ОРГАНІКА

1. Теорія Бутлерова. Її основні положення.

За цією теорією властивості хімічні сполуки залежать від кількості і якості атомів, з яких складається молекула, від послідовності і характеру їхнього зв'язку та взаємного впливу. Бутлеров вважав, що кожній молекулі речовини відповідає певна будова, яку можна виразити за допомогою формули, де більш-менш точно відображені реальні зв'язки та розташування атомів у молекулі. Теорія Бутлерова пояснила явище ізомерії, дала можливість визначити будову органічних речовин і передбачити нові класи органічних сполук

2. Основні положення теорії хімічної будови органічних сполук

3. • у хімічних сполуках атоми зєднуються між собою у перному порядку відповідно до їх валентності, що визначає хімічну будову молекул;

4. • хімічні і фізичні властивості огранічних сполук залежать як від природи і кількості атомів, що входять до їх складу, так і від хімічної будови молекул;

5. • для кожної емпіричної формули можна вивести певну кількість теоретично можливих структур (ізомерів);

6. • кожна органічна речовина має лише одну формулу хімічної будови, яка дає уявлення про властивості даної сполуки;

7. • у молекулах існує взаємний вплив атомів як бепосередно звязаних, так і безпосередньо не звязаних один з одним.

8.  

9. Теорія О.М.Бутлерова має фундаментальне значення для розвитку хімії, оскільки визначає основні особливості хімічної будови молекул.

10. На основі терії О.М.Бутлерова розроблено сучасну номенклатуру і класифікацію органічних сполук.

2. Ізомерія - причина багатоманітності органічних речовин .

Різні речовини, що мають однакову молекулярну формулу, але відмінні за будовою молекул є ізомерами Існування ізомерів називають явищем ізомерії • Пояснення ізомерії можливе лише на основі теорії Бутлерова • Загальною закономірністю є збільшення кількості ізомерів зі збільшенням кількості атомів у молекулах. Так, наприклад, для гомологічного ряду насичених вуглеводнів кількість ізомерів відповідно дорівнює: C3H8 -1; C4H10 - 2; C5H12 - 3; C6H14 - 5; C7H16 - 9. Типи ізомерії Структурна ізомерія визначається відмінністю у будові ланцюгів Карбону або відмінністю у положенні функціональних груп або кратних зв'язків • • ізомерія вуглецевого скелету приклади і пояснення Насичений вуглеводень бутан C4H10 утворює два ізомери, які відрізняються порядком з'єднання атомів Карбону. Ароматичні вуглеводні антрацен і фенантрен мають однакову молекулярну формулу С14H10, але відрізняються порядком з'єднання атомів Карбону, тобто є ізомерами. В залежності від кількості атомів Карбону, які зв'язані з даним атомом Карбону розрізняють: первинний атом Карбону має хімічний зв'язок лише з одним атомом Карбону; вторинний атом Карбону має хімічний зв'язок з двома атомами Карбону; третинний атом Карбону має хімічний зв'язок з трьома атомами Карбону; четвертинний атом Карбону має хімічний зв'язок з чотирма атомами Карбону.

3) Вуглеводні. Застосування. Номенклатура .

Вуглево́дні — органічні речовини, аліфатичні, аліциклічні та ароматичні сполуки, до складу молекул яких входять лише атоми вуглецю і водню.

Вони утворюють гомологічні ряди. У природі вуглеводні зустрічаються в рідкому, твердому і газоподібному стані. У розсіяному вигляді присутні в атмосфері, воді, твердих породах (кероген), в концентрованому — у покладах вугілля, нафти, газу, газогідратів.

У залежності від будови розрізняють ациклічні(аліфатичні) вуглеводні, в молекулах яких атоми утворюють лінійні або розгалужені ланцюги, та ізоциклічні, (карбоциклічні) В., молекули яких являють собою цикли (кільця) трьох і більше атомів С.

Алкани, насичені вуглеводні - насичені ациклічні вуглеводні, що мають загальну формулу C_nH_2n+2, їх також називають парафінами. Більшість їх хімічних реакцій з різними реагентами починається з розриву зв'язку С-Н, тоді як їх розпад при високих температурах йде передусім по зв'язках С-С

сігма зв'язок

Метан	СН4	Газ
Етан	С2Н6	Газ
Пропан	С3Н8	Газ
Бутан	С4Н10	Газ
Пентан	С5Н12	Рідина
Гексан	С6Н14	Рідина
Гептан	С7Н16	Рідина
Октан	С8Н18	Рідина
Нонан	С9Н20	Рідина
Декан	С10Н22

Алке́ни - ненасичені ациклічні вуглеводи, називані також олефінами, що мають загальну формулу C_nH_2n. Легкі алкени, наприклад, етилен і пропілен — гази, які отримують з фракцій при крекінгу нафти. Алкени мають один або більше подвійних зв'язків між атомами вуглецю, тому називаються ненасиченими. Інша назва — олефіни.

= зв'язок

Етилен	C2H4
Пропен	C3H6
Бутен-1	C4H8
Пентен-1	C5H10
Гексен-1	C6H12
Гептен-1	C7H14
Октен-1	C8H16
Нонен-1	C9H18

Алкі́ни, ацетиле́нові вуглево́дні,- члени групи вуглеводнів із загальною формулою C_nH_2n-2, називаються також ацетиленами, ненасичені сполуки; характеризуються одним чи більше потрійними зв'язками між атомами вуглецю.

Легкі алкіни — гази, більш важкі — рідини або тверді речовини.

Хімічні властивості алкінів подібні до властивостей ацетилену

C2H2	Етін
C3H4	Пропін
C4H6	Бутін
C5H8	Пентін
C6H10	Гексін

Аромати́чні вуглево́дні — органічні сполуки, які належать до класу карбоциклічних сполук. У складі молекули ароматичних вуглеводнів є одна або кілька груп з 6 атомів вуглецю(Карбону), сполучених у кільце (бензенове ядро) простими і подвійними зв'язками (формула Кекуле). За сучасними уявленнями, атоми Карбону в бензеновому ядрі сполучені електронами двох типів: одні електрони містяться в площині молекули, інші розміщені перпендикулярно до неї.

Найпростішим представником ароматичних вуглеводнів є бензен, більш складними — нафтален, антрацен, які мають кілька бензенових ядер.