Хорватія

Офіційна назва - Республіка Хорватія - Republika Hrvatska - хорват. мовою;Republic of Croatia - анг. мовою. Географічне положення - розташована у південно - східній  частині Європи, західне узбережжя омивається Андріатичним морем. Хорватське Адріатичне узбережжя - одне з найбільш порізаних у світі: тут налічується 1185 островів та острівців. 66 з них заселені. Найбільший з них - острів Крк; інші великі острови: Крес, Хвар, Пагі Коркула. Найбільші півострови - Істрія та Пельжесак, найбільша затока - Кварнер.

Площа території  - 56 538 кв. км.

Кількість населення - 4,434 млн. осіб (2008 р.);з них - хорвати - 89,6 %; 4,5% - серби.

Столиця - Загреб (Zagreb) - 785,866 тис. осіб(2007 р.). Адміністративний поділ: Хорватія складається з 21області (жупанії): Біловар-Білогора, місто Загреб, Дубровнік-Неретва, Істра, Карловак, Копрівніца-Крізевчі, Крапіна-Загор'є, Ліка-Сень, Медімур'є, Oсієк-Баранья, Пожега-Славонія, Прімор'є-Горскі Котар, Шибеник, Сісак-Мославіна, Славонскі Брод-Посавіна, Раскол-Далмація, Вараждін, Віровітіца-Подравіна, Вуковар-Срем, Задар-Kнін, Загреб.  В свою чергу жупані поділяються на громади та міста. У Хорватії 123 міста і 423 громади. Статус жупанії має і Загреб. Інші великі міста: Спліт, Рієка, Осієк. Офіційна мова - хорватська( латинська графіка).

Релігія - католики (87,8%), православні(4,4%), мусульмани(1,2%), протестанти(0,2%).

Грошова одиниця - куна = 100 лип. Національне свято - 25 червня - День незалежності (1991 р.).

Членство в міжнародних організаціях - ООН, ОБСЄ, РЄ(1996), НАТО(2009) .

Історія

З VI—VII ст. Хорватію заселяли слов'янські племена, предки хорватів, які, за деякими відомостями, переселилися сюди з території нинішньої південної Польщі та Західної України (т. зв. білі хорвати). У VIII—IX ст. Хорватію підкорили франки. У IX ст. хорвати утворили окреме князівство, а 925 р. — королівство (перший король — Томіслав). Вони прийняли християнство і латинське письмо з Риму. У 1102—1526 pp. Хорватія перебувала в персональній унії з Угорщиною, зберігаючи державну автономію з окремим парламентом (сабором) під владою угорських королів; приморська Хорватія (Далмація) була переважно під контролем Венеції. У XVI—XVII ст. більшою частиною Хорватії володіла Османська Імперія, решта опинилася під владою Габсбургів. Під час угорської революції (1848—1849) хорвати стали по боці Австрії й оголосили автономію; з 1867 р. Хорватію знов приєднано до Угорщини, яка мадяризувала хорватів. У XIX ст. почалося національно-культурне відродження Хорватії в рамках загального південнослов'янського руху (т. зв. ілліризму), що пропаґував єдність південних слов'ян. 29 жовтня 1918 р. Народний Сабор в Загребі проголосив самостійність Хорватії, яка 1 грудня 1918 р. увійшла до Королівства сербів, хорватів і словенців (1929 року перейменованого на Югославію). 1939 року Хорватія одержала автономію в складі Югославії, а в 1941—1945 рр. існувала Незалежна Держава Хорватія в союзі з Німеччиною й Італією, під проводом «поглавніка» Анте Павеліча і партії «усташів» . У 1943—1945 рр. Хорватія була тереном запеклої боротьби між сербами і хорватами, комуністами й антикомуністами. Провідник партизанів Йосип Броз Тіто за допомогою СССР і західних союзників здобув перемогу над німецькими військами й «усташами», і Хорватія була включена до комуністичної федеративної Югославії як одна з республік. 25 червня 1990 р. було відновлено незалежність Хорватії. У 2005 році Хорватія подала заявку на вступ до ЄС, яку після тривалих залагодження необхідних питань і моніторингів задовольнили у червні 2011 року, відтак до 1 липня 2013 року країна має стати 28-м членом ЄС