Глава 20 Міжнародні відносини на заключному етапі другої світової війни (червень — вересень 1945 р.)

• Рішення союзників після капітуляції Німеччини

• Потсдамська конференція глав урядів СРСР, США й Англії • Капітуляція Японії й закінчення другої сві­тової війни • Історичне значення перемоги Об'єдна­них Націй у другій світовій війні

. Рішення союзників після капітуляції Німеччини. Після капітуляції Німеччини радянські танкові частини, здій­снивши безпрецедентний марш з Берліна, 9 травня о 4-й ранку ввійшли в Прагу для допомоги чеському народно­му повстанню. За 5 — 6 годин столиця Чехословаччини була очищена від гітлерівців і власовців. Війська 2-го і 4-го Українських фронтів добили в Чехословаччині ні-мецько-фашистське угруповання генерала Шернера й за­хопили зрадника Власова з його штабом.

5 червня 1945 р. в Берліні представники 4-х союзних держав підписали «Декларацію про поразку Німеччини і взяття на себе верховної влади щодо Німеччини урядами СРСР, Англії, США та Тимчасовим урядом Французької Республіки». В Декларації формулювалися основи політи­ки щодо Німеччини, конкретизувалися рішення Ялтин­ської конференції.

Проголошувалося, що взяття влади союзниками не було анексією Німеччини. Союзники цілком відмовилися від ідеї розчленування Німеччини. Декларація передбача­ла: цілковите роззброєння й демілітаризацію Німеччини, арешт і віддання під суд нацистських лідерів, оголошен­ня поза законом націонал-соціалістичної партії, розпуск

206

усіх збройних сил Німеччини, СС, СА, СД і гестапо (за рішенням від 25 липня 1945 р.). Союзники застерегли своє право контролювати фінанси, промисловість та сіль­ське господарство Німеччини.

6 червня була опублікована угода про контрольний механізм у Німеччині. Четверо головнокомандуючих ма­ли діяти як члени верховного контрольного органу — Со­юзної Контрольної Ради. Для спільного управління рай­оном «Великого Берліна» засновано Міжсоюзницьку ко­мендатуру в складі чотирьох комендантів.

24 червня 1945 р. в Москві відбувся Парад Перемоги, який у радянській пресі назвали «Парадом безсмертних».

1 липня почався відхід американських і англійських військ у свої зони окупації в Німеччині та Берліні, 25 серпня — у Відні. Німеччину було поділено на 4 зони окупації:

зона	Територія, тис. кв. км	Населення, млн. чоловік
Радянська (східна)	107,5	18,6
Американська	113,2	15,7
Англійська	98,8	22,0
Французька	39,2	6,0

Населення радянського сектора «Великого Берліна» становило 1,14 млн. чоловік, американського — 0,87 млн., англійського — 0,58 млн., французького — 0,43 млн. чоло­вік.

Потсдамська конференція глав урядів СРСР, США й Англії. У зв'язку зі зростанням напруженості у відносинах СРСР із США та Англією після смерті Ф. Рузвельта, а та­кож з необхідністю завершення війни проти Японії пот­рібні були нові переговори між лідерами союзних держав.

Західні керівники дедалі частіше висловлювали анти-радянські ідеї. Черчілль у бесіді з Д. Девісом, спеціальним представником Трумена, наприкінці травня 1945 р. загро­жував «негайно почати війну проти Радянського Союзу». У своєму звіті Трумену Девіс писав: «Я сказав йому, що був нечувано вражений, зустрівши настільки несамови­тий і розлючений настрій... Це жахливо. Я охоплений страхом, що віднині не може бути миру... Позиція Чер-чілля створює реальну загрозу миру не тільки в майбут­ньому, але й тепер».

У листі Трумену від 4 червня 1945 р. Черчілль висло­вив свої «найпохмуріші передчуття» через те, що «радян­ська держава опиниться в самому серці Західної Європи

207

й між нами та всім тим, що розташовується східніше, опуститься залізна завіса».

Трумен у вузькому колі своїх прибічників теж став го­ворити про Радянський Союз як про майбутнього су­противника, натякаючи на великі можливості США у зв'язку з їхньою монополією на атомну зброю.

Проте можливості США й Англії виявилися значно меншими за бажання їх лідерів. Не були ліквідовані на­слідки війни з Німеччиною, ще тривала війна з Японією, союзники не могли вирішити ці питання без СРСР. Во­ни мусили також зважати на зростання могутності й між­народного авторитету Радянського Союзу, загальне праг­нення народів до зміцнення миру.

Отже, назріла необхідність нової конференції «Великої трійки». Така конференція відбулася в Потсдамі, передмісті Берліна, з 17 по 25 липня і з 28липня по 2 серпня 1945р. (пе­рерва була викликана зміною англійського уряду після парламентських виборів). Делегації очолювали Й. Сталін. Г. Трумен і У. Черчілль (після перерви — К. Еттлі).

Спочатку Трумен хотів провести переговори тільки з радянською делегацією, а потім запросити Англію. Але Черчілль надзвичайно обурився, з гіркотою заявивши: «Це — чорна невдячність за мою підтримку й дружбу з США». Трумен мусив відступити.

Чекаючи повідомлення зі США про випробування першої атомної бомби, президент відтягував початок кон­ференції в Потсдамі. Тільки одержавши коротке шифро­ване повідомлення («Немовлята благополучно народили­ся»), яке підтверджувало випробування атомної бомби на полігоні в штаті Невада 16 липня, Трумен дав згоду почи­нати конференцію наступного дня. Новий державний сек­ретар Дж. Бірнс визнавав, що атомна бомба була необхід­на США не стільки для приборкання Японії, скільки для того, щоб «зробити Росію більш зговірливою в Європі».

Потсдамська конференція проходила в палаці Цеці-лієнгоф. Вона стала останньою зустріччю «Великої трій­ки» в 40-ві роки. Наступна конференція керівників СРСР, США, Англії й Франції відбулася лише в 1955 р. В Потсдамі обговорювалися проблеми післявоєнного устрою в Європі, були укладені дуже важливі угоди.

1. Прийнято ряд рішень про ліквідацію наслідків вій­ни, про майбутнє Німеччини. Перетворення в Німеччині мали включати:

демократизацію — демократичну перебудову політич­ного життя країни;

208

демілітаризацію — цілковите роззброєння Німеччини, поділ її військове -морського й торговельного флоту по­рівну між трьома союзними державами;

денацифікацію — ліквідацію націонал-соціалістичної партії та всіх її філій і закладів.

Сторони по-новому домовилися про репарації. Аме­риканці відійшли від ялтинських угод. Зафіксовано, що репараційні претензії СРСР задовольнятимуться шляхом вилучення обладнання та продукції з радянської зони окупації й додаткового одержання протягом двох років із західних зон 15 % вилученого промислового устаткування (з компенсацією протягом п'яти років) та 10 % безоплат­но. В радянські репарації враховувалося також викорис­тання праці військовополонених. Польща мала одержати репарації з частки СРСР. Претензії США, Англії та інших країн, які мали право на репарації, домовлено задоволь­няти шляхом вилучення промислового обладнання із за­хідних зон окупації. Але для США й Англії більше зна­чення мало те, що конференція узаконила захоплення ними німецьких золота, валюти, патентів, технічної доку­ментації та закордонних активів у всіх країнах (крім Бол­гарії, Фінляндії, Угорщини, Румунії й Східної Австрії).

