Тема 5. Порядок розгляду звернень громадян органами державної влади, підприємствами, установами, організаціями

1. Загальний порядок розгляду звернень громадян.

2. Особливості розгляду окремих категорій звернень. Звернення депутатів.

1. Загальний порядок розгляду звернень громадян.

Право на звернення є одним із конституційних прав особи. Стаття 40 Конституції України встановлює, що усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов’язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.

Відповідно до Закону України “Про звернення громадян” право на звернення мають громадяни України та особи, які не є громадянами України, але законно знаходяться на її території, якщо інше не передбачено міжнародними договорами.

За особами, які мають право на звернення визнають право на невтручання з боку держави у використання ним свобод, право на участь в управлінні державними справами, із зобов’язанням дотримуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.Право на звернення є одним з основних кожного громадянина та забезпечується Конституцією України.

Зокрема, громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням стосовно реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.

Під зверненнями громадян слід розуміти викладені в письмовій або усній формі:

1. пропозиції (зауваження);

2. заяви (клопотання);

3. скарги.

Пропозиція (зауваження) - звернення громадян, де висловлюються порада, рекомендація щодо діяльності органів державної влади і місцевого самоврядування, депутатів усіх рівнів, посадових осіб, а також висловлюються думки щодо врегулювання суспільних відносин та умов життя громадян, вдосконалення правової основи державного і громадського життя, соціально-культурної та інших сфер діяльності держави і суспільства.

Заява (клопотання) - звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності. Клопотання - письмове звернення з проханням про визнання за особою відповідного статусу, прав чи свобод тощо.

Скарга - звернення з вимогою про поновлення прав і захист законних інтересів громадян, порушених діями (бездіяльністю), рішеннями державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, посадових осіб.

Звернення адресуються органам державної влади і місцевого самоврядування, підприємствам, установам, організаціям незалежно від форм власності, об'єднанням громадян або посадовим особам, до повноважень яких належить вирішення порушених у зверненнях питань. Любе звернення має відповідати встановленим вимогам. Зокрема, у ньому повинні бути такі реквізити, як: прізвище, ім'я, по батькові, місце проживання громадянина, викладено суть порушеного питання, зауваження, пропозиції, заяви чи скарги, прохання чи вимоги. Воно може бути усним (викладеним громадянином і записаним посадовою особою на особистому прийомі) чи письмовим, надісланим поштою або переданим громадянином до відповідного органу, установи особисто чи через уповноважену ним особу, якщо ці повноваження оформлені відповідно до чинного законодавства. Звернення мають право подавати як окремі особи (індивідуальне), так і групи осіб (колективне). Кожне письмове звернення повинно бути підписано заявником (заявниками) із зазначенням дати.

У випадку, коли звернення оформлено без дотримання вищеназваних вимог, воно повертається заявникові з відповідними роз'ясненнями не пізніш як через десять днів від дня його надходження.

Якщо письмове звернення не містить місця проживання суб’єкта звернення, не підписане автором (авторами), а також з нього неможливо встановити авторство, то воно визнається анонімним і розгляду не підлягає. Не розглядаються також повторні звернення одним і тим же органом від одного і того ж громадянина з одного і того ж питання, якщо перше вирішено по суті, звернення, в яких спливли терміни розгляду та звернення осіб, визнаних судом недієздатними.

Рішення про припинення розгляду такого звернення приймає керівник органу, про що повідомляється особі, яка подала звернення.

Згідно чинного законодавства, органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об'єднання громадян, посадові особи зобов'язані своєчасно розглянути звернення та повідомити громадянина про результати розгляду.

Так, звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п'яти днів. На обґрунтовану письмову вимогу громадянина термін розгляду може бути скорочено. Звернення громадян, які мають встановлені законодавством пільги, розглядаються у першочерговому порядку.

Органи державної влади, місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об'єднання громадян, посадові особи розглядають звернення громадян, не стягуючи плати.

Таким чином, стаття 40 Конституції України яка встановлює що усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов’язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк допомагає громадянам реалізовувати інші конституційні права та захищати їх.

