Екологічне значення гіс. Екол. Картографування, класиф. Екол карт.

ГІС – сучасні комплексні технології для картографування і аналізу об’єктів реального світу, і подій що відбуваються на нашій планеті. Екологічне значення ГІС полягає в автоматизації управління підприємствами і є 1м із складових елементів оформлення графічної інформації. При проведенні моніторингу н.с. з використ. ГІС відбув. наступні процеси: - обробка результаті GPS- моніторингу; - введення і редагування заг. даних; - обробка результатів досліджень; - складання і ведення карт; - введення і редагування даних. Екологічне картографування в Україні проходить своє становлення. Екологічне картографування все частіше спирається на сучасні географічні інформаційні системи, що забезпечує створення оперативних екологічних карт. Оперативність полягає у створенні та використанні карт в реальному або близькому до реального часу з метою швидкого інформування користувача, щоб він мав змогу вплинути на хід процесу. Аналіз існуючих класифікацій екологічних карт дозволяє визначити основні принципи їх типізації. Карти поділяють: *за характером подання інформації та рівнем її аналізу на констатуючі (інвентаризаційні), оціночні, прогнозні, прогнозно-рекомендаційні (оптимізаційні); *за призначенням та часовою періодичністю характеристик (оперативні карти та карти експрес-інформації); *за призначенням для певної категорії користувачів (науково-пошукові, виробничі та довідкові карти); *за повнотою охоплення зв'язків та відношень у системах “Суспільство - Природа” (галузеві та комплексні екологічні карти). Темпи створення екологічних карт зараз випереджають ступінь вивченості процесів та наслідків антропогенного впливу на природне середовище. Тому зміст більшості карт має констатуючий характер і залежить від державної та відомчої статистики. Для більш енергійного розвитку екологічного картографування вкрай необхідними є фундаментальні дослідження довгострокових процесів у геокомплексах, їх стійкості до різних впливів тощо. Особливого значення для комплексного екологічного картографування набуває питання створення геоінформаційної бази, яка б забезпечувала усі етапи й напрями вивчення та картографічного висвітлення екологічних проблем та ситуацій, створення електронних карт екологічного стану різних об’єктів. Прослідкувати та оцінити екологічні ситуації можна тільки за допомогою добре налагодженої системи моніторингу та створення постійних “чергувальних” карт або системи постійно оновлюваних (моніторингових) екологічних карт.

Принципи нормув. Техноген. Тиску на н.С. Нормативно-правові основи підвищ. Рівня екол. Безп……………

Антропогенне і техногенне навантаження на навколишнє природне середовище в Україні у кілька разів перевищує відповідні показники у розвинутих країнах світу. Тривалість життя в Україні становить у середньому 66 років ( у Швеції - 80, у Польщі -74). Значною мірою це зумовлено забрудненням навколишнього природного середовища внаслідок здійснення виробничої діяльності. Використання природних ресурсів і пов'язане з ним відповідне навантаження на навколишнє природне середовище - це та сфера людської діяльності, яка визначає широке коло соціальних, економічних та екологічних проблем. Особливо актуальними вони є сьогодні, оскільки раціональне природокористування і збереження довкілля - ті важливі чинники, які в умовах вичерпання ресурсів і погіршення екологічного стану навколишнього середовища можуть сприяти запобіганню подальшій деградації середовища проживання людини, динамічному розвитку економіки і задоволенню соціальних потреб. На н. с. здійснюється чималий техногенний та антропогенний тиск: використання ресурсів популяцій видів, що входять до складу екосистем (полювання, риболовля, заготівля лікарських рослин, вирубування дерев), випас худоби, рекреаційну дію, забруднення (скидання у водоймища промислових, побутових і сільськогосподарських стоків, випадання з атмосфери зважених твердих речовин або кислотних дощів) та ін.. Більшість чинних нині природоохоронних правил і нормативів була опрацьована на базі досягнень санітарно-гігієнічної науки 60-х років, в основу яких покладено витратно-екстенсивний підхід до природокористування. Ці правила і нормативи викладено у декількох сотнях різних документів, і переважна їхня частина має тільки дорадчий характер. Якщо порівняти вимоги цих правил і нормативів з реальною екологічною ситуацією в державі, то їх слід визнати недосконалими. Реалізація екологічної політики потребує ефективного функціонування системи законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, спрямованого на досягнення національних пріоритетів. Законодавство має сприяти гнучкому застосуванню відповідних економічних інструментів для стимулювання впровадження інноваційних екологічних технологій, розв'язанню екологічних проблем на місцевому рівні. Внаслідок обмеженості бюджетних коштів важливим є пошук нових джерел фінансування природоохоронних заходів, спрямованих на ліквідацію забруднення, забезпечення екологічної безпеки, заходів, пов'язаних з відтворенням та підтримання природних ресурсів у належному стані.