65.Логістичний сервіс

предметом логістичного сервісу є певний комплекс (набір) відповідних послуг.Послуга в узагальненому розумінні - це деяка дія, що приносить користь споживачу. Послуга як продукт праці має споживчу вартість, і це визначає її товарний характер, який виражається в здатності бути реалізованою споживачами як своєрідний товар. Ця риса споріднює послуги з матеріальним товаром. При цьому вартість сервісних послуг іноді може перевершувати витрати безпосередньо на виробництво продукції.Робота з надання послуг, тобто із задоволення будь-чиїх потреб, називається сервісом. Сервіс нерозривно пов’язаний з розподілом і є комплексом послуг, які надаються в процесі замовлення, купівлі, постачання і подальшого обслуговування продукції.Виходячи з цього логістичний сервіс може бути реалізований тільки в сферах розподілу і обігу, він є певною сукупністю послуг, які надаються в процесі безпосереднього постачання товарів споживачам, що є завершальним етапом просування матеріального потоку логістичними ланцюгами.

Відповідно об’єктом логістичного сервісу виступають конкретні споживачі матеріальних потоків.

Логістичне сервісне обслуговування споживачів може здійснюватися як самим виробником, так і торгово-посередницькою структурою, а також спеціалізованими транспортно-експедиційними фірмами. Це залежить від виду логістичної системи, рівня вимог споживачів і стратегії постачальника (виробника, торгового посередника).

66. Реверсивна логістика у дистрибуції. (3)

Реверсивна логістика – процес повернення товарно-матеріальних цінностей (вилучені товари, упаковка і відходи, що підлягають вторинній переробці і рециклінгу) від споживача до виробника.

Напрями використання принципів реверсивної логістики на підприємствах україни

Реверсивна логістика – це сучасна система управління рухом відходів, які виникають в процесі виробництва товарів та в життєдіяльності людини. Виходячи з базисної ідеї логістики, всі стадії виробництва та реалізації продукції об’єднуються в єдиний процес руху та трансформації продукту. Сьогодні, коли зросла небезпека екологічної катастрофи, в цей процес почали включати нову, дуже актуальну, стадію утилізації та подальшої переробки відходів з метою їх повторного використання, що дозволило замкнути логістичний ланцюг.

Реверсивна логістика сьогодні – це напрямок, який тільки почав формуватися, тому її відрізняє розвиток прикладних підходів, що відображаються в роботах вітчизняних та зарубіжних вчених: Б. А. Анікіна, В. І. Бережного, А. М. Гаджинського, М. П. Гордона, І.С. Кородюка, П.В. Куренкова, B.C. Лукинського, А.І. Семененко, В.В Щербакова; Д.Дж. Бауэрсокса, Д.Дж. Клосса, М.Р. Линдерса, Х.Е. Фирона, Р. Шредера.

Пріоритетність еколого-економічного підходу України в стратегії керування суспільним виробництвом уже починає впроваджуватися в життя. Проте на заваді стоять такі перешкоди, як галузеві економічні інтереси, відсутність у господарському механізмі ефективних важелів реалізації природоохоронних принципів[2].

У сфері повторного використання відходів існує чимало складних питань. Ще в 90-х роках минулого століття у більшості розвинених країн світу зрозуміли, що звалища та сміттєспалювальні заводи не розв'язують проблеми твердих побутових відходів. Необхідно було принципово змінити технологію: вилучати з відходів корисні компоненти і після переробки використовувати їх повторно. Для прикладу розглянемо деякі показники. В США, за різними даними, щорічно створюється від 3,5 до 4,3 млрд. т твердих побутових відходів, з яких приблизно половина – це відходи сільськогосподарської діяльності, 1,7 млрд. т – породи горяних розробок, 200-300 тон – побутові відходи. В СНД маса побутових відходів сягає щорічно 90 млн. т, промислових – від 1,0 до 1,2 млрд. т, породи горяних розробок – 6 млрд. т щорічно. Як бачимо, ці показники занадто великі, і це доводить, що проблема дійсно є дуже важливою[3].