2. Закріплено міжнародно-правовий статус Берліна як місця перебування верховного органу влади чотирьох со­юзників у Німеччині — Контрольної Ради.

3. Засновано Раду міністрів закордонних справ (5 со­юзних країн) з метою негайної підготовки мирних дого­ворів для Італії, Румунії, Болгарії, Угорщини та Фінлян­дії й пізніше Німеччини. Після підписання мирних дого­ворів три союзних уряди зобов'язалися підтримати про­хання цих країн про прийняття у члени ООН.

4. Знову розгорілася дискусія щодо кордонів Польщі. За­хідні делегації затято наполягали відкласти це питання до мирної конференції, їм удалося записати застереження, що «остаточне визначення західного кордону Польщі відкла­дається до мирного врегулювання». І все ж були затвердже­ні пропозиції делегації СРСР. Вирішено тимчасово переда­ти Польщі німецькі території на схід від кордону по річках Одер і Західна Нейсе, Східну Пруссію (крім Кенігсберга й Мемеля, які відійшли до Радянського Союзу) та Данціг.

5. У спеціальному рішенні підтверджено передання Кенігсберга й прилеглого району Радянському Союзові. Місто Танжер оголошено міжнародним.

6. Вирішено провести міжнародний суд над головними воєнними злочинцями. Союзні держави вважали «спра-

209

вою величезної важливості, щоб суд над цими головними злочинцями розпочався якомога скоріше в Нюрнберзі.

7. Радянська делегація підтвердила попереднє рішення Радянського Союзу про вступ у війну проти Японії.

Потсдамська конференція мала дуже важливе міжна­родне значення.

По-перше, вона врегулювала найскладніші міжнарод­ні проблеми, пов'язані з ліквідацією наслідків війни в Європі.

По-друге, конференція продемонструвала можливість досягнення єдності великих держав антигітлерівської коа­ліції в мирний час, як і в роки війни.

По-третє, рішення Потсдамської конференції стали програмою післявоєнного устрою Європи.

На жаль, західні держави досить скоро почали забува­ти й перекреслювати деякі з цих рішень. Проте потсдам­ські рішення протягом тривалого часу допомагали мирно вирішувати найскладніші міжнародні проблеми.

Капітуляція Японії й закінчення другої світової війни. Під час перерви між двома частинами Потсдамської кон­ференції — 26 липня 1945 р. — була опублікована Пот­сдамська декларація США, Англії й Китаю, в якій вони закликали Японію капітулювати й попереджали, що від­мова Токіо призведе до цілковитого розгрому Японії й знищення її збройних сил.

У Потсдамській декларації визначалася політика со­юзників щодо Японії після її капітуляції: демілітаризація й демократизація країни, роззброєння армії, тимчасова окупація її території, суворе покарання воєнних злочин­ців, виплата репарацій та ін.

Прем'єр-міністр Японії генерал Судзукі 28 липня від­хилив ультиматум союзних держав і висловився за про­довження затяжної війни. Це робило вступ Радянського Союзу у війну проти Японії неминучим.

Між СРСР і Японією 13 квітня 1941 р. був укладений договір про нейтралітет. Під час війни Японія кілька ра­зів збиралася порушити свій нейтралітет і напасти на СРСР. Так було восени 1941 р., але у зв'язку з розгромом німецько-фашистських військ під Москвою Токіо переніс напад на весну 1942 р. В кінці 1942 р. японський уряд че­кав тільки падіння Сталінграда, щоб здійснити напад на СРСР. Протягом 1942 р. війська Японії вчинили 96 пору­шень радянських кордонів. За 1941—1945 рр. японці захо­пили й потопили 18 радянських торговельних кораблів, завдали збитків Радянському Союзові на суму 637 млн.

210

крб. Упродовж усієї війни японське посольство в Москві постачало Берліну через Токіо інформацію про Радян­ський Союз. На кордонах Радянського Союзу Японія тримала Квантунську армію (у серпні 1945 р. — понад 800 тис. солдатів, 1000 танків та 1500 літаків) і близько 400 тис. солдатів військ, підлеглих Маньчжоу-Го та Внутріш­ній Монголії. Тож СРСР мусив навіть у найтяжчі роки війни тримати на Далекому Сході до 40 дивізій і Тихо­океанський флот.

5 квітня 1945 р. Радянський Союз повідомив Японію про денонсування пакту про нейтралітет (згідно з цим пактом обидві сторони мали право це зробити після 4-х років його дії).

8 серпня 1945 р. о 17-й годині японському послу в Москві Н. Сато була вручена заява радянського уряду для передання в Токіо. В заяві підкреслювалося, що Японія відхилила ультиматум США, Англії та Китаю і «виявила­ся єдиною великою державою, яка все ще виступає за продовження війни». Бажаючи «наблизити мир, урятува­ти народи від дальших жертв і страждань», Радянський Союз приєднався до Потсдамської декларації США, Ан­глії та Китаю і з 9 серпня 1945 р. вважав себе в стані вій-ни з Японією. Цим самим СРСР прагнув прискорити за­кінчення другої світової війни (американське команду­вання ще планувало операції на 1946 р.), виконати зо­бов'язання перед союзниками й зробити свій внесок у визволення народів від японської окупації.

Вранці 9 серпня почалися воєнні дії радянських військ на кордонах з Маньчжурією й Північною Кореєю, на Са­халіні й Курильських островах. Радянський Союз виконав свою обіцянку, дану на Ялтинській конференції.

Перед цим — 6 серпня о 8.15 — американський літак скинув атомну бомбу на Хіросіму. Загинуло зразу понад 150 тис. чоловік і ще більше — в наступні роки. 9 серпня США скинули ще одну атомну бомбу на Нагасакі, яка знищила понад 70 тис. чоловік. Ці акції не мали ніякого стратегічного значення: Японія була готова капітулювати. «Було б помилкою, — писав пізніше Черчілль, — припус­кати, що долю Японії вирішила атомна бомба».

Багато політологів вважають, що таким чином уряд США помстився Японії за Перл-Харбор і одночасно за­грозливо попередив Радянський Союз. Англійський уче­ний М. Блекетт зазначив: «Вибухи атомних бомб у Япо­нії були не останнім актом другої світової війни, а пер­шим актом холодної дипломатичної війни проти Росії».

211

14 серпня імператор Японії повідомив союзників про свою згоду прийняти ультиматум Потсдамської деклара­ції. Відповідно до «Загального наказу № 1» Трумена від 15 серпня радянські війська мали прийняти капітуляцію японських військ у Маньчжурії, на Сахаліні та в Північ­ній Кореї (пізніше додано — і на Курильських островах), китайські війська — на Тайвані та в Індокитаї.

