет макроекономіки
- •1.2. Основні елементи економічної системи
- •1.3. Суб'єкти макроекономіки та їх взаємодія
- •1.4. Методи макроекономічного аналізу
- •1.5. Основні функції макроекономіки
- •Рекомендована література
- •Основні нові категорії та поняття
- •Контрольні запитання
- •2.1. Основні макроекономічні показники
- •2.2. Система національних рахунків
- •2.3. Номінальний та реальний внп. Дефлятор внп
- •2.4. Рух і розподіл національного продукту
- •Рекомендована література
- •Основні нові категорії та поняття
- •Контрольні запитання
- •3.1. Сукупний попит
- •3.2. Крива сукупного попиту
- •3.3. Фактори, що визначають сукупний попит
- •3. Зміни в державних витратах.
- •4. Зміни у витратах на чистий обсяг експорту:
- •3.4. Сукупна пропозиція. Крива сукупної пропозиції
- •3.5. Фактори, що визначають сукупну пропозицію
- •3.6. Рівновага сукупного попиту та сукупної пропозиції
- •Рекомендована література
- •Основні нові категорії та поняття
- •Контрольні запитання
- •4.1. Національний ринок: суть, суб'єкти, об'єкти, структура
- •4.2. Ринок товарів та платних послуг
- •4.3. Ринок грошей та цінних паперів
- •4.4. Ринок робочої сили
- •Рекомендована література
- •Основні нові категорії та поняття
- •Контрольні запитання
- •5.1. Суть економічного (ділового) циклу
- •5.2. Великі хвилі
- •5.3. Антикризова політика
- •Найважливіші заходи антикризової політики
- •5.4. Економічне зростання: суть, типи, значення
- •5.5. Фактори економічного зростання
- •5.6. Економічне зростання і крива виробничих можливостей
- •5.7. Джерела економічного зростання
- •5.8. Неокласична модель
- •5.9. Неокейнсіанська модель мультиплікатора-акселератора
- •5.10. Модель економічного зростання р. Солоу
- •Рекомендована література
- •Основні нові категорії та поняття
- •Контрольні запитання
- •6.1. Поняття фіскальної політики
- •6.2. Дискреційна фіскальна політика
- •6.3. Автоматичні стабілізатори
- •6.4. Оподаткування
- •6.5. Мультиплікатори фіскальної політики
- •6.6. Державний бюджет
- •6.7. Державний борг
- •Рекомендована література
- •Основні нові категорії та поняття
- •Контрольні запитання
- •Тема 7 ГроШово-кредитна система
- •7.1. Грошова система та її типи
- •7.2. Депозитний та грошовий мультиплікатори
- •7.3. Функції грошей
- •7.4. Пропозиція грошей та фактори, що її визначають
- •7.5. Грошово-кредитна політика держави
- •7 6 Пропозиція грошей і бюджетне обмеження
- •7.7. Попит на гроші
- •Рекомендована література
- •Основні нові категорії та поняття
- •Контрольні запитання
- •Тема 8 інфляція
- •8.1. Поняття інфляції
- •8.2. Фактори, які визначають інфляцію
- •8.3. Види і типи інфляції
- •8.4. Інфляція попиту та інфляція витрат
- •Інфляційний та деінфляційний розрив
- •8.5. Інфляційний податок та сеньйораж
- •8.6. Наслідки інфляції
- •8.7. Антиінфляційна політика
- •Рекомендована література
- •Основні нові категорії та поняття
- •Контрольні запитання
- •Тема 9 зайнятість та соціальний захист населення
- •9.1. Зайнятість: категорія, проблеми зайнятості
- •9.2. Безробіття: суть, види, наслідки
- •9.3. Природний рівень безробіття. Закон Оукена
- •9.4. Взаємозв'язок безробіття та інфляції. Крива Філліпса
- •9.5. Державне регулювання ринку робочої сили і система забезпечення зайнятості та соціального захисту
- •Рекомендована література
- •Основні нові категорії та поняття
- •Контрольні запитання
- •Тема 10 міжнародні економічні і торгові відносини
- •10.1. Національне і світове господарство
- •10.2. Міжнародна торгівля: роль, особливості, обсяг, структура
- •10.3. Платіжний баланс
- •10.4. Валютний курс
- •Рекомендована література
- •Основні нові категорії та поняття
- •Контрольні запитання
2.2. Система національних рахунків
Прийнятий у світі стандарт оцінки основних економічних показників країни містить такі макроекономічні показники; ВНП, ВВП, ЧНП, НД, ОД та ін.
Валовий національний продукт (ВНП) – вартість усіх кінцевих товарів і послуг, вироблених вітчизняними факторами виробництва за певний період (рік).
Розглянемо методику обчислення ВНП.
