2. Умови укладення та порядок реєстрації шлюбу

Умови – обставини, наявність яких необхідна для державної реєстрації шлюбу:

1. Особи різної статі

2. Досягнення шлюбного віку

3. Добровільність шлюбу

Дефект волі:

• Укладення шлюбу з недієздатною особою

• Укладення шлюбу з особою, яка з інших підстав не усвідомлювала значення своїх дій та/або не могла керувати ними

• Укладення шлюбу під примусом/насильством

4. Намір створити сім’ю та набути прав і обов’язків подружжя

5. Відсутність обставин, що перешкоджають укладенню шлюбу - негативні умови:

• Одношлюбність

• Наявність родинних зв’язків

• Усиновлювач та усиновлена дитина

• Усиновлена дитина та дитина усиновлювача

Умови 1 – 4 – позитивні, а 5 – негативна.

Умови 1 – 5 – матеріальні.

Формальні – умови про форму шлюбу (світський характер) і процедуру здійснення державної реєстрації шлюбу.

Порядок укладення шлюбу:

1. Подача спільної заяви про реєстрацію шлюбу (особисто особами, які бажають вступити у шлюб, або їх представниками, що мають відповідну довіреність на представництво) – за вибором до будь-якого органу державної реєстрації незалежно від місця його знаходження.

Подається паспорт або документ, що його замінює, а також документи, що засвідчують відсутність перешкод для укладення такого шлюбу (у разі необхідності): про смерть, про розірвання шлюбу тощо. Якщо менше 16 років – свідоцтво про народження. Додається копія рішення суду про надання права на шлюб.

2. Ознайомлення наречених з їх правами та обов’язками

3. Заручини (після подання заяви особи набувають статусу наречених, що дає їм можливість здійснити безкоштовне дослідження стану здоров’я за державний рахунок)

Ч.3 ст.31 СКУ - якщо одностороння відмова від шлюбу – можливість вимоги відшкодування понесених витрат.

4. Розгляд заяви про реєстрацію шлюбу (1 місяць, окрім поважних причин: вагітність, народження дитини). Якщо подається заява щодо наявності перешкод на укладення шлюбу, то вона повинна бути підкріплена доказами. Керівник органу має право відстрочити державну реєстрацію (до 3 місяців) для здійснення перевірки наданих фактів. Рішення про відстрочку може бути оскаржено до суду.

5. Реєстрація шлюбу (у приміщенні органу державної реєстрації, проте за заявою наречених може проводитись і в іншому місці). Присутність наречених обов’язкова. Якщо впродовж 3 місяців наречені не з’являються на реєстрацію, то така заява втрачає силу. У паспорті здійснюється відмітка про державну реєстрацію шлюбу.

Тема: Недійсність шлюбу

1. Підстави та порядок визнання шлюбу недійсним

2. Правові наслідки недійсності шлюбу

3. Визнання шлюбу неукладеним

1. Підстави та порядок визнання шлюбу недійсним

Недійсним може бути визнаний лише укладений шлюб, який зареєстрований відповідно до формальних умов укладення шлюбу (процедура державної реєстрації). Порушуються лише певні матеріальні умови укладення шлюбу:

• Досягнення шлюбного віку,

• Добровільність шлюбу

• Одношлюбність

• Відсутність близького кровного споріднення або споріднення, заснованого на усиновленні

• Приховання одним із подружжя інформації про наявність тяжкої хвороби, що є небезпечною для іншого з подружжя або їх нащадків (додаткова підстава) – не матеріальна умова, але може мати такі наслідки.

Порушення формальних умов не може бути підставою для визнання шлюбу недійсним.

СКУ – вичерпний перелік підстав для визнання шлюбу недійсним.

Презумпція дійсності шлюбу – ст.37 СКУ, ч.3 ст.10 ЦПК, ч.5 ст.12 ЦКУ.

Види недійсних шлюбів (у залежності від того, які саме умови були порушені):

1. Абсолютно недійсні (нікчемні) – рішення органу реєстрації актів цивільного стану через анулювання актового запису про укладення шлюбу на підставі поданої заяви з боку заінтересованої особи, до якої додаються відповідні докази. Актовий запис анулюється незалежно від смерті осіб, які перебувають/перебували у такому шлюбі, а також розірвання такого шлюбу. Абсолютно недійсні шлюби визнаються недійсними з моменту їх укладення (зворотна дія у часі):

• Шлюб зареєстрований з особою, яка одночасно перебуває в іншому зареєстрованому шлюбі (порушення принципу одношлюбності). Добросовісність одного з подружжя в такому шлюбі не впливає на визнання такого шлюбу недійсним. Не беруться до уваги шлюби, які були укладенні після оголошення одного з подружжя померлим, оскільки правовим наслідком цього юридичного факту є припинення шлюбних відносин, а тому при вступі до нового шлюбу принцип одношлюбності не порушується. Інша ситуація з визнанням особи безвісно відсутньою. Тут шлюбні відносини не припиняються, а тому укладення нового шлюбу заборонено.