14 серпня Радянський Союз підписав з Китаєм дого­вір про дружбу й союз. Червона Армія (близько 60 диві­зій) на той час уже визволила велику частину територій, названих Труменом. Практично в перші ж дні війни піс­ля висадження радянських десантів у Мукдені та інших маньчжурських містах й захоплення штабу Квантунської армії радянські війська виконали своє завдання. В остан­ні дні, втративши понад 8 тис. солдатів і офіцерів, Черво­на Армія закінчила розгром японських військ на виділе­них територіях.

27 серпня американські війська почали висаджуватися в Японії (в Південній Кореї — 8 вересня).

2 вересня на борту американського лінкора «Міссурі» в Токійській затоці представник імператора і японського уряду М. Сігеміцу та представник імператорського гене­рального штабу генерал Юмецу підписали акт про безу­мовну капітуляцію Японії. Від імені союзників акт підпи­сали американський командуючий генерал Д. Макартур, представник СРСР генерал К. Деревянко та військові представники інших країн, які воювали проти Японії.

Історичне значення перемоги Об'єднаних Націй у другій світовій війні. 2 вересня 1945 р. закінчилася найкровопро-литніша в історії людства друга світова війна, в якій пе­ремогла антифашистська коаліція народів і держав. Ця перемога мала історичне значення.

1. Це була перемога прогресивних сил людства над фашистською реакцією, над державною системою ні­мецько-нацистської та японсько-мілітаристської тиранії й поневолення народів, над нелюдською ідеологією фа­шизму. В досягнення перемоги найвагоміший внесок зробили народи й армії передусім СРСР, США, Англії, Франції та Китаю. Важливу роль відіграли інші Об'єдна­ні Нації — члени антигітлерівської коаліції. Назавжди ввійшли в історіїо героїчні дії Польської й Чехословаць­кої армій, що воювали разом з Червоною Армією, мужня боротьба партизанів, патріотів-підпільників, учасників рухів Опору в Албанії, Болгарії, Югославії, Франції, Гре­ції та інших окупованих фашистами країнах.

212

2. Вирішальний внесок у перемогу зробив Радянський Союз. Червона Армія розгромила й взяла в полон 507 (з 587) німецьких дивізій і близько 100 дивізій сателітів Ні­меччини, знищила приблизно 75% її бойової техніки. Понад 10 млн. німецьких солдатів і офіцерів навіки зали­шилися в радянській землі. Союзники розгромили 176 дивізій гітлерівського райху та його сателітів.

У нещадних битвах збройні сили СРСР зламали хре­бет головним силам гітлерівців. Фашистські війська так і не здобули Москви, Ленінграда, Сталшграда. Зате Черво­на Армія штурмом оволоділа Берліном, а перед цим — Бухарестом, Будапештом, Віднем, визволила Варшаву, Прагу тощо.

3. Перемога була досягнута великою кров'ю в найбіль­шій в історії людства війні. В цій війні брали участь на­роди 61 держави, понад 80 % людства. Бойові дії прохо­дили на території 40 країн Європи, Азії та Африки. Було мобілізовано понад ПО млн. чоловік, за неповними дани­ми, вбито більше ніж 31 млн. військовослужбовців і понад 32 млн. цивільного населення, 35 млн. чоловік поранено.

Радянський Союз втратив 27 млн. чоловік убитими (да­леко не остаточна цифра), Німеччина — 13,6 млн., Ки­тай — понад 10 млн., Польща — 6 млн., Японія — 2 млн., США — 405 тис., Англія — 375 тис. тощо. Тільки в Укра­їні гітлерівці вбили 4 млн. мирних жителів, понад 2,2 млн. примусово вигнали на роботу в Німеччину.

4. Перемога антифашистської коаліції привела до кар­динальних змін у міжнародних відносинах та* у внутрішньому житті більшості країн світу. Вона врятува­ла народи світу від фашистського поневолення, відкрила шлях до демократичних перетворень. Червона Армія визволила від фашистського рабства 10 країн Європи й частково 2 країни в Азії (загалом з населенням близько 200 млн. чоловік). Понад 1 млн. радянських солдатів та офіцерів загинули в боях за їхню свободу, в тому числі в Польщі — понад 600 тис. чоловік, Чехословаччині — 140 тис., Угорщині — 140 тис., Румунії — 69 тис., Авст­рії — 26 тис., Югославії — 8 тис., Китаї — 8 тис., у Німеч­чині — 102 тис. чоловік тощо.

5. Перемога відкрила шлях до могутнього піднесення національно-визвольного руху в Азії, Африці та Латин­ській Америці, врешті-решт привела до розпаду колоні­альної системи. На її уламках пізніше виникло понад 100 нових держав.

6. Перемога підтвердила життєву необхідність для

213

всього людства міждержавного співробітництва заради миру. І нині гарантом міжнародної безпеки залишаються співробітництво і взаєморозуміння демократичних дер­жав, передусім великих ядерних держав сучасності.

7. Перемога в другій світовій війні сприяла підвищен­ню міжнародного авторитету Радянського Союзу, поси­ленню його впливу на світову політику. Якщо перед вій­ною СРСР підтримував дипломатичні відносини з 25 дер­жавами, а в червні 1941 р. — тільки з 10, то в роки війни 32 країни офіційно встановили з ним нормальні зв'язки. В кінці війни Радянський Союз мав дипломатичні відноси­ни з 52 державами. (В 1990 р. це число досягло 143.) Жод­на серйозна міжнародна проблема вже не могла вирішува­тися без Радянського Союзу. Після розпаду СРСР в 1991 р. торжество й славу Перемоги свято бережуть наро­ди незалежних держав, що постали на його території.

НАЙВАЖЛИВІШІ ДАТИ

1917 рік

12 березня

(27 лютого ст. ст.)

15 (2) березня

16 (3) березня Березень — квітень

6 квітня

23 (10) червня

16 (3) липня

7 — 8 листопада (25 — 26 жовтня)

8 листопада

Лютнева буржуазно-демократична революція в Росії

створення Тимчасового уряду в Росії створення Центральної Ради в Україні створення Рад робітничих, солдатських та се­лянських депутатів в Україні вступ США в першу світову війну І Універсал Центральної Ради II Універсал Центральної Ради

Жовтнева соціалістична революція в Росії створення радянського уряду в Росії на чолі з В. І. Леніним. Ленінський декрет про мир 15 листопада — Декларація прав народів Росії Листопад — анулювання радянським урядом таємних до­ говорів царської Росії

20 листопада — ПІ Універсал Центральної Ради З грудня — звернення Ради Народних Комісарів радян­ ської Росії «До всіх трудящих мусульман Ро- сїї й Сходу»

3—15 грудня — переговори про перемир'я між радянською Росією й державами Четверного союзу в Брест-Литовську

11 — 12 грудня — Перший Всеукраїнський з'їзд Рад у Харкові проголосив Українську Радянську Республіку