Кінцеві товари та додана вартість. ВНП складається з вартості кінцевих товарів і послуг. Те, що товари і послуги саме кінцеві, наголошується навмисне, аби впевнитися, що одні й ті самі товари не включають в обчислення ВНП двічі. Наприклад, не бажано враховувати у ВНП повну ціну екскаватора, а потім додавати ще й вартість шин, проданих виробнику екскаватора. Комплектуючі частини екскаватора, які продаються його виробнику, називаються проміжними товарами і їхня вартість у ВНП не включається. Пшениця, з якої випікають хліб, – теж проміжний товар. Лише вартість випеченого хліба враховується як частина ВНП, але вартість пшениці, проданої мірошнику, і вартість борошна, проданого пекарю, не враховуються.
На практиці цього уникають внаслідок врахування лише доданої вартості. На кожній стадії виробництва товару лише додана до нього вартість враховується як частина ВНП.
Додана вартість – це вартість, яка створена в процесі виробництва на даному підприємстві і визначає його реальний внесок у вартість конкретного продукту. Додана вартість включає заробітну плату, прибуток, амортизацію.
Додана вартість визначається як різниця між виручкою від реалізації і вартістю матеріальних витрат на виробництво і реалізацію продукції.
Існує два методи обчислення ВНП: за витратами на виробництво товарів і послуг в країні та за доходами, отриманими в результаті виробництва товарів і послуг.
Обчислення ВНП за витратами:
ВНП=С+Ig+G+Xn
де С – витрати на споживання, що включають витрати домашніх господарств на різні види товарів та послуг (предмети довгострокового споживання);
Іg – валові приватні інвестиції, що складаються з: інвестицій на заміщення капіталу, який був зношений у процесі виробництва протягом року (амортизація); чистих інвестицій (чистого приросту обсягів основного капіталу). За натуральною формою – це будівництво, машини, устаткування та ін.; G – державні витрати, що об'єднують усі витрати держави, які йдуть безпосередньо на виробництво товарів та послуг;
Хп =Х-М – чистий експорт – різниця між обсягами експорту (X) та імпорту (М).
Урядові трансфертні платежі не включаються у ВНП, тому що вони не відображають зростання поточного виробництва.
Урядові трансфертні платежі – державні виплати індивідам, які не обумовлюються безпосередньою їхньою участю в суспільному виробництві. Вони мають задовольняти певний вид потреб. Оскільки трансферти не призначені для купівлі державою поточних товарів та послуг, вони не враховуються при обчисленні ВНП.
До урядових трансфертів належать:
– допомога безробітним;
– пенсії ветеранам;
– допомога малозабезпеченим.
Обчислення ВНП за доходами:
ВНП = W + R + і + р + А + Пн,
де W – заробітна плата – гарантована винагорода за працю найманих робітників і службовців;
R – рента – доходи, які отримують домашні господарства за здані в оренду землі, приміщення та ін;
i – проценти – доходи від грошового капіталу, заощаджуваного домашніми господарствами;
р – прибуток, який отримують власники одноосібних господарств, товариств та корпорацій (дивіденди + нерозподілений прибуток);
А – амортизація – грошовий еквівалент знецінення основного капіталу за рік;
Пн – непрямі податки, які встановлюються в цінах товарів та послуг, їхній розмір для окремого платника прямо не залежить від його доходів (акцизи, мито, податок на додану вартість).
Валовий внутрішній продукт (ВВП) включає продукцію та послуги, які вироблені резидентами країни протягом певного часу (року):
ВВП = ВНП – Хп,
де Хп – чистий експорт. Резидентами є:
– юридичні особи країни з місцезнаходженням у цій країні;
– фізичні особи країни з постійним місцем проживання в цій країні;
– закордонні філіали і представництва резидентів країни.
Чистий національний продукт (ЧНП) – це валовий національний продукт, з якого вилучено вартість засобів виробництва, зношених у процесі виготовлення продукції (амортизаційні відрахування):
ЧНП = ВНП-А,
де А – амортизація.
Національний доход (НД) – доход, який визначається шляхом вилучення з вартості чистого національного продукту непрямих податків,
НД= ЧНП-Пн,
де Пн – непрямі податки.
Національний доход – сума факторних доходів від праці, землі і капіталу за рік:
НД= W+R+і+р,
де W – заробітна плата;
R – рента;
i – процент;
р – прибуток.
Особистий доход (ОД) – доход, отриманий приватними особами, який розподіляється на споживання, заощадження і виплату податків.
Доход кінцевого користування – частина особистого доходу, яка залишається після сплати індивідуальних податків. Доход кінцевого використання розподіляється на споживання і заощадження.
Система національних рахунків – це прийнятий міжнародний стандарт оцінки основних економічних показників країни.