50. Платіжний баланс. Торговий дефіцит.

Усі результати зовнішньої економічної діяльності країни відображуються в спеціальному статистичному документі - платіжному балансі. Платіжний баланс — це зведений баланс операцій, в якому здійснюється систематичний запис операцій, що відбувалися між окремими особами, фірмами та урядом однієї країни з аналогічними представниками інших країн упродовж року. У платіжному балансі віддзеркалюються всі операції, пов'язані з рухом реальних і фінансових потоків за кордон і з-за кордону. Реальні потоки передбачають операції з приводу руху товарів, послуг та інших не фінансових активів. Фінансові потоки — це операції, пов'язані з рухом вимог і зобов'язань.

Макроекономічне призначення платіжного балансу полягає в тому, щоб у лаконічній формі відбивати стан міжнародних економічних відносин даної країни з її закордонними партнерами, являючись індикатором для вибору кредитно-грошової, валютної, бюджетно-податкової, зовнішньоторговельної політики і управління державною заборгованістю.

Платіжний баланс має такі розділи:

  торговий баланс – фіксує всі торгові операції між країною і закордоном. Показує експортні доходи й імпортні витрати;

  баланс послуг – включає фрахт, виплату ліцензій, страхові, туристичні і брокерські послуги, чистий прибуток на інвестиції (відсотки і прибутки на закордонні активи господарських суб'єктів і громадян країни за відрахуванням прибутків іноземців на активи, якими вони володіють у даній країні);

  баланс переказів – фіксує безоплатні постачання товарів і допомоги у вигляді грошових переказів;

  баланс руху капіталу – фіксує купівлю/продаж активів (акції, облігації), тобто імпорт/експорт капіталу. Позитивне сальдо балансу руху капіталу означає притік капіталу, а негативне сальдо – відтік.

Крім двох розділів, платіжний баланс включає також автономну статтю під назвою «Помилки та упущення» (ЕОВ). Вона відображає сальдо статистичних неточностей, які виникають під час ідентифікації зовнішньоекономічних операцій, викликаних часовими та вартісними розбіжностями між митною та банківською статистикою. Сальдо цієї статті дорівнює різниці між сальдо Рахунок поточних операцій (CAB) та Рахунок операцій з капіталом та фінансовий рахунок (КАВ).

Основне рівняння платіжного балансу має вигляд:

CAB + КАВ = 0

Якщо не досягається нульовий результат,

балансування здійснюється за допомогою операцій Центрального банку з резервними активами. Рівновага платіжного балансу забезпечується на умовах, коли сальдо (CAB) дорівнює сальдо (КАВ) з протилежним знаком з одночасним урахуванням сальдо статті «Помилки та упущення». Це можна виразити формулою: Баланс (BP):

BP = CAB + КАВ + ЕОВ

Платіжний баланс завжди є рівноважним. Якщо створюються умови для порушення його рівноваги, то вона відновлюється через статтю «Резервні активи», яка входить до 'Складу (КАВ). Так, в умовах виникнення дефіциту платіжного балансу може мати місце таке співвідношення:

CAB > КАВ +ЕОВ

Тоді з метою усунення дефіциту платіжного балансу сальдо (КАВ) додатно, збільшується за .рахунок використання іноземних (міжнародних) активів, що за статтею «Резервні активи» відображається зі знаком «плюс». Це означає, що зміни в етапі «Резервні активи» прирівнюються до операцій імпортного типу. Іншими словами, використання іноземних активів країни на покриття дефіциту платіжного балансу розцінюється як імпорт (приплив) капіталу.

Сальдо рахунку поточних операцій визначається перш за все балансом товарів і послуг. Торговельний дефіцит може бути наслідком низької конкурентоспроможності виробництва, невисокої якості продукції, невідповідності товарів та послуг попиту або міжнародним стандартам. У деяких випадках він може бути результатом неплатоспроможності підприємств або уряду.