61

РЕФЕРАТ

Курсова робота на тему «Розподільча логістка», складається зі вступу, трьох розділів, висновків і списку використаних джерел із 29 найменувань. Загальний обсяг роботи становить 61 сторіноку. Курсова робота містить 36 таблиць, 12 формул, список використаних джерел на 3 сторінках.

ЗМІСТ

ВСТУП 5

розділ 1. ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ РОЗПОДІЛЬЧОЇ ЛОГІСТИКИ 8

1.1 Сутність проблеми розподільчої логістики 8

Розподільча логістика — це комплекс взаємопов'язаних функцій, які реалізуються в процесі розподілення матеріального потоку між різними, як правило, гуртовими покупцями. Таким чином, розподільча логістика, або фізичний розподіл — це діяльність пов'язана з отриманням продукції, її зберігання до моменту отримання замовлення і наступна доставка до клієнтів. 8

1.2 Методичне забезпечення проблеми розподільчої логістики 12

1.3 Шляхи вдосконалення розподільчої логістики 15

1.4 Висновки за розділом 1 18

Сфера розподілу і сфера закупівель значною мірою накладаються одна на одну. Якщо розглядати умовні вихідні та кінцеві ланки матеріалопотоків, то для одних суб’єктів логістичні операції є частиною системи збуту, а для інших-закупівель. Це, з одного боку, спрощує, а з іншого боку-ускладнює процес управління матеріальними потоками. Так, багато логістичних робіт і операцій виконуються в обох сферах, тому значна частина прийомів і методів управління потоковими процесами прийнятна як у сфері постачання, так і в сфері розподілу товарної продукції. Однак об’єктивна протилежність інтересів продуцентів, споживачів, а також торгових, транспортних та інших посередників визначають особливості логістичного управління залежно від становища того чи іншого елемента логістичної системи щодо інших. У сфері розподілу не створюються нові матеріальні цінності, а виконуються конкретні та комплексні форми діяльності, які виступають як послуги. Таким чином, сфера розподілу є виробником послуг-дуже специфічного товару. Основний прояв специфічності й виражається в нематеріальності створюваної продукції. Як наслідок на товарному ринку з’являється не стільки матеріальний товар, скільки унікальна модель пропозиції-товар-послуга 18

розділ 2. АНАЛІЗ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА ВАТ «КЗБН «Росинка» 20

2.1 Маркетинговий аналіз 20

2.2. Техніко-економічний аналіз підприємства ВАТ «КЗБН «Росинка» 27

2.3. Аналіз ефективності функціонування логістичної системи ВАТ КЗБН «Росинка» 35

2.4.Висновки за розділом 2 37

РОЗДІЛ 3. РОЗРАХУНОК ЕФЕКТИВНОСТІ ВДОСКОНАЛЕННЯ ЛОГІСТИЧНОЇ СИСТЕМИ ПІДПРИЄМСТВА 38

3.1 Висвітлення виявлених проблем 39

3.2. Характеристика основних методів забезпечення ефективності функціонування підприємства 45

3.3. Розрахунок впровадження методу 53

3.4. Висновки за розділом 3 54

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ І ПРОПОЗИЦІЇ 55

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 59

ВСТУП

Логістика (від грецького слова «logistike», що означає мистецтво обчислювати, міркувати) – це наука про планування, організацію, управління, контроль і регулювання руху матеріальних і інформаційних потоків у просторі і в часі від їхнього первинного джерела до кінцевого споживача.

Зміни в управлінській орієнтації стали причиною розробки нової концепції управління матеріальними потоками, що одержала назву «логістики». Сутність концепції полягає в інтеграції всіх функціональних сфер, пов’язаних із проходженням матеріального потоку від виробника до споживача в єдиний комплекс, який називається комплексом логістики.

Сучасні методи підвищення ефективності управління матеріальними потоками мають практичний інтерес для української економіки, їхнє використання дасть можливість підприємствам нашої країни ефективно діяти як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринках.

Досвід розвинутих країн у сфері підвищення ефективності матеріального виробництва свідчить про те, що одним із основних інструментів зміцнення позицій на ринку є використання концепції логістики в організації економічної діяльності підприємства. В сучасному розумінні логістика охоплює як безпосередньо виробництво, так і сферу планування і управління всією діяльністю підприємства в ланцюжку «постачальник — виробник — споживач».