2. Особливості розгляду окремих категорій звернень. Звернення депутатів.

   Заяви і повідомлення про злочин

   Заяви або повідомлення представників влади, громадськості чи окремих громадян про злочин можуть бути усними або письмовими. Усні заяви заносяться до протоколу, який підписують заявник та посадова особа, що прийняла заяву. При цьому заявник попереджується про відповідальність за неправдивий донос, про що відмічається в протоколі. Письмова заява ж повинна бути підписана особою, від якої вона подається. До порушення справи слід пересвідчитися в особі заявника, попередити його про відповідальність за неправдивий донос і відібрати від нього відповідну підписку.

Повідомлення підприємств, установ, організацій і посадових осіб повинні бути обов`язково викладені в письмовій формі.

Повідомлення представників влади, громадськості або окремих громадян, які затримали підозрювану особу на місці вчинення злочину або з поличним, можуть бути усними або письмовими.

Прокурор, слідчий, орган дізнання або суддя зобов'язані приймати заяви і повідомлення про вчинені або підготовлювані злочини, в тому числі і в справах, які не підлягають їх віданню та не пізніше триденного строку прийняти одно з таких рішень:

1) порушити кримінальну справу;

2) відмовити в порушенні кримінальної справи;

3) направити заяву або повідомлення за належністю.

Коли необхідно перевірити заяву або повідомлення про злочин до порушення справи, така перевірка здійснюється прокурором, слідчим або органом дізнання в строк не більше десяти днів шляхом відібрання пояснень від окремих громадян чи посадових осіб або витребування необхідних документів.

Звернення народного депутата України.

Народний депутат України має право звертатися до посадових осіб всіх державних органів та органів об'єднань громадян, керівників підприємств, установ і організацій, незалежно від форм власності та підпорядкування, до посадових осіб з питань, пов'язаних з депутатською діяльністю, і брати участь у розгляді порушених питань.

Депутатське звернення - викладена в письмовій формі пропозиція народного депутата, звернена до посадових осіб державних органів, керівників підприємств, установ та організацій, здійснити певні дії, дати офіційне роз'яснення чи викласти позицію з питань, віднесених до їх компетенції.

Депутат своє звернення передає відповідній посадовій особі безпосередньо або надсилає поштою. Воно є обов'язковим для розгляду посадовими особами, яким адресовано, протягом 10 днів з моменту одержання. Якщо розгляд звернення з об'єктивних причин не може бути проведено у визначений термін, депутата повідомляють про це офіційним листом з викладенням мотивів продовження терміну розгляду.

Максимальний час розгляду депутатського звернення, з урахуванням продовження, не може перевищувати 30 днів з моменту його одержання. Коли депутат, який вніс звернення, виявив бажання бути присутнім при його розгляді, посадова особа, яка організовує цей розгляд, зобов'язана завчасно попередити депутата про час і місце розгляду звернення.

Вмотивовану відповідь на депутатське звернення повинно бути надіслано депутату не пізніш як на другий день після розгляду.

Депутатський запит - це вимога народного депутата України, яка заявляється на сесії Верховної Ради України до підконтрольних і підзвітних їй органів та посадових осіб, дати офіційну відповідь з питань, віднесених до їх компетенції, якщо його попередні депутатські звернення до них не були задоволені.

Депутатський запит вноситься депутатом або головуючим на сесії Верховної Ради до Президента України, Голови Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, керівників органів, призначених Верховною Радою України, щодо фактів порушень або невиконання Конституції України, законів, постанов та інших актів, прийнятих вищими органами влади та управління України, а також з питань, що мають загальнодержавний характер.

Запит подається в письмовій формі Голові Верховної Ради України через Секретаріат Верховної Ради України. Верховна Рада України приймає рішення про доцільність направлення депутатського запиту відповідному органу або посадовій особі, до яких його звернуто. Це рішення має бути підтримане не менше 1/5 частиною від фактичної кількості народних депутатів, повноваження яких визнані і не припинені у встановленому Законом порядку. Рішення про направлення запиту до Президента України на вимогу народного депутата України, групи народних депутатів чи комітету Верховної Ради України має бути попередньо підтримане не менш як однією третиною від конституційного складу Верховної Ради України.