Українське законодавство стосовно відходів стає більш жорстким в аспекті курсу України на євроінтеграцію. З 1 січня 2005 року в Україні вступив в силу Закон «Про екологічну мережу України». Головною задачею при цьому є регулювання процесу використання природних ресурсів задля забезпечення екологічного розвитку України.

Займатися проблемою утилізації відходів більш детально почали підприємства, які експортують товари за межі України, тому що в країнах Європи пункт про повернення тари або її утилізацію є обов’язковим. Першим етапом тут є сортування відходів, яке зручно здійснювати безпосередньо у місцях їх утворення: частково у житлових будинках з подальшою обробкою на відповідних підприємствах.

У розвинених країнах розробляють концепції комплексного управління побутовими відходами, причому провідна роль у їх реалізації належить населенню. Для цього слід вести цілеспрямовану роз'яснювальну роботу в освітніх закладах і серед широкої громадськості, використовувати всі важелі виконавчої влади, засоби масової інформації. Також розроблено спеціальне екологічне законодавство, прийняте парламентами переважно більшості розвинутих країн світу. Широкомасштабна переробка відходів є можливою за умови існування інтегрованої схеми переробки та утилізації відходів (рис. 1).

 

 

 

 

 

Рис. 1. Взаємозв’язок процесу виробництва та споживання продукції із

рециклінгом відходів

Статистика свідчить про те, що за рік на одну людину в Україні виодить більш ніж 300 кг побутового мусору. У зв’язку з цим надана вище схема є актуальною для розробки нових технологій переробки твердих побутових відходів (ТПВ) на основі їх особливостей. Розглянемо принципи логістики, які необхідно впроваджувати в систему боротьби з відходами на підприємствах України.

По-перше, це принцип системного підходу. Як система ресурсозберігаючих і природоохоронних заходів вторинне ресурсокористування потребує розробки науково обґрунтованої програми і державного регулювання в цілому задля досягнення максимального ефекту. Важливим кроком в цьому напрямку буде побудова нових підприємств з утилізації відходів. В Україні заводи з переробки відходів працюють лише в двох містах – Києві та Дніпропетровську[4].

По-друге, треба зазначити принцип гуманізації всіх функцій та технологічних рішень в системі реверсивної логістики. Цей принцип регламентовано Законом України «Про відходи»[1], де визначено відповідальність власників відходів щодо їх розміщення, знешкодження, утилізації та екологічно безпечного видалення, пошуку технологій їх залучення у повторне виробництво. Постанова «Про затвердження загальних вимог здійснення переробки, утилізації, знашкодження чи подальшого використання вилученої з обігу неякісної чи небезпечної продукції» регламентує міри запобігання впливу неякісної продукції на життя та здоров’я людини.

По-третє, важливо сказати про принцип тотальних витрат. Під час його впровадження основним напрямом державної політики України буде мінімізація сукупних логістичний витрат протягом процесу зменшення накопичення відходів і повернення їх у виробництво з метою вилучення цінних компонентів і використання їх як вторинних ресурсів.

По-четверте, необхідним є принцип теорії компромісів задля перерозподілу витрат. Існує чимало засобів боротьби з відходами (спалювання, захоронення, злиття у водойми та складування), але кожен з них має свої недоліки: деякі з них доволі коштовні, деякі – над шкодливі для природного середовища. Отже, знаходження оптимального рішення між витратами на переробку відходів та їхнім впливом на довколишнє середовище на будь-якій стадії переробки відходів оптимізує всю логістичну систему.

По-п’яте, треба впроваджувати принцип логістичного сервісу в сфері повернених товарів та відходів. Тобто, на кожному підприємстві потрібна бути налагоджена лінія прийомки, сортування та переробки відходів, біля житлових споруд повинні бути декілька окремих урн для різноманітних відходів (скла, їжі, пластику, паперу).