Логістика проголошує пріоритет споживача, тобто 100% виконання договірних зобов’язань, високий рівень сервісу. Так, на підприємствах «Форд» використання системи «точно в строк» (just in time) дало можливість за два роки скоротити запаси на 40%. За даними проф. А. Смєхова, реалізація основних положень логістики дає можливість скоротити витрати на транспортування і збереження продукції на 15–20%, зменшити рівень запасів на 50%, знизити тривалість робочого циклу на 50—70%.

Як і інші методи прикладної математики (дослідження операцій, математична оптимізація, мережні моделі і т.д.), логістика поступово стала переходити з військової області в сферу господарської практики. Спочатку вона оформилася як новий вид теорії про реалізацію управління рухом товарно-матеріальних ресурсів у сфері обігу, а потім і виробництва.

Таким чином, ідеї інтеграції постачальницько-виробничо-розподільних систем, що виникли в країнах з ринковою економікою ще напередодні й у період економічної кризи 30-х років, у яких би погоджувалися функції постачання матеріалами і сировиною, виробництва продукції, її збереження і розподілу, трансформувалися в самостійні напрямки наукових досліджень і форму господарської практики – логістику.

У підприємницькій діяльності, економічній і науковій літературі закордонні фахівці виділяють два принципових напрямки у визначенні концепції логістики. Одне з них зв'язано з функціональним підходом до руху товарів, тобто, управлінням усіма фізичними операціями, які необхідно виконувати при доставці товарів від постачальника до споживача. Інший напрямок характеризується більш широким підходом: крім управління операціями з руху товарів, він включає аналіз ринку постачальників і споживачів, координацію попиту та пропозиції на ринку товарів і послуг, а також здійснює гармонізацію інтересів учасників процесу руху товарів.

Значущість логістичних інновацій у нашій країні ще не усвідомлено на належному рівні, особливо стосовно сектора інформаційних послуг, аналізу загальних витрат і ризиків. Адже рівень організації та впровадження логістики на підприємстві – це один із визначальних чинників його конкурентоспроможності.

Оцінюючи весь спектр можливостей, слід якнайшвидше позбутися застарілих уявлень про логістику та маркетинг, як про транспортування і продаж. Логістика тісно взаємодіє з кожною із чотирьох складових маркетингу: місце, ціна, продукт і просування. Маркетинг, крім усього іншого, слід розуміти як інвестиційний процес, що визначає формування та підтримку обмінних взаємовідносин із замовниками і партнерами.

Мета роботи полягає у виявленні, вивченні та підтвердженні практичними розрахунками необхідності та ефективності використання системи управління матеріальними запасами в діяльності ВАТ «КЗБН «Росинка»

Завданням роботи є:

- аналіз теоретичних основ проблематики логістики концепції формування системи дистрибуції товарів;

- дослідження методичного забезпечення логістичної концепції формування системи дистрибуції товарів;

• визначення напрямків удосконалення логістичної концепції формування системи дистрибуції товарів.

Об’єктом дослідження є логістична концепція формування системи дистрибуції товарів.

Предметом дослідження є удосконалення логістичної концепції формування системи дистрибуції товарів ВАТ «КЗБН «Росинка»

Методологічну основу дипломного дослідження складають фундаментальні положення логістики, сучасні концепції управління зовнішньоекономічної діяльністю, а також наукові праці вітчизняних та закордонних економістів, присвячені проблемам впровадження логістичних розподільчих систем. При виконанні роботи були використані праці таких іноземних та вітчизняних авторів, як Будищева І.А., Безель Б.П., Еймор Д, Котлер Ф. та інших.

Інформаційно-фактологічну базу дослідження склали: зібрані, опрацьовані й узагальнені автором первинні матеріали діяльності досліджуваного підприємства, офіційні дані Державного комітету статистики України, нормативні документи, аналітичні огляди.

розділ 1. ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ РОЗПОДІЛЬЧОЇ ЛОГІСТИКИ

1.1 Сутність проблеми розподільчої логістики

Розподільча логістика — це комплекс взаємопов'язаних функцій, які реалізуються в процесі розподілення матеріального потоку між різними, як правило, гуртовими покупцями. Таким чином, розподільча логістика, або фізичний розподіл — це діяльність пов'язана з отриманням продукції, її зберігання до моменту отримання замовлення і наступна доставка до клієнтів.