Орган або посадова особа, до яких звернуто запит, зобов'язані дати офіційну письмову відповідь не пізніш як у 15-денний термін з дня його одержання або інший термін, встановлений Верховною Радою. Якщо запит з об'єктивних причин не може бути розглянуто у встановлений термін, то орган або посадова особа зобов'язані письмово повідомити про це Голову Верховної Ради та народного депутата, який вніс запит, і запропонувати інший термін, який не повинен перевищувати одного місяця після одержання запиту. Відповідь на депутатський запит надсилається Голові Верховної Ради та депутату, який його вніс, і оголошується на засіданні Верховної Ради головуючим або посадовою особою, до якої звернуто запит.

Народні депутати України, спрямовуючи запити чи звернення, вносять їх тільки в межах своєї компетенції. Підтвердженням цього є, наприклад, рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 86 Закону України “Про статус народного депутата України” (справа про запити народних депутатів України до прокуратури). Так, в пункті 1.1. рішення зазначено, що народний депутат України не має права звертатися до органів прокуратури і прокурорів з вимогами, пропозиціями чи вказівками у конкретних справах з питань підтримання державного обвинувачення в суді, представництві інтересів держави чи громадян в судах та інших. Таким чином, за таких обставин в силу вступають не загальні норми Закону України “ Про статус народного депутата України”, а спеціальні норми інших законодавчих актів.

Звернення депутата місцевої ради.

Депутат місцевої ради має право звертатися до усіх державних органів, органів самоврядування, об'єднань громадян, до підприємств, установ і організацій, незалежно від форм власності, до посадових осіб з питань, пов'язаних з депутатською діяльністю, і брати участь у розгляді порушених питань.

Звернення депутата місцевої ради – це викладена в письмовій формі вимога депутата місцевої ради з питань, пов’язаних з його депутатською діяльністю, до місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб, а також керівників правоохоронних та контролюючих органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, розташованих на території відповідної ради, здійснити певні дії, вжити заходів чи дати офіційне роз’яснення з питань, віднесених до їх компетенції.

Відповідні органи чи посадові особи, зобов’язані у 10 строк розглянути порушене депутатом питання та надати йому відповідь, а в разі необхідності додаткового вивчення чи перевірки дати йому відповідь не пізніш як у місячний строк. Однак, якщо депутатське звернення з об’єктивних причин не може бути розглянуто у встановлений строк, то про це повідомляється депутату з обґрунтуванням мотивів необхідності продовження строку розгляду.

Депутатське запитання – це засіб одержання депутатом місцевої ради інформації або роз’яснення з тієї чи іншої проблеми. Відповідь на запитання може бути оголошено на сесії ради або дано в індивідуальному порядку. Запитання не включається до порядку денного сесії, не обговорюється і рішення по ньому не приймається.

Депутатський запит – це підтримана радою вимога депутата місцевої ради до посадових осіб ради і її органів, сільського, селищного, міського голови, керівників підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, які розташовані або зареєстровані на відповідній території, а депутат міської, районної обласної ради – також до голови місцевої державної адміністрації, його заступників, керівників відділів і управлінь з питань, які віднесені до відання ради.

Такий запит може бути внесений депутатом місцевої ради або групою депутатів попередньо чи на пленарному засіданні ради у письмовій або усній формі. Він підлягає включенню до порядку денного пленарного засідання ради. Орган чи посадова особа до яких подано запит, зобов’язані у встановлений радою строк дати офіційну письмову відповідь на нього відповідній раді і депутату місцевої ради. Якщо запит з об’єктивних причин не може бути розглянуто у встановлений радою строк, то орган або посадова особа зобов’язані про це письмово повідомити раді та депутатові місцевої ради, який вніс запит, і запропонувати інший строк, який не повинен перевищувати одного місяця з дня одержання запиту. У разі необхідності, відповідь на запит розглядається на пленарному засіданні ради.