Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
LR_6_OdnovumirniMasuvu.doc
Скачиваний:
1
Добавлен:
10.08.2019
Размер:
88.06 Кб
Скачать

КИЇВСЬКИЙ КОЛЕДЖ ЗВЯЗКУ

ПОГОДЖЕНО

Цикловою комісією КСМ

Голова комісії______________

А. Ю. Лойкова

“___”__________2009р.

ЗАТВЕРДЖЕНО

Заступник директора з НВР

_______________О. Ю Коновалов

“____”_________2009р.

Лабораторна робота №6

Робота з одновимірними масивами

з дисципліни: “Програмування”

Для студентів, що навчаються

за освітньо-кваліфікаційним рівнем

“молодший спеціаліст” зі спеціальності

6.091500 – “Комп’ютерна інженерія”

Розробив викладач

__________Коваленко Т.О.

“___”_________2009р.

  1. Мета роботи

Навчитися використовувати одновимірні масиви для розв’язання задач. Навчитися розв’язувати задачі, що містять одновимірні масиви, з використанням функцій. Порівняти програми, що використовують масив, як параметр функції.

  1. Прилади та матеріали

ПК, середовище програмування Borland 5.0

  1. Теоретичні відомості

Масив – послідовна група змінних, що мають одне й теж ім’я та один і той самий тип. Масив називається одновимірним (вектором), якщо він складається з одного рядка та N стовпців. Масив оголошується наступним чином:

тип ім’я_масиву [розмір];

Введення(виведення) елементів одновимірного масиву можна організувати з клавіатури наступним чином:

for (j=0; j<a; j++)

cin>>c[j];

Для того, щоб не вводити при кожному запуску програми всі елементи масиву, масив можна заповнити автоматично. Для цього існує функція random(K) – генератор випадкових чисел.

Наприклад:

#include <iostream>

#include <conio.h>

#include <stdlib.h>

int main()

{

const int n=6;

int k, j;

double c[n];

for (j=0; j<n; j++)

{

c[j]=random(n)-10;

cout<<c[j]<<"\n";

}

cin>>k;

return 0;

}

За допомогою операції sizeof(вираз) можна визначити розмір пам’яті, який відповідає ідентифікатору або типу.

Передача масиву в функцію

Якщо у якості параметра функції використовувати позначення масивів, то насправді всередину функції передається лише адреса початку масиву.

Існує дві різні конструкції запису масивів в функцію:

тип с[ ];

і тип *с;

Оскільки масив подається в функцію як вказівник, то всередині функції можна змінювати значення елементів масиву, які виступають фактичним параметром.

Приклад 1.

Написати програму, яка обчислює суму елементів масиву з використанням функції.

#include <iostream>

# include <conio.h>

int sum_arr(int arr[], int n);

int main()

{const int a=4;

int k, j, sum;

int c[a];

for (j=0; j<a; j++)

cin>>c[j];

sum=sum_arr(c, a);

cout<<sum;

cin>>k;

return 0;

}

int sum_arr(int arr[], int n)

{int total=0;

for (int i=0; i<n; i++)

total=total+arr[i];

return total;}

Динамічне оголошення масивів. Під час компіляції програмного коду для статично оголошених масивів надається пам’ять. Для ефективного використання пам’яті призначене динамічне оголошення масивів, а саме:

<тип вказівника> *<назва> = new <тип змінної>[<кількість>];

Після виконання цієї команди буде виділена неперервана ділянка пам’яті обсягом

sizeof (тип змінної) * <кількість>,

і назва масиву вказуватиме на початок цієї ділянки.

З динамічною змінною можна виконувати операції, визначені для даних відповідного базового типу.

Після опрацювання масиву вивільнити пам’ять можна за допомогою команди

delete[] <назва вказівника на масив даних>;

Під час вивільнення пам’яті розмір масиву зазначати не потрібно.

За допомогою динамічних змінних можна розв’язати задачу почергового опрацювання одною програмою деякої кількості великих масивів (якщо всі масиви не можливо одночасно ввести у пам’ять).

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]