22 грудня З березня

мирні переговори між радянською Росією й державами Четверного союзу в Брест-Литовську

1918 рік

8 січня

22 (9) січня

звернення президента США В. Вільсона до конгресу («14 основних принципів») IV Універсал Центральної Ради. Проголо­шення в Києві незалежної Української На­родної Республіки

зо січня

9 лютого (27 січня)

Лютий — березень З березня

15 березня

Київ став столицею радянської України сепаратний Брестський мирний договір між Центральною Радою й державами Четверного союзу

окупація України німецькими й австро-угор-ськими військами

підписання Брестського мирного договору між радянською Росією й державами Четвер­ного союзу

ратифікація Брестського договору гу' надзви­чайним Всеросійським з'їздом Рад

215

Березень — липень

Квітень

29 квітня

початок інтервенції Англії, Франції й США на півночі радянської Росії початок інтервенції Японії, Англії, США й Франції на Далекому Сході розпуск Центральної Ради німцями. Прого­лошення в Києві гетьманом України П. Ско­ропадського

російсько-українські переговори в Києві перемир'я з Болгарією в Солоніках проголошення Чехословацької республіки перемир'я з Туреччиною в Мудроській бухті буржуазно-демократична революція в Угор­щині

буржуазна революція в Німеччині розрив Німеччиною дипломатичних відносин із РСФРР

Комп'єнське перемир'я між державами Ан­танти й Німеччиною. Закінчення першої сві­тової війни

анулювання радянською Росією Брестського мирного й додаткового договорів створення Директорії Української Народної Республіки

— скинення П. Скоропадського. Перехід влади в Україні до Директорії

1919 рік

— Паризька мирна конференція

— місія У. Булліта в Росію

— існування Угорської Радянської Республіки

— встановлення дипломатичних відносин між РСФРР і Афганістаном

— укладення воєнного союзу 5 радянських рес­публік — Російської Федерації, України, Бі­лорусії, Латвії й Литви

— підписання Версальського мирного договору з Німеччиною

— підписання Сен-Жерменського мирного до­говору з Австрією

— підписання Нейїського мирного договору з Болгарією

1920 рік

— День заснування Ліги Націй

— підписання мирного договору між РСФРР й Естонією

— проголошення Далекосхідної Республіїси

— напад Польщі на радянську Росію й Україну

— підписання таємних політичної й воєнної конвенцій «Варшавського договору» УНР з урядом Польщі

23 травня — 7 жовтня 29 вересня 28 жовтня зо жовтня зо — 31 жовтня

3—9 листопада 5 листопада

11 листопада/

13 листопада

13 — 14 листопада

14 грудня

18 січня 1919 р.

21 січня 1920 р.

Березень

21 березня —

1 серпня

7 квітня —

27 травня

1 червня

28 червня 10 вересня 27 листопада

10 січня 2 лютого

6 квітня Квітень 21 і 24 квітня

216

6 травня 4 червня

12 липня 10 серпня

11 серпня 14 жовтня

захоплення Києва польськими військами підписання Тріанонського мирного договору з Угорщиною

підписання мирного договору РСФРР з Литвою антирадянська нота державного секретаря США Колбі.

Підписання Севрського мирного договору з Туреччиною

підписання мирного договору РСФРР з Латвією підписання мирного договору РСФРР з Фін­ляндією

1921 рік

підписання договору між РСФРР і Іраном про встановлення дружніх відносин підписання договору між РСФРР і Афганіста­ном про встановлення дружніх відносин підписання договору між РСФРР і Туреччи­ною про дружбу й братерство. Підписання англо-радянської торговельної угоди підписання Ризького мирного договору РСФРР і УСРР з Польщею підписання договору про дружбу між закав­казькими радянськими республіками й Ту­реччиною

підписання договору про дружбу між РСФРР і Монголією

Вашингтонська конференція з обмеження морських озброєнь і далекосхідних питань

місія М. В. Фрунзе в Туреччину

26 лютого —

28 лютого —

16 березня —

18 березня — 13 жовтня —

5 листопада —

12 листопада 1921 р.

— 6 лютого 1922 р. —

24 листопада 1921 р.

- 16 січня 1922 р. —

1922 рік

підписання договору між Українською СРР і Туреччиною про дружбу й братерство конференція в Каннах

створення єдиного дипломатичного фронту 9 радянських республік

2 січня

6 січня 22 лютого

10 квітня -19 травня 16 квітня

15 червня -20 липня 11 жовтня

25 жовтня

Генуезька конференція підписання Рапалльського РСФРР і Німеччиною

договору між

Гаазька конференція

Муданійське перемир'я між країнами Антан­ти й Туреччиною

визволення Червоною Армією Владивостока й кінець громадянської війни та іноземної інтервенції в Росії

Лозаннська конференція утворення СРСР

20 листопада 1922р. 24 липня 1923р. зо грудня

217

1923 рік

11 січня

8 травня 10 травня

24 липня 29 жовтня

окупація франко-бельгійськими військами Руру

антирадянська нота Ксрзона вбивство в Лозанні радянського представника В. В. Веронського

підписання в Лозанні мирного договору Гре­ції з Туреччиною й конвенції про режим чор­номорських проток проголошення Туреччини республікою

2 лютого 31 травня

16 липня -16 серпня

8 серпня 28 жовтня

1924 рік

встановлення дипломатичних відносин між СРСР й Англією

встановлення дипломатичних відносин між СРСР і Китаєм

Лондонська конференція. Прийняття «плану

Дауеса»

підписання англо-радянського торговельного

й загальнополітичного договору

встановлення дипломатичних відносин між

СРСР і Францією

1925 рік

20 січня — встановлення дипломатичних відносин між СРСР і Японією

5 — 16 жовтня — Локарнська конференція

12 жовтня — підписання радянсько-німецького торговель­ но-економічного договору

17 грудня — підписання договору про дружбу й нейтралі­ тет між СРСР і Туреччиною

24 квітня 31 серпня

8 вересня 28 вересня

1926 рік

підписання договору про дружбу й нейтралі­тет між СРСР і Німеччиною підписання договору про нейтралітет і взаємний ненапад між СРСР і Афганіста­ном

вступ Німеччини до Ліги Націй підписання договору між СРСР і Литвою про дружбу й нейтралітет

9 березня 12 квітня

1927 рік

підписання договору про нейтралітет між

СРСР і Латвією

контрреволюційний переворот Чан Кайші в

Китаї

218

15'

27 травня 7 червня Липень 1 жовтня

розрив Англією дипломатичних відносин із СРСР

вбивство повпреда СРСР П. Л. Войкова у Варшаві

меморандум Танаки «Про програму дій у Ки­таї»

підписання договору між СРСР і Іраном про гарантії й нейтралітет

27 серпня 31 серпня 1 листопада

1928 рік

підписання в Парижі пакту Бріана—Келлога приєднання СРСР до пакту Бріана—Келлога підписання договору між СРСР і Єменом про дружбу й торгівлю

1929 рік

Московський протокол між СРСР, Польщею, Естонією, Румунією, Латвією про дострокове введення в дію пакту Бріана—Келлога конфлікт на КСЗ. Розрив Китаєм диплома­тичних відносин із СРСР перша Гаазька репараційна конференція. Розробка «плану Юнга»

відновлення дипломатичних відносин між СРСР й Англією

Хабаровський протокол між СРСР і Китаєм про відновлення статус-кво на КСЗ

9 лютого

Липень — грудень 6 — 31 серпня З жовтня 22 грудня

19зо рік

21 січня -

22 квітня 26 січня

Січень

Лондонська морська конференція

розрив Мексикою дипломатичних відносин із

СРСР

друга Гаазька репараційна конференція.