Принципова відмінність розподільчої логістики від традиційного розуміння збуту полягає насамперед у системному взаємозв’язку процесу розподілу з процесами виробництва і закупівель під час управління матеріальними потоками, а також системному взаємозв’язку всіх функцій всередині самого розподілу. Матеріальний потік у сфері розподілу має форму готової продукції. Залежно від суб’єкту економічних відносин, який бере участь у доведенні ресурсів до споживача, потік готової продукції можна подати як товарний потік або як вантажний потік (на транспорті). Сфера розподілу і сфера закупівель значною мірою накладаються одна на одну. Якщо розглядати умовні вихідні та кінцеві ланки матеріалопотоків, то для одних суб’єктів логістичні операції є частиною системи збуту, а для інших-закупівель. Це, з одного боку, спрощує, а з іншого боку-ускладнює процес управління матеріальними потоками. Так, багато логістичних робіт і операцій виконуються в обох сферах, тому значна частина прийомів і методів управління потоковими процесами прийнятна як у сфері постачання, так і в сфері розподілу товарної продукції. Однак об’єктивна протилежність інтересів продуцентів, споживачів, а також торгових, транспортних та інших посередників визначають особливості логістичного управління залежно від становища того чи іншого елемента логістичної системи щодо інших. У сфері розподілу не створюються нові матеріальні цінності, а виконуються конкретні та комплексні форми діяльності, які виступають як послуги. Таким чином, сфера розподілу є виробником послуг-дуже специфічного товару. Основний прояв специфічності й виражається в нематеріальності створюваної продукції. Як наслідок на товарному ринку з’являється не стільки матеріальний товар, скільки унікальна модель пропозиції-товар-послуга.

Дослідження у сфері логістики і логістичного управління все частіше вказують на зростання значення ланцюгів поставок. Ланцюг поставок становить, з одного боку, сучасний вимір логістики, з іншого – певний етап в її розвитку. Серед основних чинників, які мають вплив на зростання значення ланцюгів поставок, вчені зазначають насамперед такі:

- зміну характеру ринку, зокрема зростання очікувань клієнтів у сфері якості продукту, його ціни, а також часу замовлення і еластичності поставок;

- зміни в каналах дистрибуції, стимульовані великими роздрібними мережами, які переймають роль лідерів у виниклих ланцюгах поставок;

- глобалізацію світової економіки, яка є наслідком прогресуючої лібералізації світової торгівлі, а також регіональної інтеграції, розвитку сучасного маркетингу, стандартизації смаків, споживчих переваг та очікувань, пошуку нових ринків збуту, розвитку інформатичних та інформаційних технологій тощо;

- дерегуляцію ринків послуг, насамперед ринку транспортних і складських послуг.

Однією з важливих видів діяльності у ланцюгу поставок є закупівельна діяльність, яка має стратегічне значення як для окремого суб’єкта господарювання, так і для усіх учасників ланцюга поставок загалом. Це пояснюється тим, що під час виконання видів діяльності, що пов’язані із джерелами постачання, виконується ключова роль – інтеграція багатьох функцій для виконання завдань як оперативного, так і стратегічного рівня. Сьогодні постачання все більше орієнтується на засади партнерського маркетингу. У багатьох галузях практикується співпраця з “єдиним джерелом постачання”, що дає змогу покращувати якість товарів, розробляти і реалізовувати спільні інноваційні проекти, знижувати витрати, а також інтегрувати графіки виробництва і поставок.

Стосунки між покупцями і постачальниками ґрунтуються насамперед на засадах партнерства. З погляду постачальника партнерство може становити тривалий вхідний бар’єр для конкурентів.

Питання управління ланцюгами поставок за останнє десятиліття знайшли доволі широке відображення в економічній літературі. Значну увагу їхньому вивченню з позицій логістики приділяють такі відомі зарубіжні вчені, як Бауерсокс Д., Кристофер М. [7], Лайсонс К. [9], Уотерс Д. [24], Сток Дж. і Ламберт Д. [16]. Серед вітчизняних вчених варто насамперед відзначити праці Крикавського Є.В. [6], Ніколайчука В.Е. [13], Окландера А.М. [14], Чухрай Н.І. [23], інших вітчизняних дослідників. Зокрема, на думку М. Кристофера “…сьогодні підприємство не може вже функціонувати як окремий і незалежний господарський суб’єкт, що конкурує з іншими організаціями цього типу...”. Вчений вказує на входження світових ринків у нову еру – еру “конкуренції ланцюгів поставок” [6].

Професор Є.В. Крикавський наголошує на необхідності створення нових, ефективних систем доставки споживчої цінності, які результативніше реагують на динамічне ринкове оточення і відповідають вимогам щодо надійності та зручності обслуговування. У цьому зв’язку до ланцюга поставок ставиться вимога щодо повної концентрації на досягненні спільних цілей. Отже, успіх ланцюга поставок буде залежати від того, чи його учасники будуть постійно шукати взаємно корисні рішення, які спираються на довіру та можливості швидкого реагування на потреби споживачів.