По-шосте, важливим є принцип глобальної оптимізації в галузі реверсивної логістики. Протягом оптимізації структури та управління логістичною системою необхідним є загальне узгодження окремих цілей функціонування елементів задля досягнення максимального ефекту усієї системи. Це виражається в чіткій законодавчій базі, яка спрацьовуватиме на місцях, в окремих підприємствах та в кожного громадянина України.

Отже, потрібно змінити загальнодержавну політику стосовно поводження з відходами, ключовим елементом якої має стати впровадження логістичний принципів створення єдиної системи управління усіма видами відходів з відповідним законодавчим урегулюванням. Головну роль в цьому процесі відіграватиме реверсивна логістика.

71. АВС-аналіз. (3)

Во многом метод расчета потребности в материалах и необходимая точность расчета зависит от различных характеристик материалов.

Вспомогательным средством для классификации материалов служит АВС-анализ.

Его обычно используют для распределения материалов в зависимости от количества и цены(или каких-либо других характеристик).

Его результатом является построение кривой Лоренца. Она характеризует кумулятивное возрастание величин двух взаимосвязанных признаков(в % к итогу), нанесенное на график и показывает степень концентрации отдельных элементов по группам.

Для исследуемых обычно соотношений количества и стоимости этот анализ приводит к следующим результатам: небольшое количество наименований деталей и материалов составляет большую часть стоимости, для большого количества наименований эта доля стоимости относительно мала (Рис.2).

Рис.2. Взаимосвязь между количеством и стоимостью

Таким образом, 15 % деталей составляют 80 % стоимости (группа А), 35 % – 15 % (группа В), 50 % -5 % (группа С).

Поэтому для деталей группы А необходимо особенно точно рассчитывать потребность; оптимальную величину заказа; состояние запасов следует тщательно контролировать.

С помощью анализа XYZ ассортимент деталей, находящихся на складе распределяют в зависимости от частоты потребления.

Детали класса X характеризуются постоянной величиной их потребности.

Детали класса Y характеризуются заранее известными тенденциями определения потребности в них (например, сезонностью).

Детали класса Z потребляются нерегулярно, какие-либо тенденции потребления отсутствуют.

Иногда для распределения материалов на группы X, Y, Z используют коэффициенты вариации, определяемые по формуле:

(http://www.bestreferat.ru/referat-75107.html

72. Крива Лоренца та коефіцієнт Джині. (3)

• Крива Лоренса та коефіцієнт Джині. Крива Лоренса на малюнку 1 демонструє, яку частку доходу заробив певний відсоток населення. Чим більше відходить крива Лоренцо від кривої “абсолютної рівності”, тим більшою є нерівність. Показник нерівності можна отримати, якщо розділити площину фігури АВС на площину трикутника ADBC. Коефіцієнт Джині дорівнює одиниці мінус отримана величина. Чим більший коефіцієнт Джині, тим більшою буде нерівність.

• Рівень бідності є загальновживаним показником розподілення доходу. Це є частка населення, доход на сім’ю якої нижчий за абсолютний рівень, що називають межею бідності. Межа бідності певною мірою є випадковим показником та може бути встановлена на різних рівнях (див. 2.3.1).

Малюнок 1. Крива Лоренцо

Крива абсолютної В

рівності

Частка

доходу D

Крива Лоренцо

С

74. Розрахунок коефіцієнтів варіації та XYZ-аналіз. (3)