Прийняття «плану Юнга»

16 березня

14 квітня 20 червня 18 вересня Грудень 1931 р. грудень 1932 р.

1931 рік

підписання договору про торгівлю й море­плавство між СРСР і Туреччиною проголошення Іспанії республікою мораторій Гувера початок агресії Японії в Північно-Східному Китаї

діяльність комісії Літтона в Китаї

21 січня

1932 рік

підписання договору про ненапад між СРСР і Фінляндією

15*

219

г

Лютий 1932 р. - 1935 р.

1 березня

16 червня — 9 липня 25 липня

29 листопада 12 грудня

міжнародна конференція в Женеві з питань роззброєння

проголошення Японією маріонеткової держа­ви Маньчжоу-Го

репараційна конференція в Лозанні

підписання договору про ненапад між СРСР і

Польщею

підписання договору про ненапад між СРСР і

Францією

відновлення дипломатичних відносин між

СРСР і Китаєм

зо січня

28 березня 20 червня

3 — 5 липня

15 липня 28 липня 2 вересня

19 жовтня 16 листопада

1933 рік

встановлення фашистської диктатури в Ні­меччині

вихід Японії з Ліги Націй проект протоколу СРСР про економічний не­напад на Міжнародній економічній конфе­ренції

підписання конвенції між СРСР, Афганіста­ном, Естонією, Латвією, Іраном, Польщею, Ру­мунією, Туреччиною, Чехословаччиною, Югос­лавією та Литвою про визначення агресора підписання Німеччиною, Італією, Францією та Англією «пакту чотирьох» встановлення дипломатичних відносин між СРСР і Іспанією

підписання пакту про дружбу, ненапад і ней­тралітет між СРСР і Італією вихід Німеччини з Ліги Націй встановлення дипломатичних відносин між СРСР і США

4 лютого 9 червня 23 липня

17 вересня

18 вересня

1934 рік

встановлення дипломатичних відносин між

СРСР і Угорщиною

встановлення дипломатичних відносин між

СРСР і Чехословаччиною, між СРСР і Румунією

встановлення дипломатичних відносин між

СРСР і Болгарією

встановлення дипломатичних відносин між

СРСР і Албанією

вступ СРСР до Ліги Націй

1935 рік

16 березня — відмова Німеччини від воєнних статей Вер-

сальського договору 11 — 14 квітня — конференція Англії, Франції та Італії в

Стрезі

220

2 травня 16 травня 18 червня 25 червня 12 липня 26 серпня 31 серпня

З жовтня 1935 р. 9 травня 1936 р. 9 грудня 27 грудня

підписання договору про взаємну допомогу між СРСР і Францією

підписання договору про взаємну допомогу між СРСР і Чехословаччиною підписання англо-німецької військово-мор­ської угоди

встановлення дипломатичних відносин між СРСР і Колумбією

встановлення дипломатичних відносин між СРСР і Бельгією

встановлення дипломатичних відносин між СРСР і Люксембургом

прийняття конгресом США об'єднаної резолюції про нейтралітет

війна Італії проти Ефіопії

угода Лаваля—Хора

розрив Уругваєм дипломатичних відносин із

СРСР

1936 рік

перемога Народного фронту на виборах у кортеси Іспанії

окупація Німеччиною Рейнської демілітари­зованої зони

підписання протоколу про взаємну допомогу між СРСР і Монголією

захоплення Аддис-Абеби італійськими війська­ми

початок фашистського заколоту генерала Франко та ігало-німецької інтервенції в Іспанії підписання на конференції в Монтре «Кон­венції про режим чорноморських проток»

війна в Іспанії

створення «осі» Берлін — Рим

підписання Німеччиною і Японією «Антико-

мінтернівського пакту»

1937 рік

резолюція конгресу США про ембарго на

експорт зброї до Іспанії

початок нового етапу агресії Японії в Китаї

підписання договору про ненапад між СРСР і

Китаєм

Брюссельська конференція

приєднання Італії до «Антикомінтернівського

пакту»

вихід Італії з Ліги Націй

16 лютого 7 березня 12 березня 5 травня 17 липня 20 липня

Липень — березень 1939 р. 25 жовтня 25 листопада

8 січня

7 липня 21 серпня

3 — 24 листопада 6 листопада

Грудень

12 березня

1938 рік

захоплення («аншлюс») Австрії Німеччиною

221

29 липня — 11 серпня 13 вересня

29 — зо вересня Жовтень

радянсько-японські бої біля озера Хасан

фашистський заколот генляйнівців у Чехо-

словаччині

Мюнхенська конференція

окупація частини Чехословаччини Німеччиною

1939 рік

— визнання уряду Франко Англією й Францією

— загарбання Чехословаччини Німеччиною

— захоплення Мемеля (Клайпеди) Німеччиною

— визнання уряду Франко Сполученими Шта­тами

— загарбання Албанії Італією

— англо-франко-радянські переговори в Москві

— бої в районі річки Халхін-Гол (Монголія). Розіром японських загарбників

— підписання «Стального пакту» між Італією й Німеччиною

— підписання договору між СРСР і Німеччиною про ненапад («договору Молотова—Ріббент-ропа») і таємного протоколу

— напад Німеччини на Польщу. Початок другої світової війни

— оголошення Англією й Францією війни Ні­меччині

— заява уряду США про нейтралітет у війні

— ліквідація конфлікту біля Халхін-Голу

— вступ Червоної Армії в Західну Україну й За­хідну Білорусію

— підписання договору між СРСР і Німеччиною «про дружбу й кордони». Підписання договору про взаємну допомогу між СРСР і Естонією

— підписання договору про взаємну допомогу між СРСР і Латвією

— підписання договору про взаємну допомогу між СРСР і Литвою

— підписання в Анкарі англо-франко-турецько-го договору про взаємну допомогу

— приєднання Західної України до УРСР і За­хідної Білорусії до БРСР у складі СРСР

війна між СРСР і Фінляндією

1940 рік

мирний договір між СРСР і Фінляндією напад Німеччини на Данію й Норвегію висадка англо-французьких військ у Цен­тральній Норвегії

відставка уряду Н. Чемберлена й формування уряду У. Черчілля в Англії

28 лютого 15 березня 22 березня 2 квітня

7 квітня Квітень 21 серпня 11 травня — 15 вересня

22 травня

23 серпня

1 вересня З вересня

5 вересня 15 вересня 17 вересня

28 вересня

5 жовтня 10 жовтня 19 жовтня 1-2 листопада

зо листопада 1939 р. 13 березня 1940 р.

