Розділ 2. Оцінка управління фінансами підприємств галузі виробництва вітроенергетики

2.1. Аналіз міжнародного досвіду у галузі виробництва вітроенергетики

Вітроенергетика сьогодні припинила бути фантастикою та являє собою найбільш швидкозростаючою галуззю серед альтернативних джерел енергії. Вітер є незвичайним енергоносієм, невичерпним, але який має багато складних та слабо передбаченних фізичних параметрів для кожного окремо взятого географічного місця. В описі вітру, окрім средньорокової та максимальної швидкості, слід прийняти до уваги характеристикі, що враховують внутрішню структуру повітрянного потоку такі як: «троянда вітрів», пориви вітру, плотністья повітр, турбулентність, температуру та різновекторні течиї.

Вітроенергетична техніка в порівнняні з іншими джерелами енергії має переваги. Серед них:

• відсутність витрат на видобуток та транспортування палива;

• низкі питомі трудовитрати на будівництво вітроенерго установок (ВЕУ) — ці витрати менші, ніж для теплових та атомних електростанцій;

• широкий технологічний діапазон прямого використання енергії ВЕУ;

• короткі строки введення потужностей в експлуатацію;

• порівняно з іншими відсутність негативного впливу вітроустановок на оточуєче середовище.

В конструкції сучасних вітрових електростанцій закладені новітні наукові і експериментальні розробки використання кінетичної енергії вітру, що дозволило досягти високої ефективності, надійності експлуатації і низкої вартості електроенергії, яка виробляється.

Вітроелектростанції можуть випускатися різной потужності:

1. малі - 0.3 - 5 кВт

2. средні - 10-20 кВт

3. великі - 20квт и больше (в разработке станции до 100 кВт).[]

Впродовж року на планету надходить енергії в 15 тис. разів більше від обсягів нинішнього споживання всіма країнами світу. На енергію вітру перетворюється близько 3% енергії сонячного випромінювання, а отже, ресурси енергії вітру на Землі приблизно у 50 разів більші за сумарні енергетичні потреби людства.

Середньорічний приріст світової вітроенергетики становить в середньому 26—27% і є найвищим у порівнянні з іншими джерелами енергії.

Прогнозується, що після 2011 року електроенергією, виробленою вітроенергетичними парками, буде користуватися 80% населення ЄС, а до 2025 року завдяки таким паркам в Німеччині буде виведено із експлуатації 80% потужностей АЕС. До 2050 року Німеччина планує генерувати 50% електроенергії шляхом використання енергії вітру. Данія таке завдання збирається вирішити до 2030 р. Вітроенергетика Великої Британії подолала межу в 1 тис. МВт. Загалом в Британії діють 1237 ВЕУ сумарною встановленою потужністю 1038 МВт. Британська вітроенергетичнаасоціація за кликалауряд прий¬няти зобов'язання щодо виробництва 20% електроенергії за рахунок відновлюваних джерел енергії до 2020 року. Згідно із прогнозом асоціації, сумарна потужність офшорних ВЕС, малих вітроустановок, електростанцій, що використовують енергію хвиль та припливів, на той час досягне 28 тис. МВт, що складе 21% від планованого обсягу енергії, необхідного Сполученому Королівству.

Для порівняння, в останні роки приріст потужностей світового парку АЕС становить 1—2 тис. МВт/рік (0,3—0,6%). Загальна потужність АЕС зараз становить 360 тис. МВт і через виведення з експлуатації та довготривалий цикл будівництва значного зростання нововведених потужностей АЕС не прогнозується.

Таблиця 2.1