Археологічні пам’ятки: стоянка , поселення, городище, місто, шахта, копальня, майстерня, поховання, могильник, скарб, петрогліфи, телі( горби, на яких селилися люди ).

Залягання знахідок insitu( непорушно).

Етапи археологічного дослідження:

1.Розвідка ( візуальна, інструментальна ( електро-, аеро-, магніторозвідка).

2.Розкопки ( фіксування матеріалів ).

3.Камеральне опрацювання ( виділення археологічних к – р( група споріднених пам’яток, обмежених певним простором і часом=>етнокультурні області))

Методи археології:

1.Типологічний( виділення речей з однаковими ознаками)О.Монтеліус

2.Статистичний метод(підрахування арх.м-рів у відсотках, виведення індексу їх спорідненості)

3.Метод стратиграфії(хронологія за послідовністю залягання шарів)

4.Радіовуглецевий

5.Дендрохроногічний

6.Метод пилкового аналізу.

Становлення археології.

6 ст – перші розкопки, Месопотамія, Набонід.

Термін «археологія» був введений Платоном у 5 ст.

Спроба періодизації – Лукрецій Кар, «Про природу речей».

Доба становлення археології – XV - XVII ст.

1711 – розкопки Геркуланума, 1748 – Помпеїв.

Доба великих археологічних відкриттів – XIX ст

-1798 р. – похід Наполеона до Єгипту

-1849 р. – Ніневія, Лейярд

- 1846- 1864 рр – Гальштатський могильник , Рамзауер

-1854-1858рр. – поселення ЛаТен, Келлер

-1868р. – печера Альтаміра , Троя.

Становлення періодизації:

1836р. – Х.Томсен – с- ма трьох віків

1830р. – Ж.Б. де Перт, кам’яна доба Франції.

1865р. - поділ кам’яної доби на палеоліт і неоліт, Дж. Лєббок

1883р. – Г.деМортільє поділив палеоліт на шель, ашель, солютре, мадлен, тарденуаз.

Становлення археології в Україні :

1636 р. – перші розкопки , Десятинна церква, П.Могила.

1763 р. – Лита Могила ( Мельгуновський курган )

Музеї: Миколаїв ( 1806 ), Феодосія ( 1811 ), Одеса ( 1825 ).

1824р. – розкопки Десятинної церкви ( Лохвицький, Болховітінов)

1839р. – Одеське тов. історії та старожитностей( Мурзакевич )

1846р. – Музей при тов.

1843р. – Археографічна комісія ( Т. Г. Шевченко )

1846р.-Російське археологічне тов. («Известия», «Записки» )

1859р. – Імператорська археологічна комісія.

1871р. – перша палеолітична стоянка ( с.Гінці на Полтавщині), відкриття палеоліту у Сх.Європі

1872р.-Церковно – арх. музей при Київській духовній академії=>1880р.- перший публічний музей.

1921р.-Кабінет антропології ім. Х.Вовка

1934р. – Інститут історії і матеріальної к –ри

1938р .- Інститут археології АН УРСР

Періодизація:

1.Камяний вік:

а) палеоліт– 2, 5 млнр.тому – 10 тис р. тому

ранній (олдувай ( чопери , чопінги) та ашель( ручні рубила )) – 2, 5 млн р. тому – 150 тис р.;

середній ( мустьє ) - 150 – 40 тис р. тому ;

пізній - 40 тис р. тому – 10 тис р. тому, ножеподібні пластини.

б) мезоліт – VIII - V тис ВС( лук, стріли, собака, свиня, човен, мікроліти, сокири, тесла)

в) неоліт – VII - VI тис ВС (На Україні –VI – IV тис ВС)

2.Енеоліт ( мідний вік ) – VI – IV тис ВС ( IV – III тис ВС)( колесо, орне з –во, золото,гончарні печі

3.Бронзова доба

а) рання бронза –XXXII – XXIII ст ВС;

б) середня бронза – XXIII – XVIII ст. ВС

в) пізня бронза – XVII - IX ст. ВС

4.Залізний вік

а) Передскіфський період( кіммерійці ) - IX – VII ст.ВС;

б)скіфський - VII – III ст.ВС;

в)сарматський – III ст. ВС – III АД

г)антична епоха Причорномор’я - VII – IV ст.

5.Слов’янський час

а)культури рубежу та 1ї пол. I тис н.е ( зарубинецька, пшеворська, черняхівська )

б)культури 2ї пол. I тис н.е. ( корчацька, Лука – Райковецька , волинцівська, роменська).

6.Києворуський період – IX - XIV ст.

Палеоліт

Дріопітек ( 15 – 4 млн р тому )

Рамапітек ( 12 – 8 млн р тому )

Австралопітек ( 4 – 1 млн р тому )

Людина вміла ( 2, 5 – 1 млн р тому ) ( 1960,Олдувайська ущелина , Л. Лікі)-чопери, допінги,рубила

Пітекантроп - 1, 7 млн р тому – 150 тис ВС )( 1891, о. Ява, Дюбуа )- рубила, біфаси.

Неандерталець – 150 тис ВС – 40 тис ВС

Людина розумна – 40 тис р ВС

Ознаки обробки:

Черевце – плаский бік відщепу, що прилягав до нуклеуса,

Спинка – протилежний бік сколу,

Ударна площина,

Відбивний горбок з фасетками,

Хвилі,

Ретуш

Техніка обробки:

Мустьє однобічне – однобічне ретушування нуклеусів.

Мустьє двобічне–крайові сколи зі спинки і черевця.

Левалуа– сколи отримуються зі спеціально підготовлених нуклеусів . Левалуа для відщепів і вістер.