12 березня

9 квітня

14 — 19 квітня

10 травня

222

10 травня —

25 червня —

14 травня —

28 травня —

4 червня —

10 червня —

14 червня —

15 —17 червня —

22 червня —

24 червня —

28 — зо червня —

21—22 липня —

2 серпня —

зо серпня —

2 вересня —

наступ німецьких військ у Бельгії, Голландії й Франції

капітуляція Голландії перед Німеччиною капітуляція Бельгії перед Німеччиною захоплення німецькими військами Дюнкерка оголошення Італією війни Франції та Англії вступ німецьких військ у Париж вступ радянських військ в Естонію, Латвію й Литву

капітуляція Франції (Комп'єнське перемир'я) перемир'я між Францією й Італією повернення Румунією Бессарабії й передання Північної Буковини Радянському Союзові утворення Латвійської, Литовської й Естон­ської РСР

утворення Молдавської РСР приєднання Північної Трансільванії до Угор­щини («Віденський арбітраж») англо-американська угода про обмін 50 аме­риканських есмінців на 8 англійських війсь­кових баз

наступ італійських військ у Єгипті «Тристоронній пакт» — воєнний союз між Німеччиною, Італією та Японією вступ німецьких військ у Румунію напад Італії на Грецію

приєднання Угорщини, Румунії й Словач­чини до «Тристороннього пакту» гітлерівський план операції «Маріта» (проти Греції)

затвердження гітлерівської директиви № 21 про війну проти СРСР («план Барбаросса»)

13 — 16 вересня 27 вересня

12 жовтня 28 жовтня 20 — 24 листопада

13 грудня 18 грудня

1941 рік

I березня — приєднання Болгарії до «Тристороннього пакту». Вступ німецьких військ у Болгарію

II березня — прийняття закону про ленд-ліз у США

5 квітня — підписання договору про дружбу й ненапад між СРСР і Югославією

6 — 17 квітня — загарбання Югославії німецькими військами 13 квітня — підписання пакту про нейтралітет між СРСР

і Японією зо квітня — прийняття в Німеччині рішення про напад на

СРСР 22 червня 1941 р. 10 травня — місія Гесса в Англію 18 травня — капітуляція італійських військ в Ефіопії перед

англійцями 18 червня — укладення договору про дружбу й ненапад

між Німеччиною і Туреччиною 22 червня — напад Німеччини, Румунії й Фінляндії на

СРСР.

Початок Великої Вітчизняної війни

радянського народу.

223

Оголошення Італією війни проти СРСР. Заява У. Черчілля про підтримку СРСР заява уряду США про підтримку СРСР виступ Ф. Рузвельта про підтримку СРСР оголошення Угорщиною війни проти СРСР угода між урядами СРСР і Великобританії про спільні дії у війні проти Німеччини угода між СРСР і Чехословаччиною про від­новлення дипломатичних відносин і взаємну допомогу

місія Г. Гопкінса в Москву угода між СРСР і Польщею про відновлення дипломатичних відносин і взаємну допомогу відновлення дипломатичних відносин між СРСР і Норвегією та Бельгією «Атлантична хартія» Ф. Рузвельта й У. Чер­чілля

англо-радянська угода про торгівлю вручення нот СРСР й Англії Ірану про вве­дення їхніх військ в Іран визнання радянським урядом Національного комітету «Вільна Франція»

Московська конференція представників СРСР, США й Англії про взаємні воєнні по­ставки

Декларація Ф. Рузвельта про поширення за­кону ленд-лізу на СРСР

радянсько-польська Декларація про дружбу й взаємну допомогу

наступ радянських військ під Москвою оголошення Англією війни Фінляндії, Угор­щині та Румунії

напад Японії на Перл-Харбор та інші володін­ня США, Англії та Голландії в Тихому океані оголошення Японією війни проти США й Англії.

Оголошення США й Англією війни проти Японії

оголошення Китаєм війни проти Японії оголошення Німеччиною й Італією війни проти США.

Оголошення США війни проти Німеччини й Італії.

Воєнна угода Німеччини, Італії та Японії про спільну війну проти США й Англії

Вашингтонська конференція представників США й Англії з питань стратегії

1942 рік

Вашингтонська Декларація 26 Об'єднаних Націй підписання в Лондоні Договору між СРСР і Великобританією про союз у війні проти гіт-

23 червня

24 червня 27 червня 12 липня

18 липня

29 липня — 1 серпня зо липня

3—7 серпня 14 серпня

16 серпня 25 серпня

27 вересня

29 вересня — 1 жовтня

7 листопада

4 грудня

5 грудня

6 грудня

7 грудня

8 грудня

9 грудня 11 грудня

22 грудня 1941 р. 14 січня 1942 р.

1 січня 26 травня

224

лерівської Німеччини та її спільників у Євро­пі та про співробітництво й взаємну допомо­гу після війни

підписання у Вашингтоні Угоди між СРСР і США про принципи, застосовані до взаємної допомоги в проведенні війни проти агресії англо-радянське й американо-радянське ко­мюніке про відкриття другого фронту в Європі в 1942 р.

Встановлення дипломатичних відносин між СРСР і Канадою

встановлення дипломатичних відносин між СРСР і Голландією

битва під Сталінградом

повідомлення про нараду Й. Сталіна й У. Чер-чілля в Москві

рейд англо-канадських військ на Дьєпп встановлення дипломатичних відносин СРСР з Кубою, Австралією та Люксембургом наступ англійських військ під Ель-Аламейном висадка англо-американських військ у Фран­цузькій Північній Африці відновлення дипломатичних відносин між СРСР і Мексикою

вторгнення німецько-італійських військ у не-окуповану зону Франції

1943 рік

конференція Ф. Рузвельта й У. Черчілля в Касабланці (Марокко)

відновлення дипломатичних відносин між СРСР і Уругваєм

початок наступу англо-американських військ у Тунісі

встановлення дипломатичних відносин між СРСР і Ефіопією

розірвання СРСР відносин з польським еміг­рантським урядом

початок формування польської дивізії ім. Т. Косцюшка

Вашингтонська конференція Ф. Рузвельта й У. Черчілля

капітуляція німецько-італійських військ у Тунісі початок операції німецьких військ «Цита­дель» під Курськом і Орлом встановлення дипломатичних відносин між СРСР і Єгиптом

висадка військ США й Англії на Сицилії перехід у контрнаступ радянських військ під Курськом і Орлом

крах фашистського режиму в Італії. Форму­вання уряду Бадольо

перший салют у Москві на честь перемоги Чер­воної Армії й визволення Орла та Білгорода

11 червня

12 червня

10 липня

17 липня 1942 р. — 2 лютого 1943 р.