Принцип диференціації асортименту в процесі аналізу XYZ інший - тут весь асортимент поділяють на три групи залежно від рівномірності попиту і точності прогнозування. До групи “Х” включають товари, попит на який рівномірний, або може незначно коливатися. Обсяг реалізації за товарами, включеними до даної групи, добре передбачається. До групи “Y” включають товари, які споживаються в обсягах, що коливаються. Зокрема, до цієї групи можуть бути включені товари із сезонним характером попиту. Можливості прогнозування попиту за товарами цієї групи – середні. До групи “Z” включають товари, попит на які виникає лише епізодично, будь-які тенденції відсутні. Прогнозувати обсяги реалізації товарів цієї групи досить складно. Ознакою, на основі якої конкретну позицію асортименту зараховують до тієї чи іншої групи, є коефіцієнт варіації попиту (?) за цією позицією: ? = , де хі – і-те значення попиту за оцінюваною позицією; х – середнє значення попиту за оцінюваною позицією за період n; n – величина періоду, за який зроблено оцінку. Величина коефіцієнту варіації змінюється в межах від нуля до нескінченості. Поділ на групи X, Y і Z може бути здійснений на основі алгоритму: 1) група X – інтервал 0 ? ? ? 10%; 2) група Y – інтервал 10% ? ? ? 25%; 3) група Z – інтервал 25% ? ? ? ?. Результатом спільного проведення аналізу АВС і XYZ є матриця, яка складається з дев’яти різних класів (рис.9.1). Поєднання даних про співвідношення кількості та вартості АВС – аналізу з даними про співвідношення кількості та структури споживання XYZ – аналізу дозволяють отримати цінні інструменти планування, контролю й управління для системи постачання в цілому, і управління запасами зокрема.

	А	В	С
Х – матеріал	Висока споживча вартість	Середня споживча вартість	Низька споживча вартість
	Високий ступінь надійності прогнозу споживання	Високий ступінь надійності прогнозу споживання	Високий ступінь надійності прогнозу споживання
Y - матеріал	Висока споживча вартість	Середня споживча вартість	Низька споживча вартість
	Середній ступінь надійності прогнозу споживання	Середній ступінь надійності прогнозу споживання	Середній ступінь надійності прогнозу споживання
Z - матеріал	Висока споживча вартість	Середня споживча вартість	Низька споживча вартість
	Низькій ступінь надійності прогнозу споживання	Низькій ступінь надійності прогнозу споживання	Низькій ступінь надійності прогнозу споживання

Рис.9.1. Комбінація АВС – і XYZ – аналізу

75. Матриця суміщення XYZ-аналізу з АВС-аналізом. (2)

