Організація служби охорони праці на підприємстві. Методика, інструктажі,навчання, триступеневий контроль…

Для реалізації своїх цілей служба ОП повинна вирішувати такі обов’язки: а) здійснювати контроль за безпекою виробництва процесів, устаткування будівель і споруд; б) забезпечувати працюючих засобами індив. та колективного захисту; в) забезпечує проф.. підготовку і підвищ. Кваліфікації працівників з питань ОП, веде пропаганду безпечних методів праці; г)забезп. оптимальні режими праці і відпочинку населення; д) вимагає професійного добору виконавців для визначених видів робіт. Стаття 18 З-ну У-ни «Про ОП» написано – працівники під час прийняття на роботу і роботі за рахунок роботодавця мають пройти: відповідні інструктажі, навчання з надання 1ї мед. допомоги і вразі аварії навчання з ОП. Інструктажі з ОП:

І – вступний – провод. з усіма новачками, відрядженими, практикантами, під час екскурсії; ІІ – первинний – провод. з усіма хто буде працювати на підп-ві. Провод. Керівником робіт на роб місці, про інструктаж робиться запис в журналі де датується усе з підписами; ІІІ – повторний – це той же первинний як нагадуваня провод. через 6 міс.; ІV – позаплановий за потреби (на роб місці, при введ. в дію нових нормативів, після порушень, пр. перерві в роботі понад 60 днів); V – цільовий – при виконанні робіт непередбачених угодою, при ліквідації аварії. Триступеневий контроль або ( адміністративно-громадський) виконується безпосередньо держ. Інспекторами та профспілками. Держ. інспектори: відвідують будь-коли підп-ва, призупин. роботу при порушеннях, притяг до адмін.. відпов., подають позови до прокуратури а профспілки мають паро безперешкодно перевіряти стан ОП робочих місць, дільниць, цехів, ін.. інформ. роботодавця про знайденні недоліки і порушення.

Основні з-ни та п-пи екол збалансованого природокор.

Закон внутрішньої динамічної рівноваги: речовина, енергія, інформація і динамічні якості окремих природних систем в їх ієрархії взаємопов'язані настільки, що будь-яка зміна одного з цих показників викликає супровідні функціонально-структурні якісні і кількісні зміни, які зберігають загальну суму матеріально-енергетичних, інформаційних і динамічних якостей системи, де відбуваються ці зміни, або в їх ієрархії. Закон внутрішньої динамічної рівноваги — одне з вузлових положень в природокористуванні. Доки зміни середовища слабкі і їх розташування обмежене відносно невеликою площею, то вони або локалізуються, або "згасають" в ланцюзі ієрархії екосистем. Але як тільки зміни досягають істотних значень для великих екосистем, наприклад, відбуваються в масштабах басейнів великих річок, чи в розмірах, обмежених правилами одного чи десяти відсотків, вони приводять до істотних зрушень у цих великих природних утвореннях. Емпіричні наслідки дії закону внутрішньої рівноваги: 1. Будь-яка зміна середовища (речовини, енергії, інформації, динамічних якостей екосистем) неминуче приведе до розвитку природних реакцій, ланцюгових за формою, які розвиваються у напрямі нейтралізації виробничої зміни чи формування нових природничих систем, утворення яких при значних змінах середовища може набути незворотного характеру. 2. Принцип Ле-Шательє: при зовнішньому впливі, що виводить систему зі стану стійкої рівноваги, ця рівновага порушується в напрямку, за якого ефект зовнішнього впливу зменшується. 3. Взаємодія матеріально-енергетичних екологічних компонентів (енергії, організмів, консументів і редуцентів), інформації і динамічних якостей природничих систем за кількістю — нелінійна, таким чином слабкий вплив чи зміни одного з показників можуть викликати значні відхилення в інших, а також у всій системі в цілому. 4. Зміни, що відбуваються у великих екосистемах мають незворотний характер. 5. Будь-яке перетворення природи викликає в глобальній сукупності біосфери і в її великих шарах відповідну реакцію, що приводить до відносної незмінності еколого-економічного потенціалу. Закон обмеженості ресурсів ("на всіх не вистачить") цей закон відображає загальну системну закономірність.