18 липня

19 серпня

5 — 14 жовтня

23 жовтня 8 листопада

10 — 12 листопада

11 листопада

14 — 26 січня 27 січня 21 березня 21 квітня 25 квітня 9 травня 11—29 травня

12 — 13 травня

5 липня

6 — 26 липня

10 липня 15 липня

25 липня 5 серпня

225

11 — 24 серпня

З вересня 8 вересня 13 жовтня

конференція Ф. Рузвельта й У. Черчілля у Квебеку

висадка англійських військ у Південній Італії капітуляція Італії

оголошення урядом Бадольо війни Німеччи­ні. Декларація СРСР, Англії, США про ви­знання Італії спільно воюючою стороною Московська конференція міністрів закордон­них справ СРСР, США й Англії визволення радянськими військами м. Києва Каїрська конференція Ф. Рузвельта, У. Чер­чілля й Чан Кайші

Тегеранська конференція глав урядів СРСР, США й Англії

зустріч Ф. Рузвельта й У. Черчілля з прези­дентом Туреччини Іненю в Каїрі підписання в Москві Договору про дружбу, взаємну допомогу й співробітництво між СРСР і Чехословаччиною

19 — зо жовтня

6 листопада

20 — 26 листопада

28 листопада — 1 грудня

4—6 грудня 12 грудня

I лютого

5 лютого

7 — 11 березня

26 березня

Березень 13 травня

6 червня

З липня 20 липня 22 липня

1 серпня —

2 жовтня 2 серпня

15 серпня

21 серпня — 28 вересня 25 серпня 29 серпня

4 вересня

5 вересня

II — 16 вересня

1944 рік

Закон Верховної Ради СРСР про надання со­юзним республікам повноважень у галузі зов­нішніх зносин

Указ Президії Верховної Ради УРСР «Про утворення НКЗС УРСР»

встановлення безпосередніх відносин між СРСР й Італією

вихід радянських військ на державний кордон з Румунією

вступ німецьких військ до Угорщини заява урядів СРСР, США й Англії до Угорщи­ни, Румунії, Болгарії й Фінляндії з пропозицією негайно припинити війну на боці Німеччини висадка англо-американських військ у Нор­мандії — відкриття другого фронту в Європі визволення радянськими військами м. Мінська замах на Гітлера день народження народної Польщі

антигітлерівське повстання у Варшаві розрив Туреччиною дипломатичних відносин з Німеччиною

висадка американо-французьких військ у Південній Франції

конференція в Думбартон-Оксі

визволення Парижа

оголошення Румунією війни Німеччині

вихід Фінляндії з війни проти СРСР

оголошення радянським урядом війни Болгарії

конференція Ф. Рузвельта й У. Черчілля у

Квебеку

226

12 вересня 19 вересня 9—18 жовтня -23 жовтня -

28 жовтня -

29 листопада - 10 грудня -

16 грудня 1944 р. — 21 січня 1945 р. -

підписання в Москві угоди про перемир'я з Румунією

підписання в Москві угоди про перемир'я з Фінляндією

переговори між Й. Сталіним і У. Черчіллем у Москві

визнання урядами СРСР, США й Великобри­танії Тимчасового уряду Франції підписання в Москві угоди про перемир'я з Болгарією

завершення визволення Албанії підписання в Москві Договору про союз і взаємну допомогу між СРСР і Францієм

наступ німецьких військ в Арденнах

2 — 5 січня —

17 січня —

20 січня —

4 — 11 лютого —

13 лютого —

23 лютого —

Березень — квітень —

5 квітня —

11 квітня —

1945 рік

встановлення дипломатичних відносин між СРСР і Польщею визволення м. Варшави

підписання в Москві угоди про перемир'я з Угорщиною

Ялтинська (Кримська) конференція глав уря­дів СРСР, США, Англії визволення м. Будапешта оголошення Туреччиною війни Німеччині та Японії

установлення дипломатичних відносин СРСР з Венесуелою, Бразилією й Болівією денонсація урядом СРСР радянсько-японсько­го пакту про нейтралітет від 13 квітня 1941 р. підписання в Москві Договору про дружбу, взаємну допомогу й післявоєнне співробіт­ництво між СРСР і Югославією помер президент США Ф. Д. Рузвельт здобуття радянськими військами м. Відня підписання в Москві Договору про дружбу, взаємну допомогу й післявоєнне співробіт­ництво між СРСР і Польщею зустріч радянських і американських військ у районі Торгау (на Ельбі)

конференція в Сан-Франциско розстріл Муссоліні самогубство Гітлера

здобуття радянськими військами Берліна підписання у Карлсхорсті акта про беззасте­режну капітуляцію Німеччини визволення радянськими військами м. Праги припинення поставок США Радянському Союзові за ленд-лізом

підписання в Берліні урядами СРСР, США, Англії й Франції Декларації про поразку Ні­меччини

12 квітня

13 квітня 21 квітня

25 квітня

25 квітня -

26 червня 28 квітня зо квітня 2 травня

8 травня

9 травня 12 травня

5 червня

227

26 червня 29 червня

16 липня

17 липня — 2 серпня

6 серпня

8 серпня

9 серпня

14 серпня

2 вересня

підписання Статуту ООН на конференції в

Сан- Франциско

підписання Договору між СРСР і Чехосло-

ваччиною про Закарпатську Україну

випробування атомної бомби в штаті Невада

(США)

Потсдамська (Берлінська) конференція глав

урядів СРСР, США й Англії

США скинули атомну бомбу на м. Хіросіма

Заява уряду СРСР про стан війни з Японією

з 9 серпня

США скинули атомну бомбу на м. Нагасакі

підписання Договору про дружбу й союз між

СРСР і Китаєм

підписання акта про капітуляцію Японії.

Проголошення Демократичної Республіки

В'єтнам.

Кінець другої світової війни

СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

Основна

Дюрозель Жан-Батіст. Історія дипломатії від 1919 р. до наших часів / Пер. з фр. К., 1995.

История внешней политики СССР / Под ред. А. А. Громнко, Б. Н. Пономарева: В 2 т. Т. 1 (1917 - 1945). М., 1986.

История дипломатии / Под ред. А. А. Громмко й др.: В 5 т. 2-е изд. Т. З (1914 — 1939). М., 1965; Т. 4 (1939 - 1945). М., 1975.

История мсждународньіх отношений й внешней политики СССР: 1917 - 1967 / Под ред. В. Г. Трухановского: В 3 т. Т. 1 (1917 - 1939). М., 1966;. Т. 2 (1939 - 1945). М., 1967.

История международннх отношений й внешней политики СССР: 1917 - 1987 / Под ред. Й. А. Кирилина: В 3 т. Т. 1 (1917 - 1945). М., 1986.

История США / Гл. ред. Г. Н. Севостьянов: В 4 т. Т. З (1918 — 1945). М., 1985.

Клейменова Н. Е., Сидоров А. Ю. Версальско-Вашингтонская систе­ма международннх отношений: проблеми становлення й развития: Курс лекций по истории международннх отношений (1918 — 1939). Ч. 1. М., 1995.

Додаткова

Ахтамзян А. А. Рапалльская политика. Советско-германские отно-шения, 1922 - 1932. М., 1974.

