- •Предмет практичної політології.
- •Сутність та функції політичної символіки.
- •Основні різновиди політичної символіки.
- •Ритуал як складова частина політичного життя.
- •Специфіка мови як засобу політичного впливу.
- •Політичний дискурс.
- •Особливості політичного мовлення в сучасній Україні.
- •Сутність політичного аналізу.
- •Політичний аналіз як наука.
- •Мета і завдання політичного аналізу.
- •Основні різновиди політичного аналізу.
- •Рівні політичного аналізу.
- •Фактори політики й їх значення для політичного аналізу.
- •База даних політичного аналізу.
- •Основні методи аналізу політики.
- •IV.І Івент-аналіз як метод у дослідженнях міжнародних ситуацій і процесів
- •Политическое моделирование
- •Матричный метод
- •Групповые очные методы экспертных оценок
- •Політичний аналіз як наука і мистецтво.
- •Ситуаційний політичний аналіз.
- •Подія як елемент політичного аналізу.
- •Теоретичні засади політичного прогнозування. 20. Теоретичні засади політичного прогнозування.
- •Класифікація та особливості методів політичного прогнозування.
- •Інтуїтивно-логічні методи політичного прогнозування.
- •Ігрові методи в політичному прогнозуванні.
- •Метод аналогії у політичному прогнозуванні.
- •Моделювання як метод політичного прогнозування.
- •Метод колективної експертизи в політичному прогнозуванні.
- •Сценарний метод політичного прогнозування.
- •Стадії політичного прогнозування.
- •«Ефект Едипу» в політичному прогнозуванні.
- •Надійність політичного прогнозу.
- •Сутність політичного рішення.
- •Зміст формальної структури політичних рішень
- •Типологія політичних рішень.
- •Етапи розробки та прийняття політичних рішень.
- •Методи прийняття політичних рішень.
- •Колективні методи прийняття політичних рішень.
- •Методи розробки та прийняття політичних рішень за ч.Ліндеблюмом.
- •Основні моделі прийняття політичних рішень (на основі досвіду діяльності президентів сша).
- •Оптимальність та ефективність політичного рішення.
- •Особливості політичного маркетингу.
- •Менеджмент в структурі політичної діяльності.
- •Об‘єктивні та суб‘єктивні умови політичної діяльності.
- •Основні умови та фактори політичної діяльності в сучасній Україні.
- •Сутність політичної ситуації.
- •Специфіка масової поведінки в політиці.
- •Регуляція масової політичної поведінки.
- •Сутність політичної кампанії та її планування.
- •Основні різновиди політичної кампанії.
- •Роль засобів масової інформації у політичних кампаніях.
- •Сутність та функції політичного маніпулювання.
- •Технології політичного маніпулювання.
- •Міф як знаряддя політичного маніпулювання.
- •Сутність та різновиди політичної пропаганди й агітації.
- •Сутність психологічної війни в політиці.
- •Прийоми ведення психологічної війни в політиці.
- •Теоретичні засади політичної іміджелогії.
- •Основні методи та засоби створення політичного іміджу.
- •Види та засоби політичної реклами.
- •Основні різновиди політичних іміджів.
- •Довіра до джерела інформації як проблема політичної комунікації.
- •Обмеження та протидія політичним маніпуляціям.
- •Популізм як політична технологія.
- •Проблема ефективності політичної символіки.
- •Співвідношення теоретичної та прикладної політології.
- •Наукові засади практичної політології.
- •Практична політологія як мистецтво.
- •Методи та функції прикладної політології.
Предмет практичної політології.
Практична політологія – галузь знань науки про політику, яка безпосередньо стосується процесів практичного здійснення політики. Прикладна політологія – складова частина та, одночасно, специфічний рівень політичної науки, безпосередньо сфокусований на вирішенні практичних завдань. Співставлення прикладної та теоретичної політології ( за К. Симоновим ). Теоретична політологія: 1. Ціль: розкриття механізмів функціонування світу політичного; 2. Об’єкт: політичні процеси, не лімітовані з точки зору просторово-часових характеристик; 3. Участь у політичному процесі: споглядальна; 4. Суб’єкт: вчені, об’єднані у наукові корпорації; 5. Замовник: соціум; Прикладна політологія: 1. Ціль: розв’язання гостроактуальних проблем, що стоять перед політичними акторами; 2. Об’єкт: проблемні ситуації з теперішньої політичної практики з жорстко заданими просторово-часовими параметрами; 3. Участь у політичному процесі: перетворююча; 4. Суб’єкт: аналітики, що працюють в спеціалізованих центрах та держструктурах; 5. Замовник: політичні актори;
Сутність та функції політичної символіки.
Символ – форма виразу і передачі духовного змісту культури через певні матеріальні предмети або спеціально створені образи та дії, що виступають як знаки цього змісту. Складові частини символу: Знак – зовнішня форма символу. Значення – ідеальний зміст символу. Взаємодія знаку і значення розкриває символ як феномен. Символ – елемент духовної культури, саме тому він “діє” лише в контексті певного культурного простору. Політичні символи – умовні образи політичних ідеалів, важливий засіб їх пропаганди і утвердження, а також вираз прихильності їх носіїв до певної політичної позиції. Політична символіка – сукупність засобів, які надають політичному життю, політичній дії, різним формам матеріалізації політики підкреслено очевидний або прихований зміст, значення. Символи в політиці – засіб комунікації, оскільки вони: - забезпечують економію засобів передачі інформації; - несуть у собі певну образність, апелюючи до емоційно-чуттєвої сфери людської свідомості, до ірраціонального, спрощеного обґрунтування і пояснення політики. Політичні символи мають конвенціональний характер (“умовне” приписування значення). Функції політичної символіки: 1. Інтеграція (об’єднання певної політичної групи, суспільства загалом навколо певних символів); 2. Засіб агітації і пропаганди (завдяки апелюванню символів до ірраціонального в людській свідомості); 3. Політичної соціалізації; 4. Політичної комунікації; 5. Позначення певної політичної позиції; 6. Засіб політичного маніпулювання.
Основні різновиди політичної символіки.
Політичні символи – умовні образи політичних ідеалів, важливий засіб їх пропаганди і утвердження, а також вираз прихильності їх носіїв до певної політичної позиції. Політична символіка – сукупність засобів, які надають політичному життю, політичній дії, різним формам матеріалізації політики підкреслено очевидний або прихований зміст, значення. Основні різновиди політичної символіки: 1. Мовна символіка. 2. Національно-державна символіка: - державні символи ( герб, прапор, гімн); - грошові знаки ( національна валюта ); - Знаки розрізнення ( регалії вищих осіб держави, форма одягу, державні нагороди); 3. Образотворчо-мистецька політична символіка: - предметно-об’єктна політична символіка; - Політико-музична символіка; - Скульптурно-архітектурна політична символіка; 4. Політична емблематика: - умовно-графічна символіка; - наочно-агітаційна символіка; 5. Політичні ритуали. 6. Політичні символи зовнішнього вигляду, місця та часу дії: - політична мода та стиль; - політична топоніміка (географічні назви); - символи місця дії; - символи часу дії (символічні назви історичних епох) 7. Неполітичні символи, що набувають політичного змісту. 8. Люди, як політичні символи.