Основні заходи та засоби захисту працюючих від ураження ел. Струмом.

Електричний струм – це спрямоване переміщення електричних зарядів усередині провідної речовини (усередині металів, рідких провідників і т. д.). Електричний струм, проходячи через тіло людини, обумовлює перетворення електричної енергії в інші види і спричиняє термічну, електролітичну та біологічну дії. Основними заходами захисту від ураження електричним струмом є такі: 1. Застосування малих напруг і електричний поділ мереж; 2. Контроль ізоляції; 3. Захисне заземлення – це навмисне з’єднання із заземленим пристроєм металевих частин електроустаткування, що нормально не знаходяться під напругою, але можуть виявитися такими у випадку ушкодження ізоляції; 4. Захисне відключення – це система захисту, що забезпечує безпеку шляхом автоматичного відключення (протягом не більш 0,2 сек.) електроустановки у випадках замикання струмоведучої частини на землю, зниження опору ізоляції, несправності заземлення і т. д. 5. Захист від випадкового дотику до струмоведучих частин досягається шляхом використання огороджень і відповідних кон-струкцій електроустановок; блокувань; розташування струмопровідних частин на недоступній висоті (наприклад лінії електро-передач); застосування подвійної ізоляції. 6. Вирівнювання потенціалів. Правила електробезпеки визначають два види заходів, що забезпечують безпеку робіт в електроустановках: 1) організаційні заходи; 2) технічні заходи і засоби захисту.

До організаційних заходів належать: а) вимоги до електротехнічного персоналу:

б) усі роботи в електроустановках виконуються, як правило, за нарядом, і тільки для оперативно-чергового персоналу припускається виконання робіт з усного розпорядження із записом в оперативному журналі. До технічних заходів належать:

– відключення місця роботи, тобто струмопровідних частин або устаткування, на яких будуть виконуватися ремонтні роботи або роботи з налагодження; встановлення попереджувальних, забороняючих плакатів і огороджень місця роботи; – перевірка відсутності напруги; – накладення переносних захисних заземлень на відключені струмопровідні частини з усіх боків, звідки може надходити напру-га. Для захисту людини від впливу електричного струму розроблений комплекс технічних і організаційних зоходів Держстандартом 12.1.019-79 (СТ СЕВ). В електроустановках передбачені пристрої, які здійснюють такі функції: виключають зіткнення людини з елементами, які перебувають під напругою: захищають людину при її дотику до елементів, які перебувають під напругою, в нормальних умовах експлуатації установки: перешкоджають потраплянню напруги на не струмопровідні елементи установок: захищають людину при її дотику до елементів обладнання, які опинилися під напругою в результаті порушення нормального режиму роботи (замикання на корпус, землю). Зіткнення людини з елементами електроустановок, які перебувають під напругою, виключається через застосування огороджень, блокувань, сигналізації, розміщення струмопровідних елементів на недоступній висоті, а також використання індивідуальних засобів захисту.

Галузеві особливості управління екол. Безпекою

Екологічна безпека – це такий стан довкілля, при якому забезпечується попередження погіршення екологічної обстановки та виникнення небезпеки для здоров’я людей. Підприємства, установи і організації, діяльність яких пов’язана з шкід­ливим впливом на довкілля, незалежно від часу введення їх у дію повинні бути обладнані спорудами, устаткуванням і пристроями для очищення викидів і скидів або їх знешкодження, зменшення впливу шкідливих факторів, а також приладами контролю за кількістю і складом забруднюючих речовин та за характеристиками шкідливих факторів. Проекти господарської та іншої діяльності повинні мати матеріали оцінки її впливу на довкілля і здоров’я людей. При створенні нових хімічних препаратів і речовин, інших потенційно небезпечних для довкілля субстанцій повинні розроблятися та затверджу­ватися у встановленому законодавством порядку допустимі рівні вмісту цих речовин у об’єктах довкілля та продуктах харчування, методи визначення їх залишкової кількості та утилізації після використання. Екологічні вимоги при виробництві, зберіганні, транспортуванні, вико­ристанні, знешкодженні, захороненні токсичних та інших небезпечних для довкілля і здоров’я людей речовин, віднесення хімічних речовин до категорії токсичних та їх класифікація за ступенем небезпечності визначаються нормативними документами на підставі висновку державної екологічної експертизи і погоджуються МОЗ і Мінекоресурсів. Місцеві Ради, підприємства, установи, організації та громадяни при здійсненні своєї діяльності зобов’язані вживати необхідних заходів щодо запобігання та недопущення перевищення встановлених рівнів акустичного, електромагнітного, іонізуючого та іншого шкідливого фізичного впливу на довкілля і здоров’я людини в населених пунктах, рекреаційних і заповідних зонах, а також в місцях масового скупчення і розмноження диких тварин. Підприємства, установи та організації, що здійснюють господарську чи іншу діяльність, пов’язану з використанням радіоактивних речовин у різних формах і з будь-якою метою, зобов’язані забезпечувати екологічну безпеку цієї діяльності, що виключала б можливість радіоактивного забруднення довкілля та негативного впливу на здоров’я людей у процесі видобутку, збагачення, транспортування, переробки, використання та захоронення радіоактивних речовин.