Бережков В. М. Страницн дипломатической истории. М., 1984.

Борисов Ю. В. Советско-французские отношения, 1924 — 1945. М., 1964.

Винниченко В. Відродження нації: В 3 ч. К., 1990.

Дипломатический словарь / Под ред. А. А. Громнко й др.: В 3 т. 4-е изд. М., 1984 - 1986.

Документи внешней политики СССР: В 21 т. М., 1957 — 1977.

Европа между миром й войной, 1918 — 1939. М., 1992.

Жилин П. А. Как фашистская Германия готовила нападение на Со-ветский Союз. М., 1966.

Жуков Г. К. Воспоминания й размншления. М., 1992 (1969).

Загладин Н. В. История успехов й неудач советской дипломатии. М., 1990.

Земсков Й. Н. Дипломатическая история второго фронта в Европе. М., 1982.

Исразлян В. Л. Антигитлеровская коалиция: Дипломатическое со-трудничество СССР, США й Англии в годи второй мировой войнн. М., 1964.

Исразлян В. Л. Дипломатическая история Всликой Отечественной войнн 1941 - 1945 гт. М., 1986.

Исразлян В. Л., Кутаков Л. Н. Дипломатия агрессоров. М., 1967.

229

История второй мировой войнн. 1939 — 1945: В 12 т. М., 1973 — 1982.

Історія України / Л. Г. Мельник, В. Ф. Верстюк, М. В. Демчснко та ін.: Навч. посібник: Курс лекцій: У 2 кн. К., 1992. Кн: 2: XX століття.

Кошкин А. А. Крах стратегии «Спелой хурмн». Воєнная политика Японии в отношснии СССР, 1931 - 1945 гг. М., 1989.

Кутаков Л. Н. История советско-японских дипломатических отно-шений. М., 1962.

О прошлом во имя будущего. Вторая мировая война: причини, ито-ги, уроки /Под ред. П. А. Жилина, П. П. Севостьянова и др. М., 1985.

Переписка Председателя Совета Министров СССР с Президентами США и Премьер-министрами Великобритании во время Великой Оте-чественной войнн 1941 — 1945 гг.: В 2 г. М., 1976.

Победа, изменившая мир / Г. Н. Цветков, Е. В. Сарнчев, Д. Фили-пов и др. К., 1990.

Розтав Г. Л. Конец «третього рейха». М., 1985.

Севостьянов Г. Н. Дипломатическая история войнн на Тихом оке­ане. М., 1969.

Севостьянов П. П. Перед великим испнтанием: Внешняя политика СССР накануне Великой Отечественной войнн, сентябрь 1939 г. — июнь 1941 г. М., 1981.

Сиполс В. Я. Советский Союз в борьбе за мир и безопасность, 1933 - 1939. М., 1974.

Сиполс В. Я. Дипломатическая борьба накануне второй мировой войнн. М., 1979.

Советская внешняя политика, 1917 — 1945 гг. Поиски нових под-ходов. М., 1992.

СССР в борьбе за мир накануне второй мировой войнн, сентябрь 1938 г. — август 1939 г.: Документи и материалн. М., 1971.

Субтельний О. Україна: історія. К., 1993.

Українська державність у XX столітті: Історико-політологічний ана­ліз. К., 1996.

Українська РСР на міжнародній арені / За ред. В. М. Корецького, К. С. Забігайла та ін.: 36. документів (1917 — 1923 рр.). К., 1966.

Хміль І. С. З прапором миру крізь полум'я війни. (Дипломатична діяльність Української РСР, 1917 - 1920 р). К., 1962.

Цветков Г. Н. Шестнадцать лет иепризнания. Политика США в от-ношении Советского государства в 1917 — 1933 гг. К., 1971.

Цветков Г. Н. СССР и США: отношения, влияющие на судьбн ми­ра. К., 1988.

ЗМІСТ

11

19

27

41

57

64

74

90

104

114

123

133

142

151

165

175

Передмова

Розділ І

МІЖНАРОДНА СИТУАЦІЯ НА ЗАКЛЮЧНОМУ ЕТАПІ ПЕРШОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ (1917 - 1918 рр.)

Глава 1. Міжнародні відносини в період війни в Європі (1917 р.) Глава 2. Жовтнева революція й міжнародні відносини (1917 — початок 1918 рр.)

Глава 3. Мирні переговори Росії та України з державами Четвер­ного Союзу. Брестський мир (1918 р.)

Розділ II

ВЕРСАЛЬСЬКО-ВАШИНГТОНСЬКА СИСТЕМА МІЖНАРОДНИХ ВІДНОСИН У 20-Х РОКАХ

' Глава 4. Паризька мирна конференція й становлення Версаль-ської системи міжнародних відносин (1919 — 1920 рр.)

Глава 5. зовнішня політика РСФРР і УНР під час іноземної ін­тервенції та громадянської війни (1918 — 1921 рр.)

Глава 6. Міжнародні відносини й зовнішня політика радянської Росії на Сході (1919 - 1921 рр.)

" Глава 7. Вашингтонська конференція й становлення Вашинг­тонської системи міжнародних відносин (1921 — 1922 рр.)

Глава 8. Проблеми нормалізації міжнародних економічних від­носин у Європі в 1922 — 1923 рр.

Глава 9. Стабілізація міжнародних відносин у 1924 — 1929 рр.

Розділ III МІЖНАРОДНІ ВІДНОСИНИ Й зоВНІШНЯ ПОЛІТИКА В зо-Х РОКАХ

Глава 10. Міжнародні відносини в період світової економічної кризи 1929 — 1933 рр.

Глава 11. Утворення вогнищ війни на Далекому Сході та в Євро­пі (1933 - 1935 рр.)

Глава 12 Воєнна агресія Італії, Німеччини та Японії в 1935 — 1937 рр.

Глава 13. Агресія Німеччини в Центральній Європі й Мюнхен­ська змова західних держав (1938 р.)

Глава 14. Передвоєнна політична криза в Європі (1939 р.).

Розділ IV

МІЖНАРОДНІ ВІДНОСИНИ ТА зоВНІШНЯ ПОЛІТИКА В ПЕРІОД ДРУГОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ

Глава 15. Міжнародні відносини на початку другої світової вій­ни (вересень 1939 — травень 1941 рр.)

Глава 16. Міжнародні відносини в період утворення антигітле­рівської коаліції (червень 1941 — червень 1942 рр.)

Глава 17. Міжнародні відносини й зовнішня політика періоду докорінного перелому в другій світовій війні (1943 р.)

231

Глава 18. Міжнародні відносини під час вирішальних перемог антигітлерівської коаліції в 1944 р. 184

Глава 19. Міжнародні відносини й зовнішня політика напере­додні і в період розгрому Німеччини (лютий — травень 1945 р.) 194

Глава 20. Міжнародні відносини на заключному етапі другої світової війни (червень — вересень 1945 р.)206

Найважливіші дати 215

Список рекомендованої літератури 229

Навчальний посібник

' "

Іра

ЦВЄТКОВ Гліб Миколайович