Протопризматична - зняття паралельних сколів з нуклеуса в одному напрямку.

Стоянки раннього палеоліту:

Королеве – над р. Тисою, Гладилін у 1975 - 1992. Є 14 шарів.

Рокосово, Лука – Врублівецька, Амвросіївка.

Стоянки середнього палеоліту:

Киїк – Коба – печера біля Сімферополя, Бонч – Осмоловський у 1924 – 1926 рр

Заскельне 6 – біля скелі Ак – Кая, Колосов у 1969 – 1985 рр.

Рихта – Полісся.

Молодове. Ак – Кая, Орел, Кодак, Антонівка. Іллінка,

Типи господарств :

Мисливці на мамонтів,бізонів, при льодовикових гір, пн. оленя.

Пам’ятки верхнього палеоліту:

Амвросіївка- Донеччина.

Велика Аккаржа – під Одесою, Борисковський, Сапожников 1955 р.

Анетівка – Пд Буг.

Мізин – на Чернігівщині, Бібіков, мисливці на мамонтів. Набір прикрас, стилізовані фігурки.

Межиріч - Канівщина.4 комплекси.

Добранічівка – поблизу Яготина, Київщина. 4 комплекси.

Культурні спільноти Європи:

Оріньяк– х – ні мікровкладні у вигляді лусочок кременю з нерегулярною ретушшю по краю, нуклеподібні скребачки , багатофасеткові різці.

Селет– двобічно оброблені вістря.

Гравер – довгі вістря на пластинах з прямим притупленим краєм, призматичні нуклеуси для пластин , довгі скребачки.

Східний Гравет – наконечники з бічною виїмкою, скульптурні зображення жінок.

Мікрогравет ( епігравет ) – крем’яні мікровістря з притупленим краєм.

Культури фінального палеоліту :

Осокорівська –( 13–12 тис ВС) лісостепова та степова зони, трапеції з ретушшю по верхній основі.

Шан – Кобинська -( 12-9 тис ВС) одно – двобічні нуклеуси для грубих пластин, кінцеві скребачки.

Красносільська –( 11-10 тис) Лісостеп, відщепові техніка розколювання, одноплощинні нуклеуси.

Свідерська – Пн. – Зх. Україна,наконечники стріл, двоплощинні нуклеуси, сокири на відщепах.

Мезоліт:

Ігрень 8 - м. Дніпропетровськ. Круглі напівземлянки, кукрецька к – ра.

Вязівок 4а – м.Лубни, зимівниківська к – ра.

Мирне – Одещина,гребениківська + кукрецька к – ра.

Мезолітичні могильники – Василівка , Волоське ( Надпоріжжя )

Культури мезоліту :

Кукрецька к – ра-( VIII тис ВС)- степовеНадчорномор’я , Київське Полісся, інвентар : олівцеподібні нуклеуси, відтискні мікропластини, круглі скребачки, різці на відщепах.

Гребениківська к – ра – Пн. – Зх. Надчорномор’я ,трапеції на перетинах правильних пластин, відтискна техніка розколювання каменю, нігтьові скребачки.

Донецька к – ра – мікропластинки з притупленим краєм, трапеції. Наявна неолітична кераміка з гребінцевим орнаментом.

Шпанська к – ра – Гірський Крим, Шан – Коба, Фатьма – Коба

Мурзак – Кобинська к – ра – Гірський Крим, Мурзак – Коба, Фатьма – Коба, Кара – Коба.

Кудлаївськак – ра – Кудлаївка, Таценки, Селище, Коржі, Броди.

Пісочнорівськак- ра – басейн Десни, Пісочний Рів, Гридасове, Студенок, Мураги. Відщепова техніка, грубі трапеції.

Зимівниківська к – ра - Сх.Україна, Зимівники, Сурський,Сабівка, Вязівок 4а.

Яніславицькак- ра – Полісся, Оболонь, Вишгород, Бородянка, Переволока 2.

Неоліт

Криш – Старчево – Закарпаття, плоскодонна кераміка, орн-прокреслені лінії, защипи, шишки.

Буго – Дністровська ( 7 – 5 тис ВС )- лісостепова смуга басейну Дністра та Пд.Бугу.В.М.Даниленко.Гостродонний посуд. Орнамент з сітчастих та хвилястих к – цій.

Лінійно – стрічкова кераміка ( 6 – 5 тис ВС) – Волинська височина, Верхній Дністер. Житла – каркасно – стовпові. Орнамент – паралельні прокреслені лінії.

Дніпро – донецька ( 6 – 4 тис ВС) – Київське Полісся, Подніпров’я , Лівобережжя.Собачки. Ігрень, Грині.Гостродонні горщики. Орнамент – наколи гребінкою.

Німанська – ( 6 – 4 тис ВС ) –Полісся, Охріменко.Гостродонний посуд з накольчастим орнаментом ( копитцем )

Донецька ( 6 – 5 тис ВС ) басейн Сіверського Дінця. Бондариха, Устя, Ольхова. Гостродонні горщики, орн. – наколи відступаючої гребінки та прокреслені лінії.

Сурська –( 6 – 5 тис ВС ) – Надпоріжжя, Надазов’я.Гостродонна кераміка лінійний орнамент.

Таш – Аїрська ( 6 – 4 тис ВС )Гірський Крим.

Азово – Дніпровська к – ра ( VI – V) – Надпоріжжя, Надазов’я. Плоскодонні горщики, наколи.

К – раямково – гребінцевої кераміки ( 4 – 3 тис ВС ) –Пн.-Сх.Україна, Волинцеве, Погорілівка, Грушівка. Орн.- глибокі наколи.

Могильники маріупольського типу – 1930, М.О.Макаренко.