Виняток – шлюб зареєстрований з особою, яка перебуває в іншому шлюбі, однак анулювання актового запису щодо 2 шлюбу органом реєстрації ще не здійснено; якщо попередній шлюб з якихось причин буде припинений, то 2 шлюб не буде визнаватись недійсним, однак буде вважатись укладеним не з моменту державної реєстрації, а з моменту припинення попередніх шлюбних правовідносин – ч.5 ст.39 СКУ.

• Шлюб між особами, які є родичами прямої лінії споріднення; між рідним братом і сестрою (як повнорідні, так і неповнорідні) – порушення принципу відсутності у подружжя кровного споріднення. Перешкодою для укладення шлюбу й будь-яка позашлюбна родинність.

• Зареєстровані з особою, яка визнана недієздатною (дефект волі)

2. Відносно (обумовлено) недійсні – ця категорія шлюбів, на відміну від 1 групи, визнається недійсною у разі, якщо на момент прийняття рішення суду щодо визнання такого шлюбу недійсним, є дійсними обставини, з якими закон встановлює для суду обов’язок визнати шлюб недійсним. Шлюби 2 групи визнаються недійними лише за рішенням суду:

• Зареєстровані без вільної згоди жінки або чоловіка (порушення принципу добровільності). Дефект волі може бути пов'язаний з:

• Укладення шлюбу з особою, яка з різних причин не усвідомлювала значення своїх дій та/або не могла керувати ними (стан афекту, тимчасовий розлад, сп’яніння). У судовому засіданні може бути проведена судово-психіатрична та судово-психологічна

• Укладення шлюбу під примусом (фізичне/ психічне насильство) або впливом інших неправомірних дій на волю особи (омана). Дефект волі викликаний недієздатністю особи, не підпадає під цю підставу, бо має наслідок нікчемність самого шлюбу і для визнання його недійсним звертатися до суду необов’язково.

• Фіктивний шлюб (без наміру створення сім’ї та набуття прав і обов’язків подружжя). Внутрішня воля сторін не співпадає з зовнішнім їх проявом. Завжди умисні дії.

У цивільному праві фіктивність – умисні винні дії з обох сторін.

У сімейному праві – достатньо й 1 сторони, яка має такі наміри.

Фіктивний шлюб за своєю природою нагадує удавальну (мниму) угоду, де сторони намагаються приховати свої справжні цілі. Вони не можуть бути визнані недійсними у разі, якщо на момент розгляду справи відпадають підстави їх недійсності – санація (оздоровлення) шлюбу.

Фіктивний шлюб слід відмежовувати від неіснуючого, неукладеного шлюбу та шлюбу з розрахунку.

Неіснуючий шлюб – фактичні шлюбні відносини, що не пройшли державну реєстрацію, а тому з правової точки зору є фікцією, що не може мати правових наслідків, доки відносини не будуть легалізовані в установленому законом порядку.

Неукладений шлюб – зареєстрований за відсутності нареченого/нареченої (порушення формальних умов).

Шлюб з розрахунком – з корисливою метою, але з бажанням створення сім’ї та набуття прав і обов’язків подружжя, тому не може бути визнаний недійсним, незважаючи на розрахунок.

3. Шлюб, що може бути визнаний недійним за рішенням суду (оспорюванні) – не обов’язково визнаються недійсними, оскільки суд має право на визнання недійсним шлюбу, а не обов’язок. Кінцеве судове рішення залежатиме від конкретних обставин справи та інтересів осіб, що перебувають в такому шлюбі, та з інших обставин, що мають істотне значення:

• Між усиновлювачем та усиновленою дитиною без попереднього скасування усиновлення. З інтересів сторін суд може визнати його дійсним, скасувавши при цьому усиновлення.

• Між двоюрідним братом і сестрою, тіткою та племінником, дядьком і племінницею (може бути визнаний дійсним у залежності від тривалості проживання разом тощо)

• З особою, яка приховала тяжку хворобу (хронічні захворювання, проте вичерпного переліку немає) – умисні дії щодо такого приховання. Якщо ж особа не знала про свою тяжку хворобу до укладення шлюбу і такий факт був виявлений після укладення шлюбу (навіть, якщо початок хвороби був визнаний до моменту укладення шлюбу), то це не буде підставою для визнання шлюбу недійсним, але можна ставити питання щодо його розірвання

• З особою, яка не досягла шлюбного віку і якій не було надано права на шлюб (підробка паспорту, рішення суду про дозвіл на шлюб).

Вагітність дружини або народження дитини у шлюбах 3 групи позбавляє суд права визнати шлюб недійсним, окрім шлюбу з особою, яка приховала свою тяжку хворобу.

З позовом про визнання шлюбу недійсним може звертатись (ст.42 СКУ):

• Жінка

• Чоловік

• Інші особи, чиї права порушену зв’язку з реєстрацією такого шлюбу

• Батьки

• Опікуни, піклувальники

• Органи опіки та піклування

• Органи прокуратури

Розірвання шлюбу або смерть 1 з подружжя не є перешкодою для визнання його недійсним, однак, якщо за рішенням суду шлюб раніше був розірваний, то такий шлюб може бути визнаний недійсним лише після скасування рішення суду про його розірвання. Позов подається у будь-який час без позовної давності.

Якщо у шлюбі є дитина – обов’язкова участь органу опіки та піклування.