Логістика - Ларіна:Аналіз ABC-XYZ в управлінні матеріальними запасами

Усі розглянуті вище системи управління запасами пов’язані з певним порядком контролю їх фактичного рівня на складах, що часто вимагає витрат фінансових, трудових та інформаційних ресурсів, особливо для багато номенклатурних запасів. Однак зазвичай із загального числа найменувань найбільша вартість запасу (або основна частка витрат на управління ними) припадає на відносно невелику їх кількість. Дану залежність демонструє АВС-аналіз. У загальному випадку АВС-аналіз є методом, за допомогою якого визначають ступінь розподілу конкретної характеристики між окремими елементами якої-небудь множини. У його основу покладено припущення, що відносно невелика кількість видів товарів, які повинні неодноразово закуповуватися, складає велику частину загальної вартості товарів, що закуповуються. В основі методу АВС лежить так зване правило Паретто. Відповідно до методу Паретто безліч керованих об’єктів поділяється на дві неоднакові частини (80/20). Широко розповсюджений у логістиці метод АВС пропонує глибший поділ - на три частини. Щодо управління матеріальними запасами, метод АВС – спосіб нормування і контролю за станом запасів, який полягає в розбитті номенклатури N, реалізованих товарно-матеріальних цінностей на три нерівно потужних підмножини А, В і С на основі деякого формального алгоритму. Для проведення АВС- аналізу необхідно: 1) встановити вартість кожного товару (за закупними цінами); 2) розташувати товари за зменшенням ціни; 3) знайти суму даних про кількість і витрати на придбання; 4) розбити товари на групи залежно від їх питомої ваги в загальних витратах на придбання. Залежно від витрат товарні запаси поділяються на три групи - А, В, С за їх питомою вагою в загальних витратах на придбання. Однак розподіл не обов’язково відбувається на три групи, число груп та їх межі вибираються довільно. Найбільш розповсюдженою є така класифікація: Група “А”: найбільш дорогі та коштовні товари, на частку яких припадає приблизно75-80% загальної вартості запасів, але вони складають лише 10-20% загальної кількості товарів, які знаходяться на зберіганні. Група “В”: середні за вартістю товари. Їх частка в загальній сумі запасів складає приблизно 10-15%, але у кількісному відношенні ці запаси складають 30-40% продукції, яка зберігається. Група “С”: найдешевші. Вони становлять 5-10% від загальної вартості виробів, які зберігаються, і 40-50% від загального обсягу зберігання. Аналіз АВС показує значення кожної групи товарів. Зазвичай на 20% всіх товарів, які знаходяться в запасах, припадає 80% всіх витрат. Виходячи з цього, для кожної з трьох груп товарів закладається різний ступінь деталізації під час планування та контролю. Аналіз АВС дозволяє класифікувати асортименти одиниці за їх вартістю. Принцип диференціації асортименту в процесі аналізу XYZ інший - тут весь асортимент поділяють на три групи залежно від рівномірності попиту і точності прогнозування. До групи “Х” включають товари, попит на який рівномірний, або може незначно коливатися. Обсяг реалізації за товарами, включеними до даної групи, добре передбачається. До групи “Y” включають товари, які споживаються в обсягах, що коливаються. Зокрема, до цієї групи можуть бути включені товари із сезонним характером попиту. Можливості прогнозування попиту за товарами цієї групи – середні. До групи “Z” включають товари, попит на які виникає лише епізодично, будь-які тенденції відсутні. Прогнозувати обсяги реалізації товарів цієї групи досить складно. Ознакою, на основі якої конкретну позицію асортименту зараховують до тієї чи іншої групи, є коефіцієнт варіації попиту (?) за цією позицією: ? = , де хі – і-те значення попиту за оцінюваною позицією; х – середнє значення попиту за оцінюваною позицією за період n; n – величина періоду, за який зроблено оцінку. Величина коефіцієнту варіації змінюється в межах від нуля до нескінченості. Поділ на групи X, Y і Z може бути здійснений на основі алгоритму: 1) група X – інтервал 0 ? ? ? 10%; 2) група Y – інтервал 10% ? ? ? 25%; 3) група Z – інтервал 25% ? ? ? ?. Результатом спільного проведення аналізу АВС і XYZ є матриця, яка складається з дев’яти різних класів (рис.9.1). Поєднання даних про співвідношення кількості та вартості АВС – аналізу з даними про співвідношення кількості та структури споживання XYZ – аналізу дозволяють отримати цінні інструменти планування, контролю й управління для системи постачання в цілому, і управління запасами зокрема. А В С Х – матеріал Висока споживча вартість Середня споживча вартість Низька споживча вартість   Високий ступінь надійності прогнозу споживання Високий ступінь надійності прогнозу споживання Високий ступінь надійності прогнозу споживання Y - матеріал Висока споживча вартість Середня споживча вартість Низька споживча вартість   Середній ступінь надійності прогнозу споживання Середній ступінь надійності прогнозу споживання Середній ступінь надійності прогнозу споживання Z - матеріал Висока споживча вартість Середня споживча вартість Низька споживча вартість Низькій ступінь надійності прогнозу споживання Низькій ступінь надійності прогнозу споживання Низькій ступінь надійності прогнозу споживання Рис.9.1. Комбінація АВС – і XYZ – аналізу

1 Границами производственной логистики являються завершающие процессы заготовительной логистики и начало распределительной. Являясь элементами общей логистики предприятия, все подсистемы долны работать на максимизацию общего результата, а не подразделений в отдельности.

90