Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Методичка до ДЕК 2005.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
05.09.2019
Размер:
524.29 Кб
Скачать

3.1. Методичні рекомендації для підготовки до екзамену

1. Предмет і методологія макроекономіки. Макроекономіка вивчає національну економіку в цілому, зокрема сферу виробництва, зайнятість, ціни, зовнішньоекономічну діяльність. Макроекономіка досліджує економічні процеси на макрорівні, будує моделі цих процесів, розробляє економічну політику. У макроекономіці застосовують такі методи дослідження: наукової абстракції, індукції (від фактів до теорії), дедукції ( формування теорій, гіпотез і перевірка їх за допомогою фактів), економіко-математичного моделювання.

  1. Макроекономічні показники. Обчислення ВВП. Основними макроекономічними показниками є :

національного виробництва:

  • валовий внутрішній продукт (ВВП) – ринкова вартість усіх кінцевих товарів та послуг, вироблених в країні протягом року. Номінальний ВВП обчислюється у поточних цінах, реальний – у постійних цінах, без інфляційних нашарувань. Підраховують ВВП за видатками покупців на придбання товарів і послуг, за доходами учасників виробництва продукції, а також як суму доданих вартостей, створених в національній економіці;

  • чистий внутрішній продукт (ЧВП) – це ВВП за мінусом амортизаційних відрахувань;

  • національний дохід (НД) – це ЧВП за мінусом непрямих податків, це весь дохід, зароблений протягом року власниками ресурсів (зарплата, рента, процент, прибуток);

  • особистий дохід – дохід, одержаний приватними особами. Розподіляється на споживання, заощадження і виплату податків.

рівня зайнятості:

  • рівень безробіття як відношення чисельності безробітних до загальної кількості робочої сили;

  • коефіцієнт участі у робочій силі;

  • рівень зайнятості.

рівня цін:

  • індекс цін Леспейреса (індекс споживчих цін) як співвідношення суми цін споживчого кошика у розрахунковому періоді до суми цін у базовому році;

  • індекс Пааше, обчислений для набору товарів і послуг, що входять до ВВП (дефлятор ВВП).

  1. Економічний цикл та його фази. Причини циклічних коливань. Економічний цикл характеризується коливаннями (зростанням та падінням) ділової активності, що знаходить відображення в змінах обсягу ВВП, обсягу продаж, зайнятості, рівня цін та ін. Діловий цикл включає фази: вершину, спад, дно і піднесення. Тривалість циклу вимірюють часом між двома вищими точками економічної активності. Економічні коливання пояснюються ектернальними теоріями, згідно яких причини коливань лежать за межами економічної системи (війни, політичні процеси, технічні нововведення) та інтернальними, де причини коливань знаходяться у самій економічній системі (грошовий обіг, інвестиції, ціни та ін.).

  1. Зайнятість і безробіття. Вимір та види безробіття. Трудові ресурси складаються із працюючих та безробітних. Повна зайнятість – це повне використання всіх трудових ресурсів, коли фактичне безробіття дорівнює природному безробіттю. Безробіття – це перевищення пропозиції робочої сили над попитом на неї. Розрізняють такі основні види безробіття:

  • фрикційне, структурне (їх сума – природний рівень безробіття), циклічне та інституціональне. Рівень безробіття визначається як відношення кількості безробітних до кількості працездатного населення, рівень зайнятості – як відношення зайнятих до дорослого населення.

  1. Економічні втрати від безробіття. Закон Оукена. Втрати від безробіття: недоодержання ВВП (за законом Оукена перевищення фактичного рівня безробіття на 1% понад природній рівень зумовлює недоодержання 2,5% ВВП), зростання навантаження на державний бюджет, зниження доходів безробітних, втрата ними кваліфікації, моральний занепад частини безробітних.

  1. Інфляція: сутність, вимір, причини та наслідки. Інфляція – це підвищення загального рівня цін протягом певного періоду, це процес знецінення грошей. Вимірюється інфляція за допомогою показників індексу цін та дефлятора ВВП (відношення номінального ВВП до реального ВВП). За причинами розрізняють інфляцію попиту (коли попит зростає швидше, ніж виробники зможуть збільшити обсяг виробництва), пропозиції (коли зростають ціни на виробничі ресурси), та імпортовану, пов’язану із зростанням цін на імпортовану продукцію, що спричиняє зростання витрат виробництва. За темпами розрізняють інфляцію повзучу, помірну, обвальну та гіперінфляцію. Важливішими причинами інфляції є незабезпечена товарною масою грошова емісія, зростання бюджетного дефіциту та державного боргу, монополізм виробників, диспропорції в національному виробництві.

  1. Інфляція попиту та витрат. Інфляція в Україні. Інфляція попиту виникає в умовах повного завантаження виробничих потужностей, коли зростання попиту не супроводжується відповідним розширення пропозиції. Її причини – надмірне зростання грошової маси, надмірні державні видатки, значне зростання доходів населення, очікування. Інфляція пропозиції (витрат) викликана зростанням цін на виробничі ресурси – енергоносії, сировину, заробітної плати; недосконалою структурою національного виробництва, незавершеним виробництвом. Для України характерним є поєднання інфляції попиту та інфляції витрат.

  1. Зв’язок інфляції і безробіття. Крива Філіпса. Проблеми сучасної економіки – інфляція та безробіття взаємопов’язані: якщо уряд хоче досягти нижчого рівня безробіття, він змушений погодитись із вищим рівнем інфляції; щоб знизити темп інфляції – мусить прийняти вищий рівень безробіття. Крива А. Філіпса (1958) показує взаємозв’язок між величиною зарплати та рівнем безробіття: зарплата зростає, коли безробіття є невеликим; зростання рівня безробіття супроводжується скороченням приросту зарплати.