З позиції маркетингу основні засади ланцюга поставок, викладені у концепції ланцюга цінностей, насамперед розкриваються у працях автора цієї концепції М. Портера [15, с. 45] та багатьох його послідовників. Частково маркетингові аспекти формування ланцюга цінностей для підприємства та споживача актуалізуються у працях Чухрай Н.І. [23, с. 537] через вирішення проблем підвищення ефективності систем постачання та дистрибуції, зростання ролі нематеріальних активів у вигляді маркетингових та інформаційних ресурсів.

На думку Н.І. Чухрай, формування ланцюгів поставок передбачає комплексне забезпечення цього процесу, яке має маркетинговий, логістичний та інформаційно-комунікаційний вимір.

На сучасному етапі розвитку економіки переміщення потоків матеріалів і готових товарів виходить за межі окремих підприємств і формує логістичні взаємовідносини фізичної і організаційної природи між окремими підприємствами, що становлять окремі ланки ланцюга постачання і збуту. Як результат взаємної співпраці постачальників, виробників, транспортно-експедиційних підприємств, торговельних посередників і кінцевих споживачів створюються групи суб’єктів господарювання, так звані «ланцюги поставок» [26, с. 210].

Дослідження у сфері логістики і логістичного управління все частіше вказують на зростання значення ланцюгів поставок. Ланцюг поставок становить, з одного боку, сучасний вимір логістики, з іншого – певну стадію її розвитку.

На сучасному етапі ринковий успіх підприємств значною мірою залежить від покращення їх функціонування в гнучких ланцюгах поставок, а також від ефективного використання ресурсів на шляху досягнення цієї гнучкості. Це обумовлює необхідність розширення діапазону і інтенсивності співпраці, оптимізації діяльності і використання ресурсів, поточної багатобічної співпраці з контрагентами ринку, постійного поліпшення реалізації логістичних процесів, а також оцінювання їх результативності і справності, збільшення швидкості реакції на зміни, збільшення прозорості інформації і швидкого розв'язання завдань і проблем, які виникають [4, с. 152].

Головною ознакою змін, що з'являються у сьогоднішній реальності ланцюгів поставок, є існування труднощів у сфері управління внаслідок синергічного ефекту від поєднання впливу збільшеної складності і зростаючої змінності зовнішнього середовища. Перспектива необхідності управління інтегрованими системами ланцюгів поставок ставить питання: як оцінювати справність логістичних процесів на підприємстві, а надалі і у ланцюгу поставок? Традиційні системи оцінювання не виконують своїх функцій у реаліях сьогодення, оскільки орієнтуються насамперед на внутрішні завдання підприємства.

В ланцюгах поставок профіль оцінювання модифікується у напрямі відслідковування реалізації так званого «досконалого» замовлення, який відповідає необхідному рівню обслуговування клієнта. Сучасні системи оцінювання функціонування ланцюгів поставок повинні відображати специфіку їх інтеграції і мету діяльності.

Як в літературі, так і у господарській практиці насамперед зарубіжних підприємств, можна зустріти багато думок на тему причин розвитку ланцюга поставок, зокрема вигоди, яку він може забезпечити його учасникам.

Фінансова логістика – новітній напрямок логістичної науки і практики, який нині тільки зароджується . На недостатню вивченість фінансових потоків вказують відомі російські логістики Л.Б.Міротін та В.Н.Сергеєв. Іще менш дослідженими є сутність та дія фінансових чинників та стимулів в логістичних системах, зокрема в ланцюгах поставок.

Проте саме фінансові стимули часто виступають визначальними факторами комерційного успіху чи невдачі логістичних проектів з організації ефективних ланцюгів поставок, де доводиться узгоджувати інтереси всіх учасників-партнерів. Наукові джерела та публікації з теми статті є поки що нечисленними.

Як вважає Н.І.Чухрай [22, с. 65], можна стверджувати, що явища інтеграції процесів в ланцюгах поставок отримують підвійний вимір: по-перше, це інтеграція у вузькому розумінні, яка виникає з самої сутності логістики як новітнього науково-практичного напряму; по-друге, це інтеграція в більш широкому значенні, яка зокрема об’єднує функції маркетингу, інформаційного забезпечення, фінансового стимулювання, управління персоналом тощо.