Загальна класифікація техногенних забруднень, хім.., фіз.., біолог. Ланд………

Класифікація забруднень: за походженням: - механічні; - хім.., -фіз., -біолог., -енергетичні. За часом дії: -стійкі; - нестійкі;. За характером: - навмисні (заплановані); - супутні; - аварійно-випадкові. Основними техногенними забрудненнями н.с. є: 1) гази, газоподібні речовини, аерозолі, пил, які викидаються в атмосферу об’єктами енергетики промисловості і транспорту; 2) радіоактивні, ел-магн., теплові ви промін.; 3) шум та вібрація; 4) насичення шкідливими хімічними сполуками, промислові стоки, комунальні і побутові стоки; 5) хім.. реч-ни (пестициди і мінеральні добрива), нафтопродукти. Фізичні (параметричні) забруднення: радіоактивні елементи (радіонукліди, радіаційне та іонізуюче випромінювання радіоактивні відходи), теплове забруднення (гарячі димові гази, що відходять, теплі скидні води, теплоенергетичні установки і пристрої), шумове забруднення і низькочастотна вібрація, електромагнітне забруднення (лінії електропередач, могутні електроустановки, радіо, телебачення.) Хімічні забруднювачі : вуглеводні, природний газ, рідкі нафтопродукти, миючі засоби, пластмаси, пестициди, синтетичні органічні речовини, важкі метали, фтористі з’єднання, органічні речовини, схильні до бродіння, клітковина і цукровмісні речовини. Біологічні забруднювачі: мікробіологічні, інфекційні збудники хвороб.

Загальні принципи сертифікації продукції……………………

Сертифікация - процедура, за допомогою якої визнаний в установленому порядку уповноважений орган документально підтверджує відповідність продукції, систем управління якістю, систем управління навколишнім середовищем, систем управління охороною праці, персоналу, встановленим законодавством вимогам, що діють в Україні. Сертифікація продукції в Україні поділяється на обов'язкову та добровільну. Сертифікація продукції здійснюється уповноваженими на те органами з сертифікації - підприємствами, установами і організаціями з метою: - запобігання реалізації продукції, небезпечної для життя, здоров'я та майна громадян і навколишнього природного середовища; - сприяння споживачеві в компетентному виборі продукції; - створення умов для участі суб'єктів підприємницької діяльності в міжнародному економічному, науково-технічному співробітництві та міжнародній торгівлі. Державну систему сертифікації створює державний комітет України по стандартизації, метрології та сертифікації - національний орган України з сертифікації, який проводить та координує роботу щодо забезпечення її функціонування, а саме: - визначає основні принципи, структуру та правила системи сертифікації України; - затверджує переліки продукції, що підлягає обов'язковій сертифікації, та визначає її запровадження; - призначає органи з сертифікації продукції; - абзац п'ятий статті 14 виключено встановлює правила визнання сертифікатів інших країн; - розглядає спірні питання з випробувань і дотримання правил сертифікації продукції; - веде Реєстр державної системи сертифікації; - організує інформаційне забезпечення з питань сертифікації. Державний комітет України по стандартизації, метрології та сертифікації в межах своєї компетенції несе відповідальність за дотримання правил і порядку сертифікації продукції. Під час проведення сертифікації та у разі позитивного рішення органу з сертифікації заявникові видається сертифікат та право маркувати продукцію спеціальним знаком відповідності.