- •1.Предмет м/е. М/е суб’єкти та їх взаємодія.
- •2.Методи м/е. Об’єкти м/е. Типи економ. Систем.
- •3. Функції м/е. Нормативна та позитивна м/е.
- •4. Основні м/е показники: національний обсяг вир-ва, загальний рівень цін, процентна ставка. Зайнятість.
- •5. Методи обчислення внп.
- •12. Взаємозв’язок інфляції та безробіття. Крива Філіпса
- •21. Основні характеристики депресії та буму.
- •22. Класифікація основних макроекономічних змінних відповідно до їх циклічних властивостей.
- •23. Антикризова (кон’юктурна політика) держави.
- •24. Фіскальна політика. Дискреційна фіскальна політика і фіскальна політика автоматичних стабілізаторів.
- •25. Мультиплікатор фіскальної політики.
- •26. Основні джерела доходів держави.
- •27. Податки. Основні функції податків.
- •28. Джерело і об’єкт оподаткування.
- •29. Податкова ставка. Класифікація податків за ознакою співвідношення між ставкою податку і доходом.
- •30. Крива Лаффера.
- •31. Державні видатки. Структура державних видатків за економічною класифікацією.
- •32. Структура державних видатків за функціональною класифікацією.
- •33. Державний бюджет. Стан держбюджету. Дефіцит держбюджету.
- •34. Державний борг. Економічні та соціальні наслідки державного боргу.
- •35. Грошова система. Грошовий обіг. Закони грошового обігу.
- •36. Елементи грошової системи. Еволюція грошей.
- •37. Пропозиція грошей. Грошові агрегати.
- •38. Депозитний мультиплікатор. Норма обов’язкових банківських резервів.
- •39. Попит на гроші: а) для операцій; б) для активів.
- •40. Грошово-кредитна політика держави. Роль Центрального банку.
- •41. Основні інструменти грошово-кредитної політики.
- •42. Інфляція: причини, типи (відкрита,закрита) та форми проявлення (інфляція попиту, інфляція пропозиції)
- •43. Інфляція та перерозподіл національного доходу.
- •44. Показники інфляції.
- •45. Крива Лаффера для інфляційного податку
- •46. Соціально-економічні наслідки інфляції.
- •47. Антиінфляційна політика держави.
- •48. Світове господарство і національна економіка. Форми міжнародних економічних відносин.
- •49. Міжнародна торгівля: роль, обсяг, структура, особливості.
- •50. Платіжний баланс. Торговий дефіцит.
- •51. Валютна система. Конвертованість валюти. Валютний курс: фактори, які впливають на його зміну. Міжнародна валютна система.
- •52. Міграція робочої сили. Причини і основні напрямки міжнародної трудової міграції.
- •53. Економічна динаміка: економічне зростання та його типи.
- •54. Крива виробничих можливостей. Типи економічного зростання.
- •56. Споживання і заощадження. Графік розподілу доходу.
- •57.Парадокс заощадження.
- •58. Банківська система України. Роль комерційних банків.
- •59. Середня та гранична схильність до споживання та заощадження.
- •60. Грошова реформа в Україні.
32. Структура державних видатків за функціональною класифікацією.
Функціональна класифікація здійснюється відповідно до основних функцій держави. Видатки бюджету за функціональною класифікацією, в свою чергу, поділяються на видатки на забезпечення загальних функцій держави, Автономної Республіки Крим чи місцевого самоврядування. До видатків, що здійснюються за рахунок коштів державного бюджету відносяться видатки на фінансування:
- державного управління, тобто видатки, що забезпечують загальнодержавні функції;- національної оборони;- громадського порядку, безпеки та забезпечення функціонування судової законодавчої та виконавчої влади;- економічну діяльність;- охорону навколишнього природного середовища;- житлово-комунальне господарство;- охорону здоров'я;- духовний і фізичний розвиток;- освіту;- соціальний захист і соціальне забезпечення.
До основних видатків, що проводяться з бюджету Автономної Республіки Крим та місцевих бюджетів, відносяться такі види видатків:- на освіту та охорону здоров'я;- на соціальний захист та соціальне забезпечення; на розвиток культури і мистецтва; - на фізичну культуру і спорт.
33. Державний бюджет. Стан держбюджету. Дефіцит держбюджету.
Державний бюджет — це баланс доходів і витрат держави за певний проміжок часу, як правило, за рік. заходів бюджетно-податкової політики і циклічних коливань, розраховують бюджетне сальдо (BS), яке обчислюється: BS = Т- G.
Бюджетне сальдо буває:
• фактичне (BSф) - характеризує етап державного бюджету в умовах фактичного рівня зайнятості і обчислюється: BSф = Уф * СКП - G, де Уф - фактичний дохід; СПК - середній податковий коефіцієнт; G - державні закупки; Уф*СПК - фактичний податкові надходження до бюджету.
Таке бюджетне сальдо відображає вилив на державний бюджет як бюджетно-податкової політики так і циклічних коливань.
• потенційне(BSп) - показує яким могло б бути бюджетне сальдо, коли економіка функціонувала в умовах повної зайнятості: BSп= Уп*СПК - G
• циклічне (BSu ) - відображає стан економіки в умовах повної зайнятості, що приводить до вираження доходу державним бюджетом:
BSц= ВSф - BSп
За станом державний бюджет буває:збалансований, коли надходження і витрати бюджету рівні; дефіцитний, коли витрати перевищують доходи; профіцитний, коли доходи перевищують витрати.
Дефіцит держбюджету — це стан, за якого державні закупки перевищують на певну величину чисті податки. Дефіцит державного бюджету не є небезпечним для економіки, якщо він знаходиться на рівні 2 - 3% ВНП, у протилежному разі він негативно відбивається на функціонуванні грошово-кредитної системи і всієї економіки в цілому. Існують такі причини дефіциту бюджету: 1) падіння доходу в умовах кризового стану економіки; 2) зменшення приросту національного доходу; 3) збільшення бюджетних витрат; 4) непослідовна фінансово - економічна політика. До заходів знищення державного дефіциту відносять: перехід від фінансування до кредитування; скорочення витрат на управління державою; реформування системи оподаткування; підвищення ролі місцевих бюджетів. Джерелами фінансування дефіциту бюджету можуть бути: грошово-кредитна емісія, яка являє собою інфляційний шлях покриття дефіциту бюджету; • боргові зобов'язання держави, які являють собою менш інфляційний шлях покриття дефіциту бюджету.